Ухвала

від 07.09.2020 по справі 307/1301/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/1301/20

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2020 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарки ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді у порядку письмового провадження матеріали судового провадження 11-сс/4806/336/20 за апеляційною скаргою прокурора Тячівської місцевої прокуратури на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 19. 05. 2020.

Цією ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотаннястаршого слідчого СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5 про накладення арешту на майнов кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070180000146 від 05. 05. 2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Із клопотання слідчого вбачається, що вході досудового розслідування кримінального правопорушення за фактом незаконного перевезення деревини різних порід на території Тячівського району, яка ймовірно незаконно зрубана на території лісгоспів, що розташовані на території Тячівського району, 13. 05. 2020 о 04 год. 20 хв., до чергової частини Дубівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області, надійшло повідомлення від начальника СРПП №4 Дубівського ВП ОСОБА_6 про те, що ним разом із працівником СБУ ОСОБА_7 , прокурором ОСОБА_8 та працівником УСР ОСОБА_9 в с. Німецька Мокра, Тячівського району, був зупинений автомобіль марки «УРАЛ», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 , який перевозив деревину породи «Ялина», близько 21,6 метрів кубічних, де під час перевірки встановлено невідповідність деревини, що перевозилася до виданої товарно-транспортної накладної. В ході проведення 15. 05. 2020 огляду місця події в с. Нересниця по вул. Грушевського, 160, було оглянуто та вилучено транспортний засіб автомобіль марки «УРАЛ», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить згідно свідоцтва про реєстрацію ОСОБА_11 , з причепом, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить згідно свідоцтва про реєстрацію приватному підприємству «Лісмаш», а також завантажену на ньому деревину породи «Ялина», кубомасою згідно проведених замірів в кількості 17,9 метрів кубічних. В ході проведення перевірки походження лісопродукції та наданих документів на деревину, що перевозилася, було виявлено розбіжність у внесених до товарно-транспортної накладної серії ЗКВ №270943 від 15. 05. 2020 даних з фактичною кількістю деревини, яка фактично перевозилася, а тому виникла необхідність у перевірці походження деревини, в зв`язку з чим деревина, яка перевозилася, є речовим доказом у справі, яку залишено на зберігання на території ДП «Тячівське ЛГ» в с. Нересниця по вул. Грушевського, №160.

Відмовляючи у задоволення клопотання, слідчий суддя вказав на відсутністю достатніх мети та підстав, які відповідали б критеріям, передбаченим ст. 170 КПК України, для накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно. Крім того,

-2-

слідчим суддею зазначено, що жодних доказів про те, що транспортний засіб та автомобільний причіп, про необхідність арешту якого йдеться в клопотанні, містять на собі сліди кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не наведено. Також слідчим суддею зауважено, що слідчим та прокурором не доведено, яким саме чином існує сукупність підстав чи підозри вважати, що лісоматеріали у вигляді стовбурів дерев породи «Ялина», які належним чином позначені бирками (чипами) з унікальними індивідуальними номерами згідно з базою державного агентства лісових ресурсів України, які є необхідними при перевезенні та збуті деревини, а також вантажний автомобіль з причепом, яким перевозилися лісоматеріали є доказом злочину, підлягають спеціальній конфіскації, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

В апеляційній скарзі прокурор Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді від 19. 05. 2020 - скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на деревину поролди «ялина» в кількості 48 колод, загальною кубомасою 17,9 кум.м., із забороною розпоряджатися, користуватися та відчужувати таке майно. Посилається на ті самі доводи, які наведені слідчим у клопотанні і наполягає на тому, що з указаним майном, яке визнане речовими доказами, необхідно провести слідчі дії. Вважає, що стороною обвинувачення доведена необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України. Окрім того зазначає, що слідчий суддя ухвалою від 19. 05. 2020, через чотири дні після початку досудового розслідування, відмовивши у задоволенні клопотання, не надав органу досудового розслідування необхідний і достатній час для здійснення належної перевірки, у тому числі шляхом проведення необхідних слідчих, процесуальних дій, призначення та проведення відповідних судових експертиз, що в свою чергу нівелює визначені ст. 2 КПК України завдання кримінального провадження. Таким чином, слідчий суддя, надаючи ПП «Лісмаш» повною мірою розпоряджатись, користуватись та відчужувати вилучене майно, сприяв виникненню загрози його подальшого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати або знищення, яке до того ж постановою слідчого визнано речовим доказом у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу у відсутності учасників судового провадження, які належним чином повідомлені про день, місце та час судового розгляду, крім того враховується заява прокурора про розгляд апеляційної скарги у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 370,372КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Цим вимогам закону ухвала слідчого судді від 19. 05. 2020 в повній мірі не відповідає.

Із клопотання слідчого вбачається, що в провадженні СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12020070180000146 від 05. 05. 2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 246 КК України.

Кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 246 КК України, за ознаками якого здійснюється дане кримінальне провадження, є незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.

-3-

В межах зазначеного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме деревину породи «Ялина» в кількості 48 штук, об`ємом 17,9 куб.м., шляхом заборони нею розпоряджатися, користуватися та відчужувати.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно ст. ст. 94,132,173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися й у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Обов`язок ініціатора клопотання довести обставини, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, то що слідує із вимог ч. 5 ст. 132, ст. 171 КПК Українита відповідає передбаченим ст. ст. 7, 22, 26 КПК Українипринципам змагальності та диспозитивності.

Відповідно до ч. 2ст. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Із матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого подано без дотримання вказаних вимог, оскільки всупереч вимогамст. 132 КПК України, слідчий не вказав і не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

-4-

Відповідно до ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Проте із тексту клопотання слідчого вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та посилання на положення ст. 170 КПКбез належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Також клопотання слідчого містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно з процесуальним законом, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту об`єктом кримінально караних дій, або майном, набутим кримінальним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або арешт пропонується накласти у забезпечення цивільного позову.

Не містить клопотання слідчого і відомостей щодо пред`явлення підозри будь-якій особі в даному кримінальному провадженні, пред`явлення ким-небудь цивільного позову, а також конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження третіми особами таким майно, як і відомості про їх відношення до невстановленої особи, відносно якої здійснюється досудове розслідування даного кримінального провадження, що ставить під сумнів доводи слідчого про достатність підстав для накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

Як вбачається зі змісту клопотання слідчого, в такому не вказується на те, чи відповідає майно, на яке слідчий просить накласти арешт (деревина) передбаченим ст. 98 КПК України критеріям, у тому числі, не зазначається, які саме сліди чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберегло на собі вказане майно.

У підтвердження доводів клопотання про необхідність накладення арешту на майно для призначення судових експертиз до клопотання не додані будь-які процесуальні рішення про призначення та проведення яких-небудь експертних досліджень у кримінальному провадженні, у тому числі, з використанням вилученої лісопродукції.

Також у клопотанні зазначено, що під час перевірки товаротранспортної накладної було встановлено невідповідність деревини, що перевозилася. Документів, які б містили відомості про докази наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, до клопотання не додано.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, у протоколі огляду місця події від 15. 05. 2020 (а.с.п.6-8) не зазначено яка саме деревина вилучена, не зазначені розміри, довжина, діаметри вилученої деревини, що саме вилучена деревини в кількості 48 штук становить саме 17,9 метрів кубічних, на яку слідчий просить накласти арешт.

Таким чином, на переконання колегії суддів, слідчий суддя при прийнятті до розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно не звернув уваги на його невідповідність вимогамст. 171 КПК України, та не виконав вимог ч. 3ст. 172 КПК України, згідно з яких слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогст. 171 цього Кодексу, своєю ухвалою повертає прокурору клопотання з встановленням строку для усунення недоліків.

-5-

За таких обставин, колегія суддів уважає ухвалу слідчого судді незаконною, невмотивованою, та приходить до висновку про те, що при розгляді клопотання та постановлення ухвали були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які унеможливлювали прийняття законного та обґрунтованого рішення та які, відповідно до вимог ст. ст. 409,412 КПК України, є підставою для її скасування.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги невідповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК України, яка не булла усунута слідчим суддею в порядку ч. 3ст. 172 КПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді скасуванню, з прийняттям нової про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, з підстав його невідповідності вимогам ст. 171 КПК України, у зв`язку з чим, доводи апеляційної скарги про накладення арешту на вилучене в ході огляду місця події 15. 05. 2020 майно, задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення колегія суддів також ураховує вимогист. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час розгляду судової справи прокурор не заявляв клопотань про приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б підтверджували обґрунтованість доводів поданої ним скарги чи могли б істотно вплинути на вищевказані висновки апеляційного суду; а також положенняст. 404 цього Кодексув частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 172,404,407,412,415,422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу прокурора Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 19. 05. 2020 про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070180000146 від 05. 05. 2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України скасувати.

Клопотання старшого слідчого СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070180000146 від 05. 05. 2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а саме: деревину породи «Ялина», в кількості 48 деревин, кубомасою 17,9 метрів кубічних повернути прокурору Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали Закарпатського апеляційного суду.

Копію ухвали надіслати прокурору для відома та виконання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: