Ухвала

від 23.07.2020 по справі 758/9687/17

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/9687/17

Категорія 53

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2020 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства ЦЕНТР ОЦІНКИ ТА ІНФОРМАЦІЇ про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2017 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ДП Українська правова інформація з позовом, в якому просить скасувати наказ державного підприємства Українська правова інформація (код за ЄДРПОУ 35811817) №229/к від 17.10.2016 про звільнення ОСОБА_1 за прогул без поважних причин, п 4 ст. 40 КЗпП України; зобов`язати державне підприємство Українська права інформація (код за ЄДРПОУ 35811817) поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу юридичного забезпечення та претензійно- позовної роботи державного підприємства Українська правова інформація ; стягнути з державного підприємства Українська права інформація (код за ЄДРПЗУ 35811817) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу на підставі ст. 235 КЗпП України, починаючи з 18 жовтня 2016 року.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Богінкевич С.М. від 28.07.2017 року відкрито провадження в даній справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2017 р. визначено головуючого суддю Ларіонову Н.М.

Ухвалою суду від 07.11.2018 р. замінено неналежного відповідача - Державне підприємство Українська правова інформація , виключивши його з числа осіб, що беруть участь у справі, на належного відповідача - Державне підприємство ЦЕНТР ОЦІНКИ ТА ІНФОРМАЦІЇ (адреса: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 15).

В судове засідання сторона позивача повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомила, заяву про відкладення розгляду справи не подавала, заяву про судовий розгляд справи за відсутності сторони позивача не надала.

Відповідач, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, до початку судового засідання подав заяву про відкладення судового розгляду справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача.

Зокрема частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише за відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі, і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду в разі неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

З матеріалів справи вбачається, що Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Богінкевич С.М. від 28.07.2017 року відкрито провадження в даній справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2017 р. визначено головуючого суддю Ларіонову Н.М.

Ухвалою суду від 07.11.2018 р. замінено неналежного відповідача - Державне підприємство Українська правова інформація , виключивши його з числа осіб, що беруть участь у справі, на належного відповідача - Державне підприємство ЦЕНТР ОЦІНКИ ТА ІНФОРМАЦІЇ (адреса: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 15).

В судове засідання на 17.03.2020 р. сторони повторно не з`явились, при цьому, від позивача та його представника судова кореспонденція повернулась неврученою, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 22.06.2020 р.

Так, в судове засідання позивач / його представник повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи не подавав, заяву про судовий розгляд справи за відсутності сторони позивача не надав, ходом справи позивач / його представник не цікавився.

Представник відповідача подав заяву про відкладення судового розгляду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.43 ч.2 п.2 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов`язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Відповідно до ст.44 ч.1 ЦПК України позивач, як учасник судового процесу, повинен добросовісно користуватись процесуальними правами та не зловживати ними.

Відповідно до ст.131 ч.1 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про змін свого місця проживання (перебування, знаходження) під час перебування справи в провадженні суду.

Відповідно до ст.131 ч.3 ЦПК України позивач, як учасник справи, зобов`язаний повідомляти суд про причини своєї неявки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повідомлявся за адресою, зазначеною в матеріалах справи, заяв про зміну адреси не подавав.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 р. та Креуз проти Польщі від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ст.12 ч.4 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути й поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", заява № 36655/02).

А відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

До вказаного висновку прийшов Касаційний Цивільний суд ВС при розгляді 24 квітня 2019 року цивільної справи № 757/23967/13-ц.

Водночас, суд звертає увагу на те, що 11.03.2020 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 11 Про запобігання поширенню на території України COVID-19 відповідно до п. 1 якої по всій території України було проголошено карантин з 12.03.2020 р. по 03.04.2020 р., який подальшому було продовжено до 24.04.2020 року.

16.03.2020 р. Радою Суддів України було прийнято рішення № 9рс-186/20, відповідно до якого зазначено, що з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19 на період з 16.03.2020 р. до 03.04.2020 р. (в подальшому продовжено) установити особливий режим роботи судів України з можливістю відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Так, керівництвом Подільського районного суду м. Києва прийнято рішення щодо обмеження участі в судових засіданнях, натомість рекомендовано учасникам справ звернення із заявами, скаргами, клопотаннями тощо з використанням поштового зв`язку, сервісів Електронний суд та електронної пошти. Дане рішення з відповідним розпорядженням було опубліковано на офіційному сайті Подільського районного суду м. Києва.

Станом на дату розгляду справи, в країні запроваджено послаблений карантин.

Так, позивач / представник позивача жодним із перелічених способів зв`язку з судом, не скористався, заяв про відкладення судового розгляду або розгляду справи у його відсутності не надав.

З огляду на те, що позивач повторно не з`явився в судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.257 ч.1 п.3, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, п.9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (2017 р.), -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства ЦЕНТР ОЦІНКИ ТА ІНФОРМАЦІЇ про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського районного

суду м. Києва Н.М. Ларіонова