Ухвала

від 23.09.2020 по справі 922/2069/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"23" вересня 2020 р.Справа № 922/2069/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши справу

за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області (м. Харків) в інтересах держави, в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби (м. Харків) до Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області (Харківська обл, с. Мартинівка) , Товариства з обмеженою відповідальністю "Самар" (м. Харків) про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору, за участю представників:

прокурора - Панової М.С.;

позивача - Третьякова О.М., Коротуна О.О.;

відповідача (Мартинівської СР) - Семисал О.В.;

відповідача (ТОВ Самар ) - Гужви М.В.;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області (прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави, в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби (позивач), до Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Самар" (відповідачі), в якій просить:

1) визнати незаконним та скасувати рішення тендерного комітету Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області (ЄДРПОУ 04399938, адреса: вул. Центральна, 1, с. Мартинівка, Красноградського району, Харківської області) про визнання переможцем відкритих торгів з закупівлі робіт з "капітального ремонту приміщень будинку культури в с. Мартинівка, вул. Центральна, 42, Красноградського району, Харківської області (код за ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація" товариство з обмеженою відповідальністю "САМАР" (ЄДРПОУ 38161171, адреса: вул. Молочна, буд. 38, м. Харків) протокол засідання тендерного комітету №12 від 15.04.2020, протокол засідання тендерного комітету №14 від 04.05.2020;

2) визнати недійсним укладений за результатом відкритих торгів між Мартинівською сільською радою Красноградського району Харківської області (ЄДРПОУ 04399938, адреса: вул. Центральна, 1, с. Мартинівка, Красноградського району, Харківської області) та товариством з обмеженою відповідальністю "САМАР" (ЄДРПОУ 38161171, адреса: вул. Молочна, буд. 38, м. Харків) договір про закупівлю робіт №9 від 30.04.2020 зі змінами від 04.05.2020 на суму 4349000,00 гривень;

3) стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 4204 гривень за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Також прокурор просить залучити до участі у справі прокуратуру Харківської області (код ЄДРПОУ 02910108; 61050, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, 4), повідомивши про місце, час та дату розгляду справи, яка забезпечуватиме участь у розгляді справи.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що ненадання тендерним комітетом Мартенівської сільської ради Красноградського району Харківської області належної оцінки тому факту, що тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам тендерної документації, за наявності відповідних порушень, призвело до прийняття необґрунтованого рішення про намір укласти договір з ТОВ "САМАР", внаслідок чого обмежено можливості інших учасників взяти участь у проведенні повторної закупівлі, що порушує принципи добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, які визначені ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Сукупність дій та бездіяльності учасника та замовника призвела до порушення вимог ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" при визнанні ТОВ "САМАР" переможцем оскаржуваної процедури закупівлі та порушення вимог ст. 31 вказаного Закону, відповідно до якої замовник повинен був відмінити торги, у зв`язку з відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Рішення тендерного комітету Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області про намір укласти договір з ТОВ "САМАР" прийнято з порушенням вимог установлених Законом України "Про публічні закупівлі", що тягне за собою визнання його незаконним та скасування. Як наслідок, процедура публічних закупівель фактично не відбулась, що свідчить про відсутність правових підстав для укладення та виконання спірного договору, у зв`язку з чим, останній підлягає визнанню недійсним як такий, що укладено з порушенням вимог законодавства в момент укладення.

У позовній заяві прокурор вказує, що очевидним є те, що в інтересах держави (суспільства) є прийняття та дотримання законодавства про боротьбу з недобросовісною конкуренцією, зокрема, у сфері державних закупівель та закупівель, які прирівнюються до державних законодавцем. Відтак, якщо прокурор звертається до суду за захистом саме публічного інтересу держави щодо порушення законодавства про недобросовісну конкуренцію при проведенні тендерних закупівель, які за своєю правовою природою є публічними торгами, то такий інтерес є державним, оскільки гарантований Конституцією України.

Також прокурор зазначає, що пред`являючи позов у вказаній справі, прокурор виходить саме з необхідності вирішення проблем державного значення, існування яких виправдовує застосування механізму визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету Мартенівської сільської ради Красноградського району Харківської області про визнання переможцем відкритих торгів з закупівлі робіт ТОВ "САМАР" та визнання недійсним договору про закупівлю робіт №9 від 30.04.2020 зі змінами від 04.05.2020.

Прокурор вказує, що його звернення до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо раціонального та ефективного використання коштів місцевого бюджету.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Вказаною ухвалою суду підготовче засідання призначено на 20.07.2020 о 14:30 год, про що повідомлено учасників справи.

14.07.2020 відповідач (Мартинівська сільська рада Красноградського району Харківської області) надав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає та просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що прокурором лише констатуються факти, однак не визначається, чи суперечить діючому законодавству таке рішення, і якщо суперечить - то в чому. Також відповідач вказує, що Закон України "Про публічні закупівлі" не забороняє здійснювати закупівлі при наявності дефіциту бюджету та не визначає ніяких особливостей здійснення закупівель за рахунок місцевого бюджету у разі його дефіцитності, тому дефіцит бюджету не може бути підставою для відміни торгів. Відповідач вважає, що тендерна пропозиція ТОВ "Самар" відповідає вимогам тендерної документації, і підстав її відхиляти не було, тому не було підстав для відміни торгів.

Протокольною ухвалою суду від 20.07.2020 прийнято відзив Мартинівської сільської ради на позовну заяву до розгляду.

14.07.2020 відповідач (ТОВ "Самар") надав відзив на позовну заяву, в якому вважає позов прокурора необґрунтованим і безпідставним, та просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що його тендерна пропозиція відповідає вимогам тендерної документації, і тому у тендерного комітету замовника не було підстав її відхиляти, а отже не було підстав для відміни торгів. Також відповідач вказує, що прокурором рішення Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області №647-VII від 25.02.2020 "Про уточнення планових призначень кошторису видатків загального та спеціального фонду сільської ради в лютому 2020 року" не оскаржене, тобто воно є чинним. Крім того, прокурор не зазначає в чому полягає невідповідність вказаного рішення вимогам закону. Зі змісту позовної заяви незрозуміло, яким чином зазначене рішення впливає на законність оскаржуваних рішення та договору. Відповідач вважає лише припущенням твердження прокурора, зокрема про те, що за умов відміни замовником спірної тендерної закупівлі та проведення нової тендерної закупівлі замовник мав би можливість обрати переможцем учасника, який би по-перше, відповідав усім зазначеним в тендерній документації кваліфікаційним критеріям та по-друге, з найбільш вигідною ціновою пропозицією. До того ж, відповідач вважає, що Північно-східний офіс Держаудитслужби не набув права звернення до суду з таким позовом, а отже і прокурор не може звертатися з таким позовом, визначаючи його позивачем, оскільки орган державного фінансового контролю може набути право звернення до суду тільки за наслідками проведеної перевірки згідно з ч. 11 ст. 7-1 Закону. На думку відповідача, при цьому ніяким чином прокурором не обґрунтовано яким чином порушені права саме Північно-східного офісу Держаудитслужби, оскільки він формально пред`являє позов в інтересах Мартинівської сільської ради, однак не зазначає її позивачем.

Протокольною ухвалою суду від 20.07.2020 прийнято відзив відповідача (ТОВ "Самар") на позовну заяву до розгляду.

17.07.2020 прокурор надав письмові пояснення (в порядку ст. 42 ГПК України), в яких просить поновити строк на надання письмових пояснень щодо правового обґрунтування позовних вимог та обґрунтування порушеного права позивача, за захистом якого поданий позов, у зв`язку з пропуском встановленого судом строку з поважних причин та прийняти їх до розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 20.07.2020 задоволено клопотання прокурора, що викладене у письмових поясненнях, про поновлення строку на їх надання та прийнято їх до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.07.2020 учасників справи повідомлено про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 14.09.2020 о 12:30 год.

22.07.2020 позивач надав відповіді на відзив Мартинівської сільської ради та на відзив ТОВ "Самар", в яких проти вказаних в них доводів заперечує у повному обсязі, вважає їх безпідставними і такими, що не відповідають дійсності.

Протокольною ухвалою суду від 14.09.2020 прийнято до розгляду відповіді позивача на відзиви Мартинівської сільської ради та ТОВ "Самар".

24.07.2020 прокурор надав відповідь №4957вих-20 від 23.07.2020 на відзиви відповідачів.

Протокольною ухвалою суду від 14.09.2020 залишено відповідь прокурора за №4957вих-20 від 23.07.2020 на відзиви відповідачів без розгляду до надання її читаємої копії.

Також 24.07.2020 прокурор надав відповідь за №4956ВИХ-20 від 23.07.2020 на відзиви відповідачів, в якій вважає доводи відповідачів, викладені у відзивах на позовну заяву прокурора, необґрунтованими та безпідставними.

Протокольною ухвалою суду від 14.09.2020 прийнято відповідь прокурора за №4956вих-20 від 23.07.2020 на відзиви відповідачів до розгляду.

29.07.2020 відповідач (Мартинівська сільська рада) надав заперечення на відповіді прокурора, а також позивача.

Протокольною ухвалою суду від 14.09.2020 залишено без розгляду заперечення відповідача (Мартинівська сільська рада) на відповіді прокурора та позивача до надання належних доказів відправки цих заперечень.

03.08.2020 відповідач (ТОВ "Самар") надав заперечення на відповідь позивача.

Протокольною ухвалою суду від 14.09.2020 залишено без розгляду заперечення відповідача (ТОВ "Самар") на відповідь позивача до надання належних доказів його відправки.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2020 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 23.09.2020 об 11:00 год.

16.09.2020 відповідач (ТОВ "Самар") надав заяву в порядку ст. 119 ГПК України про поновлення (продовження) процесуального строку на подання заперечень на відповідь позивача.

Протокольною ухвалою суду від 23.09.2020 задоволено заяву відповідача (ТОВ "Самар") про продовження строку на подання заперечення на відповідь позивача на відзив та прийнято їх до розгляду.

23.09.2020 відповідач (Мартинівська сільська рада) надав заяву про поновлення (продовження) процесуальних строків на подання: відзиву на позовну заяву, заперечення на відповідь прокурора на відзив та заперечення на відповідь позивача на відзив.

Протокольною ухвалою суду від 23.09.2020 задоволено вищевказану заяву відповідача (Мартинівська сільська рада) про продовження процесуального строку на подання відзиву на позов і заперечень на відповіді прокурора та позивача на відзив, а також прийнято до розгляду відзив Мартинівської сільської ради і заперечення на відповіді прокурора та позивача на відзиви.

23.09.2020 у підготовчому засіданні прокурор підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні 23.09.2020 підтримує позов прокурора та просить його задовольнити.

Представники відповідачів (Мартинівської сільської ради та ТОВ "Самар") заперечують проти задоволення позову прокурора та просять залишити позов прокурора без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши представників учасників справи, суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень частин 3 - 5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Право прокуратури на звернення до суду в інтересах уповноваженого суб`єкта, не може презюмуватися, як безспірне.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17.

Сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема у постанові від 05.12.2018 у справі №923/129/17.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статті 53 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №910/6144/18, від 06.08.2019 у справі №912/2529/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Враховуючи наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що Північно-східний офіс Держаудитслужби України не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до відповідачів, а сама по собі обставина незвернення Північно-східного офісу Держаудитслужби з позовом протягом певного часового періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави.

З матеріалів справи вбачається недотримання прокурором обов`язкової процедури, передбаченої абзацом 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Адже наразі бездіяльність Північно-східного офісу Держаудитслужби України не можна вважати встановленою за умов відсутності будь-яких звернень прокурора до зазначеного органу до подання позову з метою надання цьому органу можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, водночас до позовної заяви керівником Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області додано лише листи, адресовані позивачу від 04.06.2020 №35-3602вих-20 і 26.06.2020 №35-4189вих-20, якими прокурор запитував у позивача про вжиття ним заходів до визнання недійсним договору про закупівлю робіт та повідомив відповідний орган про звернення до суду від його імені.

Враховуючи наведене, суд вважає недоведеним твердження прокурора про "нездійснення" чи неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах позивачем (органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах).

Звертаючись з цим позовом, керівник Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області не довів, що даний випадок є виключним для представництва прокуратурою інтересів держави в суді, а також не довів що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно, оскільки сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту прав та інтересів.

Крім того, прокурор не довів наявності причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом.

Матеріали справи не містять доказів того, що компетентний орган не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина незвернення з позовом, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави. Листи, якими прокурор запитував у позивача про вжиття ним заходів до визнання недійсним договору про закупівлю робіт та повідомив відповідний орган про звернення до суду від його імені, не свідчать про дотримання прокурором вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру . Аналогічна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 18.08.2020 у справі №914/1844/18.

До того ж, прокурором не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає порушення відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів Північно-східного офісу Держаудитслужби. Формально пред`являє позов в інтересах територіальної громади - Мартинівської сільської ради, проте прокурор не вказав її позивачем.

Відтак, відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

За таких обставин, позов керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області в інтересах держави, в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби до Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Самар" про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору належить залишити без розгляду, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки прокурор не заявляв клопотання про повернення йому сплаченого судового збору, питання про повернення судового збору з бюджету буде вирішено у встановленому законом порядку та строки після подання прокурором відповідного клопотання.

Керуючись статтями 226, 232 - 235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Позов керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області (м. Харків) в інтересах держави, в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби (м. Харків) до Мартинівської сільської ради Красноградського району Харківської області (Харківська обл, с. Мартинівка) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Самар" (м. Харків) про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення підписано 28.09.2020

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.