Рішення

від 30.09.2020 по справі 203/2060/19

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №203/2060/19

Провадження №2/0203/689/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2020 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-представника позивачки ОСОБА_1 ;

-представника відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики,

у с т а н о в и в:

1. 06 червня 2019 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.05.2016 між позивачкою та ОСОБА_4 було укладено договір позики, за умовами якого відповідач одержав грошові кошти в сумі 20 000,00 доларів США, зобов`язавшись повернути їх до 01.07.2016. Кошти були позичені в інтересах сім`ї позичальника для проведення ремонту домоволодіння. Відповідачі не виконують свої зобов`язання за укладеним договором, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за договором позики у сумі 533 600,00 грн, 3% річних у сумі 46 927,56 грн, а також процентів за користування позикою в сумі 234 279,64 грн (а.с.а.с. 2 - 8 ).

2. 05 липня 2019 року суд за заявою позивачки забезпечив позов, заборонивши будь-яким особам вчиняти дії з відчуження домоволодіння АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 (а.с. 29 ).

3. 10 грудня 2019 року судом було ухвалене заочне рішення про часткове задоволення заявленого позову (а.с.а.с. 64, 65 ).

4. 25 березня 2020 року суд за заявами відповідачів постановив ухвалу про скасування заочного рішення від 10.12.2019, призначення справи до повторного розгляду (а.с. 120 ).

5. 09 червня 2020 року ОСОБА_5 подала до суду відзив на позов, у якому зазначила, що договір позики був укладений без її згоди. Крім того, закон вимагає надання такої згоди у письмовому вигляді, чого сторони договору не дотримались (а.с.а.с. 186, 187 ).

6. Того ж дня ОСОБА_4 також подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що кошти позичав він для особистих потреб без узгодження з відповідачкою, з якою тривалий час мешкає окремо одне від одного. Крім того, кошти надавала не лише позивачка. Половину грошей було надано іншою особою - ОСОБА_6 (а.с.а.с. 192 - 194, 196 ).

7. 15 червня 2020 року позивачка подала до суду відповідь на відзив ОСОБА_4 , у якій зазначила, що відповідно до статті 65 Сімейного кодексу України (далі - СК) вважається, що ОСОБА_4 діяв зі згоди дружини, отже у відповідачів виник солідарний обов`язок з повернення позичених коштів (а.с.а.с. 210 - 214 ).

8. 09 липня 2020 року позивачка подала до суду відповідь на відзив ОСОБА_5 , у якій виклала доводи, аналогічні наведеним у відповіді на відзив ОСОБА_4 (а.с.а.с. 224 - 231 ).

9. У судовому засіданні позивачка, її представник позов підтримали, пояснивши, що у травні 2016 року між позивачкою та ОСОБА_4 було укладено договір позики, за умовами якого відповідач одержав грошові кошти в сумі 20 000,00 доларів США, зобов`язавшись повернути їх до 01.07.2016. Кошти були позичені в інтересах сім`ї позичальника для проведення ремонту домоволодіння. Зазначена обставина підтверджується тим, що ОСОБА_5 передала позивачці оригінали правоустановчих документів на вказане домоволодіння. Дотепер відповідачі одержані кошти не повернули.

10. ОСОБА_4 у суді позов визнав частково, пояснивши, що кошти позичав він для особистих потреб без узгодження з відповідачкою, з якою тривалий час мешкає окремо одне від одного.

11. Відповідачка, її представник у суді заперечували проти позову, пояснивши, що відповідачі мешкають окремо одне від одного, не ведуть спільного господарства, і договір позики був укладений без згоди відповідачки.

12. Суд, заслухавши пояснення сторін, їхніх представників, показання свідків, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

13. Судом було встановлено, що 24.05.2016 між позивачкою та ОСОБА_4 було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивачка передала відповідачеві у позику 20 000,00 доларів США строком до 01.07.2016. На підтвердження передачі коштів відповідач склав розписку (а.с. 10 ).

14. Дотепер відповідач заборгованість не повернув.

15. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини.

16. Згідно зі статтею 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

17. За правилами, встановленими абзацом першим частини 1 статті 1049 ЦК, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій же кількості, такого ж роду і такої ж якості, які були передані йому позикодавцем) у строк і в порядку, встановлені договором.

18. За укладеним договором позики позивачка передала відповідачеві 20 000,00 доларів США, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні статті 1046 ЦК, було укладено.

19. Дотепер отримані кошти не повернуто, тому стягненню підлягають грошові кошти в сумі 528 123,34 грн відповідно до такого розрахунку:

20 000,00 х 26,406167 = 528 123,34, де:

-20 000,00 - заборгованість за договором позики у доларах США;

-26,406167 - курс долара США до гривні, встановлений Національним банком України станом на 29.05.2019.

20. Частиною 1 статті 1050 ЦК визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно зі статтею 625 цього Кодексу.

21. За змістом частини 2 статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

22. Як вбачається зі змісту укладеного договору, до нього не було включено положення про розмір відсотків за несвоєчасне виконання зобов`язання, отже, вимога позивачки про стягнення трьох відсотків річних є також обґрунтованою й підлягає задоволенню.

23. Три відсотки річних за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором позики складає 46 445,91 грн відповідно до такого розрахунку:

(528 123,34 х 3% ? 365) х 1070 = 46 445,91, де:

-528 123,34 - заборгованість за договором позики;

- 365 - кількість днів у році;

- 1070 - кількість календарних днів від 02.07.2016 по 29.05.2019.

24. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

25. У договорі позики сторони не передбачили розмір процентів за користування позикою, отже вимога про стягнення таких процентів з урахуванням облікової ставки Національного банку України є обґрунтованою.

26. Сума процентів за користування позикою складає 231 875,06 грн згідно з розрахунком з використанням формули С х Z ? 365 х D ? 100 , де:

- С - сума позики;

- Z - облікова ставка Національного банку України;

- 365 - кількість днів у році;

- D - кількість днів прострочення.

Сума боргуПеріод простроченняКількість днів простроченняОблікова ставкаСума відсотків 528 123,34 02.07.2016 - 28.07.2016 27 16,5 6 445,99 528 123,34 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15,5 10 989,31 528 123,34 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15 9 115,55 528 123,34 28.10.2016 - 13.04.2017 198 14 40 108,43 528 123,34 14.04.2017 - 25.05.2017 41 13 7 712,05 528 123,34 26.05.2017 - 26.10.2017 154 12,5 27 853,08 528 123,34 27.10.2017 - 14.12.2017 49 13,5 9 571,33 528 123,34 15.12.2017 - 25.01.2018 42 14,5 8 811,70 528 123,34 26.01.2018 - 01.03.2018 35 16 8 102,71 528 123,34 02.03.2018 - 12.07.2018 133 17 32 714,71 528 123,34 13.07.2018 - 06.09.2018 56 17,5 14 179,75 528 123,34 07.09.2018 - 25.04.2019 183 18 47 661,32 528 123,34 26.04.2019 - 29.05.2019 34 17,5 8 609,13 Разом: 231 875,06

27. Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за договором позики в сумі 806 444,31 грн (528 123,34 грн - основна заборгованість, 46 445,91 грн - три відсотки річних, 231 875,06 грн - проценти за користування коштами).

28. Розв`язуючи позов у частині вимоги, висунутої до ОСОБА_5 , суд насамперед виходить з такого.

29. Згідно з частиною 1 статті 61 СК об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

30. Під майном частина 1 статті 190 ЦК має на увазі окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

31. За правилами, встановленими частиною 3 статті 61 СК, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

32. Частиною 4 статті 65 СК визначено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

33. Отже, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є як предмети матеріального світу, так і майнові права та обов`язки. Договір, укладений одним із подружжя, створює обов`язки для другого з подружжя в разі, якщо його укладено в інтересах сім`ї, а одержане за цим договором майно фактично використано на задоволення потреб сім`ї.

34. Судом установлено, що кошти, одержані ОСОБА_4 за спірним договором, були використані ним не на задоволення потреб сім`ї, а на інші потреби.

35. Позивачка, натомість, не надала суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження протилежного. При цьому її посилання на наявність у неї оригіналу правоустановчого документу на земельну ділянку відповідачки само по собі не може виступати таким доказом.

36. Показання свідка позивачки ОСОБА_6 , а також самої позивачки, допитаної в якості свідка, зазначений висновок не спростували.

37. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 19.06.2013 №32056436 (справа №6-55цс13), яка відповідно до статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) підлягає урахуванню судом.

38. Оцінюючи доводи сторін щодо надання другим з подружжя дозволу на укладення договору позики, суд виходить з того, що для укладення такого договору (за яким позичальником виступає один з подружжя) отримання згоди другого з подружжя не потрібне, оскільки цей правочин не стосується спільного майна подружжя. До того, як позикодавець надасть кошти позичальникові (дружині або чоловікові), в останнього немає права власності на це майно, воно виникає лише після одержання грошових коштів. Таким чином, той з подружжя, хто укладає договір позики (позичає кошти), не розпоряджається спільним майном подружжя, він стає учасником зобов`язальних правовідносин.

39. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.09.2018 №76885603 (справа №713/285/2012).

40. З огляду на викладене суд не знаходить підстав для стягнення заборгованості за договором позики з ОСОБА_5 .

41. У порядку статті 141 ЦПК з ОСОБА_4 на користь позивачки пропорційно задоволеній частині позову також підлягає стягненню компенсація судових витрат у сумі 8 064,44 грн (а.с. 1 ).

42. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 275, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 (РНОКПП - НОМЕР_3 ; АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 24 травня 2016 року в сумі 806 444,31 грн. (528 123,34 грн. - основна заборгованість, 46 445,91 грн. - три відсотки річних, 231 875,06 грн. - проценти за користування коштами).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 компенсацію судових витрат у сумі 8 064,44 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 02 жовтня 2020 року.

Суддя М.О. Католікян