Постанова

від 29.09.2020 по справі 759/18540/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/18540/19 Головуючий 1 інстанція- П`ятничук І.В.

Провадження № 22-ц/824/7255/2020 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.

П О С Т А Н О В А

іменем України

29 вересня 2020 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,

за участю секретаря Вергелес О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 06 лютого 2020 року про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Трайдент-Юг , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черниш Марина Олександрівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства і скасування державної реєстрації,-

в с т а н о в и в:

У січні 2020 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у вказаній справі, яке мотивоване тим, що ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 20 грудня 2019 року в даній справі було вжито заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, а саме на корпоративні права, що належать відповідачці ОСОБА_3 у розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ Трайдент-Юг та заборони їх відчуження, а також заборони органам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям; акредитованим суб`єктам; державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань) здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зміни складу учасників, (зменшення) частки у розмірі 50 % у статутному капіталі ТОВ Трайдент-Юг , код ЄДРПОУ 35053627 в частині статутного капіталу 50 % яка була відчужена ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .

Посилаючись на те, що відчуження 50 % частки у статутному капіталі ТОВ Трайдент-Юг , здійснене ним на підставі попереднього договору купівлі-продажу, укладеного із ОСОБА_3 18 липня 2018 року, тобто до дати звернення позивачки до суду з позовом до нього про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ

- 2 -

спільного майна, що на його думку виключає можливість вжиття заходів забезпечення позову, а також на відсутність жодної загрози щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства, як і відсутність реальної небезпеки невиконання рішення, просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 06 лютого 2020 року клопотання відповідача ОСОБА_2 задоволено, скасовано заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна і заборони вчиняти реєстраційні дії, вжиті ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 20 грудня 2019 року в даній справі.

Не погоджуючись із ухвалою, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 06 лютого 2020 року, посилаючись на неповне встановлення судом обставин справи та порушення судом норм процесуального права.

Скарга мотивована помилковістю висновків суду про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, оскільки після подання нею до Святошинського районного суду м.Києвапозову до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю і поділ спільного майна (справа № 759/20249/18) відповідач без її згоди провів відчуження ОСОБА_3 50 % частки у статутному капіталі ТОВ Трайдент-Юг , яка на її думку є їх спільною власністю, а тому є підстави вважати, що це майно може бути відчужене і надалі третім особам, а відтак суд обгрунтовано ухвалою від 20 грудня 2019 року задоволив її заяву і вжив заходів забезпечення позову у даній справі про визнання правочину купівлі-продажу частки у статутному капіталі недійсним. Скасовуючи ці заходи, суд не врахував як зміст ст.158 ЦПК України, згідно якої заходи забезпечення позову скасовуються судом, якщо відпали підстави їх застосування, так і те, що спір між сторонами не вирішено і підстави для вжиття заходів забезпечення позову продовжують існувати. Також, зазначає про фіктивність попереднього договору від 18 липня 2018 року, який на її думку укладений заднім числом, та про хибність висновків суду про відсутність зв`язку між фактом відчуження частки та спором у справі № 759/20249/18, яких суд взагалі не вправі робити під час розгляду питання про скасування заходів забезпечення. Окрім того, суд розглянув питання у відсутність позивачки, яка не була повідомлена про час розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законне та обгрунтоване рішення і правомірно задоволив його клопотання і скасував заходи забезпечення позову, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду щодо підстав скасування вжитих заходів забезпечення.

Відповідачка ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні скарги, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на підставність скасування судом заходів забезпечення позову з огляду на обставини справи.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року, встановлений ст.371 ЦПК України строк розгляду апеляційних скарг продовжено на строк дії такого карантину. Водночас Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого КМ України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року, встановлені попереднім законом строки закінчуються через 20 днів після набарання чинності цим законом, який набрав чинності 17 липня 2020 року.

Отже, 06 серпня 2020 року строк на який продовжено розгляд апеляційної скарги закінчив перебіг.

- 3 -

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Горова О.В. належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, до суду не з`явилися, причин неявки не повідомили, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Акуленко О.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність і обгрунтованість судової ухвали та відсутність підстав для її скасування.

Відповідачка ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції просила апеляційну скаргу відхилити, з урахуванням безпідставності вжитих судом заходів забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зазначеним вимогам оскаржувана судова ухвала не відповідає.

Судом встановлено, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали в провадженні Святошинського районного суду м.Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ Трайдент-Юг , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черниш М.О. про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства і скасування державної реєстрації.

Предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу 50 % частки у статутному капіталі ТОВ Трайдент-Юг , укладеного 21 січня 2019 року між відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . Позивачка обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що дана частка у статутному капіталі товариства, була придбана ОСОБА_2 в період проживання однією сім`єю з нею за спільні кошти у сумі 21000 грн., а відтак він не мав права відчужувати частку без її згоди.

В порядку забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 Святошинський районний суд м.Києва своєю ухвалою від 20 грудня 2019 року в даній справі наклав арешт на корпоративні права, що належать відповідачці ОСОБА_3 у розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ Трайдент-Юг та заборонив їх відчуження, а також заборонив компетентним органам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зміни складу учасників, (зменшення) частки у розмірі 50 % у статутному капіталі ТОВ Трайдент-Юг .

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 06 лютого 2020 року клопотання відповідача ОСОБА_2 задоволено, скасовано заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна і заборони вчиняти реєстраційні дії, вжиті ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 20 грудня 2019 року в даній справі.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що судом не здобуто на час розгляду заяви про забезпечення позову доказів щодо того, що відчуження пов`язане з розглядом іншої справи №759/20249/18 про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ спільного майна.

При цьому суд виходив з того, що відчуження 50 % частки у статутному капіталі ТОВ Трайдент-Юг , здійснене відповідачем ОСОБА_2 на підставі попереднього договору

- 4 -

купівлі-продажу, укладеного із ОСОБА_3 18 липня 2018 року, тобто ще до звернення позивачки до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ спільного майна.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, поскільки вони не грунтуються на матеріалах справи і зроблені з порушенням норм процесуального права.

Згідно положень ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Інститут забезпечення позову є особливим видом судової юрисдикції, яка має свою процесуальну форму, і з цих підстав забезпечення позову розглядається як вимога, яка характеризується своєю універсальністю, охоронною функцією, превентивністю, імперативністю та обов`язковістю. Поняття забезпечення позову визначається, як встановлені законом тимчасові процесуальні дії примусового характеру, що застосовуються судом та гарантують або можуть гарантувати зацікавленій особі виконання ухваленого на її користь судового рішення та ефективний захист її прав.

Відповідно до приписів ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи, а клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що скасування заходів забезпечення позову можливе у випадку, якщо потреба у забезпеченні позову з тих чи інших підстав відпаде або зміняться обставини, які зумовили їх застосування.

При цьому скасування таких заходів за положеннями ст.158 ЦПК України ніяким чином не пов`язується із правильністю чи неправильністю їх вжиття, оскільки законність застосування цих заходів перевіряється у випадку оскарження відповідної ухвали в апеляційному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду клопотання відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову справа за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі господарського товариства не була розглянута і спір не було вирішено, а відтак підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Посилання суду в ухвалі як на підставу скасування заходів забезпечення позову на те, що судом не здобуто на час розгляду заяви про забезпечення позову доказів пов`язаності відчуження відповідачем частки з розглядом іншої справи № 759/20249/18 про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ спільного майна, надумані і безпідставні. Дана обставина щодо пов`язаності чи непов`язаності справ взагалі не має правового значення, оскільки згідно приписів процесуального закону як при застосуванні заходів забезпечення позову, так і при скасуванні таких заходів, суд має виходити виключно із позовних вимог та предмета спору у конкретній справі, в якій вирішується дане питання, не пов`язуючи це з іншими справами.

Це ж стосується посилань суду в ухвалі на те, що відчуження 50 % частки у статутному капіталі ТОВ Трайдент-ЮГ , здійснене відповідачем ОСОБА_2 на підставі попереднього договору купівлі-продажу, укладеного із ОСОБА_3 18 липня 2018 року, тобто до звернення позивачки до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ спільного майна, які не мають правового значення для вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову. Як вище вказувалося

- 5 -

предметом спору в даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі господарського товариства, укладеного між відповідачами 21 січня 2019 року без згоди позивачки, яка як вважає остання набута в період проживання однією сім`єю з відповідачем за спільні кошти. Підстави та спосіб укладання цього договору мають враховуватися при розгляді справи по суті, а не під час вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову.

Суд вказаних обставин не врахував і постановив помилкову ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З викладених вище підстав оскаржувана ухвала суду підлягає до скасування.

Вирішуючи клопотання відповідача, апеляційний суд вважає, що клопотання не підлягає до задоволення, оскільки на час його подання і постановлення оскаржуваної ухвали відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову з огляду на невирішення спору.

Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи відповідачки ОСОБА_3 щодо правильності ухвали про скасування заходів забезпечення позову, викладені у її відзиві на апеляційну скаргу.

Зокрема, доводи відзиву відповідачки про те, що відповідач ОСОБА_2 у своєму клопотанні про скасування заходів забезпечення позову звернув увагу на обставини, які не були відомі суду на момент постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, а саме на те, що відчуження 50 % частки у статутному капіталі ТОВ Трайдент-ЮГ , здійснене відповідачем ОСОБА_2 на виконання умов попереднього договору купівлі-продажу, укладеного із ОСОБА_3 18 липня 2018 року, тобто на виконання договору, який укладено до звернення позивачки до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ спільного майна, колегія суддів вважає необгрунтованими та такими, що не мають значення для вирішення питання про скасування забезпечення з викладених вище підстав.

Фактично наведені доводи щодо відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову з огляду на наведені відповідачем ОСОБА_2 у клопотанні обставини, які не були відомі суду при вжитті заходів забезпечення, стосуються намагання ОСОБА_3 обгрунтувати неправомірність вжиття судом заходів забезпечення позову.

Проте, предметом апеляційного перегляду в даній справі є не питання правомірності вжиття судом заходів забезпечення позову, як помилково вважає відповідачка, а наявність чи відсутність підстав для їх скасування.

Процесуальні дії суду щодо вжиття заходів забезпечення позову і їх скасування врегульовані окремими нормами, є різними за своїм юридичним змістом і за обставинами, які підлягають встановленню.

Відповідно до приписів частин 7-10 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч.7). Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи

- 6 -

забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч.8). У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч.9). У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч.10).

За змістом даних норм скасування заходів забезпечення позову пов`язане не із неправомірністю їх вжиття, як помилково вважає відповідачка, а із результатами розгляду справи і вирішення спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриття провадження у справі.

Решта доводів відзиву ОСОБА_3 на апеляційну скаргу, а саме: про хибність посилань позивачки на фіктивність попереднього договору; про правильність висновків суду щодо обов`язку відповідачів укласти основний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі на підставі попереднього договору; про відсутність зв`язку між укладенням договору купівлі-продажу із спором у справі № 759/20249/18; про помилковість посилань позивачки на те, що після відчуження частки у статутному капіталі відповідач ОСОБА_2 залишився керівником товариства, що урегульовано трудовим законодавством; про те, що статутний капітал товариства не є спільним майном подружжя, як і його прибутки; про те, що частка у статутному капіталі товариства придбана ОСОБА_2 у власність, коли він не перебував узареєстрованому шлюбі із позивачкою та інших - стосуються заперечень відповідачки по суті позовних вимог і зводяться до того, що на думку відповідачки спірна частка у статутному капіталі товариства не належить до спільного майна ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Однак, дані обставини відповідно до положень цивільного процесуального закону з`ясовуються при розгляді справи по суті позовних вимог, де сторонами подаються відповідні докази на обгрунтування їх доводів. При вирішенні питання про скасування забезпечення позову, суд не вправі давати оцінку доказам, а також вирішувати наперед питання обгрунтованості доводів та заперечень сторін по суті позову і правомірності заявлених позовних вимог.

Це ж стосується доводів відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду, викладених у його відзиві на апеляційну скаргу, які колегія суддів відхиляє як необгрунтовані.

Так, наведені у відзиві ОСОБА_2 доводи про те, що позивачка намагається поставити в залежність необхідність вжиття заходів забезпечення позову у даній справі № 759/18540/19 до вирішення по суті справи № 759/20249/18, які на думку відповідача є маніпулятивною спробою приховати відсутність у неї аргументів щодо наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову є надуманими.

Позивачка не зазначає про це в апеляційній скарзі, а наведена позиція відповідача є невірним розумінням змісту апеляціної скарги.

Позивачка ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі обгрунтовує як правомірність вжиття судом заходів забезпечення позову ухвалою від 20 грудня 2019 року посилаючись на те, що після подання нею до Святошинського районного суду м.Києвапозову до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю і поділ спільного майна (справа № 759/20249) відповідач без її згоди провів відчуження ОСОБА_3 50 % частки у статутному капіталі ТОВ Трайдент-Юг , яка на її думку є їх спільною власністю, а тому є підстави вважати, що це майно може бути відчужене і надалі третім особам.

Так і обгрунтовує незаконність оскаржуваної ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову, оскільки спір між сторонами щодо продажу частки у статутному

- 7 -

капіталі не вирішено і підстави для скасування відсутні. Ніяких посилань на необхідність збереження арешту до вирішення по суті іншої справи № 759/20249/18 скарга не містить.

Доводи відзиву ОСОБА_2 провідсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову з огляду на наведені ним у клопотанні обставини, які не були відомі суду при вжитті заходів забезпечення, і як наслідок необгрунтованість заяви позивачки про забезпечення позову, стосуються оспорення ОСОБА_2 правомірності вжиття судом забезпечення позову і не стосуються предмету апеляційного перегляду в даній справі, яким є правомірність скасування судом заходів забезпечення позову, про що зазначалося вище при оцінці аналогічних доводів відзиву ОСОБА_3 .

У випадку, якщо відповідач вважає ухвалу суду від 20 грудня 2019 року щодо забезпечення позову незаконною, то він вправі оскаржити її у встановленмоу законом порядку, навівши відповідні аргументи. Намагання пов`язати обидва питання як щодо застосування заходів, так і щодо їх скасування, з боку відпоідача недоречні та неправильні і суперечать процесуальному закону.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Акуленко О.В. повідомила апеляційний суд про те, що позов ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним залишено без розгляду ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 07 вересня 2020 року, надавши копію ухвали та зазначивши про необхідність її врахування при вирішенні апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає, що дана ухвала не має значення при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 , оскільки законність та обгрунтованість ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову перевіряється апеляційним судом з урахуванням обставин, які існували на момент її постановлення.

Відхиляючи даний довід колегія суддів враховує, що відповідно до положень ст.158 ЦПК України відповідач вправі у встановленому законом порядку подати суду заяву про скасування заходів забезпечення позову у зв`язку із залишенням позову без розгляду і як наслідок припиненням підстав їх застосування.

Керуючись ст.ст.259, 374, 376, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 06 лютого 2020 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: