Ухвала

від 28.09.2020 по справі 810/4806/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 810/4806/18

адміністративне провадження № К/9901/20045/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2019 у справі №810/4806/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

11.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 26.08.2020 касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статей 332, 330, 329 Кодексу адміністративного судочинства України та надано 10-денний строк з моменту отримання вказаної ухвали, шляхом наведення інших поважних причини пропуску строку на касаційне оскарження, надання докази на їх підтвердження, зазначення підстав касаційного оскарження та надання документа про сплату судового збору.

07.09.2020 на адресу Верховного Суду від Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору. Відповідач зазначає, що позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Між тим, ухвалою Верховного Суду від 26.08.2020 скаржнику запропоновано звернутися до Суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших поважних причин та наданням доказів на їх підтвердження.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження заявник вказує, зокрема, на ті підстави, яким вже надавалась оцінка в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, та які були визнані неповажними.

Зокрема на те, що у контролюючого органу були відсутні кошти для сплати судового збору та первинна касаційна скарга була подана ним в межах строку встановленого КАС України, а повернення не позбавляє права повторного звернення до Суду.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Також відповідач зазначив, що вдруге право на касаційне оскарження реалізується ним під час дії карантину встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а строк на касаційне оскарження, продовжується на строк дії такого карантину.

Посилання скаржника на те, що він звернувся зі скаргою до Верховного Суду під час дії на всій території України карантину, а строк на касаційне оскарження, продовжується на строк дії такого карантину не може бути визнано судом як поважна причина пропуску строку на касаційне оскарження. Оскільки, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року", яким, серед іншого, внесені зміни до КАС України, набрав чинності 2 квітня 2020 року. Тоді як строк на касаційне оскарження рішень у цій справі сплинув 22.12.2019, до набрання цим законом чинності.

З часу первинного повернення касаційної скарги (ухвала Верховного Суду від 21.01.2020) до дня подачі повторної касаційної скарги (05.08.2020) минуло майже 7 місяців.

Зважаючи на значний пропуск строку (майже 7 місяців) на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Судом не встановлено наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, що може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на приписи статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи та з метою добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, які відповідають положенням Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Таким чином, враховуючи те, що наведені Головним управлінням ДФС у Черкаській області для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними, а клопотання із зазначенням інших причин на підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження відповідачем не подано, колегія суддів, відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2019 у справі №810/4806/18 відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2019 у справі №810/4806/18 відмовити.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2019 у справі №810/4806/18 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова С.С. Пасічник Р.Ф. Ханова