Рішення

від 17.09.2020 по справі 911/1110/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1110/20

Розглянувши матеріали справи за позовом Co. BIOTEHNOS S.A.

до Товариства з обмеженою відповідальністю Новалік Фарм

прo стягнення 10099945,82 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Литовка Ю.А.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Co. BIOTEHNOS S.A. (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Новалік Фарм (надалі - відповідач) прo стягнення 10099945,82 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2020 року відкрито провадження у справі № 911/1110/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.06.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 11.06.2020 року від представника позивача надійшла заява № 10/06/20 від 10.06.2020 року про відкладення підготовчого судового засідання. Від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 10.06.2020 року про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.06.2020 року підготовче засідання відкладено на 30.06.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 30.06.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання № 68 від 30.06.2020 року про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2020 року підготовче засідання відкладено на 14.07.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 14.07.2020 року представником відповідача подано заяву б/н від 14.07.2020 року про закриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні 14.07.2020 року оголошено перерву на 21.07.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 17.07.2020 року від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про закриття провадження б/н від 17.07.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2020 року продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 30.07.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 29.07.2020 року представником відповідача подано заяву б/н від 29.07.2020 року про забезпечення доказів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.07.2020 року підготовче засідання відкладено на 13.08.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 13.08.2020 року представником відповідача подано клопотання б/н від 13.08.2020 року про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.08.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 911/1110/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.09.2020 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 08.09.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 07.09.2020 року про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 08.09.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 08.09.2020 року не з`явився. Розгляд справи відкладався на 17.09.2020 року.

У судовому засіданні 17.09.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 17.09.2020 року не з`явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 17.09.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 27.04.2017 року між Co. BIOTEHNOS S.A. (юридичною особою за законодавством Румунії, надалі позивач/Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю НОВАЛІК-ФАРМ (юридичною особою за законодавством України, надалі відповідач/Покупець) укладено Контракт № В ТН104/2017 (надалі Контракт), за умовами якого, продавець продав, а покупець купив розчин для ін`єкцій АЛФЛУТОП у кількості 210 000 одиниць, за ціною $13 на загальну вартість 2 730 000,00 доларів США (Ттовар), на умовах, визначених Контрактом.

Згідно з умовами Контракту, оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем в доларах США у відповідності до інвойсів Продавця через банківський переклад на поточний рахунок Продавця на умовах 50% вартості товару підлягає сплаті по факту підтвердження Замовлення Продавцем та 50% вартості товару підлягає сплаті протягом 60 календарних днів з дати поставки.

Протягом червня-липня 2017 року, позивач виконав свої обов`язки за Контрактом, на замовлення відповідача здійснив поставку двох партій товару: Товар серії 3931216 у кількості 26826 картонних боксів (по 10 одиниць товару в кожному боксі) - 12.06.2017 року, вартість поставки 348 738,00 доларів США при цьому, за товар була сплачена 50% попередня оплата 15.06.2017 року у розмірі 174 369 доларів США). Товар серії 3020117 у кількості 26277 картонних боксів (по 10 одиниць товару в кожному боксі) - 26.07.2017 року, вартість поставки - 341601,00 доларів США при цьому, за товар була сплачена 50% попередня оплата 24.07.2017 р. у розмірі 170 800,50 доларів США).

Однак, як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого товару своєчасно та в повному обсязі не виконав, не оплаченими залишились 50% вартості Товару: 174 369,00 доларів США за інвойсом №0027 від 12.06.2017 та 3% річних відповідно 14 198,05 доларів США; 170 800,50 доларів США за інвойсом №0035 від 24.07.2017 та 3% річних відповідно 13289 доларів США.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 345 169,50 дол. США та на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 27 444, 86 дол. США.

Відповідно до п. 2.1 Контракту ціна на Товар за Контрактом, зазначена в Додатку №1, установлюється в доларах США, на умовах СРТ Київ, аеропорт Бориспіль, і включає вартість упаковки, тари та маркування (Інкотермс 2010).

Відповідно до п. 3.3 Контракту Товар постачається авіаційним транспортом на умовах СРТ Київ, аеропорт Бориспіль, протягом не більше ніж 15 робочих днів з моменту підтвердження Продавцем замовлення Покупця чи в інші строки, попередньо погоджені сторонами.

Згідно з п. 4.1 Контракту оплата за поставлений за Контрактом Товар здійснюється Покупцем у доларах США згідно з інвойсами Продавця шляхом банківського переказу на поточний рахунок Продавця, зазначений у цьому Контракті, на наступних умовах: 50% вартості Товару підлягають сплаті на умовах передоплати за фактом підтвердження замовлення Продавцем; 50% вартості Товару підлягають сплаті протягом 60 календарних днів з дати поставки.

Згідно з п. 3.4 Контракту датою поставки вважається дата, зазначена в товаросупровідних документах.

На виконання Контракту на замовлення відповідача позивачем було поставлено відповідачеві Товар: 15.06.2017 на суму 348 738,00 доларів США, з яких 174 369,00 доларів США 15.06.2017 було сплачено відповідачем, що становить суму передоплати у розмірі 50% за інвойсом №0027 від 12.06.2017; решта 50% вартості Товару підлягала сплаті протягом 60 календарних днів з дня поставки - до 14.08.2017; 26.07.2017 на суму 341 601,00 доларів США, з яких 170 800,50 доларів США 24.07.2017 було сплачено Відповідачем, що становить суму передоплати у розмірі 50% за інвойсом №0035 від 24.07.2017; решта 50% вартості Товару підлягала сплаті протягом 60 календарних днів з дня поставки - до 24.09.2017 року.

Поставку Товару відповідачеві на замовлення останнього підтверджують наступні документи: Авіаційна вантажна накладна №064-30232585 від 15.06.2017; Авіаційна вантажна накладна №064-80232740 від 26.07.2017; Замовлення від 07.06.2017 №1/06/2017; Підтвердження замовлення №2017101 від 08.06.2017; Інвойс№0027 від 12.06.2017; Замовлення від 04.07.2017 №2/072017; Підтвердження замовлення №2017102 від 05.07.2017; Інвойс №0035 від 24.07.2017; Пакувальні листи; Сертифікат походження №3033 від 25.07.2017; Митна декларація ІІЛ125100/2017/314791/; Заява відповідача до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області №2494 від 20.06.2017; Протокол візуального контролю Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області №2494/1 від 21.06.2017; Висновок про якість ввезеного в Україну лікарського засобу Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області від 21.06.2017 №36730/17/10; Заява відповідача до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області №3146 від 01.08.2017; Протокол візуального контролю Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області №3146/1 від 01.08.2017; Висновок про якість ввезеного в Україну лікарського засобу від Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області 02.08.2017 №46834/17/10.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. До таких документів належить, зокрема, авіаційна вантажна накладна. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту' його відправлення до пункту його призначення.

Однак, в порушення вищевикладених норм матеріального права, станом на день подання позовною заяви до суду, відповідачем не виконано своїх зобов`язань за Контрактом зі сплати позивачеві решти 50% вартості Товару, що становить: 174 369,00 доларів США за інвойсом №0027 від 12.06.2017; 170 800,50 доларів США за інвойсом №0035 від 24.07.2017, в загальній сумі 345 169,50 доларів США.

В ході розгляду спору відповідач не подав заперечень проти викладених у позові обставин, зазначав про намір мирно врегулювати спір. Однак, відповідні домовленості не були досягнуті між сторонами.

Також, відповідачем заявлялось клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з наявністю в Контракті (п. 10.2 Контракту) арбітражного застереження, що всі спори мають розглядатись в Арбітражному суді м. Києва.

Відповідне клопотання було відхилено судом, оскільки станом на момент звернення до суду, так і на момент укладення Контракту такого органу, як Арбітражний суд м. Києва в Україні не існувало. Таким чином, відповідне арбітражне застереження не може бути виконано у зв`язку з відсутністю органу, який має розглядати спір, тому є нікчемним і розгляд спору здійснюється за нормами чинного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, суд також враховує, що між сторонами мали місце правовідносини з поставки товару, тому до відповідних правовідносин застосовується норма ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, яка визначає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочена заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 345 169,50 доларів США. основного боргу, що відповідачем не спростовано. Відтак, позовні вимоги є правомірними, доведеними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у відповідній частині.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи встановлений в ході розгляду спору факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати поставленого товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 444,86 дол. США 3% річних правомірні і обґрунтовані, доданий до позову розрахунок відповідає фактичним обставинам справи. Таким чином, позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 151 499,19 грн.

Оскільки позивачем не надано доказів оплати послуг з правничої допомоги, питання про розподіл наведених в позові адвокатських витрат не підлягає розгляду.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Co. BIOTEHNOS S.A. до Товариства з обмеженою відповідальністю Новалік Фарм прo стягнення 10099945,82 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Новалік Фарм (08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3, ідентифікаційний код: 38942368) на користь Co. BIOTEHNOS S.A. (strada Gorunului, Nr. 3-5, Orasul Otopeni Judetul Ilfov, 075100, Romania, ідентифікаційний код 41798807) 345 169 (триста сорок п`ять тисяч сто шістдесят дев`ять) доларів США 50 центів заборгованості, 27 444 (двадцять сім тисяч чотириста сорок чотири) долари США 86 центів 3 % річних від простроченої суми та 151 499 (сто п`ятдесят одну тисячу чотириста дев`яносто дев`ять) грн. 19 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 02.10.2020 року