Ухвала

від 24.09.2020 по справі 308/9013/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9013/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 вересня 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 подану в особі представника позивача - ОСОБА_2 до Державного підприємства Великолазівський , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про припинення права постійного користування земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в особі представника позивача - ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовом до Державного підприємства Великолазівський , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

У контексті права на справедливий суд, визначеного ст. 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України .

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України , а також вимогам статті 177 цього Кодексу .

Стаття 177 ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтями 3 і 4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, -у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.3.1 ч.2ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015 року , що набрав чинності з 01.09.2015 року) із змінами внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016 ) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який позивачу необхідно сплатити за подання позову до суду. (840,80 грн.)

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень.

Варто також зазначити, що згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17.10.2014 року №10, судам надані роз`яснення: подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заяви в такій об`єднано дві позовні вимоги : припинення права постійного користування земельною ділянкою та визнання права на отримання в користування (оренду) земельної ділянки ( які є вимогами немайнового характеру і за які позивач повинен сплатити судовий збір ) , кожна позовна вимога є об`єктом справляння судового збору.

Тобто, при зверненні до суду позивач має сплатити судовий збір за кожну позовну вимогу не майнового характеру ( 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) тобто в сумі 1681,60 грн.

Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами Закону є обов`язковою.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження сплати судового збору всупереч приписам ст. 177 ЦПК України не долучено документ про сплату судового збору , а лише попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат.

Крім того представником позивача додано копії документів до позовної заяви, які неналежним чином завірені, а саме нема відмітки згідно з оригіналом , дата та підпис.

У ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Слід зазначити, що дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду на предмет перевірки позову та долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження, призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 року, .... де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 177 , 175 ЦПК України та долучити документ на підтвердження сплати судового збору .

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.185 ЦПК України , суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175 , 177 , 185 ЦПК України ,суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 подану в особі представника позивача - ОСОБА_2 до Державного підприємства Великолазівський , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про припинення права постійного користування земельною ділянкою - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунути зазначені недоліки позовної заяви в строк , що не перевищує семи днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца