Рішення

від 30.09.2020 по справі 640/5048/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року м. Київ № 640/5048/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної судової адміністрації України

Територіального управління державної судової адміністрації України в

Луганській області

третя особа Краснолуцький міськрайонний суд Луганської області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання провести розрахунок

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України (далі по тексту - відповідач-1), Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області (далі по тексту - відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Краснолуцького міськрайонного суду Луганської області (далі по тексту - третя особа) в якому, з урахуванням заяви від 24 квітня 2020 року, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України та Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області щодо ненарахування та невиплати суддівської винагороди, із розрахунку базового посадового окладу з застосуванням регіонального коефіцієнту та доплати за вислугу років, судді Краснолуцького міськрайонного суду Луганської області ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2014 року по 02 січня 2020 року;

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України та Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області щодо непроведення повного розрахунку при звільненні (відрахуванні зі штату суду) з суддею Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 , саме: невиплати заборгованості по суддівській винагороді та грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України провести через Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області повний розрахунок з суддею Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням (відрахуванням зі штату суду), шляхом нарахування та виплати заборгованості по суддівській винагороді у розмірі 1 135 430,00 грн та грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки за період з 01 жовтня 2014 року по 02 січня 2020 року (день відрахування зі штату суду) у розмірі 280 628,01 грн;

- стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 середній заробіток (суддівську винагороду) за весь час затримки розрахунку, а саме: 02 січня 2020 рок по день фактичного проведення розрахунку у зв`язку зі звільненням (відрахуванням зі штату суд) із розрахунку посадового окладу судді першої інстанції судів загальної юрисдикції з 01 січня 2020 року в розмірі 63 060,00 грн/місяць.

В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідачів є незаконними, оскільки діюче законодавство не передбачає права відповідних державних органів на припинення виплати суддям суддівської винагороди у зв`язку з нездійсненням ними правосуддя, а у випадку звільнення з займаної посади та відрахування зі штату суду з суддею в день звільнення має бути проведений повний розрахунок. Однак, Державна судова адміністрація України наказавши Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Луганській області відрахувати суддю Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 зі штату даного суду не вирішила питання про повний розрахунок з позивачем. У свою чергу, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області при виконанні наказу Державної судової адміністрації України не провело повний розрахунок з позивачем з посиланням на відсутність таких повноважень через невизначеність статусу судді ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/5048/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачі по справі заперечили, наявні в матеріалах справи відзиви містять наступні доводи:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області може проводити нарахування і виплати лише в рамках законодавства України за наявності усіх законних передбачених документів та в межах бюджетних асигнувань на поточний фінансовий рік. Враховуючи, що ОСОБА_1 не був прикріплений до Рубіжанського міського суд Луганської області, підстави для нарахування та виплати суддівської винагороди за період з жовтня 2014 року відсутні (відзив Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 13 квітня 2020 року);

Законодавством України не передбачено фінансування суддів, в тому числі суддівської винагороди суддям судів, що розташовані в населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і не були у встановленому законом порядку прикріплені до іншого суду того ж рівня на підконтрольні території. Державна судова адміністрації України, у відзиві від 09 квітня 2020 року, зазначила, що наразі відсутня будь-яка інформація про подання позивачем заяви про переведення до іншого суду, відсутня інформація про наявність наказу голови Рубіжанського міського суду Луганської області про тимчасове прикріплення позивача, а також відсутнє рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про прикріплення позивача до іншого суду того ж рівня і спеціалізації.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

ОСОБА_1 Указом Президента України від 11 травня 2004 року № 514/2004 призначений на посаду судді Краснолуцького міського суду Луганської області строком на п`ять років, постановою Верховної Ради України від 01 квітня 2010 року № 2008-VI обраний на посаду судді безстроково.

Влітку 2014 року з метою збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, роботу Краснолуцького міського суду Луганської області було припинено, у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя із-за бойових дій, що відбуваються в районі розташування суду.

На підставі статті 1 Закону України Про здійснення правосудця та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції було змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних Краснолуцькому міському суду Луганської області.

Згідно з розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року №27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Краснолуцькому міському суду Луганської області, здійснюється Новопсковським районним судом Луганської області.

У зв`язку зі зміною територіальної підсудності нарахування і виплату суддівської винагороди судді Краснолуцькому міському суду Луганської області ОСОБА_1 було припинено з жовтня 2014 року.

На підставі Рішення Ради суддів України № 76 від 23 грудня 2014 року судді з суддів, розташованих в зоні проведення антитерористичної операції, робота яких припинена, були прикріплені до Рубіжанського міського суду Луганської області та Слов`янського міського суду Донецької області з виплатою суддівської винагороди. Згідно додатку до вказаного рішення, судді Краснолуцькому міському суду Луганської області були прикріплені до Рубіжанського міського суду Луганської області.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 25 грудня 2014 року поштовим зв`язком з м. Харкова відправив на адресу голови Рубіжанського міського суду Луганської області заяву про прикріплення до вказаного суду на виконання вимог рішення Ради суддів України № 76 від 23 грудня 2014 року. У передбачені Законом строки будь-якої відповіді на заяву з Рубіжанського районного суду Луганської області суддя Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 не отримав та прикріплений до вказаного суду не був.

Суд зазначає, що рішенням Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № №9901/20/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2019 року №3517/0/15-19 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі підпункту 4 пункту 161 розділу XV Перехідні положення Конституції України у задоволенні позову відмолено.

Вказаним рішенням встановлено наступне: Рішенням Ради суддів України від 23 грудня 2014 року № 76 вирішено прикріпити суддів Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі їх заяв до Рубіжанського міського суду Луганської області. Позивач заяву про прикріплення його до Рубіжанського міського суду Луганської області не писав, тому прикріпленим до нього не був .

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доводи позивача в цій частині не приймаються судом, та відхиляються як такі, що спростовані рішенням суду, що набрало законної сили.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 січня 2018 року № 182/0/15-18 було припинено, зокрема, роботу Краснолуцького міського суду Луганської області у зв`язку із заходами щодо боротьби з тероризмом на території, де розташований суд, з метою належного переведення суддів на постійне місце роботи до інших судів того самого рівня без конкурсу.

Як зазначає позивач, останній заяву з відмовою про переведення до іншого суду не подавав. В той же час, відповідним органом не було вирішено питання щодо прикріплення або переведення без конкурсу до іншого суду того ж рівня судді Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 .

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2019 року № 3517/0/15-19 на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії судців України від 8 липня 2019 року № 583/ко-19 було вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України .

Наказом Державної судової адміністрації від 28 грудня 2019 року № 1202 було покладено обов`язки на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області видати наказ про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Краснолуцького міського суду Луганської області та внести відповідний запис у трудову книжку ОСОБА_1 , завіривши його печаткою ТУ ДСА в Луганській області.

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 02 січня 2020 року № 1/к суддю ОСОБА_1 було відраховано зі штату Краснолуцького міського суду Луганської області.

Вказані накази було отримано представником судді ОСОБА_1 адвокатом Самарець А.М. 03 лютого 2020 року з супровідним листом ТУ ДСА в Луганській області № 293/20-Вих від 31 січня 2020 року у відповідь на адвокатський запит.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області листом № 293/20-Вих від 31 січня 2020 року відмовило у проведенні з ОСОБА_1 повного розрахунку у зв`язку зі звільненням шляхом виплати суддівської винагороди за період з жовтня 2014 року по 02 січня 2020 року з посиланням на те, що наказом Державної судової адміністрації України від 28 грудня 2019 року № 1202 ТУ ДСА України в Луганській області надано право лише на видання наказу про відрахування судді ОСОБА_1 з посади судді Краснолуцького міського суду та здійснення відповідного запису в трудовій книжці. Цим же листом повідомлено, що ОСОБА_1 не був прикріплений до Рубіжанського міського суду Луганської області та його статус не врегульований ні Рішенням Ради суддів України від 23 грудня 2014 року № 76, ні рішенням ВККС України, а тому підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з жовтня 2014 р. по 02 січня 2020 року відсутні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституція України, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, визначає зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема її обов`язок щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав і свобод людини. Складовою цього обов`язку є забезпечення державою соціальної спрямованості економіки, створення умов та гарантування можливостей для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю (статті 1, 3 частини перша, друга, сьома статті 43 Конституції України).

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України (далі - Указ №405/2014) уведено в дію вказане рішення Ради національної безпеки і оборони України.

На підставі статті 1 Закону України від 2 вересня 2014 року №1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон №1669-VII) періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу №405/2014.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 12 серпня 2014 року №1632-VII Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції на підставі подань ДСА України на зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам (вх. №913/0/1-14 від 29 серпня 2014 року, вх. №10027/0/30-14 від 1 вересня 2014 року), розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 вересня 2014 року №27/0/38-14 визначено територіальну підсудність справ Краснолуцького міського суду Луганської області за Новопсковським районним судом Луганської області.

На виконання Закону №1669-VII розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та від 2 грудня 2015 року №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України (далі - розпорядження №1053-р, 1275-р відповідно) затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно якого до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Красний Луч, де територіально розташований Краснолуцький міський суд Луганської області.

Крім того, ураховуючи те, що на території Донецької та Луганської областей відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23 липня 2014 року №436 починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, з метою запобігання загрози життю і здоров`ю працівників та клієнтів банків, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 6 серпня 2014 року №466 Про призупинення здійснення фінансових операцій якою призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою.

Відповідно до абзацу 19 частини першої статті 1 Закону України від 20 березня 2003 року №638-IV Про боротьбу з тероризмом (далі - Закон №638-IV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

За приписами частин першої та другої статті 4 Закону №638-IV організація боротьби з тероризмом в Україні та забезпечення її необхідними силами, засобами і ресурсами здійснюються Кабінетом Міністрів України у межах його компетенції. Центральні органи виконавчої влади беруть участь у боротьбі з тероризмом у межах своєї компетенції, визначеної законами та виданими на їх основі іншими нормативно-правовими актами.

Абзацом 9 частини четвертої цієї ж статті Закону №638-IV визначено, що до участі у здійсненні заходів, пов`язаних з попередженням, виявленням і припиненням терористичної діяльності, залучаються у разі необхідності також, зокрема, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну фінансову політику.

Повноваження інших суб`єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом визначено статтею 6 Закону №638-IV, згідно якої останні, у межах своєї компетенції здійснюють заходи щодо запобігання, виявлення і припинення терористичних актів та злочинів терористичної спрямованості; розробляють і реалізують попереджувальні, режимні, організаційні, виховні та інші заходи; забезпечують умови проведення антитерористичних операцій на об`єктах, що належать до сфери їх управління; надають відповідним підрозділам під час проведення таких операцій матеріально-технічні та фінансові засоби, засоби транспорту і зв`язку, медичне обладнання і медикаменти, інші засоби, а також інформацію, необхідну для виконання завдань щодо боротьби з тероризмом.

Крім того, за правилами частини другої статті 14 Закону №638-IV у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Процедуру фінансування бюджетних установ, надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям, здійснення соціальних виплат населенню Донецької та Луганської областей визначає Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року №595 (далі - Порядок №595).

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.

Згідно з пунктом 4 Порядку №595 заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) виплачується та виплати за час щорічної відпустки працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються, якщо установа продовжує функціонувати і працівники (військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу) виконують свої обов`язки. Переміщення установи на контрольовану територію, а також її функціонування на цій території здійснюється за рішенням органу вищого рівня (у разі переміщення органу місцевого самоврядування - за рішенням відповідної місцевої ради).

Пунктом 10 Порядку №595 визначено, що видатки на забезпечення діяльності місцевих загальних судів, що здійснюють судочинство на контрольованій території Донецької та Луганської областей, у тому числі виплата суддівської винагороди та заробітної плати працівникам апаратів судів, здійснюються виключно через територіальні управління ДСА у Донецькій та Луганській областях.

Таким чином, виплата заробітної плати за період, коли установа (суд) розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території можлива лише у разі повернення території під контроль органів державної влади, або переміщення установи в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи, якщо така продовжує функціонувати і її працівники виконують свої обов`язки.

Рішенням Ради суддів України від 23 грудня 2014 року № 76 (далі - Рішення № 76) визначено вважати такими, що тимчасово прикріплені до штату судів того самого рівня і спеціалізації відповідно в Донецькій та Луганській областях, що функціонують на території, підконтрольній українській владі, суддів, які подали заяви на переведення на роботу на посадах суддів до інших судів України з судів, які тимчасово знаходяться на неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, до прийняття рішення про їх переведення у встановленому законом порядку згідно з додатком (копія додається).

Пунктом 3 Рішення № 76 було визначено головам відповідних судів видати накази про тимчасове прикріплення таких суддів на підставі заяв суддів про прикріплення та штатних розписів у порядку та на умовах, визначених пунктом 2 цього Рішення.

Пунктом 4 Рішення № 76 зобов`язано ДСА України забезпечити виплату суддівської винагороди, обрахованої з дня останнього нарахування до дня тимчасового прикріплення, та допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу (у разі перебування у відпустці) та суддівської винагороди до моменту переведення у встановленому законом порядку в судах, до яких вони тимчасово прикріплені.

Згідно з додатком до Рішення № 76 судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі поданих ними заяв на переведення на роботу на посади суддів мали право бути прикріпленими до Рубіжанського міського суду Луганської області.

Таким чином, відповідно до Рішення № 76 підставою для прикріплення судді до штату суду є відповідна заява судді. Підставою для виплати суддівської винагороди є прикріплення судді до штату суду того ж рівня згідно з наказом про тимчасове прикріплення такого судді на підставі поданої ним заяви.

Пунктом 10 розділу II Закону України від 12.02.2015 № 192-УПІ "Про забезпечення права на справедливий суд" (далі - Закон № 192-VІІІ), який набрав чинності 28 березня 2015 р. та діяв до ЗО вересня 2016 р. визначено, що у разі, якщо суд припиняє роботу у зв`язку із стихійним лихом, військовими діями, проведенням антитерористичної операції або іншими надзвичайними обставинами, суддя, який обіймає посаду в такому суді, може бути, за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на строк не більше ніж на шість місяців прикріплений до іншого суду того ж рівня в іншій місцевості із збереженням за ним посадового окладу, але без відповідних доплат.

До набрання чинності Законом № 192-УІІІ судді, які обіймали посаду в судах, які припинили роботу у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, були прикріплені до судів в іншій місцевості України отримували суддівську винагороду відповідно до Рішення № 76.

Державна казначейська служба України листом від 13 жовтня 2014 року № 14-08/3291-22698 застерегла розпорядників бюджетних коштів щодо прийняття рішення про виплату коштів працівникам підпорядкованих установ, які перебувають на території, що не контролюється українською владою, за рахунок перерозподілу бюджетних асигнувань між адміністративно- територіальними одиницями.

З метою збереження робочих місць ДСА України видано наказ від 15 жовтня 2014 року № 133 "Про визначення кількості судців у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим", яким визначено (збільшено) кількісний склад суддів місцевих загальних судів на всій території, підконтрольній українській владі.

Листом Державної казначейської служби України від 04 листопада 2014 року № 8-08/2286-24382 ДСА України повідомлено, що на виконання статті 14 Закону України від 20.03.2003 № 638-IV "Про боротьбу з тероризмом", постанови Правління Національного банку України "Про призупинення здійснення фінансових операцій" від 06.08.2014 № 466, доручень Президента України, рішень Ради національної безпеки і оборони України, доручень Кабінету Міністрів України призупинено казначейське обслуговування розпорядників одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів на території, яка не контролюється українською владою. Також призупинили здійснення усіх видів фінансових операцій на зазначеній території банки України, національний оператор поштового зв`язку та небанківські установи, які є учасниками платіжних систем.

З урахуванням викладеного та ситуації, яка склалася у Донецькій та Луганській областях, головні розпорядники бюджетних коштів мали подавати до Державної казначейської служби України розподіли відкритих асигнувань виключно по розпорядниках та одержувачах бюджетних коштів, які знаходяться на території, що контролюється українською владою.

Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 595, у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням у населених пунктах на тимчасово неконтрольованій території здійснюється після повернення такої території під контроль органів державної влади.

Таким чином, законодавством України не передбачено фінансування судів, в тому числі виплату суддівської винагороди суддям судів, що розташовані у населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і не були у встановленому законом порядку прикріплені (переведені) до іншого суду того ж рівня на підконтрольні території.

ДСА України листом від 22 грудня 2014 року № 8-6686/14 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надано перелік місцевих загальних судів, у яких тимчасово не можливо здійснювати правосуддя в населених пунктах Донецької та Луганської областей (неконтрольовані території), а також апеляційних судів загальної юрисдикції, окружних адміністративних судів та господарських судів Донецької та Луганської областей, місцезнаходження яких змінено, до якого, в тому числі, включено Краснолуцький міський суд Луганської області, що розуміє під собою те, що суд вважався непрацюючим та правосуддя суддями не здійснювалося (копія міститься в матеріалах справи).

На підставі Рішення № 76 судді судів, розташованих в зоні проведення АТО, робота яких припинена, були прикріплені до Рубіжанського міського суду Луганської області та Слов`янського міського суду Донецької області з виплатою суддівської винагороди.

З матеріалів справи вбачається, що у період з грудня 2014 року до Рубіжанського міського суду Луганської області прикріплено шість суддів Краснолуцького міського суду Луганської області.

Позивач заяву про прикріплення його до Рубіжанського міського суду Луганської області не писав, тому прикріпленим до нього не був.

У зв`язку з тим, що позивач не був прикріплений до Рубіжанського міського суду Луганської області чи будь-якого іншого суду того ж рівня в порядку визначеному рішенням Ради суддів України від 23.12.2014 № 76, пунктом 10 Прикінцевих і Перехідних положень Закону № 192-VIII правові підстави для нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з жовтня 2014 року по січень 2020 року відсутні.

З огляду на те, що позивач не виявив бажання працювати на підконтрольній Україні території, не звертався з відповідною заявою про прикріплення до Рубіжанського міського суду Луганської області, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, не зарахований до штату будь-якого іншого суду, розміщеного на території України, підстави для виплати суддівської винагороди та грошової компенсації за невикористані дні відпустки відсутні, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В рішенні Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 11 (далі - Рішення № 11) визнано за необхідне здійснення невідкладних заходів для забезпечення гарантій незалежності суддів, які обіймають штатні посади в місцевих загальних судах Донецької та Луганської області, що припинили свою роботу, а також суддів судів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, у тому числі стосовно прикріплення таких суддів до інших судів того ж рівня й спеціалізації в іншій місцевості та виплати їм суддівської винагороди (копія додається).

Разом з цим наведеним рішенням визначено, що суддів місцевих загальних судів Луганської області, які були прикріплені до Рубіжанського міського суду Луганської області відповідно до пункту 10 розділу II Закону № 192-УІІІ та строк прикріплення яких закінчився, з дня, наступного за днем закінчення строку такого прикріплення, тимчасово прикріпити до цього ж суду.

Також визначено, що суддів судів Донецької та Луганської областей, які прикріплені рішеннями ВККС України відповідно до пункту 10 розділу П Закону № 192-УІІІ строк прикріплення яких не закінчився, тимчасово прикріпити до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області та Рубіжанського міського суду Луганської області відповідно з дня, наступного за днем закінчення строку такого прикріплення.

Відповідно до пунктів 2-6 Рішення № 11 прикріпленню підлягають судді, які:

подали заяви про переведення до іншого суду, які не розглянуті повноважними органами (Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Верховною Радою України);

подали заяви про переведення до іншого суду та отримали рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

подали заяву про обрання суддею безстроково у зв`язку з закінченням строку повноважень та матеріали щодо цього питання, не розглянуті повноважними органами;

подали заяви про звільнення за власним бажанням або у відставку й заяви не розглянуті відповідними повноважними органами (Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою юстиції або Верховною Радою України);

До Вищої ради правосуддя 05 серпня 2019 року надійшло подання з рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Краснолуцького міського суду Луганської області відповідно до рішення Комісії від 08 липня 2019 року № 583/ко-19.

Згідно з пунктом 20 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , оцінюється колегіями Комісії в порядку, визначеному цим Законом.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосудця на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 182/0/15-18 від 25 січня 2018 року припинено роботу судів у зв`язку із заходами щодо боротьби з тероризмом, зокрема, припинено роботу Краснолуцького міського суду Луганської області.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, у тому числі, судді Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 .

Вказаним рішенням визначено дату складення іспиту - 17 серпня 2018 року, зокрема, судді Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 не з`явився для складення іспиту, про причини неявки на іспит Комісію не повідомив.

На офіційному веб-сайті Комісії розміщено оголошення для суддів із проханням повідомити Комісію про причини неявки 17 серпня 2018 року для складення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді та інформацію про те, що відмова судді від оцінювання є підставою для звільнення його з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У 2019 році Комісія повторно, через розміщене на офіційному веб-сайті повідомлення, звернулась, зокрема, до судді Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 із проханням повідомити Комісію про причини неявки на кваліфікаційне оцінювання у строк до 10 червня 2019 року.

Будь-яких пояснень та документів на підтвердження поважності причин неявки для складення іспиту від судді ОСОБА_1 до Комісії не надійшло.

Вищезазначені обставини встановлені рішенням Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № №9901/20/20.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон).

Пунктом 34 розділу ХП Прикінцеві та перехідні положення Закону було законодавчо вирішено питання виплати суддівської винагороди та прикріплення суддів, які були прикріплені до інших судів Луганської та Донецької областей на підставі відповідних рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Згідно з пунктом 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону пункт 10 розділу II Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом.

Суддя, який був прикріплений до іншого суду за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, має право на отримання посадового окладу за період з дня закінчення строку такого прикріплення до дня прийняття Вищою кваліфікаційною комісією судців України рішення про його відрядження.

Суддя, який був прикріплений до іншого суду за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів відповідно до пункту 10 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про забезпечення права на справедливий суд , вважається прикріпленим до такого суду до дня прийняття Вищою кваліфікаційною комісією судців України рішення про його відрядження. Строк такого прикріплення не може перевищувати шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами робота суду може бути припинена за рішенням Вищої ради правосудця, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду.

15 грудня 2017 року почав роботу Верховний Суд.

9 січня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшло подання Голови Верховного Суду від 2 січня 2018 р. № 1/0/2-18 про припинення роботи судів в Автономній Республіці Крим, Донецькій та Луганській областях.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 січня 2018 року № 182/0/15-18 було припинено, зокрема, роботу Краснолуцького міського суду Луганської області у зв`язку із заходами щодо боротьби з тероризмом на території, де розташований суд, з метою належного переведення судців на постійне місце роботи до інших судів того самого рівня без конкурсу.

Рішенням Вищої ради правосудця від 17 грудня 2019 року № 3517/0/15-19 на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08 липня 2019 № 583/ко-19 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі підпункту 4 пункту 16і розділу XV Перехідні положення Конституції України.

Наказом Територіального управління від 02 січня 2020 року № 1/к ОСОБА_1 відраховано зі штату Краснолуцького міського суду Луганської області у зв`язку з рішенням Вищої ради правосудця від 17.12.2019 № 3517/0/15-19.

Враховуючи відсутність наказу про тимчасове прикріплення позивача до Рубіжанського міського суду Луганської області та рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про його прикріплення до іншого суду того ж рівня і спеціалізації у Територіального управління були відсутні правові підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Аверкова