Рішення

від 01.10.2020 по справі 904/1289/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2020м. ДніпроСправа № 904/1289/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Фізичної особи-підприємця Трегуб Наталії Леонідівни

про винесення додаткового рішення про судові витрати на професійну правничу допомогу

у справі:

за позовом Фізичної особи-підприємця Трегуб Наталії Леонідівни (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Дніпро)

за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікас-ТК" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)

про стягнення майнової шкоди у розмірі 5 328 180 грн. 00 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Трегуб Наталія Леонідівна (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач), в якій, на момент звернення з нею до суду, просила суд:

- попередньо визначити розмір судового збору за подання позовної заяви про стягнення вартості завданого матеріального збитку (заподіяної матеріальної шкоди) власнику маневрового тепловоза ТЕМ 2М заводський № 254 у відповідності до частини 2 статті 163 Господарського процесуального кодексу України - (у зв`язку з тим, що на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо з огляду на неможливість визначення вартості завданого матеріального збитку (заподіяної матеріальної шкоди) власнику маневрового тепловоза ТЕМ 2М заводський № 254 без отримання висновку відповідної експертизи, яка вже призначена в рамках поданої заяви про забезпечення доказів до подання даної позовної заяви (ухвала суду від 24.02.2020 по справі № 904/949/20);

- стягнути з відповідача на користь позивача 5 000 000 грн. 00 коп. майнової шкоди (остаточний розмір вартості завданого матеріального збитку (заподіяної матеріальної шкоди) власнику маневрового тепловоза ТЕМ 2М заводський № 254 визначити після отримання висновку транспортно-товарознавчої судової експертизи в рамках задоволеної судом заяви ФОП Трегуб Н.Л. про забезпечення доказів до подання позовної заяви у справі № 904/949/20);

- зобов`язати відповідача організувати та виконати за власний рахунок підготовку ушкодженого тепловоза до транспортування (перевезення); виконати транспортування (перевезення) власними силами за власний рахунок ушкодженого тепловозу ТЕМ 2М заводський № 254 до місця його ремонту: ст. призначення Кульбакіно Одеської залізниці на адресу ТОВ "Миколаївський ТРЗ" та, після завершення ремонту, виконати транспортування тепловозу ТЕМ 2М заводський № 254 до місця його подальшої експлуатації: станції Кірово ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Також, позивач просила суд стягнути з відповідача всі судові витрати, понесені позивачем та пов`язані з розглядом справи (витрати на оплату судових зборів, витрати по оплаті сум за проведення судової експертизи, витрати на оплату правової (правничої) допомоги адвоката).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2020 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Трегуб Наталії Леонідівни до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення майнової шкоди у розмірі 5 328 180 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви від 17.07.2020) задоволено у повному обсязі, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Фізичної особи-підприємця Трегуб Наталії Леонідівни 5 328 180 грн. 00 коп. - майнової шкоди, 11 931 грн. 12 коп. - витрат, пов`язаних з проведенням комісійної товарознавчої експертизи, та 79 922 грн. 70 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Від позивача надійшла заява (вх. суду № 48743/20 від 21.09.2020) про винесення додаткового рішення, в якій він просить суд вирішити питання про судові витрати позивача та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги № 15/01-20 від 15.01.2020 в розмірі 50 000 грн. 00 коп.

Частиною 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Так, ухвалою суду від 22.09.2020 заяву позивача було прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 01.10.2020.

Представники позивача, відповідача та третьої особи у судове засідання 01.10.2020 не з`явилися, причини нез`явлення суду не повідомили, про день, час та місце розгляду справи учасники були повідомлені належним чином.

Враховуючи обмежений строк розгляду заяви, суд позбавлений можливості відкласти його розгляд на іншу дату та ще раз належним чином повідомити учасників справи про дату наступного судового засідання (враховуючи встановлений процесуальним законом строк на виготовлення повного тексту ухвали суду, строк на її направлення сторонам, а також строк на поштовий перебіг, визначений Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року Фізична особа-підприємець Трегуб Наталія Леонідівна (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач), в якій, на момент звернення з нею до суду, просила суд:

- попередньо визначити розмір судового збору за подання позовної заяви про стягнення вартості завданого матеріального збитку (заподіяної матеріальної шкоди) власнику маневрового тепловоза ТЕМ 2М заводський № 254 у відповідності до частини 2 статті 163 Господарського процесуального кодексу України - (у зв`язку з тим, що на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо з огляду на неможливість визначення вартості завданого матеріального збитку (заподіяної матеріальної шкоди) власнику маневрового тепловоза ТЕМ 2М заводський № 254 без отримання висновку відповідної експертизи, яка вже призначена в рамках поданої заяви про забезпечення доказів до подання даної позовної заяви (ухвала суду від 24.02.2020 по справі № 904/949/20);

- стягнути з відповідача на користь позивача 5 000 000 грн. 00 коп. майнової шкоди (остаточний розмір вартості завданого матеріального збитку (заподіяної матеріальної шкоди) власнику маневрового тепловоза ТЕМ 2М заводський № 254 визначити після отримання висновку транспортно-товарознавчої судової експертизи в рамках задоволеної судом заяви ФОП Трегуб Н.Л. про забезпечення доказів до подання позовної заяви у справі № 904/949/20);

- зобов`язати відповідача організувати та виконати за власний рахунок підготовку ушкодженого тепловоза до транспортування (перевезення); виконати транспортування (перевезення) власними силами за власний рахунок ушкодженого тепловозу ТЕМ 2М заводський № 254 до місця його ремонту: ст. призначення Кульбакіно Одеської залізниці на адресу ТОВ "Миколаївський ТРЗ" та, після завершення ремонту, виконати транспортування тепловозу ТЕМ 2М заводський № 254 до місця його подальшої експлуатації: станції Кірово ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

У відповідності до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до вказаних положень, позивач просив суд стягнути з відповідача, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката, навівши у позовній заяві попередній (орієнтований) розрахунок витрат, в якому вказав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн. 00 коп. та відповідно до платіжного доручення № 707 від 14.02.2020 вже позивачем було сплачено попередню оплату адвокату в сумі 25 000 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2020 у справі №904/1289/20 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Трегуб Наталії Леонідівни до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення майнової шкоди у розмірі 5 328 180 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви від 17.07.2020) задоволено у повному обсязі, стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Фізичної особи-підприємця Трегуб Наталії Леонідівни 5 328 180 грн. 00 коп. - майнової шкоди, 11 931 грн. 12 коп. - витрат, пов`язаних з проведенням комісійної товарознавчої експертизи, та 79 922 грн. 70 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як було вказано вище, у відповідності до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України позивачем було подано заяву, в якій він зазначив про необхідність подання розрахунку і кінцевого розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки до ухвалення рішення по справі позивач не має можливості визначити кінцевий розмір витрат на правову допомогу.

В подальшому, після ухвалення рішення по суті позовних вимог, позивач звернувся до суду із заявою про винесення додаткового рішення, в якій він просив суд вирішити питання про судові витрати позивача та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги № 15/01-20 від 15.01.2020, в розмірі 50 000 грн. 00 коп.

З приводу вказаного клопотання суд зазначає слідуюче.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України:

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо);

- такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву;

- у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, порядок розподілу судових витрат судом визначений статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, частина 8 якої передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, позивачем до закінчення судових дебатів не було подано доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, у зв`язку з чим у рішенні суду вказане питання не вирішувалося.

В даному випадку, позивачем до закінчення судових дебатів було подано заяву, у зв`язку із тим фактом, що до закінчення судового розгляду справи і отримання рішення у справі, позивачу неможливо встановити кінцевий розмір судових витрат, які він понесе у зв`язку з її розглядом судом першої інстанції.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2020 між Адвокатським бюро "Бур`янский і Партнери" (далі - адвокатське бюро) та Фізичною особою-підприємцем Трегуб Наталією Леонідівною (далі - клієнт) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 15/01-20 (далі - договір про правову допомогу, а.с.121-125, Т.1), відповідно до пункту 1.1. якого на умовах договору клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання в обсязі та на умовах, передбачених договором про надання правової (правничої) допомоги - надавати правову (правничу) допомогу клієнту у справі про відшкодування матеріального збитку (заподіяння матеріальної шкоди), завданої власнику тепловоза ТЕМ2М № 254 в результаті зіткнення (транспортної події - аварії) 11.01.2020 в районі залізничної станції Кірова "АрселорМіттал Кривий Ріг" неконтрольованого рухомого складу з 21-го вагона із тепловозом ТЕМ 2М № 254 та зобов`язання відповідача організувати та виконати за власний рахунок підготовку ушкодженого тепловоза до транспортування (перевезення); виконати транспортування (перевезення) власними силами за власний рахунок ушкодженого тепловозу ТЕМ 2М заводський № 254 до місця його ремонту: станція призначення Кульбакіно Одеської залізниці на адресу ТОВ "Миколаївський ТРЗ" та, після завершення ремонту, виконати транспортування тепловозу ТЕМ 2М заводський № 254 до місця його подальшої експлуатації.

За приписами пункту 1.2. договору про правову допомогу адвокатське бюро зобов`язується здійснити захист, представництво і надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У відповідності до умов пункту 2.1. договору про правову допомогу адвокатське бюро, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання наступної професійної правової (правничої) допомоги адвоката:

- ознайомитися з документами, які безпосередньо стосуються спору по справі, зазначеної в пункті 1.1. договору, та провести юридичний аналіз даних документів:

- надати клієнту юридичну консультацію та пропозиції (варіанти) вирішення спірного питання;

- представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з будь-якими органами, установами, підприємствами, організаціями незалежно від їх організаційно-правової форми та упорядкованості, в тому числі з акціонерним товариством "Українська залізниця", ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", ТОВ "Юнікас-ТК" тощо, а також з фізичними особами з питань, пов`язаних із перевіркою обставин зіткнення 11 січня 2020 року в районі залізничної станції Кірова "АрселорМіттал Кривий Ріг" неконтрольованого рухомого складу з 21-го вагона із тепловозом ТЕМ2М № 254, та відшкодуванням завданої тепловозу ТЕМ2М № 254 в результаті зіткнення (транспортної події - аварії") 11 січня 2020 року в районі залізничної станції Кірова "АрселорМіттал Кривий Ріг" неконтрольованого рухомого складу з вагона із тепловозом ТЕМ2М № 254, а також відшкодуванням витрат з транспортування (перевезення) тепловозу з місяця аварії до місця ремонту;

- представляти інтереси клієнта під час службового розслідування вищевказаної транспортної події (аварії) комісією, яка утворюється на підставі наказів АТ "Укрзалізниця", регіональних філій, структурних або виробничих підрозділів, які його проводять;

- здійснити підготовку необхідних документів для звернення до господарського суду з відповідним позовом з метою захисту прав та законних інтересів клієнта, іншими процесуальними документами;

- скласти позовну заяву про відшкодування матеріального збитку (заподіяної матеріальної шкоди), завданої власнику тепловоза ТВМ 2М № 254 в результаті зіткнення (транспортної аварії) 11 січня 2020 року в районі залізничної станції Кірова "АрселорМіттал Кривий Ріг" неконтрольованого рухомого складу з 21-го вагона із тепловозом ТЕМ 2М № 254;

- підготувати та скласти необхідні процесуальні документи у справі за позовом клієнта про відшкодуванням матеріального збитку (заподіяної матеріальної шкоди), завданої власнику тепловозу ТЕМ2М № 254 в результаті зіткнення (транспортної події - аварії) 11 січня 2020 року в районі залізничної станції Кірова "АрселорМіттал Кривий Ріг" неконтрольованого рухомого складу з 21-го вагона тепловозом ТЕМ2М № 254;

- здійснити підготовку заяви про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи маневрового тепловозу ТЕМ 2М №254 та, в разі необхідності, заяви про забезпечення доказів шляхом призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи;

- представляти інтереси клієнта під час проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи маневрового тепловозу ТЕМ 2М №254;

- представляти інтереси клієнта під час первісного та (за необхідності) інших оглядів маневрового тепловозу ТЕМ 2М №254 експертом;

- представляти інтереси клієнта та надати правову (правничу) допомогу у господарському суді першої інстанції;

- за необхідності здійснювати складання всіх необхідних документів, в тому числі процесуальних документів, з метою захисту прав та законних інтересів клієнта;

- представляти інтереси клієнта та надати правову (правничу) допомогу під час виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 4.1 договору про правову допомогу гонорар є формою винагороди адвокатського бюро за професійну правову (правничу) допомогу адвоката клієнту.

Гонорар, згідно умов договору оплачується клієнтом двома частинами наступним чином:

- перша частина гонорару: протягом 25 банківських днів з моменту сторонами договору клієнт здійснює оплату гонорару в розмірі 25 000 грн. 00 коп. на користь адвокатського бюро в безготівковій формі на поточний рахунок адвокатського бюро , зазначений в розділі 10 договору;

- друга частина гонорару: оплачується клієнтом в розмірі 25 000 грн. 00 коп. на користь адвокатського бюро в безготівковій формі на поточний рахунок адвокатського бюро, зазначений в розділі 10 договору, після відкриття провадження у справі клієнта до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відшкодування матеріального збитку (заподіяної матеріальної шкоди), власнику тепловоза ТЕМ 2М № 254 в результаті зіткнення (транспортної події - аварії) 11.01.2020 в районі залізничної станції Кірова "АрселорМіттал Кривий Ріг" неконтрольованого рухомого з 21-го вагона із тепловозом ТЕМ 2М № 254, та зобов`язання відповідача організувати та виконати їй рахунок підготовку ушкодженого тепловоза до транспортування (перевезення); виконати транспортування (перевезення) власними силами за власний рахунок ушкодженого тепловозу ТЕМ 2М № 254 до місця його ремонту: ст. призначення Кульбакіно Одеської залізниці на адресу ТОВ "Миколаївський ТРЗ" та, після завершення ремонту, виконати транспортування тепловозу ТЕМ 2М № 254 до місця його подальшої експлуатації, та після проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи маневрового тепловозу ТЕМ 2М №254, але не пізніше п`яти банківських днів після ухвалення рішення суду (пункт 4.2. договору про правову допомогу).

Так, наявний в матеріалах справи детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 02.03.2020, містить опис робіт та затраченого часу адвоката, що складає 60 годин на загальну суму 50 000 грн. 00 коп. (а.с.131-133 в томі 1).

Відповідно до пункту 4.4. договору про правову допомогу розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється за погодженням сторін на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат адвокатським бюро, при виконанні умов договору.

На виконання умов договору виконавцем було виставлено замовнику рахунок-фактура № 16/09 від 16.09.2020 на суму 25 000 грн. 00 коп. (а.с.184 в томі 2).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив попередню оплату у розмірі 25 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 707 від 14.02.2020 (а.с.134 в томі 1), та в подальшому, здійснив оплату за надані послуги правової допомоги на користь Адвокатського бюро у сумі 25 000 грн. 00 коп., про що свідчить платіжне доручення № 758 від 18.09.2020 (а.с.183 в томі 2).

Зазначені докази подані суду в межах строків, визначених частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Так, у поясненнях (вх. суду 43046/20 від 16.09.2020) відповідач заперечував проти заявленої до стягнення з відповідача правової допомоги, посилаючись на її завищений розмір, який був зумовлений завищенням витраченого адвокатом часу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру , виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За таких обставин, щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд оцінив витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин та участь у судових засіданнях, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000 грн. 00 коп.; в іншій частині суд витрати на правову допомогу не розподіляє.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладені на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 25 000 грн. 00 коп. - частина витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Фізичної особи-підприємця Трегуб Наталії Леонідівни про винесення додаткового рішення про судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Фізичної особи-підприємця Трегуб Наталії Леонідівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 25 000 грн. 00 коп. - частину витрати на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення підписаний - 02.10.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко