Ухвала

від 06.10.2020 по справі 924/29/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 924/29/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді здійснюються помічником судді Селівоном А.О.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільчих систем",

представник позивача - Карачун Н.М., адвокат (довіреність від 02.10.2019 № 14-349, свідоцтво від 02.07.2018 № 000246),

відповідач - Сокільська сільська рада Хмельницької області,

представник відповідача - Місяць А.П., адвокат (ордер від 05.10.2020 № 049844, свідоцтво від 05.03.2003 № 249),

третя особа-1 - Кабінет Міністрів України,

представник третьої особи-1 - Іванець І.В. у порядку самопредставництва згідно з положенням Департаменту з питань судової роботи,

третя особа-2 - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України,

представник третьої особи-2 - не з`явився,

третя особа-3 - Хмельницька обласна державна адміністрація,

представник третьої особи-3 - не з`явився,

третя особа-4 - Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області,

представник третьої особи-4 - не з`явився,

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільчих систем" (далі - Компанія)

на рішення господарського суду Хмельницької області від 22.04.2020 (головуючий Субботіна Л.О., судді: Гладій С.В. і Музика М.В.)

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 головуючий Саврій В.А., судді: Юрчук М.І. і Коломис В.В.)

у справі № 924/29/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільчих систем" (далі - Компанія)

до Сокільської сільської ради Хмельницької області (далі - Сільрада)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Кабінет Міністрів України (далі - КМ України);

2) Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міністерство);

3) Хмельницька обласна державна адміністрація (далі - Адміністрація);

4) Головне управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області (далі - Управління),

про стягнення 11 015 901,14 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Компанія звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовом до Сільради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: КМ України; Міністерства; Адміністрації; Управління, про стягнення 11 015 901,14 грн заборгованості, з яких: 5 305 328,00 грн основного боргу, 464 433,63 грн - 3% річних, 5 246 139,51 грн інфляційних втрат, які виникли у зв`язку з неналежним виконанням Сільрадою умов договору від 11.03.2011 № 14/544/11 (далі - Договір) у частині повернення Компанії грошових коштів, отриманих на добудову об`єкта газопостачання.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 28.03.2017 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 03.04.2018 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 скасовано, а рішення господарського суду Хмельницької області від 28.03.2017 залишено в силі.

На виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 28.03.2017 видано відповідний наказ від 01.06.2018.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 задоволено заяву Компанії про заміну боржника у виконавчому документі. Замінено у наказі господарського суду Хмельницької області від 01.06.2018 № 924/29/17 первісного боржника Сільраду на його правонаступника Жванецьку сільську раду (далі - Рада).

18.03.2020 до господарського суду Хмельницької області надійшла заява Ради про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 28.03.2017 у справі № 924/29/17 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив скасувати вказане рішення та відмовити у задоволенні позову.

Заява обґрунтована тим, що нововиявленими обставинами є визнання рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі № 910/9219/19 недійсними підпункту 2.3.15 пункту 2.3 та пунктів 4.6, 4.7 додаткової угоди №1 від 05.06.2012 до Договору, який укладений Компанією та Сільрадою. Вказані обставини, на думку заявника, спростовують факт наявності у Сільради обов`язку щодо повернення коштів Компанії, який покладено в основу судового рішення у справі № 924/29/17.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.04.2020, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2020, задоволено заяву Ради про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 28.03.2017 у справі № 924/29/17 за нововиявленими обставинами. Скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 28.03.2017р. у справі № 924/29/17 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:

- Рада є правонаступником прав та обов`язків Сільради, у тому числі і тих, які випливають з рішення господарського суду Хмельницької області у даній справі;

- Рада є повноважним суб`єктом звернення до суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.03.2017 у справі № 924/29/17 за нововиявленими обставинами відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- обставини, на які посилається заявник, є нововиявленими та суттєво впливають на вирішення спору у справі.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Компанія звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах, які прийняті у інших справах щодо визначення нововиявлених обставин, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Ради про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 28.03.2017, а вказане судове рішення залишити без змін.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди в оскаржуваних рішеннях не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах, які прийняті у справах № 2а-23903/09/1270, № 477/1012/14-а, № 816/4947/14, № 815/756/14, № 147/325/13-ц, № 906/81/16, щодо визначення нововиявлених обставин.

Рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від інших учасників справи відзиви не надходили.

Перевіривши матеріали справи та касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження з огляду на таке.

За приписами пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Компанія у касаційній скарзі посилається на те, що суди в оскаржуваних рішеннях не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах, які прийняті у справах № 2а-23903/09/1270, № 477/1012/14-а, № 816/4947/14, № 815/756/14, № 147/325/13-ц, № 906/81/16, щодо визначення нововиявлених обставин.

Водночас у даній справі № 924/29/17 судами встановлено, що Рада є правонаступником прав та обов`язків Сільради, у тому числі і тих, які випливають з рішення господарського суду Хмельницької області від 28.03.2017 у справі № 924/29/17.

Вказані обставини встановлені також постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі № 910/9219/19 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі № 924/29/17, якою замінено у наказі господарського суду Хмельницької області від 01.06.2018 № 924/29/17 первісного боржника Сільраду на його правонаступника Раду, що відповідно до приписів частини четвертої статті 75 ГПК України не потребує повторного доказування.

Таким чином, суди дійшли висновку, що Рада є повноважним суб`єктом звернення до суду із заявою про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 28.03.2017 у справі №924/29/17 за нововиявленими обставинами відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 321 ГПК України.

Також судами встановлено, що згідно із заявою Ради підставою для перегляду рішення господарського суду Хмельницької області від 28.03.2017 за нововиявленими обставинами є визнання рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі № 910/9219/19 недійсними підпункту 2.3.15 пункту 2.3 та пунктів 4.6, 4.7 додаткової угоди від 05.06.2012 № 1 до Договору, який укладений Компанією та Сільрадою. Вказані обставини, на думку заявника, спростовують факт наявності у Сільради обов`язку щодо повернення коштів Компанії, який покладено в основу судового рішення у справі № 924/29/17.

Рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі № 910/9219/19, було залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020, тому, з огляду на положення частини другої статті 241 ГПК України, вказане рішення набрало законної сили 24.02.2020.

При прийнятті рішення у справі № 924/29/17 господарський суд Хмельницької області виходив з того, що положення Договору, укладеного Компанією та Сільрадою, та додаткової угоди №1 від 05.06.2012 до Договору є чинними, тому суд зробив висновки, що відповідно до статей 525, 526, 530, 629, 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, положень підпункту 2.3.15 пункту 2.3 додаткової угоди від 05.06.2012 № 1 до Договору Сільрада зобов`язана повернути Компанії кошти, отримані на добудову об`єкту, в сумі 5 326 633,00грн. та сплатити 3% річних та інфляційні втрати, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання.

При цьому невідповідність підпункту 2.3.15 пункту 2.3 та пунктів 4.6, 4.7 додаткової угоди від 05.06.2012 № 1 до Договору вимогам законодавства, існувала на час розгляду справи, оскільки з огляду на частину першу статті 236 Цивільного кодексу України вказані пункти є недійсними з моменту укладення Договору, однак у силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України не була предметом дослідження, не могла бути відома заявникові на час розгляду справи.

Таким чином, суди дійшли висновку, що вказані в заяві Ради обставини є нововиявленими в розумінні вимог статті 320 ГПК України і є підставою для перегляду рішення господарського суду Хмельницької області від 28.03.2017 у справі № 924/29/17 за нововиявленими обставинами.

Проте у справах:

- № 816/4947/14 заявник як на нововиявлену обставину посилався на повідомлення Держгеонадру України листом УкрДГРІ від 05.02.2016 про те, що розрахована початкова ціна продажу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вуглеводнів на Свиридівському родовищі становитиме 949 000,00 грн;

- № 477/1012/14-а заявник вважав нововиявленою обставиною лист Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 09.02.2017, акти повторної перевірки від 02.12.2016 № 235 та від 23.01.2017 № 20, які були прийняті у результаті дослідження виписки з особових карток щодо відпрацьованих відповідною особою годин з 1986 року по 2014 рік на посаді молодшої медичної сестри;

- № 816/756/14 заявник як на нововиявлену обставину посилався на інформацію, отриману від головного бухгалтера приватного підприємства "Інтера Трейд" (постачальника позивача, товарний характер господарських операцій з яким був предметом судової перевірки у вказаній справі), щодо формування зазначеним суб`єктом господарювання та відображення ним у податковій звітності за липень 2012 року податкових зобов`язань з податку на додану вартість за здійсненими на адресу малого колективного підприємства "Біотехніка" поставками мазуту;

- № 906/81/16 та № 2а-23903/09/1270 як на нововиявлені обставини були посилання на правові висновки, які викладені у судових рішеннях у інших справах.

При цьому у справі № 924/29/17 заявник як на нововиявлену обставину посилався на визнання рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі № 910/9219/19 недійсними підпункту 2.3.15 пункту 2.3 та пунктів 4.6, 4.7 додаткової угоди від 05.06.2012 № 1 до Договору, який укладений Компанією та Сільрадою.

Що ж до посилань скаржника у касаційній скарзі на справу № 147/325/13-ц, то Касаційний господарський суд зазначає, що у вказаній справі судами встановлено, що відповідач був стороною договору іпотеки, тому про існування договору іпотеки був обізнаний, володів усією інформацією щодо вирішення питання про недійсність зазначеного договору в судовому порядку та, за бажання, міг звернутися до суду з вимогою про визнання договору іпотеки недійсним у процесі вирішення судами справи про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У той же час у справі № 924/29/17 судами встановлено, що Рада є правонаступником прав та обов`язків Сільради, у тому числі і тих, які випливають з рішення господарського суду Хмельницької області у даній справі. Тобто що Рада не була стороною Договору та тільки у подальшому набула права та обов`язки Сільради як правонаступник.

Таким чином, у кожній із зазначених справ судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами обставин вони приймали відповідні судові рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин у даній справі № 924/29/17 та у справах № 2а-23903/09/1270, № 477/1012/14-а, № 816/4947/14, № 815/756/14, № 147/325/13-ц, № 906/81/16, оскільки рішення у них прийняті за результатами дослідження різних доказів.

Проте подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Керуючись статтею 234, 235, та пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України, Касаційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільчих систем" на рішення господарського суду Хмельницької області від 22.04.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 у справі № 924/29/17.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко