Постанова

від 29.09.2020 по справі 400/3058/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3058/19

Категорія: 111030600

Головуючий в 1 інстанції: Мельник О. М.

Час і місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА-Н" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про скасування рішення від 22.07.2019 р. № 1230971/41907606 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 19.06.2019 р. № 74 за датою її подання,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "РЕНТА-Н" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України , в якому просило скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 22.07.2019 № 12309719/41907606, зобов`язати Державну фіскальну службу зареєструвати податкову накладну від 19.06.2019 № 74 за датою її подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Миколаївській області безпідставно не здійснило реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки позивач не допускав порушення норм податкового законодавства та відповідачу були надані всі наявні у позивача документи щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ "Рента-Н".

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-Н" до Головного управління ДФС у Миколаївській області та Державної фіскальної служби України задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення від 22.07.2019 № 1230971/41907606 комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 21.06.2019 № 85.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 19.06.2019 № 74 товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-Н" в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, за датою її подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір у сумі 960,50 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1750,00 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-Н".

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судовий збір у сумі 960,50 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1750,00 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-Н".

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що спірне рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято правомірно, оскільки позивачем не надано на розгляд комісії необхідних документів. При цьому вказує, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування. Також апелянтом зазначено про неспівмірність та необґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рента-Н" зареєстроване як юридична особа 01.02.2018. Основним видом діяльності товариства є неспеціалізована оптова торгівля.

31.05.2019 позивач уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю "Макси - Пром" (покупець) договір № 31/05-02, за умовами якого позивач зобов`язався передати у власність покупця належні продавцю продукти харчування, в асортименті та кількості згідно з видатковими накладними.

У червні 2019 року на виконання умов вищезазначеного договору позивач поставив ТОВ "Макси-Пром" продукти харчування, що підтверджується видатковою накладною.

Поставлена ТОВ "Макси-Пром" продукція попередньо придбана позивачем у ПП фірма "Альфа-Опт", що підтверджується договором поставки від 15квітня 2019 року відповідно, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями.

19.06.2019 року позивачем за результатами поставки товарів ТОВ «Макс-Пром» складено податкову накладну № 74 та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач прийняв податкову накладну, але реєстрація накладної була зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України, що підтверджується відповідною квитанцією, доданою до матеріалів справи.

У квитанції вказано, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач направив на адресу відповідача письмове пояснення щодо обставин виконання договору із своїм контрагентом та копії фінансово-господарських документів позивача. Вказані пояснення відповідачем отримані, про що свідчить повідомлення від 18.07.2019 року.

22.07.2019 року відповідачем винесено рішення № 1230971/41907606 про відмову в реєстрації податкової накладної від 19.06.2019 № 74 з посиланням на те, що платником податків не надано документи, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись з відмовою у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов підприємства, виходив з того, що надані позивачем документи цілком відповідають вимогам для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому прийшов до висновку про визнання протиправним та скасування рішення від 22.07.2019 № 1230971/41907606 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну. При цьому також вказав, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є частково співмірними із виконаною представником позивача роботою, відтак присудив на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог підприємства та наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117.

Пунктом 3 Порядку №117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації.

Пунктом 5 вказаного Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно п.6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної від 29.06.2019 р. вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної № 74 від 19.06.2019 року вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року затверджено Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій, підпунктом 1.6 пункту 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Відповідно до п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів встановила, що в квитанції від 25.06.2019 р. про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Відповідачем не надано доказів наявності рішення Комісії, щодо віднесення ТОВ "Рента-Н" до переліку ризикових суб`єктів господарювання, відповідно до п.1.6 Критеріїв.

Колегія суддів зазначає, що вирішення питання про віднесення того чи іншого платника податків до ризикового, віднесено на адміністративний розсуд відповідача, однак для висновку про правомірність зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстав віднесення платника податків до ризикових платників повинно бути доведено наявність відповідного рішення про віднесення такого платника податків до ризикових платників. При цьому, надання правової оцінки правомірності такого рішення виходить за межі предмету даного спору.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку із встановленням його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а й вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Судом першої інстанції встановлено, що реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено через встановлення ризиковості позивача з посиланням на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв. Разом з тим, контролюючим органом не визначено, під дію якого саме з критеріїв, що містяться у вказаному підпункті, підпадає позивач та які конкретно документи йому слід подати та/або пояснення для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих ним операцій.

Отже, оскільки відповідачем , як суб`єктом владних повноважень, на яких частина 2 статті 72 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ними рішень, не визначено будь-якої з підстав щодо встановлення ризиковості ТОВ Рента- Н та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному з критеріїв ризиковості, тому колегія суддів приходить до висновку, що зупинення реєстрації податкової накладної № 74 відбулось з порушенням приписів чинного законодавства.

В контексті вищенаведеного колегія суддів також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається зі змісту спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.07.2019 № 1230971/41907606 підставою для його прийняття зазначено ненадання: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

З вказаного слідує, що у спірному рішенні податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкову накладну, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію.

Однак у даному випадку, вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної.

Колегія суддів зазначає, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Рента-Н» надало відповідачу всі наявні у нього документи, щодо поставки продуктів харчування: договори купівлі-продажу, видаткові накладні, платіжні доручення, договір суборенди, договір оренди складу, договори цивільно-правового характеру з водіями. 18.07.2019 позивач надав пояснення та копії фінансово-господарських документів.

Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарських операції, в рамках яких виписано податкову накладну № 74 від 19.06.2019 року. Ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Господарські операції, за наслідками яких складено податкову накладну №74, здійснені позивачем в межах його господарської діяльності та підтверджуються первинними документами. При цьому, контролюючим органом не взято до уваги письмові пояснення платника податків.

Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладної, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції в частині протиправності оскаржуваного рішення не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.

Втім, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції щодо стягнення з відповідачів витрат на оплату послуг адвоката в сумі 3500 грн., з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ч.6 ст.134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №826/7806/17, щодо застосування ст.134 КАС України. У вказаному судовому рішенні зазначено, що аналіз положень ст.134 КАС України дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Досліджуючи надані представником позивача документи, судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат позивачем надано протокол № 1 узгодження договірної ціни, в якому зазначено перелік послуг адвоката з цінами та рахунок-фактуру, в якому детально описано надані послуги адвокатом, а саме зазначено, що послуги стосуються договору № ПН-1 від 17.07.2019 року за підготовку позовної заяви щодо реєстрації податкової накладної. Також, надано докази сплати в розмірі 7000,00 грн. - платіжне доручення

Між тим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, в провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває понад 60 аналогічних справ.

Суть спору в цих справах є ідентичною (відмова у реєстрації податкової накладної), а позовні заяви відрізняються лише реквізитами рішень Комісії контролюючого органу, у зв`язку з чим правова позиція між всіма справами дублюється. Тобто, в діях представника позивача вбачається системність, що також підтверджується відсутністю у документах (договорі, рахунку-фактурі, акті приймання-передачі тощо) витраченого адвокатом часу на підготовку однакових позовів.

В даному випадку, предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Також, вирішуючи питання щодо розміру витрат на правничу допомогу, мають бути враховані заперечення щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи та доводи заперечень щодо витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів приходить до висновку, що стягнутий судом розмір витрат на оплату правничої допомоги не є співмірним зі складністю справи та можливим об`ємом виконаних фахівцем у галузі права робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що документи надані у цій справі вказують на неспівмірність витрат на оплату послуг зі складністю справи, обсягом виконаної роботи, а тому на необґрунтованість, безспірність та надмірність стягнутих судових витрат на правничу допомогу, а тому на підставі наведеного у сукупності, враховуючи предмет позову та зміст і характер наданих послуг, оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з огляду на незначну складність спору та невеликий обсяг доказів, колегія суддів приходить до висновку, що співмірними витратами на послуги адвоката під час розгляду даної справи в суді першої інстанції є 1000 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

У зв`язку з тим, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було правильно вирішено справу по суті спору, однак стягнуто з відповідачів витрати на оплату послуг адвоката в сумі неспівмірній зі складністю справи та обсягом виконаних робіт, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає зміні в резолютивній частині.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 27 вересня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає

Керуючись ст.ст. 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року змінити в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, виклавши абзац 4 та 5 в наступній редакції:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) судовий збір у сумі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500,00 грн. (п`ятсот гривень) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-Н" (вул. Шкільна, 15, с. Михайло-Ларине, Вітовський район, Миколаївська область, 57222, ідентифікаційний код 41907606).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393)) судовий збір у сумі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500,00 грн. (п`ятсот гривень) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рента-Н" (вул. Шкільна, 15, с. Михайло-Ларине, Вітовський район, Миколаївська область, 57222, ідентифікаційний код 41907606).

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 30 вересня 2020 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова