Постанова

від 23.09.2020 по справі 400/3933/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3933/19 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Єщенка О.В.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника позивача - Кривіцької Жанни Олександрівни та представника апелянта - Склярова Дмитра В`ячеславовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства Юженергобуд до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019 року Приватне акціонерне товариство Юженергобуд (далі ПрАТ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22 жовтня 2019 року №00004443307, №00004453307, від 23 жовтня 2019 року №00001280505, №00001310505, №0000130505 та рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) від 22 жовтня 2019 року №0000513307.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що чинне податкове законодавство пов`язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК України). Надані до перевірки податкові накладні оформлені у відповідності до приписів ст.201 ПК України, а тому останні мають всі необхідні обов`язкові реквізити, що визначені для податкової накладної та встановлені у п.201.1 ст.201 ПК України. Позивач звертає увагу суду на те, що ним в повному обсязі з дотриманням всіх норм ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування, що підтверджується як документально так і в електронному вигляді. Всі звіти подаються в визначені законом терміни.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наказу ГУ ДФС у Миколаївській області (далі ДФС) від 14 лютого 2019 року №298 була проведена документальна планова виїзна перевірка ПрАТ, результати якої було оформлено актом перевірки від 10 липня 2019№977/14-29-14-10/04630809 із зазначенням встановлених порушень вимог ПК України.

Позивачем до ДФС було подане заперечення на акт перевірки від 10 липня 2019 року № 977/14-29-14-10/04630809 (від 07 серпня 2019 року вих. № 559-2019) щодо незгоди платника податку з висновками акту перевірки та додано первинні бухгалтерські документи платником податку за період 2017 рік - 4 квартали 2018 року.

За результатами розгляду заперечення позивача, ДФС було направлено відповідь від 19 серпня 2019 року вих.№4495/10/14-29-14-10-11) щодо необхідності додаткового дослідження доданих до заперечення документів за перевіряємий період та призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ відповідно до вимог пп.78.1.5, п.78.1 ст.78 ПК України.

В подальшому, у період з 11 вересня 2019 року по 24 вересня 2019 року посадовими особами ДПС проведено документальну позапланову перевірку ПрАТ за період діяльності з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року, в тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01 лютого 2016 року по 30 червня 2018 року, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період 01 січня 2016 року по 30 вересня 2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 20148 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 01 жовтня 2019 року №51/14-29-05-05/04630809, висновками якого зафіксовано порушення ПрАТ:

- п.44.1 - 44.3, п.44.5, 44.6 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 62147247,00 грн.;

- п.44.1 - 44.3, п.44.5, 44.6 ст.44, п.198.2,198.3,198.5, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.2, 200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 54914417,00 грн.;

- п.44.1 - 44.3, п.44.5, 44.6 ст.44, п.198.1 - 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого зменшено значення рядка 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за вересень 2018 року на загальну суму 311972,00 грн.;

- п.51.1 ст.51, пп. б п.176.2 ст.176 ПК України, п.3.2 Порядку заповнення та подання податковим агентам Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, а саме: подання недостовірних відомостей до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (фора № 1ДФ) за 1 - 4 квартали 2017 року та 2, 3 квартали 2018 року;

- пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого встановлено несплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 5471852,86 грн. та несвоєчасне перерахування податку з фізичних осіб на загальну суму 15838059,11 грн.;

- пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.168.1.2, 168.1.4 п.168.1 ст.168, пп. а п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого встановлено неперерахування військового збору в сумі 60183,28 грн. та несвоєчасне перерахування військового збору під час виплати доходів фізичним особам за період з 01 січня 2017 року по 30 вересня 2018 року на загальну суму 390230,48 грн.;

- п.1 ч.2 ст.6, ч.5 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI, в результаті чого занижено єдиний внесок на додаткову базу, а саме: за січень 2015 року - на суму 543,31 грн., за січень 2018 року - на суму 11,28 грн., за березень 2018 року - на суму 4,49 грн.; за січень 2017 року - на суму 3952,01 грн., за лютий 2017 року - на суму 31,43 грн., яке було самостійно відкориговано ПрАТ у звіті за березень 2017 року;

- абз.1 ч.7 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в результаті чого занижено єдиний внесок, а саме за квітень 2011 року - на суму 431,32 грн., за червень 2011 року - на суму 47,29 грн., за січень 2018 року - на суму 90,76 грн.;

- п.1 ч.2 ст.6, ч.5 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , у зв`язку з чим занижено єдиний внесок на податкову базу сум допомоги по тимчасовій непрацездатності та у зв`язку з вагітністю та пологами на загальну суму 573,89 грн., а саме: за жовтень 2015 року -на суму 309,13 грн., за березень 2018 року - на суму 218,68 грн., за квітень 2018 року - на суму 46,08 грн.;

- абз.2 ч.8 т.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату єдиного внеску, який мав бути перерахований одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2018 року на суму 1084500,00 грн.;

- п.11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі - Положення №148), в результаті чого встановлено не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства на загальну суму 490502,38 грн..

На підставі Акту перевірки, відповідачем оформлено та направлено ПрАТ податкові повідомлення-рішення:

- від 22 жовтня 2019 року №00004443307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на 5471852,86 грн., нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11739578,40 грн. та пеню на суму 985850,78 грн.;

- від 22 жовтня 2019 року №00004453307, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб на 60183,28 грн., нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 284757,13 грн.;

- від 23 жовтня 2019 року №00001280505, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2054816 грн. - 1-й квартал 2016 року, 742706,00 грн. - 1-й квартал 2017 року;

- від 23 жовтня 2019 року №00001310505, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 45738219,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11434554,75 грн.;

- від 23 жовтня 2019 року №0000130505, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 32683989,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8170997,25 грн.

Крім того, рішенням про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) від 22 жовтня 2019 року № 0000513307 на позивача накладено штраф у розмірі 202913,00 грн..

Винесення вказаних податкових повідомлень-рішень та рішення і стало підставою для звернення з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що застосування штрафних санкції за порушення строків сплати податків і зборів до ПрАТ є незаконним у зв`язку із порушенням справи про його банкрутство та прямою забороною протягом часу дії мораторію застосовувати до платника податків штрафи за порушення податкового законодавства у відповідності до норм попередньої редакції Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Крім того, було зазначено, що ПрАТ підтвердило господарські відносини з контрагентами ТОВ Трулайн та ПП Мірбакс розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку. Фінансово-господарські операції мали реальних характер, що підтверджується належним чином складеною первинною документацією. Також, було зазначено, що підтверджене належним чином вилучення первинних документів правоохоронними органами у платника податків не прирівнюється до відсутності документів, як підстави для того, щоб перевірка була проведена виходячи з податкової інформації, яка є в розпорядженні контролюючого органу. У свою чергу висновок про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку здійснюється на підставі аналізу даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності цих даних у первинних документах об`єктивним обставинам вчинення господарської операції.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України.

Положеннями статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також, зі змісту статті 201 ПК України вбачається, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу вказаних норм вбачається, що визначальними умовами формування платником податкового кредиту з ПДВ, окрім інших, є наявність належним чином оформлених первинних документів та зв`язок господарських операцій, на підтвердження яких складаються вказані первинні документи, з господарською діяльністю такого платника.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 09 січня 2017 року між позивачем та ТОВ Трулайн було укладено договір поставки №01-17, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ Трулайн ) зобов`язується поставити і передати у власність покупцю (ПрАТ) товар (арматура 10 A3), а покупець - прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Пізніше, 16 січня 2017 року між позивачем та ПП Мірсбакс було укладено договір поставки №19-07, відповідно до умов якого постачальник (ПП Мірсбакс ) зобов`язувався поставити у власність покупця (ПрАТ) продукцію, асортимент, кількість та ціна якої визначаються у Специфікаціях, а покупець - прийняти поставлений товар та оплатити його на умовах та в порядку, визначених даним договором та Специфікаціями.

На підтвердження факту реального отримання товару від продавців покупцю надано відповідні приймальні акти № 148 за лютий 2017 року та № 632 від 03 травня 2017 року.

Також, про реальність вказаних господарський відносин свідчать видаткові накладні № 2401001 від 24 січня 2017 року на суму 1559520,00 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 259920,00 грн. та від 03 травня 2017 року № 2 на суму 1026000,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 171000,00 грн..

Крім того, факт оплати за поставлений товар підтверджується рахунком на оплату № СЧ-03 від 09 січня 2017 року на суму 1559520,00 грн., а також відповідними платіжними дорученнями 47 від 23 січня 2017 року на суму 150000,00 грн., № 46 від 23 січня 2017 року на суму 143640,00 грн., № 45 від 23 січня 2017 року на суму 143640,00 грн., № 44 від 23 січня 2017 року на суму 150000,00 грн., № 43 від 23 січня 2017 року на суму 150000,00 грн., № 42 від 23 січня 2017 року на суму 143640,00 грн., № 41 від 23 січня 2017 року на суму 143640,00 грн., № 52 від 24 січня 2017 року на суму 150000,00 грн., № 53 від 24 січня 2017 року на суму 150000,00 грн., № 54 від 24 січня 2017 року на суму 150000,00 грн., № 55 від 24 січня 2017 року на суму 84960,00 грн., № 215 від 20 лютого 2017 року на суму 338580,00 грн., № 216 від 20 лютого 2017 року на суму 379620,00 грн., № 547 від 07 квітня 2017 року на суму 307800,00 грн..

Також, з метою формування податкового кредиту контрагентами позивача були виписані податкові накладні № 3 від 23 січня 2017 року на суму 150000,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 25000,00 грн., № 4 від 23 січня 2017 року на суму 150000,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 25000,00 грн.,№ 5 від 23 січня 2017 року на суму 150000,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 25000,00 грн.,№ 6 від 23 січня 2017 року на суму 143640,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 23940,00 грн., № 7 від 23 січня 2017 року на суму 143640,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 23940,00, грн., № 8 від 23 січня 2017 року на суму 143640,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 23940,00 грн., № 9 від 23 січня 2017 року на суму 143640,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 23940,00 грн., № 10 від 24 січня 2017 року на суму 150000,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 25000,00 грн., № 11 від 24 січня 2017 року на суму 150000,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 25000,00 грн., № 12 від 24 січня 2017 року на суму 150000,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 25000,00 грн., № 13 від 24 січня 2017 року на суму 84 960,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 14160,00 грн., податковими накладними № 13 від 07 квітня 2017 року на суму 307800,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 51300,00 грн., № 7 від 20 лютого 2017 року на суму 338580,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 56430,00 грн., № 6 від 20 лютого 2017 року на суму 379620,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 63270,00 грн., які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, про наявність комерційної мети у вказаних господарських відносинах свідчать відносини позивача та ДП НАЕК "Енергоатом" в особі Южно-Української АЕС.

Так, 08 травня 2017 року між ПрАТ та ДП НАЕК "Енергоатом" в особі Южно-Української АЕС було укладено договір №144-2007 Реконструкція системи технічного водопостачання. Робота блоків 1…3 на Ташлицькому водосховищі та бризгальних басейнів .

До даного договору зазначеними підприємствами укладено додаткову угоду №10 від 15 травня 2017 року, в рамках якої здійснювалися будівельно-монтажні роботи бризгальних басейнів, для виконання яких позивачем було придбано арматуру 10 A3 у контрагента ТОВ Трулайн .

Факт використання придбаного товару підтверджується відповідними первинними документами: актом приймання виконаних робіт №43 за травень 2017 року, договірною ціною до додаткової угоди №10, звітом про витрати основних матеріалів у співвідношення з виробничими нормами за травень 2017 року.

Також, отриманий від ПП Мірсбакс товар в подальшому був реалізований позивачем ДП НАЕК "Енергоатом" в особі Южно-Української АЕС в рамках виконання умов договору від 08 травня 2017 року №144-2007 Реконструкція системи технічного водопостачання. Робота блоків 1…3 на Ташлицькому водосховищі та бризгальних басейнів .

Так, 15 березня 2017 року було укладено додаткову угоду №10, в рамках якої здійснювалися будівельно-монтажні роботи бризгальних басейнів, на які й було придбано арматуру 10 A3 у контрагента ПП Мірбакс .

Факт використання придбаного товару підтверджується відповідними первинними документами: актом приймання виконаних робіт №43 за травень 2017 року, договірною ціною на будівництво, звітом про витрати основних матеріалів у співвідношення с виробничими нормами за травень 2017 року.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведена первинна документація є належним та допустимим доказом реальності господарських правовідносин позивача з вказаними контрагентами, а протилежного під час провадження в судах першої та апеляційної інстанцій відповідачем доведено не було.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене у сукупності, та оскільки договори позивача з контрагентами в судовому порядку недійсними не визнавалися, підстав для визнання їх нечинними із суті та форми не вбачається, сторони мали на меті створення реальних правових наслідків, що підтверджується первинними документами, а податкові накладні складені у відповідності до положень ПК України з зазначенням всіх необхідних реквізитів та в установленому законом порядку недійсними не визнавались, колегія суддів приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що платник податків не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність (навіть протиправні) своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податків або особами, які передують контрагенту позивача по ланцюгу постачання, тягнуть відповідальність та негативні наслідки виключно для вказаних особи, а не для позивача. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Чинним податковим законодавством не поставлено в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб, в тому числі і контрагента платника податків, зокрема, внаслідок виявлення порушень чинного законодавства при укладанні правочинів контрагентом позивача та іншими суб`єктами господарювання. Тобто, якщо суб`єкт господарювання не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, надання податкової звітності або інших вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно щодо цієї особи.

Наведені висновки свідчать про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2019 року №00001300505 та наявність підстав для його скасування в частині господарських правовідносин позивача з ПП Мірсбакс та ТОВ Трулайн .

Стосовно податкових повідомлень-рішень від 23 жовтня 2019 року №00001310505, №00001280505 колегія суддів зазначає таке.

За результатом проведеної перевірки податковим органом в акті зазначено, що станом на останній день перевірки первинні документи за 2016 рік не були надані до перевірки, в зв`язку з чим податковий орган дійшов висновку про заниження ПрАТ податкового зобов`язання з податку на прибуток та зменшено від`ємне значення з вказаного податку.

Положеннями ст.44.3 - 44.6 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом складались акти про часткове ненадання ПрАТ документів до перевірки (крім взаємовідносин ПрАТ з ТОВ Трулайн та ПП Мірбакс ) від 19 вересня 2019 року № 66, від 20 вересня 2019 року № 20 та № 79 від 24 вересня 2019 року, зокрема і станом на час закінчення перевірки.

Разом з тим, ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 02 серпня 2016 року було надано дозвіл на обшук ПрАТ.

З наявного в матеріалах справи протоколу обшуку від 05 серпня 2016 року вбачається, що на підприємстві було здійснено обшук та виїмку первинних бухгалтерських документів за період 2015 та 2016 року, а також вилучено всю комп`ютерну техніку, а саме: п.10 Протоколу - вилучено паперову папку у якій містяться документи стосовно фінансово-господарського напрямку діяльності ПрАТ та інших підприємств всього на 321 аркуші; п.17 Протоколу - вилучено паперову папку у якій містяться документи стосовно фінансово-господарського напрямку діяльності ПрАТ та інших підприємств всього на 25 аркушах; п. 18 Протоколу - вилучено паперову папку у якій містяться документи стосовно фінансово-господарського напрямку діяльності ПрАТ та інших підприємств всього на 25 аркуші; п. 21 Протоколу - вилучено паперову папку у якій містяться документи стосовно фінансово-господарського напрямку діяльності ПрАТ та інших підприємств всього на 290 аркушах; п. 22 Протоколу - вилучено паперову папку у якій містяться документи стосовно фінансово-господарського напрямку діяльності ПрАТ та інших підприємств всього на 364 аркушах; п. 23 Протоколу - вилучено паперову папку у якій містяться документи стосовно фінансово-господарського напрямку діяльності ПрАТ та інших підприємств всього на 21 аркуші; п. 24 Протоколу - вилучено паперову папку у якій містяться документи стосовно фінансово-господарського напрямку діяльності ПрАТ та інших підприємств всього на 18 аркушах; п. 25 Протоколу - вилучено паперову папку у якій містяться документа стосовно фінансово - господарського напрямку діяльності ПрАТ та інших підприємств всього на 121 аркуші; п. 26 Протоколу - вилучено паперову папку у якій містяться документи стосовно фінансово - господарського напрямку діяльності ПрАТ та інших підприємств всього на 99 аркушах; п. 21 Протоколу - вилучено паперову папку у якій містяться документи стосовно фінансово-господарського напрямку діяльності ПрАТ та інших підприємств всього на 70 аркушах; п. 59 Протоколу - вилучено Головна книга за 2016 рік всього на 102 аркушах; п..65 Протоколу - вилучено паперову папку у якій містяться документи стосовно фінансово-господарського напрямку діяльності ПрАТ та інших підприємств всього на 162 аркушах; п. 66 - 69, 85, 86, 88 - 90 Протоколу - вилучено системні блоки комп`ютерів; п. 72 Протоколу - вилучено паперову папку у якій містяться договори між ПрАТ та іншими підприємства всього на 132 аркушах; п. 77 Протоколу - вилучена папка, в якій містяться документи стосовно фінансового-господарської діяльності напрямку ПрАТ та інших підприємств всього на 60 аркушах; п. 78 Протоколу - вилучена папка, в якій містяться рахунки на оплату по замовленням ПрАТ всього на 270 аркушах; п. 80 Протоколу - вилучена папка, в якій містяться договори ПрАТ та іншими підприємствами, всього на 127 аркушах; п. 81 Протоколу - вилучена папка, в якій містяться документи щодо господарських відносин між ПрАТ та іншими підприємствами, всього на 91 аркушах.

Пізніше, ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 03 січня 2017 року надано дозвіл на проведення обшуку в адміністративній будівлі ПрАТ за адресою м.Южноукраїнськ, промислова зона, з метою відшукання та вилучення первинних документів ПрАТ.

Відповідно протоколу обшуку від 17 січня 2017 року слідчим ОСВ СУ ФРГУ ДФС у Миколаївській області було вилучено: п.5 протоколу - договір поставки № 44 від 03 листопада 2016 року між ТОВ Грін Буд. Лайн та ПрАТ; п. 6 протоколу - договір поставки № 56 від 02 листопада 2016 року між ТОВ Союз Прайд та ПрАТ; п. 17 - 23, 25 - 27, 29 30 протоколу - копії первинних документів та статутних документів з контрагентами за 4 квартал 2016 року; п. 34 протоколу - договір № 8/10 від 17 жовтня 2016 року із додатками на 20 аркушах; п. 44 - 51 протоколу - первинні документи за грудень 2016 року з контрагентами; п. 58 протоколу - папка рах. 631/2 листопад на 186 аркушах; п. 59 протоколу - папка рах. 631/2 грудень на 142 аркушах; п. 64 протоколу - папка рах. 631/2 жовтень; п. 65 протоколу - файл з приймальними актами на 48 аркушах; п. 67 протоколу - папку на 121 аркушах; п. 69 протоколу - папку на 31 аркушах; п.71 протоколу вилучено папку на 158 аркушах; п. 72 протоколу - папку на 120 аркушах; п. 73 протоколу - папку на 160 аркушах - звіти; п. 74 протоколу - папку на 158 аркушах; п. 75 протоколу - папку на 487 аркушах; п. 76 протоколу - папку з документами на 654 аркушах; п. 77 протоколу - папку з документами на 184 аркушах (бризкальні басейни); п. 78 протоколу - папку калькуляцій вартості експлуатації автотранспорта та механізмів на 158 аркушах; п. 79 протоколу - підтвердження розрахунків на 2015 - 2016 рік на 256 аркушах; п. 56, 57, 66 - системний блок, флеш-носій та диск.

Крім того, з вказаного протоколу вбачається, що у позивача було вилучено також документацію стосовно господарських взаємовідносин між ПрАТ та ТОВ "Віваро", ПП "Омега-мітал", ТОВ "Транс експерт", ТОВ "Дорнес", ТОВ "Торгова група Олімпік", тобто стосовно тих контрагентів, по яким податковим органом зазначено про ненадання позивачем первинної документації при проведенні перевірки.

Таким чином, з урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що підтверджене належним чином вилучення первинних документів правоохоронними органами у платника податків не може вважатись в розумінні ПК України відсутністю документів як підстави для того, щоб перевірка була проведена виходячи з податкової інформації, яка є в розпорядженні контролюючого органу.

При цьому, в ході розгляду справи представник відповідача не заперечував того, що при проведенні перевірки ДФС було достовірно відомо про вилучення правоохоронними органами первинної документації у позивача, а також того, що як на момент здійснення перевірки, так і на момент розгляду цієї справи у суді, вказані первинні документи не були повернуті до ПрАТ.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно листа ДФС від 10 червня 2019 року 4495/9/14-29-14-10-11, направленого до Головного слідчого управління Служби Безпеки України, податковий орган на виконання вимог п.85.9.,ст.85 ПК України просив надати для проведення перевірки контролюючому органу копії вилучених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів та комп`ютерної бази даних за вилучений період, зокрема, але не виключно з 01 січня 2016 по 31 грудня 2016 року.

ДФС зазначила, що в зв`язку із наявністю інформації, яка може свідчити про порушення вимог податкового та іншого законодавства платника податку, а саме серед постачальників 1-го ланцюга за 2016 рік встановлено суб`єкти господарювання з ознаками сумнівності , найбільші з яких: TOB "ВІКАНТ", ТОВ ПТК "ПРОМТЕХСЕРВІС", ТОВ "СОЮЗ-ПРАЙД» , TOB "ГРІН БУД ЛАЙН", ТОВ "АРФІН БУД ЛТД» , ТОВ "ПЕРИПРОТЕКТ", ТОВ ОМЕГА МІТАЛ СТРОЙ , ТОВ "БРІСК-ТОРГ" (ТОВ Донмарсервіс), та просила надати копії первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, засвідчених печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних органів та надати доступ до комп`ютерної бази даних по зазначеним контрагентам.

У відповідь на вказаний лист Головне слідче управління Служби Безпеки України листом від 08 липня 2019 року №6/5243 повідомило ДФС, що у Головному слідчому управлінні Служби Безпеки України відсутні первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку та комп`ютерна техніка юридичних осіб, зазначених у вищевказаному листі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що положеннями статті 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Колегія суддів наголошує, що з огляду на положення статті 83 ПК України, якою передбачено перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, та з урахуванням не надання відповідної первинної документації (що підтверджується сторонами), як позивачем податковому органу, так Головним слідчим управлінням Служби Безпеки України на відповідний запит, в зв`язку з її вилученням правоохоронними органами, у відповідача були відсутні правові та фактичні підстави і можливості (в частині правовідносин позивача з контрагентами, документація по яким була вилучена), як для висновків про заниження ПрАТ податкового зобов`язання з податку на прибуток та зменшення від`ємного значення з вказаного податку, так і збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість та нарахування по ньому штрафних санкцій.

Наведене щодо відсутності дослідження податковим органом в повному обсязі первинної документації правовідносин позивача з контрагентами за 2016 рік (крім відносин з ТОВ Трулайн та ПП Мірбакс ), вилученої за результатами обшуків, не заперечувалося і самим представником відповідача в судовому засіданні.

Стосовно податкових повідомлень-рішень від 22 жовтня 2019 року №00004443307, 00004453307, якими нараховано штрафні санкції за не нарахування, неутримання та/або не сплату податків (ПДФО та Військовий збір) платником податків, в тому числі податковим агентом та рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) від 22 жовтня 2019 року № 0000513307 колегія суддів зазначає таке.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31 березня 2003 року було порушено провадження у справі про банкрутство відносно ПрАТ.

Постановою Одеського апеляційного господарського суд від 18 вересня 2007 року ухвалу господарського суду Миколаївської області від 09 липня 2007 року про припинення провадження по справі №14/169 на підставі п.1.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України скасовано, справу № 14/169 направлено на розгляд Господарського суду Миколаївської області. Ухвалою Господарського суду від 09 липня 2007 року справу №14/169-НР судом прийнято до свого провадження.

Положеннями статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про

що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи про банкрутство позивача тривав і на момент винесення спірних податкових повідомлень рішень відповідачем та перебував на стадії процедури розпорядження майном на підставі ухвали Господарського суду Миколаївської області від 13 вересня 2019 року у справі 14/169- НР.

Суд зазначає, що заборона на нарахування неустойки триває протягом дії періоду мораторію та поширюється як на заборгованість, що виникла до моменту порушення справи про банкрутство, так і на поточну заборгованість, що виникла після порушення справи про банкрутство.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, зазначеною в постановах від 12 березня 2013 року справа № 3-71гс12; від 01 жовтня 2013 року справа № 3-27гс13; від 18 грудня 2012 року справа № 3-67гс12.

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що застосування штрафних санкції за порушення строків сплати податків і зборів є безпідставним з огляду на порушенням та тривання справи про банкрутство ПрАТ, що, в свою чергу, свідчить про незаконність вказаних податкових повідомлень-рішень.

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Єщенко О.В.