Постанова

від 17.02.2021 по справі 640/5048/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5048/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа - Краснолуцький міськрайонний суд Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання провести перерахунок, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Краснолуцького міськрайонного суду Луганської області в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України та Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області щодо ненарахування та невиплати суддівської винагороди, із розрахунку базового посадового окладу з застосуванням регіонального коефіцієнту та доплати за вислугу років, судді Краснолуцького міськрайонного суду Луганської області ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2014 року по 02 січня 2020 року;

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України та Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області щодо непроведення повного розрахунку при звільненні (відрахуванні зі штату суду) з суддею Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 , саме: невиплати заборгованості по суддівській винагороді та грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України провести через Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області повний розрахунок з суддею Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням (відрахуванням зі штату суду), шляхом нарахування та виплати заборгованості по суддівській винагороді у розмірі 1 135 430,00 грн та грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки за період з 01 жовтня 2014 року по 02 січня 2020 року (день відрахування зі штату суду) у розмірі 280 628,01 грн;

- стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 середній заробіток (суддівську винагороду) за весь час затримки розрахунку, а саме: 02 січня 2020 рок по день фактичного проведення розрахунку у зв`язку зі звільненням (відрахуванням зі штату суд) із розрахунку посадового окладу судді першої інстанції судів загальної юрисдикції з 01 січня 2020 року в розмірі 63 060,00 грн/місяць.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2020 позов залишено без задоволення у повному обсязі.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивач не був прикріплений до Рубіжанського міського суду Луганської області чи будь-якого іншого суду того ж рівня в порядку визначеному рішенням Ради суддів України від 23.12.2014 № 76, пунктом 10 Прикінцевих і Перехідних положень Закону № 192-VIII правові підстави для нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з жовтня 2014 року по січень 2020 року відсутні.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, та з огляду на заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, колегія суддів у відповідності до ч. 3 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З матеріалів справи вбачається, ОСОБА_1 Указом Президента України від 11 травня 2004 року № 514/2004 призначений на посаду судді Краснолуцького міського суду Луганської області строком на п`ять років, постановою Верховної Ради України від 01 квітня 2010 року № 2008-VI обраний на посаду судді безстроково.

Влітку 2014 року з метою збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, роботу Краснолуцького міського суду Луганської області було припинено, у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя із-за бойових дій, що відбуваються в районі розташування суду.

На підставі статті 1 Закону України Про здійснення правосудця та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції було змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних Краснолуцькому міському суду Луганської області.

Згідно з розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року №27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Краснолуцькому міському суду Луганської області, здійснюється Новопсковським районним судом Луганської області.

У зв`язку зі зміною територіальної підсудності нарахування і виплату суддівської винагороди судді Краснолуцькому міському суду Луганської області ОСОБА_1 було припинено з жовтня 2014 року.

На підставі Рішення Ради суддів України № 76 від 23 грудня 2014 року судді з суддів, розташованих в зоні проведення антитерористичної операції, робота яких припинена, були прикріплені до Рубіжанського міського суду Луганської області та Слов`янського міського суду Донецької області з виплатою суддівської винагороди. Згідно додатку до вказаного рішення, судді Краснолуцькому міському суду Луганської області були прикріплені до Рубіжанського міського суду Луганської області.

Позивач зазначає, що 25 грудня 2014 року поштовим зв`язком з м. Харкова відправив на адресу голови Рубіжанського міського суду Луганської області заяву про прикріплення до вказаного суду на виконання вимог рішення Ради суддів України № 76 від 23 грудня 2014 року. У передбачені Законом строки будь-якої відповіді на заяву з Рубіжанського районного суду Луганської області суддя Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 не отримав та прикріплений до вказаного суду не був.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 січня 2018 року № 182/0/15-18 було припинено, зокрема, роботу Краснолуцького міського суду Луганської області у зв`язку із заходами щодо боротьби з тероризмом на території, де розташований суд, з метою належного переведення суддів на постійне місце роботи до інших судів того самого рівня без конкурсу.

Позивач, заяву з відмовою про переведення до іншого суду не подавав. Водночас, відповідним органом не було вирішено питання щодо прикріплення або переведення без конкурсу до іншого суду того ж рівня судді Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 .

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2019 року № 3517/0/15-19 на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії судців України від 8 липня 2019 року № 583/ко-19 було вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України .

Наказом Державної судової адміністрації від 28 грудня 2019 року № 1202 було покладено обов`язки на Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області видати наказ про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Краснолуцького міського суду Луганської області та внести відповідний запис у трудову книжку ОСОБА_1 , завіривши його печаткою ТУ ДСА в Луганській області.

Наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 02 січня 2020 року № 1/к суддю позивача було відраховано зі штату Краснолуцького міського суду Луганської області.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області листом № 293/20-Вих від 31 січня 2020 року відмовило у проведенні з ОСОБА_1 , повного розрахунку у зв`язку зі звільненням шляхом виплати суддівської винагороди за період з жовтня 2014 року по 02 січня 2020 року з посиланням на те, що наказом Державної судової адміністрації України від 28 грудня 2019 року № 1202 ТУ ДСА України в Луганській області надано право лише на видання наказу про відрахування судді ОСОБА_1 , з посади судді Краснолуцького міського суду та здійснення відповідного запису в трудовій книжці. Цим же листом повідомлено, що позивач не був прикріплений до Рубіжанського міського суду Луганської області та його статус не врегульований ні Рішенням Ради суддів України від 23 грудня 2014 року № 76, ні рішенням ВККС України, а тому підстави для нарахування та виплати заробітної плати за період з жовтня 2014 р. по 02 січня 2020 року відсутні.

Вважаючи вищевказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Закон України Про судоустрій і статус суддів (згідно з преамбулою до Закону) визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.

Частиною 1 статті 129 Закону України Про судоустрій і статус суддів (у відповідній редакції) суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України Про Конституційний Суд України та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до статті 140 Закону України Про судоустрій і статус суддів фінансування та належні умови функціонування судів і діяльності суддів забезпечуються державою відповідно до Конституції України.

Забезпечення функціонування судової влади передбачає:

1) визначення в Державному бюджеті України видатків на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;

2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;

3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.

Відповідно до статті 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Бюджетні призначення на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють, зокрема, державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, а також у цілому за кожним видом та спеціалізацією щодо місцевих та апеляційних судів. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.

Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.

Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України (частина 1 статті 143 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

На підставі статті 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669-VII) періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу № 405/2014.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

У абзаці 21 частини 1 статті 1 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-IV Про боротьбу з тероризмом (далі - Закон № 638-IV, в редакції періоду спірних правовідносин) закріплено, що антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

За приписами частин 1, 2 статті 4 Закону № 638-IV організація боротьби з тероризмом в Україні та забезпечення її необхідними силами, засобами і ресурсами здійснюються Кабінетом Міністрів України у межах його компетенції. Центральні органи виконавчої влади беруть участь у боротьбі з тероризмом у межах своєї компетенції, визначеної законами та виданими на їх основі іншими нормативно-правовими актами.

Абзацом 10 частини 4 цієї ж статті Закону № 638-IV визначено, що до участі у здійсненні заходів, пов`язаних з попередженням, виявленням і припиненням терористичної діяльності, залучаються у разі необхідності також, зокрема, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну фінансову політику.

Повноваження інших суб`єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом визначено статтею 6 Закону № 638-IV, за якою останні, у межах своєї компетенції здійснюють заходи щодо запобігання, виявлення і припинення терористичних актів та злочинів терористичної спрямованості; розробляють і реалізують попереджувальні, режимні, організаційні, виховні та інші заходи; забезпечують умови проведення антитерористичних операцій на об`єктах, що належать до сфери їх управління; надають відповідним підрозділам під час проведення таких операцій матеріально-технічні та фінансові засоби, засоби транспорту і зв`язку, медичне обладнання і медикаменти, інші засоби, а також інформацію, необхідну для виконання завдань щодо боротьби з тероризмом.

Водночас, за правилами частини 2 статті 14 Закону № 638-IV у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Наведене узгоджується з положеннями статті 64 Основного Закону України, за змістом якої конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України , відповідно до якого на території Луганської та Донецької областей розпочата антитерористичної операції.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 12 серпня 2014 року №1632-VII Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції на підставі подань ДСА України на зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним та апеляційним судам (вх. №913/0/1-14 від 29 серпня 2014 року, вх. №10027/0/30-14 від 1 вересня 2014 року), розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 вересня 2014 року №27/0/38-14 визначено територіальну підсудність справ Краснолуцького міського суду Луганської області за Новопсковським районним судом Луганської області.

На виконання Закону №1669-VII розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та від 2 грудня 2015 року №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України (далі - розпорядження №1053-р, 1275-р відповідно) затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно якого до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Красний Луч, де територіально розташований Краснолуцький міський суд Луганської області.

Процедуру фінансування бюджетних установ, надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям, здійснення соціальних виплат населенню Донецької та Луганської областей визначає Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 (надалі - Порядок № 595).

Пунктом 3 вказаного Порядку № 595 врегульовано, що заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 595 заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) виплачується та виплати за час щорічної відпустки працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються, якщо установа продовжує функціонувати і працівники (військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу) виконують свої обов`язки. Переміщення установи на контрольовану територію, а також її функціонування на цій території здійснюється за рішенням органу вищого рівня (у разі переміщення органу місцевого самоврядування - за рішенням відповідної місцевої ради).

Також, пунктом 6 Порядку № 595 передбачено, що у разі переміщення установи з тимчасово неконтрольованої на контрольовану територію після набрання чинності цим Порядком видатки на забезпечення діяльності такої установи, у тому числі на оплату праці (грошове забезпечення), протягом місяця з дня переміщення здійснюються згідно із затвердженим кошторисом (планом використання бюджетних коштів). Протягом місяця з дня переміщення установи на контрольовану територію до положення, штатного розпису та кошторису (плану використання бюджетних коштів) такої установи в установленому порядку вносяться зміни з урахуванням зміни чисельності працівників та наявних умов для здійснення їх функцій. Після закінчення місячного строку видатки на забезпечення діяльності установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються лише відповідно до кошторису (плану використання бюджетних коштів) з урахуванням внесених змін.

При цьому, відповідно до положень пункту 11 Порядку № 595 установи, які переміщені на контрольовану територію, відкривають рахунки в органах Казначейства за місцезнаходженням у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 10 Порядку № 595 визначено, що видатки на забезпечення діяльності місцевих загальних судів, що здійснюють судочинство на контрольованій території Донецької та Луганської областей, у тому числі виплата суддівської винагороди та заробітної плати працівникам апаратів судів, здійснюються виключно через територіальні управління ДСА у Донецькій та Луганській областях.

Крім цього, пунктом 10 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII Про забезпечення права на справедливий суд (далі - Закон № 192-VIII) встановлено, що у разі якщо суд припиняє роботу у зв`язку із стихійним лихом, військовими діями, проведенням антитерористичної операції або іншими надзвичайними обставинами, суддя, який обіймає посаду в такому суді, може бути, за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на строк не більше ніж на шість місяців прикріплений до іншого суду того ж рівня в іншій місцевості із збереженням за ним посадового окладу, але без відповідних доплат.

Рішенням Ради суддів України від 23 грудня 2014 № 76 встановлено вважати такими, що тимчасово прикріплені до штату судів того самого рівня і спеціалізації відповідно в Донецькій та Луганській областях, що функціонують на території, підконтрольній українській владі, суддів, які подали заяви на переведення на роботу на посадах суддів до інших судів України з судів, які тимчасово знаходяться на неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, до прийняття рішення про їх переведення у встановленому законом порядку.

Головам відповідних судів видати накази про тимчасове прикріплення таких суддів на підставі заяв суддів про прикріплення та штатних розписів у порядку та на умовах, визначених пунктом 2 цього Рішення.

Зобов`язано Державну судову адміністрацію України забезпечити виплату суддівської винагороди, обрахованої з дня останнього нарахування до дня тимчасового прикріплення, та допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу (у разі перебування у відпустці) та суддівської винагороди до моменту переведення у встановленому законом порядку в судах, до сяких вони тимчасово прикріплені. Підставою для прикріплення судді до штату суду є відповідна заява судді, підставою для виплата суддівської винагороди є прикріплення судді до штату відповідного суду.

Згідно з додатком до Рішення № 76 судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі поданих ними заяв на переведення на роботу на посади суддів мали право бути прикріпленими до Рубіжанського міського суду Луганської області.

Таким чином, відповідно до Рішення № 76 підставою для прикріплення судді до штату суду є відповідна заява судді. Підставою для виплати суддівської винагороди є прикріплення судді до штату суду того ж рівня згідно з наказом про тимчасове прикріплення такого судді на підставі поданої ним заяви.

Відповідно до правового висновку, викладеному в постанові Верховного Суду, виплата суддівської винагороди за період, коли установа (суд) розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території можлива лише у разі повернення території під контроль органів державної влади, або переміщення установи в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи, якщо така продовжує функціонувати і її працівники виконують свої обов`язки.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням у населених пунктах на тимчасово неконтрольованій території здійснюється після повернення такої території під контроль органів державної влади.

Таким чином, законодавством України не передбачено фінансування судів, в тому числі виплату суддівської винагороди суддям судів, що розташовані у населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, і не були у встановленому законом порядку прикріплені (переведені) до іншого суду того ж рівня на підконтрольні території.

ДСА України листом від 22 грудня 2014 року № 8-6686/14 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надано перелік місцевих загальних судів, у яких тимчасово не можливо здійснювати правосуддя в населених пунктах Донецької та Луганської областей (неконтрольовані території), а також апеляційних судів загальної юрисдикції, окружних адміністративних судів та господарських судів Донецької та Луганської областей, місцезнаходження яких змінено, до якого, в тому числі, включено Краснолуцький міський суд Луганської області, що розуміє під собою те, що суд вважався непрацюючим та правосуддя суддями не здійснювалося.

У період з грудня 2014 року до Рубіжанського міського суду Луганської області прикріплено шість суддів Краснолуцького міського суду Луганської області, водночас, позивач заяву про прикріплення його до Рубіжанського міського суду Луганської області не писав, тому прикріпленим до нього не був.

Рішенням Вищої ради правосуддя №182/0/15-18 від 25 січня 2018 року припинено роботу судів у зв`язку із заходами щодо боротьби з тероризмом, зокрема, припинено роботу Краснолуцького міського суду Луганської області.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон).

Пунктом 34 розділу ХП Прикінцеві та перехідні положення Закону було законодавчо вирішено питання виплати суддівської винагороди та прикріплення суддів, які були прикріплені до інших судів Луганської та Донецької областей на підставі відповідних рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Згідно з пунктом 34 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону пункт 10 розділу II Закону України Про забезпечення права на справедливий суд визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом.

Суддя, який був прикріплений до іншого суду за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, має право на отримання посадового окладу за період з дня закінчення строку такого прикріплення до дня прийняття Вищою кваліфікаційною комісією судців України рішення про його відрядження.

Суддя, який був прикріплений до іншого суду за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів відповідно до пункту 10 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про забезпечення права на справедливий суд , вважається прикріпленим до такого суду до дня прийняття Вищою кваліфікаційною комісією судців України рішення про його відрядження. Строк такого прикріплення не може перевищувати шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25.01.2018 року № 182/0/15-18 було припинено, зокрема, роботу Краснолуцького міського суду Луганської області у зв`язку із заходами щодо боротьби з тероризмом на території, де розташований суд, з метою належного переведення судців на постійне місце роботи до інших судів того самого рівня без конкурсу.

Рішенням Вищої ради правосудця від 17.12.2019 року № 3517/0/15-19 на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08 липня 2019 № 583/ко-19 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Краснолуцького міського суду Луганської області на підставі підпункту 4 пункту 16і розділу XV Перехідні положення Конституції України.

Наказом Територіального управління від 02 січня 2020 року № 1/к ОСОБА_1 відраховано зі штату Краснолуцького міського суду Луганської області у зв`язку з рішенням Вищої ради правосудця від 17.12.2019 № 3517/0/15-19.

Враховуючи, що позивач не був прикріплений до Рубіжанського міського суду Луганської області чи будь-якого іншого суду того ж рівня в порядку визначеному рішенням Ради суддів України від 23.12.2014 № 76, пунктом 10 Прикінцевих і Перехідних положень Закону № 192-VIII колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що правові підстави для нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з жовтня 2014 року по січень 2020 року відсутні.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа - Краснолуцький міськрайонний суд Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання провести перерахунок- залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. М. Ганечко

Повний текст постанови виготовлено 17.02.2021