Рішення

від 23.09.2020 по справі 921/390/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 вересня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/390/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

при секретарі судового засідання Коник М.М.

розглянувши справу:

за позовом: Приватного підриємства "БІЗОН-ТЕХ 2006", вул. Лесі Українки, буд. 162, кв. 11, м. Пологи, Пологівський район, Запорізька область, 70605

до відповідача: Фермерського господарства "БІАТРІС", с. Семиківці, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48111

про стягнення боргу, інфляційних втрат, штрафу і процентів за договором поставки в загальній сумі 473 214,54 грн.

За участю представників від:

Позивача: адвокат Біла Ольга Василівна

Відповідача: не з`явився

Суть справи:

Приватне підприємство "БІЗОН-ТЕХ 2006" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача Фермерського господарства "БІАТРІС" про стягнення боргу, інфляційних втрат, штрафу і процентів за договором поставки в загальній сумі 473 214,54 грн, із яких: 311 356 грн основного боргу, 4358,98 грн інфляційних нарахувань, 62 271,20 грн штрафу та 95 228,36 грн відсотків.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № ТР-10 від 28.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.06.2020 позовну заяву Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/390/20; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.07.2020 на 14:30 год., яке було відкладено на 17.08.2020 на 14:30 год., з підстав викладених у відповідній ухвалі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.08.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 вересня 2020.

Представник відповідача в судове засідання 23.09.2020 не з`явився, відзиву на позов не подав, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представниця позивача в судовому засіданні 23.09.2020 позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просить суд позовні вимоги задоволити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

28.01.2019 між Приватним підприємством "БІЗОН-ТЕХ 2006" (далі Позивач, Постачальник) та Фермерським господарством "БІАТРІС" (надалі Відповідач, Покупець) укладено Договір поставки №ТР-10 (далі Договір), за умовами п. 1.1. якого у порядку, строки та на умовах, визначених Договором і Специфікаціями до нього, Постачальник зобов`язувався поставляти та передавати у власність Покупця насіння для сівби (далі насіння або товар), пестициди в препаративних формах, що є засобами захисту рослин, регулятори росту рослин в і мікродобрива (далі пестициди або товар), мінеральні дорива (далі добрива або товар), а Покупець зобов`язався приймати цей товар й оплачувати його.

Погоджені Сторонами асортимент, кількість і ціна товару вказуються ними в Специфікаціях до Договору, що є невід`ємними його частинами (п.2.1. Договору).

Сторонами може бути укладено як одну, так і більшу кількість Специфікацій до Договору. Кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього Договору й не скасовує та не змінює попередні Специфікації ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній. Сторони в Специфікації можуть вказати про непоширення на неї певних умов Договору або застосування їх до певної Специфікації на умовах, вказаних у такій Специфікації. Тобто у випадку розходжень між умовами Договору і умовами певної Специфікації пріоритет мають умови такої Специфікації (п.2.2. Договору).

Згідно пункту 2.3. Договору у Специфікаціях і в накладних Сторонами вказується базова ціна товару. Повною ціною товару, яку Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику, є його базова ціна разом із сумою індексації ціни товару (порядок визначення якої наведено в розділі 5 Договору). У Специфікаціях Сторонами може вказуватися грошовий еквівалент базової ціни товару в іноземній валюті. У такому випадку, якщо інше не визначено певною Специфікацією, базова ціна Товару в гривнях визначається шляхом множення грошового еквіваленту його ціни в іноземній валюті на курс продажу цієї іноземної валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку (показник ASK на веб-сторінці www.udinform.com), зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати здійснення поставки товару день, і вказується в накладних. Враховуючи це, ціна в гривнях одного і той самого найменування товару, поставленого в різні дні, може бути різною і це не є помилкою. Якщо товар буде отриманий Покупцем за видатковою накладною, то вважається, що Покупець погодився на ціну товару в гривнях, що вказана в ній, проконтролював та погодив її в момент прийняття товару і в майбутньому не може її оспорювати. Дострокова оплата товару не є підставою для зменшення його ціни, якщо інше не вказано в Специфікації.

Відповідно до п.5.1. Договору Покупець зобов`язується оплатити Постачальнику товар у строк, що вказаний у Специфікації. Якщо в Специфікації не вказано строк (термін) оплати товару, то такий товар оплачується Покупцем за 10 днів до граничної дати його поставки (передачі Покупцю або перевізнику). Якщо між Сторонами фактично відбулась поставка товару за накладною, але на такий товар не була підписана Специфікація і він попередньо не був оплачений Покупцем, то такий товар оплачується Покупцем у день його отримання від Постачальника (перевізника).

Оплата товару здійснюється Покупцем у гривнях через банки у безготівковій формі шляхом переказу платіжним дорученням грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Підставою для платежу є даний Договір. Кошти за добрива Покупець зобов`язується переказувати на окремий рахунок Постачальника, реквізити якого окремо вказані в Договорі (п.5.2. Договору).

Пунктами 6.1.1. та 6.1.2. Договору Сторонами визначено, що Покупець зобов`язаний у встановлені Специфікаціями (Договором) строки оплатити товар; сплатити Постачальнику повну ціну товару (тобто базову ціну товару разом із сумою індексації ціни товару), для чого перед здійсненням будь-якого платежу в оплату товару Покупець зобов`язується провести його індексацію в порядку, визначеному цим Договором. Покупець зобов`язаний сплатити ціну товару разом із сумою податку на додану вартість, нарахованого на неї, якщо операції з постачання такого товару підлягають оподаткуванню цим податком згідно із законодавством України.

Відповідно до п.7.1.3. Договору за прострочення виконання грошових зобов`язань за Договором понад 20 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов`язання, простроченої понад 20 календарних днів, а за прострочення їх виконання понад 40 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми грошового зобов`язання, простроченого понад 40 календарних днів. Покупець сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів виходячи із загального строку прострочення грошового зобов`язання. Штрафи на суму простроченої попередньої оплати, авансового платежу, якщо товар не був отриманий Покупцем, не нараховуються.

Згідно п.7.2.1. Договору строк позовної давності до вимог про стягнення штрафу за прострочення виконання грошових зобов`язань за Договором збільшено до трьох років.

Пунктом 7.2.4. Договору Сторонами передбачено, що в разі прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором Покупець замість трьох процентів річних, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, зобов`язується сплатити Постачальнику сорок вісім процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення. У періоди, в яких подвійна облікова ставка Національного банку України буде перевищувати сорок вісім процентів річних, Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику проценти за ставкою (в розмірі), що дорівнює подвійній обліковій ставці Національного банку України, що діяла в такий період. У будь-якому випадку розмір процентів, що сплачуються Покупцем Постачальнику, не може бути менший за сорок вісім процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення. Проценти на суму простроченої попередньої оплати, авансового платежу, якщо товар не був отриманий Покупцем, не нараховуються.

Договір є укладеним з моменту його підписання Сторонами й діє до кінця року в якому він був укладений. Усі поставки Постачальником Покупцю товару з моменту укладення цього Договору і до кінця року, в якому був укладений цей Договір, а також порядок їх оплати, регулюється цим Договором. Якщо в наступних роках Сторони не укладуть новий договір поставки товару, але фактично Постачальником будуть здійснюватися поставки товару Покупцю, то цей Договір продовжуватиме діяти та регулюватиме умови таких поставок між Сторонами і в наступних роках аж до дати укладання ними нового договору поставки товару (п.9.1. Договору).

Специфікацією №1 від 28.01.2019 до Договору Сторонами погоджено поставку товару за Договором на суму 990 708 грн. на умовах DАP, склад Покупця, що знаходиться за адресою: с.Семиківці, Теребовлянський район, Тернопільська область. Строк оплати товару в порядку, встановленому Договором не пізніше 15.02.2019 Покупець переказує Постачальнику авансовий платіж в сумі 198 141,60 грн; не пізніше 15.10.2019 Покупець здійснює остаточний розрахунок за товар. Суми платежів підлягають індексації згідно з Договором.

Специфікацією №3 від 05.06.2019 до Договору Сторонами погоджено поставку товару за Договором на суму 92 256 грн на умовах FCA, склад Постачальника, що знаходиться за адресою: 47728, Тернопільська область, Тернопільський район, с.Острів, вул. Промислова, 12. Строк оплати товару в порядку, встановленому Договором не пізніше 10.06.2019 Покупець переказує Постачальнику авансовий платіж в сумі 18 451,20 грн; не пізніше 15.10.2019 Покупець здійснює остаточний розрахунок за товар. Суми платежів підлягають індексації згідно з Договором.

На виконання умов Договору Позивачем поставлено, а Відповідачем отримано товар за Договором на загальну суму 1 082 964 грн, що підтверджується видатковими накладними: №394 від 31.01.2019 на суму 990 708 грн, №30844 від 05.06.2019 на суму 92 256 грн.

Накладною на повернення №1 від 12.09.2019 відповідачем повернуто частину товару на суму 421 608 грн.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 525 ЦК України та 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Як стверджує позивач та вбачається із матеріалів справи відповідач у встановлений договором строк оплату товару не здійснив, і станом на день вирішення справи за ним рахувалася заборгованість в сумі 311 356 грн., що не заперечується відповідачем.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Відповідача 311 356 грн суми основного боргу з оплати поставленого Позивачем товару за Договором.

Згідно з ст.ст.549, 611, ст.230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно положень ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання господарською організацією (ч.ч. 6, 7 ст. 231 ГК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (ч.ч. 1 і 2 ст. 551 ЦК України).

Як вже зазначалось вище, п.7.1.3. Договору Сторони погодили, що за прострочення виконання грошових зобов`язань за Договором понад 20 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов`язання, простроченої понад 20 календарних днів, а за прострочення їх виконання понад 40 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми грошового зобов`язання, простроченого понад 40 календарних днів. Покупець сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів виходячи із загального строку прострочення грошового зобов`язання. Штрафи на суму простроченої попередньої оплати, авансового платежу, якщо товар не був отриманий Покупцем, не нараховуються.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд приймає його як правомірний та обґрунтований, а позовні вимоги в частині стягнення 62 271,20 грн штрафу вважає такими, що доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2.4. Договору Сторонами передбачено, що в разі прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором Покупець замість трьох процентів річних, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, зобов`язується сплатити Постачальнику сорок вісім процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення. У періоди, в яких подвійна облікова ставка Національного банку України буде перевищувати сорок вісім процентів річних, Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику проценти за ставкою (в розмірі), що дорівнює подвійній обліковій ставці Національного банку України, що діяла в такий період. У будь-якому випадку розмір процентів, що сплачуються Покупцем Постачальнику, не може бути менший за сорок вісім процентів річних від простроченої суми за весь час її прострочення. Проценти на суму простроченої попередньої оплати, авансового платежу, якщо товар не був отриманий Покупцем, не нараховуються.

На підставі наведеної норми закону, умов договір позивачем нараховано та заявлено до стягнення 48% річних в загальній сумі 95 228,36 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що останні нараховані за період з 16.10.2019 по 04.06.2020.

Також позивачем здійснено нарахування інфляційних нарахувань, що складають відповідно до розрахунку 4 358,98 грн за період з листопад 2019 - квітень 2020.

З огляду на встановлений судом та не заперечений відповідачем факт неналежного виконання останнім взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати вартості поставленого позивачем згідно Договору №ТР-10 від 28.01.2019 товару, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 95 228,36 грн 48% річних та 4 358,98 грн інфляційних нарахувань є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.2 ст.73 ГПК України).

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, враховуючи порушення умов договору з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 73-75, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Біатріс", с.Семиківці Теребовлянського району Тернопільської області (код 34438448) на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006", м. Пологи Запорізької області, вул. Лесі Українки, буд. 162, кв. 11 - 311 356 (триста одинадцять тисяч триста п`ятдесят шість) грн рівно основного боргу, 4 358 (чотири тисячі п`ятдесят вісім) грн 98 коп. інфляційних втрат, 62 271 (шістдесят дві тисячі двісті сімдесят одну) грн 20 коп. штрафу, 95 228 (дев`яносто п`ять тисяч двісті двадцять вісім) грн 36 коп. процентів і 7 098 (сім тисяч дев`яносто вісім) грн 22 коп. судового збору.

3.На основну суму боргу нараховувати відсотки в розмірі 48 (сорок вісім) річних з 05.06.2020 року до моменту виконання цього рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Сторони мають право оскаржити це рішення до Західного апеляційного господарського суду через господарський суд Тернопільської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 2 жовтня 2020 року.

Суддя Ю.О. Чопко