Рішення

від 25.06.2008 по справі 2-2047/2008

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2-2047/2008

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25 червня  2008р.                                                   Ленінський  районний суд м. Запоріжжя  

у  складі:    головуючого-судді  Лихосенко  М.О.,

                            при  секретарі  Михайловському  А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  стягнення суми компенсації з урахуванням індексу інфляції за ухилення від виконання  рішення суду і процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання,

встановив:

Позивач  ОСОБА_1 звернувся  до суду з позовом  до ОСОБА_2 про  стягнення суми компенсації з урахуванням  індексу  інфляції за невиконання  рішення суду у розмірі 5293 грн. 86  коп., а також  процентів  за  прострочення виконання грошового  зобов'язання  в  сумі 1018 грн. 03  коп.

У  позові  позивач  вказав, що рішенням  Ленінського  районного  суду №2-947 від 03.02.04р. з  відповідача  на  його  користь стягнута  сума  боргу  у розмірі 7840 грн., а також  відсотки  за  прострочення платежу в сумі 705 грн.60 коп., збитки від інфляції в сумі 815 грн. 36 коп., витрати  за  послуги  адвоката 50 грн. і  по  оплаті  держмита в сумі 93 грн. 61  коп., а  всього 9504 грн. 57 коп.

Дане  рішення  суду набрало законної  сили 04.03.04р. і  підлягає  виконанню.

03.12.04г. з відповідача державним  виконавцем ВДВС Ленінського р-ну  м. Запоріжжя стягнута  частина боргу  в сумі 1255 грн.

Сума, що залишилася, в  розмірі 8249 грн. 57 коп.  до  теперішнього  часу відповідачем  не виплачена. Весь вказаний  період виконавчий лист про стягнення з  відповідача  суми  боргу  неодноразово знаходився  на виконанні в ВДВС Ленінського р-ну м. Запоріжжя, проте  виконаний не був.  У зв'язку з  неможливістю  встановлення  місця  роботи  відповідача, а також  відсутністю  у  нього  рухомого та нерухомого  майна, виконавчий лист повертався стягувачу без виконання.

Оскільки  боржник не звільняється  від відповідальності  за неможливість виконання  ним  грошового  зобов'язання, то на вимогу  кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням  індексу  інфляції за весь час прострочення, а також  3% річних від простроченої  суми.

Просить стягнути з  відповідача суму компенсації, з урахуванням  індексу  інфляції, за ухилення  від виконання рішення суду  за  період з 04.03.04р. по 31.05.08р. у розмірі 6366 грн. 30  коп., а також 3%  річних від простроченої суми у розмірі 1080 грн. 05 коп., згідно  представленого  розрахунку.

Крім того,  просить  стягнути з  відповідача   витрати,  понесені  ним по сплаті судового  збору в сумі  72 грн. 53  коп., витрат  на  ІТЗ в сумі 30 грн. і  витрат  на  отримання довідок  про  індекси інфляції в сумі 15 грн.  86  коп.

  Відповідач ОСОБА_2 в  судове  засідання не з'явився, про час та день слухання  справи був повідомлений, про що свідчить розписка про отримання повістки, своїх  заперечень  по  позову не надав, у зв'язку з чим  судом  проведений  заочний  розгляд  даної  справи зі згоди позивача.

Розглянувши  матеріали  справи, вислухавши  пояснення  позивача, оцінивши всі  представлені  докази в  сукупності,  суд  вважає, що  позов  підлягає  задоволенню  в  повному  обсязі  з наступних  підстав.

 Судом  встановлено, що  рішенням  Ленінського  районного суду  м. Запоріжжя  №2-947  від 03.02.04р. з відповідача ОСОБА_2 на користь  позивача стягнута сума боргу  за  договором  позики  у розмірі  7840 грн., а також  проценти  за  прострочення  платежу  в сумі 705 грн. 60 коп. і  збитки  від  інфляції в сумі 815 грн. 36  коп., витрати  за  послуги  адвоката в сумі  50 грн.,  витрати  по  оплаті  держмита  в сумі 93 грн. 61  коп., а  всього 9504 грн.

Вказане  рішення  суду набрало законної  сили 04.03.04р. та  підлягало виконанню.

Оскільки  відповідач ухилявся від виконання рішення суду, то по справі був  виписаний  виконавчий  лист  та  направлений  на  виконання  до ВДВС Ленінського р-ну.

Виходячи з  представлених позивачем  документів  видно, що 03.12.04р. з відповідача було стягнуто на користь стягувача по виконавчому  листу за рахунок  майна боржника лише 1255 грн.

Сума, що залишилася, у розмірі 8249 грн.57 коп. з  відповідача на користь позивача не стягнута  до теперішнього часу.

Виконавчий лист неодноразово повертався позивачу без стягнення у зв'язку з  відсутністю  у  відповідача рухомого та нерухомого майна.

Вказані  обставини  підтверджені  листом  ВДВС Ленінського р-ну м. Запоріжжя №11358  від 24.06.08р.    

Відповідно до ст. 625  ЦК  України  боржник  не звільняється  від  відповідальності  за  неможливість виконання  ним  грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити суму боргу  з урахуванням  встановленого  індексу  інфляції  за весь час  прострочення, а також 3%  річних від простроченої  суми.

Таким чином, судом встановлено, що боржник ОСОБА_2 впродовж тривалого  часу, з березня 2004р. ухиляється від сплати позивачу визначеної рішенням суду суми, що  підтверджене  виконавчим  провадженням.

Згідно  ст. 11 ЦК  України підставами  виникнення цивільних прав і обов'язків є дії осіб, які передбачені  актами  цивільного  законодавства. Серед підстав  виникнення цивільних прав  і  обов'язків закон зокрема  виділяє рішення суду, у випадках, встановлених актами  цивільного  законодавства.

 Таким чином, маючи обов'язок сплатити позивачу обумовлену рішенням суду  грошову суму, відповідач не виконав це зобов'язання належним чином відповідно до вимог  ст. 610 ЦК  України.

Права  позивача  були  порушені у зв'язку з  неналежним  виконанням  відповідачем грошових зобов'язань, встановлених рішенням  суду, він  зазнав  збитки у зв'язку з  інфляцією, які повинні  бути додатково покладені  на  відповідача

З урахуванням  викладеного, з  відповідача  в  його  користь  підлягає  стягненню сума компенсації з урахуванням  індексу інфляції у розмірі  6366 грн. 30  коп., а також  3%  річних від  простроченої  суми у розмірі 1080 грн. 05  коп., згідно  представленого  позивачем розрахунку.

Строк прострочення  позивачем   визначений з 04.03.04р. по 31.05.08р.

За  вказаний  період  часу  відповідач не вжив  ніяких  заходів для  погашення  боргу.

Згідно  ст. 267 ЦК  України  позовна  давність застосовується  судом  лише  за заявою сторони в спорі, зробленою  до винесення ним рішення. Оскільки ніким із сторін не заявлялося про  застосування  позовної  давності,  то судом дане питання не розглядалося.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з  відповідача на користь   позивача  і  витрати, понесені  ним  по оплаті  судового  збору в  сумі 72  грн. 53  коп., витрати  на  ІТЗ в сумі 30 грн. і за отримання довідок про індекси інфляції в сумі 15 грн. 86  коп., що  підтверджене квитанціями.

На підставі  викладеного  та  ст.ст. 10,60,88, 212,213 ЦПК  України, ст. 11, 610,625  ЦК  України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму компенсації з урахуванням індексу інфляції за невиконання рішення суду в  сумі 6366 грн. 30 коп., проценти за невиконання грошового зобов’язання в сумі 1080 грн. 05 коп., витрати по отриманню довідки про індекси інфляції в сумі 15 грн. 86 коп., а також витрати по оплаті держмита в сумі 72 грн. 53 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього – 7564 грн. 74 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: