Рішення

від 02.10.2020 по справі 380/698/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/698/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фескор , дочірнього підприємства Інстайл до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фескор та дочірнє підприємство Інстайл (далі - ТОВ Фескор , ДП Інстайл , позивачі) 23.01.2020 звернулися до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці ДФС (далі - Львівська митниця ДФС, відповідач). Позивачі об`єднали в одній позовній заяві позовні вимоги про визнання протиправними та скасування сімнадцяти рішень Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості, а саме: 1. №UA209000/2019/201682/2 від 28.10.2019; 2. №UA209000/2019/201885/2 від 02.12.2019; 3. №UA209000/2019/201849/2 від 26.11.2019; 4. №UA209000/2019/201856/2 від 27.11.2019; 5. №UA209000/2019/201854/2 від 27.11.2019; 6. №UA209000/2019/201852/2 від 27.11.2019; 7. №UA209000/2019/201853/2 від 27.11.2019; 8. №UA209000/2019/201850/2 від 27.11.2019; 9. №UA209000/2019/201848/2 від 26.11.2019; 10. №UA209000/2019/201827/2 від 25.11.2019; 11. №UA209000/2019/201812/2 від 21.11.2019; 12. №UA209000/2019/201798/2 від 19.11.2019; 13. №UA209000/2019/201793/2 від 18.11.2019; 14. №UA209000/2019/201792/2 від 18.11.2019; 15. №UA209000/2019/201778/2 від 15.11.2019; 16. №UA209000/2019/201740/2 від 09.11.2019; 17. №UA209000/2019/201741/2 від 09.11.2019 . Позивачі вважають оскаржені рішення незаконними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Стверджують, що декларант надав митному органу для підтвердження задекларованої митної вартості товару усі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Оскільки ці документи не містили будь-яких розбіжностей щодо кількості, найменування, якості та ціни задекларованих товарів та повністю відображали задекларовану митну вартість, в митного органу не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Представник позивачів пояснює, що митна вартість товару визначалась декларантом на підставі положень контракту та відповідних інвойсів; такі ж суми (в валюті країни відправлення) відображені експортером (постачальником) в митних деклараціях країни відправлення. Звертає увагу суду, що митниця здійснила коригування заявленої митної вартості та визначила таку за резервним методом, використавши відомості про митну вартість аналогічних товарів на підставі інших ВМД, відібраних за невідомими критеріями. Відповідач на обґрунтування правомірності проведеного коригування зазначив лише номер та дату митних декларацій, які ним використані, без зазначення докладної інформації про підстави та зміст джерел інформації, які використовував митний при прийнятті оскаржених рішень. Стверджує, що такий підхід митниці до формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечить положенням законодавства та є самостійною підставою для скасування таких рішень; такий підхід узгоджується з усталеною практикою касаційного суду в цій категорії спорів. Позивач також наполягає, що поданий в пакеті документів для митного оформлення товару висновок експерта був актуальним та таким, що додатково підтверджував задекларовану вартість товару, оскільки стосується тотожних товарів, що ввозились за одним контрактом, а цінова ситуація на ринку не змінювалась у зв`язку із стабільним курсом гривні. Наявність розбіжностей в числових значення ціни товару в інвойсах та деклараціях країни походження товару є очевидною та обґрунтованою, оскільки інвойсах така зазначена в євро, а в митних деклараціях країни відправлення - в національній валюті експортера (польських злотих), при конвертації суми є ідентичними. Той факт, що сертифікат дезінфекції виданий пізніше інвойсу жодним чином не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості та ніяк не впливає на числові значення заявленої до митного оформлення митної вартості товарів. Вважає безпідставним покликання митниці на недоліки заповнення СМR, оскільки номер інвойсу не є обов`язковим реквізитом вантажної декларації. Відсутність заявки на перевезення в пакеті документів для митниці нічого не доводить і не спростовує в контексті підтвердження заявленої митної вартості, а подання такого документа не передбачено нормами статті 53 МК України.

Ухвалою від 02.06.2020 в порядку статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд замінив відповідача Львівську митницю ДФС на процесуального правонаступника - Галицьку митницю Держмитслужби (том 3 а.с. 48-49).

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (том 2 а.с.92-124). Стверджує, що відповідач правомірно прийняв оскаржені рішення. Відповідач посилається на норми частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, відповідно до яких орган доходів і зборів має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідач зазначає, що джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні оскаржених рішень використано дані митних декларацій №UA209140/2019/167765 від 07.08.2019, №UA209140/2019/186802 від 01.10.2019, №UA209140/2019/206966 від 26.11.2019, №UA205090/2019/136296 від 27.11.2019. На вимогу митниці надати додаткові документи на підтвердження достовірності числових значень заявленої митної вартості позивач таких документів не надав.

На вимогу суду відповідач надав копії митних декларацій разом із поданими декларантом документами на підтвердження заявленої митної вартості (том 3 а.с. 79-253, том 4 а.с. 1-105).

Позивач подав відповідь на відзив та додаткові письмові пояснення, в якому навів додаткові аргументи на спростування тверджень відповідача (том 3 а.с. 34-45, 51-57). Позивач надав суду платіжні доручення №№1 від 29.11.2019, від 28.11.2019, від 26.11.2019 та від 19.11.2019 на підтвердження оплати товару за договором №4FS-INT від 21.08.2019 (том 3 а.с. 58-61).

На запитання суду щодо критеріїв відбору митницею митних декларацій, надалі зазначених в оскаржених рішеннях як джерело інформації для визначення митної вартості, представник відповідач повідомив, що такі стосуються оформлених в межах кількох місяців в митному відношенні товарів із тим самим кодом УКТЗЕД, що і в поданих позивачами митних деклараціях. Відповідач не скористався пропозицією суду надати відомості (напр., цінову інформацію з баз Держмитслужби) за період кількох місяців до дати виникнення спірних правовідносин та продемонструвати діапазон митної вартості товарів з тим же кодом за УКТЗЕД, що були оформлені в митному відношенні за першим методом визначення митної вартості..

В судовому засідання 24.09.2020 суд, вислухавши виступи учасників справи та їх міркування щодо долучених до матеріалів справи письмових доказів, ухвалив завершити розгляд справи в порядку письмового провадження та постановити рішення 02.10.2020.

Суд заслухав аргументи учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових доказів та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

Дочірнє підприємство Інстайл та товариство з обмеженою відповідальністю Фескор уклали договір комісії №21 ФК-ІН від 21.10.2019, відповідно до якого ТОВ Фескор /Комісіонер зобов`язується за дорученням ДП Інстайл /Комітента здійснювати від свого імені та за рахунок комітента за обмовлену цим Договором винагороду такі дії: -придбання у нерезидентів України вживаних одягу, взуття, речей (далі - товар). Асортимент, кількість, ціна та інші характеристики зазначеного товару визначаються в Додатках до Договору, що є невід`ємною його частиною; укладення імпортних зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу товару (далі - контракти) з нерезидентами України (далі- Продавці). Істотні умови Контракту, а саме: асортимент, кількість, якість і максимальна ціна купівлі товару, умови (базисні) поставки, а також інші умови та вказівки Комітента обумовлюються сторонами в Додатках до цього Договору, які є його невід`ємного частиною; - збереження та транспортування товару відповідно до базису поставки за Контрактом; - укладати необхідні договори митного оформлення Товару та за необхідності виконувати всі необхідні митні платежі (том 1 а.с.225-227).

На виконання зазначеного договору комісії ТОВ Фескор /Покупець та компанія НМР Group /Продавець (Рига, Латвія) уклали контракт №1HMP-FS від 19.10.2018 та додаткову Угоду №3 від 22.10.2019. За умовами цього контракту Продавець продає, а Покупець в інтересах ДП Інстайл купляє одяг, взуття, речі, що були у використанні (секонд хенд). Кількість і асортимент Товару вказуються в інвойсах. Згідно з пунктом 2.1 Контракту ціна товару визначається в доларах США та зазначається в інвойсі (том 3 а.с. 107-111). Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) №397/10/2019 від 24.10.2019 (том 1 а.с. 45) значено асортимент, кількість та вартість придбаного товару: - одяг, що був у користуванні, несортований, кількість 18 606, тариф 1,20 дол. США, загальна сума 22 327,20 дол. США; взуття, що було у користуванні, дезінфіковане, кількість 1000, тариф 1,22 дол. США, загальна сума 1220,00 дол. США; одіяла, штори, постільна білизна, що були у користуванні, несортовані, кількість 294, тариф 1,20 дол. США загальна сума 352,80 дол. США; зазначені в інвойсі умови поставки - СРТ Львів. На виконання зазначеного контракту ТОВ Фескор подало до митного оформлення митну декларацію МД ІМ 40 ДЕ: №UA209140/2019/196354 (том 3 а.с. 84-86) за такими кодами товарів: - 6309000020 Одяг, що був у використанні, для подальшого використання з текстильних матеріалів (SecondHand) - 3-ї, 2-ї, 1-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг. Ступінь зношеності не перевищує 28% , задекларована митна вартість за одиницю 1,2 дол. США); - 6309000010 Взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє -1-ї, 2-ї, 3-ї категорії. Ступінь зношення не перевищує 28% , задекларована митна вартість за одиницю 1,22 дол.США; - 6309000090 Речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортименті: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін. Ступінь зношеності не перевищує 28% , задекларована митна вартість за одиницю 1,20 дол.США. До цієї митної декларації позивач додав такі документи на підтвердження митної вартості товарів: зовнішньоекономічний договір/контракт №1HMP-FS від 19.10.2018 з доповнення до нього; сертифікат якості; рахунок-фактуру (інвойс); автотранспорту накладну; декларації походження товару, висновок про вартісні характеристики товару №19-09/394 від 27.11.2018; заяви про включення товарів до зеленого переліку відходів.

Заявлену митну вартість декларант визначив згідно з пунктом 1 частини першої статті 57 МК України за основним методом (ціна договору). Задекларована митна вартість визначалась на підставі положень контракту №1HMP-FS від 19.10.2018 та інвойсу; вартість доставки включена у вартість товару.

На виконання договору комісії ТОВ Фескор /Покупець та компанія Interclot SP.Z.о.о. (Познань, Польща) уклали контракт №4FS-1NT від 21.08.2019, із відповідними змінами, викладеними в Додатковій угоді №2 до контракту №4FS-INT від 01.11.2019. За умовами цього контракту Продавець продає, а Покупець в інтересах ДП Інстайл купляє одяг, взуття, речі, що були у використанні (секонд хенд). Кількість і асортимент Товару вказуються в інвойсах. Так, додатковою угодою №1 до контракту №4FS-1NT від 21.08.2019 визначено що, ціна товару, що підлягає поставці встановлюється в євро (ЕUR) та зазначається в інвойсі; зазначені в інвойсі умови поставки - EXW Познань (том 1 а.с. 228-229,230). Відповідно до рахунків-фактур (інвойсів) №61/11/209 від 28.11.2019 (том 1 а.с.56), №36/11/2019 від 18.11.2019 (том 1 а.с.67), №53/11/209 від 25.11.2019 (том 1 а.с.78), №52/11/209 від 25.11.2019 (том 1 а.с.89), №49/11/209 від 21.11.2019 (том 1 а.с.99), №47/11/2019 від 21.11.2019 (том 1 а.с.101), №41/11/209 від 20.11.2019 (том 1 а.с.122), №43/11/209 від 20.11.2019 (том 1 а.с.133), №44/11/209 від 20.11.2019 (том 1 а.с.144); №33/11/209 від 18.11.2019 (том 1 а.с.155), №32/11/209 від 18.11.2019 (том 1 а.с.166), №27/11/209 від 14.11.2019 (том 1 а.с.177), №29/11/209 від 15.11.2019 (том 1 а.с.188), №23/11/209 від 13.11.2019 (том 1 а.с.198), №10/11/209 від 06.11.2019 (том 1 а.с.209), №11/11/2019 від 06.11.2019 (том 1 а.с.220) придбано товари (одяг вживаний, взуття вживане дезінфіковані (категорія 1,2,3), речі вживані з текстильних матеріалів/ковдри, скатертини, фіранки дезінфіковані). Ці інвойси містять інформацію щодо кількості придбаного товару, його вагу та ціну за одиницю.

На виконання описаних контрактів ТОВ Фескор з метою ввезення придбаного товару на митну територію України та його митного оформлення подав в електронній формі такі митні декларації: МД ІМ 40 ДЕ: №UA209140/2019/209074 від 02.12.2019, №UA209140/2019/206637 від 25.11.2019, №UA209140/2019/207060 від 26.11.2019, №UA209140/2019/207100 від 26.11.2019, №UA209140/2019/206912 від 26.11.2019, №UA209140/2019/206922 від 26.11.2019, №UA209140/2019/206895 від 26.11.2019, №UA209140/2019/206840 від 26.11.2019, №UA209140/2019/206246 від 25.11.2019, №UA209140/2019/205268 від 21.11.2019, №UA209140/2019/204147 від 19.11.2019, №UA209140/2019/203822 від 18.11.2019, №UA209140/2019/203779 від 18.11.2019, №UA209140/2019/203018 від 15.11.2019, №UA209140/2019/200961 від 09.11.2019, №UA209140/2019/200962 від 09.11.2019 (том 3 а.с. 112-114, 129-131, 149-151, 165-167, 172-174, 190-193, 202-205, 213-215, 224-226, 244-246, том 4 а.с. 1-3, 12-14, 24-26, 33-35, 42-44, 61-63).

Ці декларації стосувалися митного оформлення товарів за кодами: - 6309000020 Одяг, що був у використанні, для подальшого використання з текстильних матеріалів (SecondHand) - 1-ї, 2-ї, 3-ї категорії: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг. Ступінь зношеності не перевищує 25 % , щодо декларації UA209140/2019/196354 від 28.10.2019 - 28 % ; - 6309000010 Взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї, 2-ї, 3-ї категорії. Ступінь зношеності не перевищує 25 % , щодо декларації UA209140/2019/196354 від 28.10.2019 - 28 % ; - 6309000090 Речі вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортименті: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін. Ступінь зношеності не перевищує 25 % , щодо декларації UA209140/2019/196354 від 28.10.2019 - 28 % . Задекларована вартість за одиницю 1,02 ЕUR.

З метою виконання вимог частини другої статті 53 Митного кодексу України ТзОВ Фескор надав митному органу документи, зазначені в графі 44 митних декларацій Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи та у доповненнях до графи 44, а саме: договір комісії 21ФК-ІН, зовнішньоекономічний договір/контракт №1HMP-FS або №4FS-1NT та доповнення до них; рахунки-фактури (інвойси), митні декларацій країни походження товару, сертифікати дезінфекції; автотранспортні накладні, висновок експертного товарознавчого дослідження №19/1/397 від 14.11.2019, заяву у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, що включені до Зеленого переліку відходів.

Відповідно до приписів частини першої 57 МК України митну вартість декларованого товару декларант визначив за основним методом (1) за ціною договору, щодо взуття за резервним (6) методом, тобто 1,02 ЕUR за вживаний одяг, вживане взуття, вживані речі з текстильних матеріалів.

Митниця скерувала декларанту електронні повідомлення про необхідність подання додаткових документів. З вимогою митниці ознайомився директор ТзОВ Фескор Васюта В.А. та на повідомленнях здійснив запис що додаткових документів надати не може, просив завершити митне оформлення на підставі наданих документів (том. 2 а.с. 129,139,150, 158, 164, 171, 178, 185, 195, 202, 213, 223, 229, 236, 245, том 3 а.с. 6, 11).

Митниця здійснила коригування митної вартості декларованого товару та прийняла рішення №UA209000/2019/201682/2 від 28.10.2019; №UA209000/2019/201885/2 від 02.12.2019; №UA209000/2019/201849/2 від 26.11.2019; №UA209000/2019/201856/2 від 27.11.2019; №UA209000/2019/201854/2 від 27.11.2019; №UA209000/2019/201852/2 від 27.11.2019; №UA209000/2019/201853/2 від 27.11.2019; №UA209000/2019/201850/2 від 27.11.2019; №UA209000/2019/201848/2 від 26.11.2019; №UA209000/2019/201827/2 від 25.11.2019; №UA209000/2019/201812/2 від 21.11.2019; №UA209000/2019/201798/2 від 19.11.2019; №UA209000/2019/201793/2 від 18.11.2019; №UA209000/2019/201792/2 від 18.11.2019; №UA209000/2019/201778/2 від 15.11.2019; №UA209000/2019/201740/2 від 09.11.2019; №UA209000/2019/201741/2 від 09.11.2019, відповідно до яких визначила митну вартість імпортованого товару (за кодами товару 6309000020, 6309000010, 6309000090) за резервним (6) методом, а саме 1,4401 доларів США за одиницю товару (том 1 а.с. 40, 50, 61, 72, 83, 93, 103, 115, 127, 138, 149, 160, 171, 182, 192, 203, 214).

Прийняті рішення посадова особа митного органу мотивувала тим, що в митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки:

- відсутня заявка на перевезення (рішення №UA209000/2019/201885/2; №UA209000/2019/201856/2; №UA209000/2019/201854/2; №UA209000/2019/201852/2; №UA209000/2019/201740/2);

- в декларації країни відправлення вартість товару вища, ніж в інвойсах (рішення №UA209000/2019/201885/2; №UA209000/2019/201856/2; №UA209000/2019/201852/2; №UA209000/2019/201853/2; №UA209000/2019/201850/2; №UA209000/2019/201848/2; №UA209000/2019/201827/2; №UA209000/2019/201798/2; №UA209000/2019/201793/2; №UA209000/2019/201792/2; №UA209000/2019/201740/2; №UA209000/2019/201741/2);

- в декларації країни відправлення вартість товару зазначено одяг вживаний та інші речі текстильні (без зазначення взуття) (рішення №UA209000/2019/201885/2; №UA209000/2019/201852/2; №UA209000/2019/201853/2; №UA209000/2019/201850/2; №UA209000/2019/201848/2; №UA209000/2019/201827/2; №UA209000/2019/201798/2; №UA209000/2019/201793/2; №UA209000/2019/201792/2; №UA209000/2019/201740/2; №UA209000/2019/201741/2);

- дата видачі сертифікату дезінфекції передує даті складення інвойсів (рішення №UA209000/2019/201885/2; №UA209000/2019/201798/2; №UA209000/2019/201741/2);

- не заповнені графи 5 та 21 CMR (рішення №UA209000/2019/201885/2; №UA209000/2019/201849/2; №UA209000/2019/201856/2; №UA209000/2019/201854/2; №UA209000/2019/201852/2; №UA209000/2019/201853/2; №UA209000/2019/201850/2; №UA209000/2019/201848/2; №UA209000/2019/201827/2; №UA209000/2019/201812/2; №UA209000/2019/201798/2; №UA209000/2019/201793/2; №UA209000/2019/201792/2; №UA209000/2019/201740/2; №UA209000/2019/201741/2);

- відсутня інформація щодо ступеня зносу товару (рішення №UA209000/2019/201885/2; №UA209000/2019/201856/2; №UA209000/2019/201854/2; №UA209000/2019/201852/2; №UA209000/2019/201740/2; №UA209000/2019/201741/2);

- в інвойс не містить конкретизації по позиціях щодо ціни товару та вагових показників (рішення №UA209000/2019/201885/2; №UA209000/2019/201854/2; №UA209000/2019/201852/2);

- висновок експерта стосується іншої партії товарів (рішення №UA209000/2019/201682/2; №UA209000/2019/201849/2; №UA209000/2019/201853/2; №UA209000/2019/201850/2; №UA209000/2019/201848/2; №UA209000/2019/201827/2; №UA209000/2019/201812/2; №UA209000/2019/201798/2; №UA209000/2019/201793/2; №UA209000/2019/201792/2);

- у контракті №1HMP-FS від 19.10.2018 (пункт 5.2) визначено, що оплата повинна здійснюватися на умовах передоплати або за фактично переданий товар. Інвойс не містить відомостей щодо умов оплати; у висновок експерта вказано, що ціни є актуальними станом на листопад 2018 року (рішення №UA209000/2019/201778/2 від 15.11.2019).

В рішеннях про коригування митної вартості зазначено, що:

- неможливо застосувати метод визначення митної вартості 2а (стаття 59 Митного кодексу України) та 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності в органу доходів та зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також метод 2в (стаття 62 МК України) та 2г (стаття 63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органах доходів і зборів;

- джерелом інформації для коригування митної вартості слугували такі митні декларації №UA209140/2019/167765 від 07.08.2019, №UA209140/2019/186802 від 01.10.2019, №UA209140/2019/206966 від 26.11.2019, №UA205090/2019/136296 від 27.11.2019 (том 3 а.с. 15-26).

За результатами розгляду поданих уповноваженою особою декларанта митних декларацій №UA209140/2019/196354 від 28.10.2019, №UA209140/2019/209074 від 02.12.2019, №UA209140/2019/206637 від 25.11.2019, №UA209140/2019/207060 від 26.11.2019, №UA209140/2019/207100 від 26.11.2019, №UA209140/2019/206912 від 26.11.2019, №UA209140/2019/206922 від 26.11.2019, №UA209140/2019/206895 від 26.11.2019, №UA209140/2019/206840 від 26.11.2019, №UA209140/2019/206246 від 25.11.2019, №UA209140/2019/205268 від 21.11.2019, №UA209140/2019/204147 від 19.11.2019, №UA209140/2019/203822 від 18.11.2019, №UA209140/2019/203779 від 18.11.2019, №UA209140/2019/203018 від 15.11.2019, №UA209140/2019/200961 від 09.11.2019, №UA209140/2019/200962 від 09.11.2019 та доданих до них документів, митний орган відмовив у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю з такої причини - неможливо завершити митне оформлення у зв`язку з невірно заповненими графами 12,45,43,44 ВМД (відповідно до Рішень про коригування митної вартості товарів). Зазначено, що декларантом порушено умови декларування передбачені п.1 п. 8 статті 257, статті 55 МК України та постанови КМ України №450 від 21.05.2012.

Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2019/02317, №UA209140/2019/02569, №UA209140/2019/02529, №UA209140/2019/02537, №UA209140/2019/02533, №UA209140/2019/02534, №UA209140/2019/02532, №UA209140/2019/02531, №UA209140/2019/02528, №UA209140/2019/02502, №UA209140/2019/02480, №UA209140/2019/02461, №UA209140/2019/02458, №UA209140/2019/02457, №UA209140/2019/02442, №UA209140/2019/02397, №UA209140/2019/02398 (том 1 а.с. 43, 53, 64, 75, 86, 96, 107, 119, 130, 141, 152, 163, 174, 185, 195, 206, 217).

З метою отримання товару у вільний обіг позивачі сплатили фінансову гарантію на загальну суму 555111,37 грн.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Згідно з частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари , декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів , умов поставки , комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- …органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів , постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації , постанова від 17.07.2019 у справі №809/872/17;

- … у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом , постанова від 05.02.2019 у справі №816/1199/15;

- … у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів , постанова від 05.03.2019 у справі №815/143/174

- … в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства , постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

1. Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд керується такими міркуваннями:

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) ;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки сумнівних відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що заявник визначив митну вартість товарів за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України (серед іншого: договір комісії 21ФК-ІН від 21.10.2019, зовнішньоекономічний договір/контракт №1HMP-FS або №4FS-1NT з доповненнями; рахунки-фактури (інвойси), митні декларацій країни походження товару, сертифікати дезінфекції, автотранспортні накладні; висновки експертного товарознавчого дослідження №19-09/394 від 27.11.2018 або №19/1/397 від 14.11.2019 тощо).

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Аргументи відповідача у цій справі на підтвердження обґрунтованості сумніву посадової особи митниці в задекларованій митній вартості товарів зводяться до того, що: - в декларації країни відправлення вартість товару вища, ніж зазначена в інвойсах; - в декларації країни відправлення вартість товару зазначено одяг вживаний та інші речі текстильні (без зазначення взуття); - відсутня заявка на перевезення; - дата видачі сертифікату дезінфекції передує даті складення інвойсів; - не заповнені графи 5 та 21 CMR; - відсутня інформація щодо ступеня зносу товару; - інвойс не містить конкретизації по позиціях щодо ціни товару та вагових показників; - висновок експерта стосується іншої партії товару, в такому зазначено ціни, що є актуальними станом на листопад 2018 року; - у контракті №1HMP-FS від 19.10.2018 (пункт 5.2) визначено, що оплата повинна здійснюватися на умовах передоплати або за фактично переданий товар. Інвойс не містить відомостей щодо умов оплати (МД №UA209000/2019/201778/2 від 15.11.2019).

Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та дійшов висновку, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товари. Суд перевірив зміст інвойсів №397/10/2019 від 24.10.2019, №61/11/209 від 28.11.2019, №36/11/2019 від 18.11.2019, №53/11/209 від 25.11.2019, №52/11/209 від 25.11.2019, №49/11/209 від 21.11.2019, №47/11/2019 від 21.11.2019, №41/11/209 від 20.11.2019, №43/11/209 від 20.11.2019, №44/11/209 від 20.11.2019, ;44/11/209 від 20.11.2019, №33/11/209 від 18.11.2019, №32/11/209 від 18.11.2019, №27/11/209 від 14.11.2019, №29/11/209 від 15.11.2019, №23/11/209 від 13.11.2019 №10/11/209 від 06.11.2019, №11/11/2019 від 06.11.2019 в них чітко вказано ціну, що була сплачена за товари (одяг вживаний, взуття вживане дезінфіковані (категорія 1,2,3, ), речі вживані з текстильних матеріалів/ковдри, скатертини, фіранки дезінфіковані); зазначені інвойси містять інформацію щодо кількості товару, його вагу та ціну за одиницю. Отже, посилання відповідача на те, інвойси не містить конкретизації по позиціях щодо ціни товару та вагових показників не відповідає дійсності.

Суд враховує, що митний орган не вказав на будь-які розбіжності чи ознаки підробки зазначених документів, або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Щодо посилання відповідача на невідповідність числових значень ціни імпортованого товару, що зазначена в інвойсах та відповідних їм митних деклараціях країни походження суд зазначає.

Відповідно до контракту №4FS-INT від 21.08.2019 та додаткової угоди №1 від 21.08.2019 до цього контракту сторони погодили, що ціна товару, що підлягає поставці, встановлюється в євро та зазначається у інвойсі (том 1 а.с. 230). В митних деклараціях країни погодження ціна товару зазначена в національній валюті країни відправлення Польщі (польських злотих). Представник позивача представив суду детальний розрахунок конвертування валюти щодо кожної поданої митної декларації злотого до євро (том 3 а.с. 53-56), підтвердивши тим самим відповідність числових значень заявленої митної вартості товарів. Отже, вартість товару, яка зазначена в інвойсах у валюті євро відповідала вартості товарів у митних деклараціях країни відправлення, зазначеній у польських злотих. При цьому назви товарних позиції в інвойсах відповідають опису товару в поданих відповідачу митних декларація.

Оцінюючи аргументи сторін щодо наданого до митного оформлення експертного висновку суд зазначає таке: відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження №19-09/394 від 27.11.2018, вартість товару (одяг, що використовувався (вживаний І,ІІ,ІІІ кат.); взуття що використовувалося (вживане І,ІІ,ІІІ кат.); вживані ковдри, фіранки, білизна, скатертини) за одиницю виміру станом на листопад 2018 року (на час проведення експертизи) при ввезенні на митну територію України без врахування митних платежів та зборів, що поступає на адресу ТзОВ Фескор від фірми HMP Group по договору №1HMP-FS від 19.10.2018 може складати: - одяг, що використовувався (вживаний І,ІІ,ІІІ кат.) від 0,644 дол. США; - взуття, використовувалося (вживане І,ІІ,ІІІ кат.) від 0,586 дол. США; вживані ковдри, фіранки, білизна, скатертини від 0,567 дол. США (том 3 а.с. 90-105).

Відповідно до висновку експертного товарознавчого дослідження №19/1/397 від 14.11.2019, ринкова вартість об`єктів дослідження: одяг, що був у вжитку; взуття, що було у вжитку; ковдри, штори, постільна білизна, що були у вжитку за одиницю виміру станом на листопад 2019 року (на час проведення експертизи) при ввезенні на митну територію України без врахування митних платежів та зборів, що поступає на адресу ТзОВ Фескор від фірми Interclot SP.Z.о.о. по контракту №4FS-1NT від 21.08.2019, з врахування витрат до кордону України може складати: - одяг, що був у вжитку; взуття, що було у вжитку від 0,835 євро; - взуття, що було у вжитку від 0,690 євро; - ковдри, штори, постільна білизна, що були у вжитку від 0,795 євро (том 4 а.с. 72-88).

Отже, надані митниці висновки експертного товарознавчого дослідження доводять, що задекларована позивачем митна вартість товарів є відповідає рівню ринкових цін.

Оцінюючи аргумент митного органу про те, висновок експерта стосується іншої партії товару, а зазначені ціни, що є актуальними станом на листопад 2018 року суд враховує, що товари, що імпортувалися і стосовно яких були прийняті картки відмови та оскаржувані рішення про коригування митної вартості ввозилися на виконання умов контрактів №1HMP-FS від 19.10.2018 та №4FS-INT від 21.08.2019. Надані до митного оформлення експертні висновки складені щодо тотожних товарів (вживаного одягу; вживаного взуття; вживаних ковдр, штор, білизни, фіранок тощо), які ввозились на митну територію України для ТОВ Фескор по контракту №1HMP-FS від 19.10.2018 чи контракту №4FS-1NT від 21.08.2019. Суд враховує пояснення позивача про те, що відповідно до даних Національного Банку України офіційний курс євро (валюта контракту) у співвідношенні до української гривні за цей період був на одному рівні.

Суд також враховує, що митний орган вправі на підставі статті 327 МК України залучати до участі у здійсненні митного контролю спеціалістів та експертів та цим правом відповідач не скористався. Тому такі твердження відповідача є голослівними та нічим не підтверджені.

Суд пам`ятає, що відповідач має доступ до бази даних Держмитслужби, що містить відомості про усі ввезені на митну територію України та оформлені у митному відношенні товари за кодами УКТЗЕД, які декларували позивачі. Разом з тим, відповідач не представив суду доказів того, що задекларована позивачами митна вартість товарів не відповідає рівню цін на аналогічні товари за період (як мінімум кілька місяців), що передує виникненню спірних правовідносин.

Щодо тверджень митного органу про те, що дата видачі сертифікату дезінфекції передує даті складення інвойсів суд враховує пояснення позивача про те, що проведення дезінфекції товару, як і поставка товару здійснювалась одними і тими ж фірмами, а саме HMP Group Ltd, що є стороною контракту №1HMP-FS від 19.10.2018 та Interclot Sp. Z o.o., що є стороною контракту №4FS-INT від 21.08.2019. Саме фірми-постачальники здійснювали попередню підготовку товару до поставки, його дезінфекцію та оформляли сертифікат дезінфекції. Видача інвойсу та присвоєння йому номеру здійснюється після досягнення домовленостей щодо поставки з конкретним покупцем, при цьому такі дії жодним чином не пов`язані часовими рамками із здійсненням дезінфекції партії товару та оформлення сертифікату дезінфекції. Отже, та обставина, що сертифікат дезінфекції виданий пізніше, аніж виписано інвойс, жодним чином не стосується визнання задекларованої митної вартості за основним методом, а також не впливає на визначення числових значень митної вартості товару.

Щодо аргументу митниці про ненадання декларантом разом із митною декларацією заявок на перевезення, то суд вважає, що заявка на перевезення відповідно до положень статті 53 МК України не є тим обов`язковим документом, що повинен подаватись до митного оформлення.

Щодо зауважень митного органу щодо до недоліків заповнення CMR, суд зазначає таке: статтею 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956) (далі Конвенція) ратифікованої Законом України Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів визначено обов`язкові реквізити вантажної накладної (CMR), зокрема, вантажна накладна містить такі дані: a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; с) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; і) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно з положеннями дійсної Конвенції. Отже, дата та номер інвойсу не є обов`язковим реквізитом CMR, інші неістотні недоліки її оформлення не є такими, що мають значення для визначення митної вартості товару, оскільки не впливають на визначення цифрових значень імпортованого товару.

В рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2019/201778/2 від 15.11.2019 доводи відповідача на підтвердження обґрунтованості сумніву посадової особи митниці в задекларованій митній вартості товарів зводяться до того, що в контракті №1HMP-FS від 19.10.2018 (пункт 5.2) визначено, що оплата повинна здійснюватися на умовах передоплати або за фактично переданий товар проте інвойс не містить відомостей щодо умов оплати. Суд звертає увагу, що митний орган в цьому рішенні відмовив у прийнятті митної декларації №UA209140/2019/20318 від 15.11.2019, за якою декларування товарів здійснювалось на виконання контракту №4FS-1NT від 21.08.2019, а не контракту №1HMP-FS від 19.10.2018.

2. Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке:

письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару в розмірі 1,4401 доларів США за одиницю товару, обґрунтовано виключно вказанням номеру та дати іншої митної декларації, а саме: №UA209140/2019/167765 від 07.08.2019, №UA209140/2019/186802 від 01.10.2019, №UA209140/2019/206966 від 26.11.2019, №UA205090/2019/136296 від 27.11.2019.

В графі 33 кожного оскарженого рішення про коригування митної вартості вказано лише номер та дата митної декларації, що слугувала джерелом для коригування митної вартості. Єдиним названим відповідачем критерієм відбору згаданих митних декларацій є те, що такі стосуються митного оформлення раніше ввезених товарів на митну територію України товарів з тим самим кодом УКТЗЕД. Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень, розрахунків щодо здійснених коригувань, інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, числові значення митної вартості таких товарів, умов поставки, країни походження, фактурної вартості, діапазону декларованих цін за тотожні товари тощо.

Суд враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм код УКТЗЕД всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон митної вартості (від мінімальної до максимальної) аналогічних товарів. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без належного обґрунтування їх відбору та докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не може підтверджувати обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару.

Суд враховує, що Верховний Суд ухвалою №1.380.2019.001982 від 19.12.2019 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі за позовом ТОВ Фескор до митниці про скасування рішень про коригування митної вартості товару. Верховний Суд вказав очевидно правильним правозастосування судів першої та апеляційної інстанції, які скасували рішення про коригування митної вартості товарів з огляду на їх обґрунтування лише зазначенням номера та дати митних декларацій, використаних митницею як джерело інформації для коригування митної вартості; суд вказав, що такий підхід для формування рішень про коригування митної вартості прямо суперечать положенням законодавства та є самостійною підставою для їх скасування.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими. Водночас надані під час митного оформлення товару документи були достатніми для ідентифікації товару та підтверджували заявлену декларантом митну вартість. Натомість відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару в розмірі 1,4401 доларів США за одиницю товару.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/201682/2 від 28.10.2019; №UA209000/2019/201885/2 від 02.12.2019; №UA209000/2019/201849/2 від 26.11.2019; №UA209000/2019/201856/2 від 27.11.2019; №UA209000/2019/201854/2 від 27.11.2019; №UA209000/2019/201852/2 від 27.11.2019; №UA209000/2019/201853/2 від 27.11.2019; №UA209000/2019/201850/2 від 27.11.2019; №UA209000/2019/201848/2 від 26.11.2019; №UA209000/2019/201827/2 від 25.11.2019; №UA209000/2019/201812/2 від 21.11.2019; №UA209000/2019/201798/2 від 19.11.2019; №UA209000/2019/201793/2 від 18.11.2019; №UA209000/2019/201792/2 від 18.11.2019; №UA209000/2019/201778/2 від 15.11.2019; №UA209000/2019/201740/2 від 09.11.2019; №UA209000/2019/201741/2 від 09.11.2019 не відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до приписів цієї статті КАС України та враховуючи рішення про задоволення позову, суд стягує на користь кожного з позивачів суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/201682/2 від 28.10.2019; №UA209000/2019/201885/2 від 02.12.2019; №UA209000/2019/201849/2 від 26.11.2019; №UA209000/2019/201856/2 від 27.11.2019; №UA209000/2019/201854/2 від 27.11.2019; №UA209000/2019/201852/2 від 27.11.2019; №UA209000/2019/201853/2 від 27.11.2019; №UA209000/2019/201850/2 від 27.11.2019; №UA209000/2019/201848/2 від 26.11.2019; №UA209000/2019/201827/2 від 25.11.2019; №UA209000/2019/201812/2 від 21.11.2019; №UA209000/2019/201798/2 від 19.11.2019; №UA209000/2019/201793/2 від 18.11.2019; №UA209000/2019/201792/2 від 18.11.2019; №UA209000/2019/201778/2 від 15.11.2019; №UA209000/2019/201740/2 від 09.11.2019; №UA209000/2019/201741/2 від 09.11.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (79000, Львівська область, місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; ідентифікаційний код 43348711) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фескор (79071, Львівська область, місто Львів, вул. Кульпарківська, буд. 230; ідентифікаційний код 42496111) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 8326 (вісім тисяч триста двадцять шість) гривень 67 коп. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (79000, Львівська область, місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; ідентифікаційний код 43348711) на користь дочірнього підприємства Інстайл (02139, місто Київ, вул. Братиславська, буд. 50, офіс 420; ідентифікаційний код 42790031) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 8326 (вісім тисяч триста двадцять шість) гривень 69 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.