Ухвала

від 16.11.2020 по справі 307/1301/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 307/1301/20

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.11.2020 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді у відсутності учасників судового процесу, судове провадження 11-сс/4806/343/20 за апеляційною скаргою прокурора Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 22. 05. 2020.

Цією ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12020070180000146, розпочатому 05. 05. 2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 246 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: вантажний автомобіль марки «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 , причеп з реєстраційним номером НОМЕР_2 , належного ОСОБА_8 , які перебувають у користуванні ОСОБА_9 та деревину породи «Ялина» об`ємом 35,6840м?, належних ФОП ОСОБА_10 , користувачем якої є ОСОБА_11 , із забороною розпоряджатися, користуватися та відчужувати.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що 13. 05. 2020 о 04 год. 20 хв. по вул. Джона Ленона у с. Калини Тячівського району був зупинений транспортний засіб марки «КАМАЗ» з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_11 , який перевозив деревину породи ялина приблизно 35 м?. При перевірці виявлено невідповідність деревини, що перевозилася товаротранспортній накладній, тому транспортний засіб з причепом і деревина були вилучені і передані на відповідальне зберігання ДП «Тячівське ЛГ» по вул. Грушевського, 160 у с. Нересниця. Зазначає, що ці предмети містять сліди вчинення кримінального правопорушення, є знаряддям вчинення злочину і мають значення речового доказу в цьому кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді клопотання залишено без задоволення. Ухвала вмотивована тим, що слідчий і прокурор не довели обставин, на які послались у клопотання, а це ставить під сумнів відповідність майна, про яке в ньому йдеться, критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Слідчий суддя вказав, що клопотання не містить даних про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом виявлення і вилучення від ОСОБА_9 вказаного транспортного засобу з причепом і від ФОП ОСОБА_10 деревини, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, яка є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу цього злочину, і без якої неможливо врахувати розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а надані матеріали не містять доказів, які вказували б на те, що автомобіль, причіп і деревина є доказами злочину,

-2-

передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, або можуть бути конфісковані, слугувати забезпеченням цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди чи підлягають спеціальній конфіскації. Також вказав, що в клопотанні нема доказів про причетність до цього кримінального правопорушення власників транспортних засобів і деревини, яка до того ж містить необхідні для перевезення і збуту бирки (чипи) з унікальними номерами згідно з базою Державного агентства лісових ресурсів України.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання задовольнити. Посилається на ті самі доводи, які наведені слідчим у клопотанні і наполягає на тому, що з указаним майном, яке визнане речовими доказами, необхідно провести слідчі дії. Вважає, що стороною обвинувачення доведена необхідність арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. Вказує на те, що дана деревина є предметом можливого вчинення кримінального правопорушення, може містити на собі його сліди, а транспортний засіб і причеп є знаряддями можливого вчинення цього злочину, які також можуть містити на собі його сліди.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора та інших учасників судового розгляду, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 370,372КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Цим вимогам закону ухвала слідчого судді від 22. 05. 2020 в повній мірі не відповідає.

Із клопотання старшого слідчого вбачається, що в провадженні СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування №12020070180000146 від 05. 05. 2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 246 КК України.

Кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 246 КК України, за ознаками якого здійснюється дане кримінальне провадження, є незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.

В межах зазначеного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: вантажний автомобіль марки «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 , причеп з реєстраційним номером НОМЕР_2 , належного ОСОБА_8 , які перебувають у користуванні ОСОБА_9 та деревину породи «Ялина» об`ємом 35,6840 м?, належних ФОП ОСОБА_10 , користувачем якої є ОСОБА_11 із забороною розпоряджатися, користуватися і відчужувати.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно ст. ст. 94,132,173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у

-3-

кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися й у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Обов`язок ініціатора клопотання довести обставини, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, тощо слідує із вимог ч. 5 ст. 132, ст. 171 КПК Українита відповідає передбаченим ст. ст. 7, 22,26 КПК Українипринципам змагальності та диспозитивності.

Відповідно до ч. 2ст. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Із матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого подано без дотримання вказаних вимог, оскільки всупереч вимогамст. 132 КПК України, слідчий не вказав і не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

У відповідності до ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Проте із тексту клопотання слідчого вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та посилання на положення ст. 170 КПКбез належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

-4-

Також клопотання слідчого містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно з процесуальним законом, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту об`єктом кримінально караних дій, або майном, набутим кримінальним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або арешт пропонується накласти у забезпечення цивільного позову.

Не містить клопотання слідчого і відомостей щодо пред`явлення підозри будь-якій особі в даному кримінальному провадженні, пред`явлення ким-небудь цивільного позову,а також конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження третіми особами таким майно, як і відомості про їх відношення до невстановленої особи, відносно якої здійснюється досудове розслідування даного кримінального провадження, що ставить під сумнів доводи слідчого про достатність підстав для накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

Як убачається зі змісту клопотання слідчого, в такому не вказується на те, чи відповідає майно, на яке слідчий просить накласти арешт (деревина) передбаченим ст. 98 КПК України критеріям, у тому числі, не зазначається, які саме сліди чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберегло на собі вказане майно.

У підтвердженнядоводів клопотанняпро необхідністьнакладення арештуна майнодля проведенняпевних слідчихдій,зокрема,призначення судовихекспертиз,до клопотанняне доданібудь-якіпроцесуальні рішення про призначення та проведення яких-небудь слідчих дій й експертних досліджень у кримінальному провадженні, у тому числі, з використанням вилученої лісопродукції.

Також у клопотанні зазначено, що під час перевірки товаротранспортної накладної було встановлено невідповідність деревини, що перевозилася. Документів, які б містили відомості про докази наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України, до клопотання не додано.

Таким чином, на переконання колегії суддів, слідчий суддя при прийнятті до розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно не звернув уваги на його невідповідність вимогамст. 171 КПК України, та не виконав вимог ч. 3ст. 172 КПК України, згідно з яких слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогст. 171 цього Кодексу, своєю ухвалою повертає прокурору клопотання з встановленням строку для усунення недоліків.

За таких обставин, колегія суддів уважає ухвалу слідчого судді незаконною та невмотивованою, та приходить до висновку про те, що при розгляді клопотання та постановлення ухвали були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які унеможливлювали прийняття законного та обґрунтованого рішення та які, відповідно до вимог ст. ст. 409,412 КПК України, є підставою для її скасування.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги невідповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК України, яка не булла усунута слідчим суддею в порядку ч. 3ст. 172 КПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді скасуванню, з прийняттям нової про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, з підстав його невідповідності вимогам ст.171 КПК України.

При прийнятті рішення колегія суддів також ураховує вимогист. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час розгляду судової справи прокурор не заявляв клопотань про приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б підтверджували обґрунтованість доводів поданої ним скарги чи могли б істотно вплинути на вищевказані висновки апеляційного суду; а також положенняст. 404 цього Кодексув частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

-5-

Керуючись ст. ст. 172,404,405, 407,412,415,422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу прокурора Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 22. 05. 2020 про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020070180000146 від 05. 05. 2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а саме: вантажний автомобіль марки «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 , причеп з реєстраційним номером НОМЕР_2 , належного ОСОБА_8 , які перебувають у користуванні ОСОБА_9 та деревину породи «Ялина» об`ємом 35,6840 м?, належних ФОП ОСОБА_10 , користувачем якої є ОСОБА_11 , із забороною розпоряджатися, користуватися та відчужувати - скасувати.

Клопотання старшого слідчого СВ Дубівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020070180000146 від 05. 05. 2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, повернути прокурору Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали Закарпатського апеляційного суду.

Копію ухвали надіслати прокурору для відома та виконання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: