Ухвала

від 01.09.2020 по справі 1-940/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 01.09.2020

Справа № 1-940/11

Провадження № 1-в/334/149/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови суду відносно: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Небилів Івано-Франківської області, громадянина України, вдівця, маючого середню спеціальну освіту, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2020 року начальник Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області підполковник внутрішньої служби ОСОБА_4 , на підставі ч.1 ст.80 КК України, звернулась до суду з поданням про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строку давності виконання вироку суду.

Подання обґрунтовано тим, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2011 року ОСОБА_3 за ч.1 ст.190 КК України засуджено до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн., судове рішення набрало чинності 01 грудня 2011 року. Постановою Орджонікідзевського районного суду від 22 листопада 2012 року замінено несплачену суму штрафу, призначену вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2011 року за ч.1 ст.190 КК України у розмірі 850 гривень в дохід держави покаранням у виді 50 годин громадських робіт, яка набрала законної сили 30 листопада 2012 року.

Постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2012 року надійшла на виконання до Дніпровського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області (на той час кримінальна-виконавча інспекція) 17 грудня 2012 року, заведено особову справу №33/2012.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 80 Кримінального кодексу Україниособа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі. Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2011 року ОСОБА_3 за ч.1 ст.190 КК України засуджено до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн., судове рішення набрало чинності 01 грудня 2011 року (том ІІ а.с. 14-15), строк давності виконання обвинувального вироку закінчився 01 грудня 2013 року, що свідчить про недоцільність виконання даного обвинувального вироку, у зв`язку із спливом строків його виконання через втрату карального і превентивного впливу.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2015 року справа №5-324кс15 стаття 80 КК передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Частиною третьою статті 80 КК передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

У частині четвертій статті 80 КК також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.

Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

Ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми.

Зокрема, редакція частини третьої статті 80 КК певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у частині третій статті 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні частини третьої статті 80 КК, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить частині першій статті 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання».

Відповідно до частин 3 та 4 статті 80 КК України строк давності виконання вироку відносно засудженого ОСОБА_3 не зупинявся та не переривався, а формально минув.

Кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України. Відповідно інформації управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області від 29 травня 2020 року ОСОБА_3 нового злочину не вчинив.

З урахуванням викладеного засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно звільнити від подальшого відбування призначеного судом покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.

В судове засіданні начальник Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області підполковник внутрішньої служби ОСОБА_4 не з`явилась подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності подання підтримує та просить його задовольнити.

В судове засіданні прокурор Запорізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_5 не з`явилась подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності просила подання органу пробації задовольнити.

Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2011 року ОСОБА_3 за ч.1 ст.190 КК України засуджено до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. Постановою Орджонікідзевського районного суду від 22 листопада 2012 року замінено несплачену суму штрафу, призначену вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2011 року за ч.1 ст.190 КК України у розмірі 850 гривень в дохід держави покаранням у виді 50 годин громадських робіт.

Згідно ч.2 ст.534КПК України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.537, ч.1 ст.539 КПК України, питання, які виникають під час виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом, в порядку, передбаченим ч.2 ст.539 КПК України.

Згідно п.1 ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано протягом 2 (двох) років у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Суд при цьому враховує, що статтею 80КК України передбачено нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлюються імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.

Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Окрім того, частиною третьою статті 80КК передбачено положення щодо зупинення перебігу строку давності у разі, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, а строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

У частині четвертій статті 80КК також передбачено положення про те, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення строку давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину.

Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

За таких обставин застосування статті 80КК передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.

Однак, ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом. Особливість цього факту полягає у тому, що питання про його встановлення може бути вирішено лише судом, відповідно до ст.389 КК України. Такі юридичні факти встановлюються виключно за чіткою регламентованою законодавством процедурою. Зокрема за ч.1 ст.62Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Тому до набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання, питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду вирішувати неправомірно.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 24 грудня 2015 року по справі № 5-324кс15.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, відомості про невиконання засудженим ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт свідчать лише про те, що він з часу набрання постановою законної сили до відбування покарання у вигляді громадських робіт не приступив, натомість, до кримінальної відповідальності за ст.389КК України не притягувався, а отже підстав зупинення або переривання перебігу строку давності виконання постанови відносно ОСОБА_3 , що передбачені ч.ч. 3, 4 ст.80 КК, судом не встановлено. Строк давності виконання постанови сплив 01 грудня 2013 року, та протягом цього строку засуджений ОСОБА_3 нового злочину не вчинив.

Зазначене свідчить про наявність законних підстав для задоволення подання органу пробації, у зв`язку з чим ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбування покарання у виді громадських робіт, у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови суду.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК, -

УХВАЛИВ:

Подання начальника Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області підполковника внутрішньої служби ОСОБА_4 - задовольнити.

ОСОБА_3 , від відбування покарання у вигляді громадських робіт, яке було замінено за постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2012 року звільнити у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку суду.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1