Рішення

від 30.09.2020 по справі 171/2312/19

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/2312/19

2/171/282/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 вересня 2020 року м. Апостолове Дніпропетровської області

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Чумак Т.А. за участю секретаря судового засідання Жандарук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Колор про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,

встановив:

28.11.2019 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1220386600-02-011-0179, площею 6,1 га, що розташована на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області без номеру від 05.05.2014 року, укладений від імені орендодавця ОСОБА_1 з орендарем ТОВ СП Колор .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в травні 2014 року він передав відповідачу у фактичне користування належну йому земельну ділянку. В кінці листопада 2019 року він вирішив забрати земельну ділянку з метою самостійного оброблення землі, в зв`язку з чим направив відповідачу відповідного листа. Через декілька днів представник відповідача Стасюк О. перекинула йому у двір за місцем проживання договір оренди земельної ділянки б/н від 05.05.2014 року, який начебто він уклав з відповідачем на 10 років до 2024 року. Вказане здивувало позивача, оскільки жодного договору з відповідачем він не підписував та нікого не уповноважував від свого імені такий договір підписувати. Ознайомившись зі вказаним договором, позивач виявив, що договір від його імені підписаний невідомою особою.

27.11.2019 року він звернувся до Центру надання адміністративних послуг виконкому Апостолівської міської ради та з отриманої інформаційної довідки дізнався, що договір оренди земельної ділянки б/н від 05.05.2014 року зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.06.2014 року, номер запису - 5935866 (спеціальний розділ).

Позивач вважає вказаний договір оренди недійсним, оскільки договір оренди земельної ділянки від 05.05.2014 року позивачем не підписувався, волевиявлення позивача щодо укладення договору оренди є відсутнім. Просить позов задовольнити та визнати договір оренди земельної ділянки від 05.05.2014 року недійсними, скасувати державну реєстрацію вказаного договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майном № 5935866, зобов`язати відповідача повернути йому спірну земельну ділянку, а також стягнути з відповідача понесені ним витрати в зв`язку з розглядом вказаної справи.

24.01.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги відповідачем не визнаються, оскільки: 1) позивачем порушено межі позовної давності, оскільки договір укладено у 2014 році, а з позовом позивач звернувся лише у 2019 році, тобто через 5 років; 2) 15.11.2015 року договір оренди земельної ділянки виконується відповідачем належним чином, позивач з 2014 року по сьогоднішній день отримує орендну плату, сплачує за позивача земельний податок; 3) позивач надає неправдиву інформацію щодо необізнаності укладеного договору оренди земельної ділянки, оскільки в позовній заяві вказав, що у 2014 році передав земельну ділянку в користування ТОВ СП Колор . Відповідач стверджує, що спірний договір оренди земельної ділянки не суперечить ЦК України, іншим актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення позивача як власника земельної ділянки на укладання договорів оренди було визначено на підставі довіреності, виданої позивачем та якою уповноважено Понікарчик С.О. представляти інтереси позивача і діяти від його імені, підписуватися за нього, волевиявлення позивача доведено, оскільки позивач отримує орендну плату та для укладення договору надав всі необхідні документи. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог. На підтвердження заперечень відповідачем надано копію довіреності від 25.10.2013 року, посвідченої секретарем Михайлівської сільської ради Сапелкіною Л.І. та зареєстрованої в реєстрі за № 154.

Відповідь на відзив від позивача не надходила.

У судове засідання позивач та його представник не прибули, представником позивача адвокатом Соловей О.В. подано заяву про підтримання позову та проведення судового розгляду без його участі та участі позивача.

Представник відповідача в судові засідання 17 серпня та 30 вересня 2020 року не прибув, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, клопотання про неможливість прибути в судове засідання з поважних причин та відкладення судового розгляду до суду не надав, на підставі чого суд доходить висновку про неприбуття представника відповідача в судове засідання без поважних причин та можливість розгляду справи у відсутність відповідача, ухваливши по справі заочне рішення згідно ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, доходить висновку про задоволення позову з наступних підстав.

У відповідності до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, що пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Крім того, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Згідно зі ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 статті 203 Цього кодексу.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ч.1 та ч.5 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Судом встановлено, що 05.05.2014 року від імені орендодавця ОСОБА_1 та орендарем ТОВ СП Колор укладено договір б/н оренди земельної ділянки, об`єктом оренди є земельна ділянка, загальною площею 6,1 га, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ДП № 131855 від 11.12.2001 року, кадастровий номер 1220386600-02-011-0179. Згідно акту прийому-передачі від 05.05.2014 року вказана земельна ділянка передана орендодавцем ОСОБА_1 орендарю ТОВ СП Колор .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.11.2019 року власником земельної ділянки з визначеним кадастровим номером 1220386600-02-011-0179, площею 6,1 га, є ОСОБА_1 . 05.06.2014 року державним реєстратором Апостолівського районного управління юстиції Денисенко В.Г. здійснено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди спірної земельної ділянки, номер запису про інше речове право -5935866 (спеціальний розділ), відомості про суб`єкта іншого речового права - орендар Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Колор .

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1756-20 від 02.06.2020 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди земельної ділянки 05.05.2014 року у розділі Підписи сторін в графі Орендодавець виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи положення статті 81 ЦПК України, позивачем доведено відсутність волевиявлення на укладення договору оренди земельної ділянки б/н від 05.05.2014 року, в зв`язку з чим позовні вимоги про визнання такого договору недійсним, скасування державної реєстрації договору оренди та зобов`язання відповідача повернути позивачу спірну земельну ділянку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що: 1) позивачем порушено межі позовної давності, оскільки договір укладено у 2014 році, а з позовом позивач звернувся лише у 2019 році, тобто через 5 років; 2) 15.11.2015 року договір оренди земельної ділянки виконується відповідачем належним чином, позивач з 2014 року по сьогоднішній день отримує орендну плату, сплачує за позивача земельний податок; 3) позивач надає неправдиву інформацію щодо необізнаності укладеного договору оренди земельної ділянки, оскільки сам передав земельну ділянку в оренду та уповноважив Понікарчик С.О. діяти від його імені.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині другій статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Твердження відповідача про наявність повноважень на підписання оспорюваного договору оренди земельної ділянки у Понікарчик С.О. суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки, як вбачається з копії наданої відповідачем довіреності, ОСОБА_1 уповноважив Понікарчик С.О. бути його представником з усіма необхідними повноваженнями в усіх установах, підприємствах та організаціях з питань оформлення спадкових прав після смерті баби ОСОБА_4 . Таким чином, Понікарчик С.О. не була уповноважена на представництво інтересів позивача з питань укладення договору оренди належної позивачу земельної ділянки.

Також суд відхиляє як необґрунтовані посилання відповідача на пропуск позивачем позовної давності з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач зазначив у позовній заяві, що про укладення оспорюваного ним договору оренди земельної ділянки він дізнався восени 2019 року після направлення відповідного листа відповідачу. В порушення вимог ч.1 ст.81, ч.3 ст.83 ЦПК України відповідачем не наданого жодного належного та допустимого доказу на спростування доводів позивача.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ним здійснювалася виплата позивачу орендної плати з 2014 року, як такі, що не заслуговують на увагу, оскільки факт виплати позивачу орендної плати не підтверджено належними та допустимими доказами.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі. Згідно ст.264 ЦПК України суд повинен при ухваленні рішення вирішити питання як розподілити між сторонами судові витрати. Враховуючи положення ст.141 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 2340 грн. та витрати на проведення судової експертизи в сумі 9414,14 грн.

Керуючись ст.ст.10-13,81,259,263,265,268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Колор про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки задовольнити.

Визнати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1220386600-02-011-0179, площею 6,1 га, що розташована на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області без номеру від 05.05.2014 року, укладений від імені орендодавця ОСОБА_1 з орендарем ТОВ СП Колор , недійсним.

Запис № 5935866 (спеціальний розділ) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасувати.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Колор (ЄДРПОУ 36725022, 53820, Дніпропетровська область, Апостолівський район, с. Михайлівка, вул. Центральна, 1А) повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 1220386600-02-011-0179, площею 6,1 га, що розташована на території Михайлівської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Колор (ЄДРПОУ 36725022, 53820, Дніпропетровська область, Апостолівський район, с. Михайлівка, вул. Центральна, 1А) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2340 грн. та витрати на проведення судової експертизи в сумі 9414,14 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Дніпровський апеляційний суд через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:Т. А. Чумак