Ухвала

від 01.10.2020 по справі 916/3236/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3236/19

Господарський суд Одеської області у складі головуючий суддя Невінгловська Ю.М., суддя Д`яченко Т.Г., суддя Цісельський О.В.,

при секретарі судового засідання: Пелехатій А.О

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Крагель М.М. (на підставі довіреності);

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Цеоліт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Єсеніна, буд. 1/1) від 21.09.2020 року за вх.№2-3763/20 про винесення додаткового рішення по справі:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Цеоліт» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Єсеніна, буд. 1/1);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест» (66300, Одеська обл., м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 200)

про стягнення 708095,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.09.2020р. позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Агроінвест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Цеоліт» 467752, 32 грн. основного боргу, 164905, 12 грн. пені, 47757, 51 грн. інфляційних та 27669, 45 грн 3% річних; в решті позову відмовлено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Агроінвест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Цеоліт» 10620, 37 грн судового збору.

21.09.2020р. від представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Цеоліт» до суду надійшла заява (вх.№ГСОО 2-3763/20), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, що належать до витрат на професійну допомогу у розмірі 56 621, 48 грн. В обґрунтування поданої заяви, останній повідомив, що у ході розгляду даної справи позивач поніс судові витрати, що пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 56 621,48 грн, з яких 30000 грн сплачено на користь адвокатського бюро «Маковій та партнери» за правову допомогу з розрахунку 6 000 грн за кожний календарний місяць, в якому адвокат Маковій В.В. приймав участь в судових засіданнях та 26 621, 48 грн. відшкодовані позивачем додаткові витрати представника, у тому числі витрати на відрядження (вартість проїзду, проживання, добові тощо).

Ухвалою суду від 23.09.2020 року вказану заяву було прийнято до розгляду та призначено до розгляду в засіданні суду на 01.10.2020 року о 12:40 год.

01.10.2020 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест» надійшло клопотання (вх.№ГСОО 26096/20), в якому останній просив суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Цеоліт» до 0 грн., у зв`язку з їх не необґрунтованістю та недоведеністю. Так, представник відповідача, зокрема, зазначив, що у судовому засіданні від 14.09.2020 року представником позивача не було подано жодної заяви, яка містить посилання на наявність та поважність причин неможливості своєчасно подати докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат, а також про це не зазначено в заяві про винесення додаткового рішення. Більш того, як зазначив відповідач, до закінчення судових дебатів у справі позивач не зробив заяву про стягнення витрат на правничу допомогу з посиланням на договір про надання правової допомоги від 14.04.2020 року, якого на дату винесення рішення по цій справі не було в матеріалах справи. При цьому, представник відповідача звертає увагу на відсутність доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи №916/3236/19, оскільки надані позивачем розрахункові документи не містять посилань на даний судовий спір. Також, відповідач посилається на відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Крім того, зазначає, що надані представником позивача копії чеків на пальне в якості підтвердження витрат на відрядження не містять жодної інформації щодо відношення таких витрат до витрат, пов`язаних з витратами на відрядження адвоката Маковія В.В. До того ж, заява про винесення додаткового рішення не містить жодного обґрунтування необхідності знаходження у відрядженні адвоката Маковій В.В. в Одесі по дві-три доби, з урахуванням того, що в ті дні відбувалось лише одне засідання по справі. При цьому, представником позивача не надано до суду доказів понесення адвокатом Маковій В.В. витрат у розмірі 472,20 грн за добу як вартості витрат на відрядження.

У судове засідання від 01.10.2020 року представник позивача не з`явився.

Представник відповідача у судовому засідання наполягав на зменшенні витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «Фірма «Цеоліт» до 0 грн, з підстав викладених у клопотанні.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду та повідомлено, що повний текст ухвали буде складено 06.10.2020 року.

Дослідивши матеріали справи та поданої заяви про прийняття додаткового рішення, судом встановлено:

З наданих до заяви про винесення додаткового рішення документів вбачається, що 14.04.2020 року між ТОВ «Цеоліт» (Замовник) та Адвокатським бюро «Маковій та партнери» (Виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги (далі -Договір), відповідно до п.1.1 якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику, а останній зобов`язується прийняти та оплатити Виконавцю юридичні послуги, пов`язані із наданням будь-якої правової допомоги за погодженням сторін.

Відповідно до п.1.3 Договору, обсяг послуг підлягає узгодженню між Сторонами в кожному конкретному випадку в усній або письмовій формі. Послуги можуть бути наданні в усній або письмовій формі (у тому числі факсом або незашифрованим повідомленням електронною поштою.

За умовами п.2.1 Договору, за надання Послуг (правової допомоги) за даним Договором Замовник сплачує Виконавцю суму Вартості Послуг (гонорар), кожного місяці в розмірі 6000 грн, який сплачується авансом до 30 числа кожного місяця, що передує звітному. По закінченню кожного звітного місяця Виконавець надає Замовнику Акт наданих послуг, яким може бути скорегована вартість послуг.

Згідно п.2.2 Договору, окрім Вартості (ціни) юридичних послуг відповідно до п. 2.1 цього Договору, Замовник несе обов`язок відшкодувати Виконавцю усі її додаткові витрати, у тому числі витрати на відрядження (вартість проїзду, проживання, добові тощо) працівників та/або представників Виконавця, якщо у зв`язку із наданням юридичних послуг за цим Договором виникає потреба у таких витратах, а також будь-які інші витрати, безпосередньо пов`язані із наданням юридичних послуг за цим Договором. Виконавець зобов`язаний повідомити Замовника заздалегідь про заплановані додаткові витрати. Відшкодування таких витрат здійснюється у вигляді сплати як за правову допомогу.

П.8.1 Договору, передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до його припинення Сторонами в порядку, передбаченому цим Договором.

На підтвердження виконання умов Договору, представником позивача надані накази про службові відрядження керуючого Маковія В.В. в м. Одесу, а саме №4 від 06.05.2020 року на 3 дні з 11.05.2020 по 13.05.2020 року включно з виплатою добових на відрядження в сумі 1416, 90 з розрахунку на 472, 30 грн на добу; №6 від 29.05.2020 року на 2 дні з 31.05.2020 року по 01.06.2020 року включно з виплатою добових на відрядження в сумі 944, 60 грн з розрахунку 472, 30 на добу; №7 від 19.06.2020 року на 2 дні з 21.06.2020 року по 22.06.2020 року включно з виплатою добових в сумі 944, 60 грн з розрахунку 472, 30 грн; №8 від 03.07.2020 року строком на 3 дні з 07.07.2020 року по 09.07.2020 року включно з виплатою добових на відрядження в сумі 1416, 90 грн. з розрахунку 472, 30 грн. на добу; №9 від 20.07.2020 року на 2 дні з 21.07.2020 року по 22.07.2020 року включно з виплатою добових в сумі 944, 60 грн з розрахунку 472, 30 грн; №10 від 28.07.2020 року на 1 день на 28.07.2020 року включно з виплатою добових 472, 30 грн та №11 від 12.08.2020 року на 1 день 14.08.2020 року включно з виплатою добових в сумі 472,30 грн.

Також позивачем додані звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, в яких зазначені добові витрати та витрати за проїзд (на пальне та газ).

На виконання умов договору були виставлені рахунки на оплату: №14 від 23.06.2020 року на суму 6000 грн із зазначенням за надання послуг (правової допомоги) у червні 2020 року, №10 від 26.05.2020 року на суму 6000 грн за надання послуг (правової допомоги) у травні 2020 року, №11 від 26.05.2020 року на суму 4669,36 за надання послуг (правової допомоги), №12 від 02.06.2020 року на суму 3 311, 48 грн за надання послуг (правової допомоги), №16 від 14.07.2020 року на суму 6000 грн за надання послуг (правової допомоги) у липні 2020 року,№15 від 23.06.2020 року на суму 4227, 87 грн за надання послуг (правової допомоги), №17 від 14.07.2020 року на суму 4845, 76 грн за надання послуг (правової допомоги), №19 від 29.07.2020 року на суму 2687,95 грн за надання послуг (правової допомоги), №20 від 06.08.2020 року на суму 6000 грн за надання послуг (правової допомоги) у серпні 2020 року, №26 від 14.09.2020 року на суму 6000 грн за надання послуг (правової допомоги) у вересні 2020 року, №21 від 17.08.2020 року на суму 1875, 04 грн за надання послуг (правової допомоги), №18 від 23.07.2020 року на суму 5004, 02 грн за надання послуг (правової допомоги).

А також, представником позивача до заяви долучені акти надання послуг, підписані між ТОВ «Цеоліт» та Адвокатським бюро «Маковій та партнери» , а саме №6 від 29.05.2020 року, за яким виконавцем були виконані наступні роботи: надання послуг (правової допомоги) у травні 2020 року на суму 6000 грн, №7 від 29.05.2020 року за яким виконавцем було виконані послуги: відшкодування витрат вартості відрядженні (проїзд, проживання) згідно договору на суму 4669, 36 грн, №8 від 22.06.2020 року, в якому виконавцем зазначено в якості виконаних послуг: відшкодування витрат вартості відрядження (проїзд, проживання) згідно договору на суму 3311, 48 грн, №11 від 23.06.2020 року, відповідно до якого зазначено: за надання послуг (правової допомоги) у сумі 4227, 87 грн, №10 від 30.06.2020 року - за надання послуг (правової допомоги) у червні 2020 року на суму 6000 грн, №12 від 09.07.2020 року - за надання послуг (правової допомоги) на суму 4845, 76 грн, №13 від 31.07.2020 року - за надання послуг (правової допомоги) у липні 2020 року на суму 6000 грн, №14 від 31.08.2020 року - за надання послуг (правової допомоги) у серпні 2020 року на суму 6000 грн, №15 від 23.07.2020 року - за надання послуг (правової допомоги) на суму 5004, 02 грн, №16 від 29.07.2020 року за надання послуг (правової допомоги) на суму 2687, 95 грн, №17 від 17.08.2020 року за надання послуг (правової допомоги) на суму 1875, 04 грн та №18 від 30.09.2020 року - за надання послуг (правової допомоги) у вересні 2020 року на суму 6000 грн.

Згідно до доданих платіжних доручень ТОВ «Цеоліт» за виставленими рахунками сплачувало наданні послуги, платіжні доручення: №4430 від 16.09.2020 року ТОВ «Цеоліт» сплатило АБ «Маковій та партнери» 6000 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги зг. рах. №26 від 14.09.2020р.» , №4425 від 16.09.2020 року - 1875, 04 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги (відшкодування вартості витрат на відрядження) зг. рах. №21 від 17.08.2020 р.» , №4426 від 16.09.2020 року на суму 6000 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги зг. рах. №20 від 06.08.2020 р.» ,№4216 від 21.07.2020 року на суму 6000 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги зг.рах.№16 від 14.07.2020 р.» , №4304 від 14.08.2020 року на суму 7691, 97 з призначенням платежу: «за надання правової допомоги (відшкодування вартості витрат на відрядження) зг. рах №18 від 23.07.2020 р. -5004, 02 грн.рах.№19 від 29.07.2020р. - 2687, 95» , №4211 від 21.07.2020 року на суму 6000 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги зг. рах. №14 від 23.06.2020 року» , №4215 від 21.07.2020 року на суму 4845, 76 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги (відшкодування вартості витрат на відрядження) зг.рах.№17 від 14.07.2020р.» , №4108 від 22.06.2020 року на суму 3311, 48 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги (відшкодування вартості витрат на відрядження) зг.рах. №12 від 02.06.2020 р.» , №4153 від 03.07.2020 року на суму 4227, 87 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги (відшкодування вартості витрат на відрядження) зг. рах. № 15 від 23.06.2020р.» , №4030 від 29.05.2020 року на суму 4669, 36 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги (відшкодування вартості витрат на відрядження) зг. рах. №11 від 26.05.2020р.» , №4029 від 29.05.2020 року на суму 6000 грн з призначенням платежу: за надання правової допомоги зг.рах.№10 від 26.05.2020р.» , №4030 від 29.05.2020 року на суму 4669. 36 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги (відшкодування вартості витрат на відрядження) зг.рах.№11 від 26.05.2020р.» , №4108 від 22.06.2020 року на суму 3311, 48 з призначенням платежу: «за надання правової допомоги (відшкодування вартості витрат на відрядження) зг.рах.№12 від 02.06.2020р.» , №4029 від 29.05.2020 року на суму 6000 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги зг.рах. №10 від 26.05.2020р.» , №4211 від 21.07.2020 року на суму 6000 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги зг.рах.№14 від 23.06.2020 р.» , №4153 від 03.07.2020 року на суму 4227, 87 грн. з призначенням платежу: «за надання правової допомоги (відшкодування вартості витрат на відрядження) зг.рах.№15 від 23.06.2020р.» , №4216 від 21.07.2020 року на суму 6000 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги зг.рах.№16 від 14.07.2020р.» , №4215 від 21.07.2020 року на суму 4845, 76 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги(відшкодування вартості витрат на відрядження) зг.рах.№17 від 14.07.2020р.» , №4426 від 16.09.2020 року на суму 6000 грн. з призначенням платежу : «за надання правової допомоги зг. рах.№20 від 06.08.2020р.» , №4304 від 14.08.2020 року на суму 7691, 97 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги (відшкодування вартості витрат на відрядження) зг.рах.№18 від 23.07.2020р.-5004.02грн.рах. №19 від 29.07.2020р.-2687.95» , №4430 від 16.09.2020 року на суму 6000 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги зг.рах.№26 від 14.09.20220р.» , №4425 від 16.09.2020 року на суму 1875, 04 грн з призначенням платежу: «за надання правової допомоги (відшкодування вартості витрат на відрядження) зг. рах.№21 від 17.08.2020р.» , №162 від 21.07.2020 року на суму 2317, 24 грн з призначенням платежу: «Плата за мешкання в готелі Фраполлі і тур.збір.зг.рах.№34 від 08.07.2020» , №152 від 03.07.2020р. на суму 1697, 24 грн з призначенням платежу: «Плата за мешкання в готелі Фраполлі і тур.зб зг.рах №33 від 03.07.2020» , № 145 від 19.06.2020р. на суму 1347, 24 грн. з призначенням платежу: «Оплата за мешкання в готелі Фраполлі зг рахунку 55 від 19.06.2020» , № 128 від 28.05.2020 року на суму 1255 грн з призначенням платежу: «Оплата за мешкання в готелі Фраполлі 21 зг рахунку 51 від 27.05.2020» , №119 від 07.05.2020р. на суму 4167, 24 грн. з призанченням платежу: «Оплата за мешкання в готелі Фраполлі 21 з 11.05.2020 по 13.05.2020р» .

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Цеоліт» від 21.09.2020 року за вх.№2-3763/20 про винесення додаткового рішення, суд дійшов таких висновків.

За приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України ) складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України .

Учасники справи на підставі п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Так, відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.2 ст. 161 ГПК, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З огляду на правовий контекст вищенаведених норм сторона має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.

Згадане положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України , та крім цього, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла або очікує понести в зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім цього, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Як встановлено судом, всупереч ч. 2 ст. 124 ГПК України, позовна заява та додатки до неї не містять попередній (орієнтований) розмір витрат на правничу допомогу, з якого вбачалось би, що в зв`язку із розглядом справи позивач очікує понести витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, а також не наведено орієнтовного розміру таких витрат, що фактично позбавило іншу сторону надати у встановлені ГПК України строки свої міркування, спростування, заперечення щодо розміру таких витрат.

При цьому, слід звернути увагу, що позовна заява взагалі не містить вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а обмежується лише стягненняям судових витрат у розмірі 10 425, 63 грн., що є сумою сплаченого судового збору за подання позовної заяви до господарського суду.

Отже, з урахуванням того, що позивач разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи, суд відмовляє у відшкодуванні таких судових витрат (позиція Великої Палати Верховного суду викладена у постанові від 12.11.2019 по справі №904/4494/18).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України , розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, суд зауважує, що до закінчення судових дебатів представником позивача не було зроблено відповідної заяви про намір надати суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат на правничу допомогу адвоката, принаймні, представником у своїх виступах не було зроблено заяви у тій формі, з якої було б зрозуміло і суду і іншій стороні, що це саме така заява.

Проте, в супереч відсутності вищевказаної заяви, відповідні докази були надіслані позивачем разом із заявою про винесення додаткового рішення протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду та отримані судом 21.09.2020 року.

Відповідно до ч.2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Між тим, навіть якщо не вважати, що позивач разом з першою заявою по суті спору взагалі не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи, що є окремою підставою для відмови у прийнятті додаткового рішення, суд зазначає, що позивачем, в порушення ч. 3 ст. 126 Господарського суду Одеської області, не додано до матеріалів справи детальний опис робіт, виконаних адвокатом, який є необхідним для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Відсутність детального опису робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, зокрема із зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, ставить під сумнів, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним і позбавляє суд можливості оцінити співмірність таких витрат, в порядку ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Так, на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу, разом із заявою про винесення додаткового рішення, представник позивача подав копію договору про надання правової допомоги від 14.04.2020 року, накази про службові відрядження з визначенням розміру виплат на добові, підписані самим представником позивача як керуючим Адвокатським бюро «Маковій і партнери» , звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, чеки на пальне, акти наданих послуг, рахунки на оплату та відповідні платіжні доручення на підставі виставлених рахунків.

Між тим, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Тобто, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи та пов`язаність цих витрат саме з розглядом даної справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що із змісту договору про надання правової допомоги та поданих на підтвердження його виконання доказів, не вбачається їх пов`язаність з розглядом даної судової справи, а вони свідчать про взагалі надану правову допомогу юридичній особі у певний період.

Водночас, з актів про надання послуг, рахунків, виставлених до оплати позивачу, в якості виконаної роботи, зокрема, вказано за надання послуг (правової допомоги) або відшкодування витрат вартості відрядження (проїзд, проживання) згідно договору , між тим без посилання у зв`язку з розглядом якої справи та/або на підставі якого договору були здійсненні вказані витрати. Надані представником позивача платіжні доручення на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу також не містять у призначенні платежу вказівки на номер судової справи, з якою пов`язано відшкодування вказаних витрат або на договір про надання правових послуг, на підставі якого здійснювалось надання правових послуг.

Отже, суд звертає увагу, що на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги, пов`язані з здійсненням розгляду безпосередньо даної справи.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, оскільки позивачем не дотримано порядок і строки подання доказів на підтвердження розміру судових витрат, а також не доведено належними доказами фактичне понесення витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи, суд доходить висновку про відмову у прийнятті додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.

При цьому суд зауважує, що в даному випадку судом не надається оцінка співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, що має наслідком зменшення іх розміру, як то заявлено відповідачем в клопотанні про зменшення судових витрат, а зазначається про взагалі відсутність підстав для їх розподілу.

Керуючись ст.ст.123, 124, 129, 221, 234, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю фірма „Цеоліт» у прийнятті додаткового рішення по справі №916/3236/19 за заявою від 21.09.2020 року за вх.№2-3763/20.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 06.10.2020 року

Головуючий суддя Ю.М. Невінгловська

Суддя Т.Г. Д`яченко

Суддя О.В. Цісельський