Ухвала

від 02.04.2021 по справі 640/5048/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 квітня 2021 року

Київ

справа №640/5048/20

адміністративне провадження №К/9901/9802/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року

у справі №640/5048/20

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області

третя особа - Краснолуцький міськрайонний суд Луганської області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання провести перерахунок

в с т а н о в и в :

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №640/5048/20, предметом розгляду, якої є:

- - визнання протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України та Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області щодо ненарахування та невиплати суддівської винагороди, із розрахунку базового посадового окладу з застосуванням регіонального коефіцієнту та доплати за вислугу років, судді Краснолуцького міськрайонного суду Луганської області ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2014 року по 02 січня 2020 року;

- визнання протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України та Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області щодо непроведення повного розрахунку при звільненні (відрахуванні зі штату суду) з суддею Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 , саме: невиплати заборгованості по суддівській винагороді та грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки;

- зобов`язання Державної судової адміністрацію України провести через Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області повний розрахунок з суддею Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням (відрахуванням зі штату суду), шляхом нарахування та виплати заборгованості по суддівській винагороді у розмірі 1 135 430,00 грн та грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки за період з 01 жовтня 2014 року по 02 січня 2020 року (день відрахування зі штату суду) у розмірі 280 628,01 грн;

- стягнення з Державної судової адміністрації України на користь позивача середній заробіток (суддівську винагороду) за весь час затримки розрахунку, а саме: 02 січня 2020 року по день фактичного проведення розрахунку у зв`язку зі звільненням (відрахуванням зі штату суду) із розрахунку посадового окладу судді першої інстанції судів загальної юрисдикції з 01 січня 2020 року в розмірі 63 060,00 грн/місяць.

В обґрунтування позову зазначено, що дії відповідачів є незаконними, оскільки діюче законодавство не передбачає права відповідних державних органів на припинення виплати суддям суддівської винагороди у зв`язку з нездійсненням ними правосуддя, а у випадку звільнення з займаної посади та відрахування зі штату суду з суддею в день звільнення має бути проведений повний розрахунок. Однак, Державна судова адміністрація України наказавши Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Луганській області відрахувати суддю Краснолуцького міського суду Луганської області ОСОБА_1 зі штату даного суду не вирішила питання про повний розрахунок з позивачем. У свою чергу, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області при виконанні наказу Державної судової адміністрації України не провело повний розрахунок з позивачем з посиланням на відсутність таких повноважень через невизначеність статусу судді ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не був прикріплений до Рубіжанського міського суду Луганської області чи будь-якого іншого суду того ж рівня в порядку визначеному рішенням Ради суддів України від 23 грудня 2014 року № 76, пунктом 10 Прикінцевих і Перехідних положень Закону № 192-VIII тому правові підстави для нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з жовтня 2014 року по січень 2020 року відсутні.

Вказану касаційну скаргу подано на судові рішення розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

За правилами частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню зокрема, судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами, приходить до висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

В касаційній скарзі позивач підставою касаційного оскарження судових рішень визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) зазначаючи при цьому, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норма матеріального права в частині права Позивача на отримання суддівської винагороди відповідно до статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів за період, в який він, маючи статус судді суду загальної юрисдикції, не здійснював правосуддя через обставини, що не залежали від нього особисто або не були обумовлені його поведінкою у зв`язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному суді, припинення роботи суду у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції.

Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 329-332, 334, 335, 338 КАС України,

у х в а л и в :

Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі №640/5048/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа - Краснолуцький міськрайонний суд Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання провести перерахунок.

Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи №640/5048/20.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подання відзиву на касаційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття касаційного провадження та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

Ж.М. Мельник-Томенко ,

Судді Верховного Суду