Рішення

від 07.10.2020 по справі 520/9306/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 жовтня 2020 р. Справа № 520/9306/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" (вул. Григорія Рудика, буд. 8, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 14308730) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Народного Ополчення, буд. 3, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 39411771), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822), третя особа - Державне космічне агентство України (вул. Московська, буд.8, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 00041482) про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Державне науково-виробниче підприємство "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа - Державне космічне агентство України, в якому просить суд:

- зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру щодо коду цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами №6310136600:04:004:0007, №6310136600:04:004:0019, №6310136600:04:004:0001, №6310136600:12:002:0001 шляхом зміни коду 1.10.5 на код 11.02 ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видати ДНВП Об`єднання Комунар нові витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінку земельних ділянок за 2018, 2019, 2020 роки за кадастровими номерами №6310136600:04:004:0007, №6310136600:04:004:0019, №6310136600:04:004:0001, №6310136600:12:002:0001 із застосуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) на рівні - 1,2 .

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що у 2017 році Державним науково-виробничим підприємством Об`єднання Комунар отримано листи №№97-20-0.23.08-397/176-17, 97-20-0.23.08-398/176-17, 97-20-0.23.08-399/176-17, 97-20-0.23.08-403/176-17 від 09.06.2017 із Витягами із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, які знаходяться в постійному користуванні ДНВП (землі державної форми власності).

Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області видано нормативно-грошову оцінку земельних ділянок із кадастровими номерами №6310136600:04:004:0007, №6310136600:04:004:0019, №6310136600:04:004:0001 та №6310136600:12:002:0001 із застосуванням коефіцієнту функціонального призначення (Кф) 2.0 .

Вказаний коефіцієнт застосований згідно Примітки Додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (надалі - Наказ №489), відповідно до якого, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) застосовується із значенням 2.0 (Коефіцієнт 3.0 застосовується на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №162 Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів , відповідно до якого з 27.03.2018 року Коефіцієнт був змінений з 2.0 на 3.0 ).

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (Відділ у м. Харкові) із запереченням від 10.07.2017 року № 142-П/СГА/СЗП, в яких вказав, що оскільки вказані вище земельні ділянки відносяться до Розділу Секції J Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення Підрозділу 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості відповідно до Додатку 1 Порядку нормативно грошової оцінки земельних населених пунктів, який затверджений Наказом №489, а тому підлягають обчисленню відповідно до Коефіцієнту 1.2 . а не 2.0 .

У відповідь на заперечення позивача Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (Відділ у м. Харкові) направлено лист від 09.08.2017 №19-20-0.23.08-1432/116-7, в якому зазначено, що у відомостях Державного земельного кадастру цільове призначення земельних ділянок Позивача визначене за підпунктом 1.10.5 Підприємства іншої промисловості пункту 1.10 Промисловість відповідно до Українського класифікатору цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 року за номером 14-1-7/1205. Оскільки в новому класифікаторі Класифікації видів цільового призначення земель , затвердженого Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 (Наказ №548) не міститься підпункту 1.10.5 Підприємства іншої промисловості пункту 1.10 Промисловість, а зазначений вище пункт 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, то відповідно до примітки Наказу №489. для розрахунку нормативно грошової оцінки земельних ділянок застосовується Коефіцієнт Кф 2.0 ( 3.0 ), а не 1.2 .

Позивачем направлено лист від 04.03.2019 року №180/1-4 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (Відділ у м. Харкові) про приведення у відповідність коду цільового призначення земельних ділянок, у відповідь на даний лист Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (Відділ у м. Харкові) направлено лист від 11.03.2019 №570/116-1.9, в якому зазначено, що Законом України Про Державний земельний кадастр та Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру не передбачено внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо кодів цільового призначення земель, а тому для зміни коду цільового призначення земельних ділянок позивачу запропоновано виготовити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, цільове призначення яких було змінено.

Позивач вказує, що у Державному земельному кадастрі містяться відомості про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами №6310136600:04:004:0007, №6310136600:04:004:0019, №6310136600:04:004:0001 та №6310136600:12:002:0001 відносяться до земель промисловості, оскільки вони надані в постійне користування ДНВП Об`єднання Комунар для виконання покладених на нього функцій і завдань з випуску систем управління-носіїв та космічних об`єктів.

Позивач вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, видаючи ДНВП Об`єднання Комунар витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок №6310136600:04:004:0007, №6310136600:04:004:0019, №6310136600:04:004:0001, №6310136600:12:002:0001, повинен розраховуватися за формулою Цн = В х Нп : Нк х Кф х Км, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - Кф застосувати із значенням - 1.2 .

Позивач вважає неправомірним обґрунтування відповідача щодо застосування примітки додатку 1 Порядку №489, користуючись якою, при здійсненні нормативної грошової оцінки відповідних земельних ділянок. Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (Відділ у м. Харкові) застосовано Кф із значенням - 2.0 (у 2017 році) та 3,0 (у 2018 році), що зумовило значно більший показник нормативної грошової оцінки земель, що негативно вплинуло на права і охоронювані обов`язки ДНВП Об`єднання Комунар , зокрема щодо сплати земельного податку, розмір якого напряму залежить від розміру нормативної грошової оцінки землі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідачем, Головним управління Держгеокадастру у Харківській області, надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що повноваження щодо внесення змін до Державного земельного кадастру віднесені до виключної компетенції державних кадастрових реєстраторів а не до повноважень Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру.

Також відповідач вказує, що Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Постановою Кабінету Міністрів України за № 1051 від 17.10.2012 року Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру не передбачено внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо зміни кодів УКЦПВЗ на коди КВЦПЗ.

Відповідач, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, надав до суду відзив, в якому вказав, що Законом України "Про Державний земельний кадастр" та Постановою Кабінету Міністрів України за № 1051 від 17.10.2012 року Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру не передбачено внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру щодо зміни кодів УКЦПВЗ на коди КВЦПЗ.

Також відповідачі посилаються на рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020 по справі № 520/9268/19, в якому, на їх думку, підтверджено необхідність розробляти проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

Щодо поданої відповідачем, Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, заяви про залишення позову без розгляду з посиланням на ст.122 КАС України, суд зазначає, що вказані обставини щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду вже розглядались судом на стадії відкриття провадження у справі, про що постановлено ухвалу від 07.08.2020.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій вказав, що змін цільового призначення земельних ділянок із кадастровими номерами №6310136600:04:004:0007, №6310136600:04:004:0019, №6310136600:04:004:0001, №6310136600:12:002:0001 не здійснювалось, а тому виникає питання яким чином заповнювати заяви на зміну цільового призначення земельної ділянки та подавати відповідні документи, які підтверджують таку зміну, у разі якщо зміни цільового призначення земельних ділянок не було. Позивач наполягає на тому, що органами Держгеокадастру не оспорюється цільове призначення земельної ділянки, у зв`язку із чим при використанні у своїй діяльності нового класифікатору, затвердженого Наказом №548, вони зобов`язані вірно визначити код цільового призначення земельної ділянки та внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру.

Позивачем було виготовлено та затверджено проект відведення, і на підставі, якого була сформована земельна ділянка, відомості про яку занесені в Поземельну книгу, в тому числі і про цільове призначення, яке позивач як балансоутримувач не змінював з моменту формування земельної ділянки до теперішнього часу.

Третя особа, Державне космічне агентство України, надало до суду письмові пояснення, в яких зазначило, що погоджується з правовими підставами позову, зазначеними позивачем на обґрунтування своїх позовних вимог. Державному космічному агентству України відомо про наявну проблему, яка виникла внаслідок відсутності на законодавчому рівні механізму внесення змін про земельну ділянку в частині впорядкування відомостей щодо КВЦПЗ у відповідність коду цільового призначення земельних ділянок відповідно до Наказу Державного Комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 року Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель та виправлення застарілої інформації на Публічній кадастровій карті України, яка дійсно впливає на діяльність Державного науково-виробничого підприємства Об`єднання Комунар , зокрема у фінансовому питанні. На неодноразові звернення протягом двох років до Державної служби України з питань геодозії, картографії та кадастру, Департаменту державного земельного кадастру України, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, його відділу в місті Харкові ДНВП Об`єднання Комунар питання вирішено не було. ДКА України вважає, що саме територіальні органи Держгеокадастру, виконуючи вимоги наказу Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель , повинні були передбачити механізм внесення змін на сформовані земельні ділянки єдиний для усіх землекористувачів, забезпечити використання Класифікації видів цільового призначення земель при внесенні таких відомостей та виправлення застарілої інформації на своїх носіях до Державного земельного кадастру.

Інші заяви по суті справи від учасників справи до суду не надходили.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши доводи позову, відзивів, відповіді на відзив та письмових пояснень, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено таке.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що Державне науково - виробниче підприємство Об`єднання Комунар засноване на державній формі власності та належить до сфери управління Державного космічного агентства України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" ДНВП "Об`єднання Комунар" є підприємством, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Згідно з п.4.1 Статуту ДНВП Об`єднання Комунар майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Позивачу видано державні акти на право постійного користування земельними ділянками з із кадастровими номерами №6310136600:04:004:0007, №6310136600:04:004:0019, №6310136600:04:004:0001 (державний акт І-ХР №002182), №6310136600:12:002:0001 (державний акт ЯЯ №318122).

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про вищевказані земельні ділянки цільове призначення визначено за кодом 1.10.5, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Зі змісту заяв по суті справи, наданих позивачем та відповідачами, судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами положень чинного законодавства щодо визначення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при нормативній грошовій оцінці земельних ділянок.

Так, предметом спірних правовідносин є визначення Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (відділ у м.Харків) у витягах із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, які знаходяться в постійному користуванні позивача цільового призначення земельних ділянок "у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення земель", та застосовано коефіцієнт функціонального призначення (Кф) 2.0 ("3.0").

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі джерела права.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України Про оцінку земель від 11.12.2003 № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ст. 18 цього ж Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Положеннями ст. 20 Закону України Про оцінку земель , передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Так, згідно з ч. 1 ст. 20 та ч. 1 ст. 23 Закону України Про оцінку земель , за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

Так, п. д ч. 1 ст. 25 Закону України Про Державний земельний кадастр , визначено склад відомостей про земельну ділянку, які містяться в Поземельній книзі, серед яких відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно з нормами ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр , п. 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, що Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. При цьому, відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про оцінку земель , за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Так, ч. 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель , визначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Суд звертає увагу на те, що з 01.01.2017 вступив в дію новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777, який є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, та яким визначено процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, змінено розрахунок нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9). З метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051. (п. п. 1, 2 Розділу ІІІ Порядку)

Відповідно до положень наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489, який дозволив за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру автоматизувати процес видачі витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, тим самим зробив неможливим втручання та внесення змін у розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з п. 5 розділу 11 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 № 1011/18306.

Відповідно до примітки № 2 до Додатку № 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів передбачено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

При визначенні нормативної грошової оцінки земель застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) із значенням 2,0, відбувається за тих умов, коли у відомостях Державного земельного кадастру відсутні дані про код цільового призначення земельної ділянки, визначений у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548. При цьому перенесення відомостей та зміна коду щодо цільового призначення земельних ділянок у випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового використання землі на код класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 не є обов`язком позивача та не може слугувати підставою для застосування значно вищого показника коефіцієнту Кф.

Так, з 15.02.2011 (дати набрання чинності наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, яким затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - Наказ № 548, КВЦПЗ 2010), пунктом 2 цього наказу на голову Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, начальників головних управлінь Держкомзему в областях, містах Києві та Севастополі, керівників підприємств, що належать до сфери управління Держкомзему було покладено зобов`язання забезпечити використання КВЦПЗ 2010 при веденні державного земельного кадастру та державного реєстру земель, функціонуванні автоматизованої системи державного земельного кадастру.

У свою чергу, жодних обов`язків землевласників або землекористувачів здійснити заміну кодів та найменувань видів цільового використання земельних ділянок, що містяться у відомостях Державного земельного кадастру, на коди та найменування, визначені КВЦПЗ 2010, ані Наказом № 548, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом встановлено не було. Відсутність регламентованих законодавством обов`язків виключає будь-яку відповідальність землевласників або землекористувачів за неподання заяв про заміну кодів та видів цільового призначення земельних ділянок з метою приведення кодів та видів цільового призначення земельних ділянок у відповідність з КВЦПЗ 2010.

Відповідно до статей 20, 24 Закону України Про державний земельний кадастр , витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Отже, єдиним документом, який підтверджує наявність відомостей про земельні ділянки, в тому числі документ, в якому зазначається цільове призначення земельної ділянки, є Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, які не можуть спростовуватися іншими документами.

Крім того, пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державний земельний кадастр чітко встановлено, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у реєстрі, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Згідно зі статтею 11 цього Закону відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. Зміна вимог державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів щодо показників точності або способів її визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного земельного кадастру (у тому числі систем координат), що використовувалися для його ведення, не є підставою для визнання відомостей Державного земельного кадастру такими, що підлягають уточненню, якщо на момент їх внесення вони відповідали державним стандартам, нормам та правилам, технічним регламентам.

Як вже встановлено судом, у Державному земельному кадастрі визначено код цільового призначення земельних ділянок - "1.10.5".

Відповідно до підпункту б пункту 2 статті 21 Закону України Про державний земельний кадастр відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Таким чином, жодним нормативним актом не передбачено скасування, оновлення та/або обов`язок користувачів (орендаторів) земельних ділянок заміни кодів цільового використання землі, внесених до Державного земельного кадастру, згідно з УКЦВЗ 1998, а навпаки, встановлено правила перенесення даних в автоматизованому порядку, без подання заяви про це власниками, користувачами, з визначенням відомостей про об`єкти відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів, зміна яких не є підставою для уточнення таких відомостей.

Як вже зазначалось судом вище, у зв`язку з прийняттям 25.11.2016 року порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (який приведено у відповідність до Класифікації видів цільового призначення земель), з 01.01.2017 року земельні ділянки, в відомостях про які цільове призначення встановлено з кодом УКЦВЗ, мають бути приведені у відповідність до Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), а саме змінено значення коду УКЦВЗ на значення коду КВЦПЗ.

Пунктом 117 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 р. встановлено, що відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до Державного земельного кадастру в разі внесення змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього порядку відкрито Поземельну книгу.

Згідно з п. 118 цього Порядку внесення до Поземельної книги відомостей (змін про них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них) (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони); на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів.

Відповідно до частин 4-6 Закону України "Про Державний земельний кадастр", для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки); документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання). Державний кадастровий реєстратор, який здійснює ведення Поземельної книги, протягом чотирнадцяти робочих днів з дати реєстрації заяви вносить до Поземельної книги інформацію про зміну відомостей про земельну ділянку або надає мотивовану відмову у внесенні таких відомостей. Відмова у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку надається у разі, якщо: земельна ділянка розташована на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; із заявою звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам законодавства; заявлені відомості вже внесені до Поземельної книги.

Як вже встановлено судом, щодо земельних ділянок з кадастровими номерами №6310136600:04:004:0007, №6310136600:04:004:0019, №6310136600:04:004:0001, №6310136600:12:002:0001 у Державному земельному кадастрі зазначено функціональне використання - землі промисловості 1.10.5, тобто зазначено код за УКЦВЗ.

При цьому у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок вказано цільове призначення - у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель.

Суд зазначає, що код 1.10.5 - підприємств іншої промисловості, який визначено за УКЦВЗ, знаходиться в межах розділу 1.10. Промисловості, а код 11.02 - Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за КВЦПЗ, знаходиться в межах розділу Землі промисловості.

За таких обставин суд вважає посилання відповідачів на необхідність звернення позивача до кадастрового реєстратора із заявою про зміну цільового призначення земельної ділянки необґрунтованим, адже у межах спірних правовідносин зміна цільового призначення або зміна категорії земельних ділянок не здійснювалась, а фактично відбулась зміна числових значень кодів цільового призначення земельних ділянок, що не є підставою для внесення до Державного земельного кадастру змін щодо цільового призначення земельної ділянки за відповідною заявою позивача.

У матеріалах справи наявний лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Департамент державного земельного кадастру) №22-28-0.21-404/20-17 від 20.03.2017, в якому Головні управління Держгеокадастру в областях і м. Києві повідомлено про те, що з метою впорядкування відомостей Державного земельного кадастру та з метою забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення та врегулювання питання приведення у відповідність до КВЦПЗ інформації про цільове призначення земельних ділянок у випадку наявності в Державному земельному кадастрі застарілої інформації з УКЦПЗ рекомендовано використовувати відомості таблиці, відповідно до п. 16 якої код цільового призначення землі за УКЦПЗ 1.10.5 відповідає коду КВЦПЗ 11.02.

Оскільки відповідачами не виконано свого обов`язку щодо внесення до Кадастру відомостей про земельні ділянки, зокрема, щодо їх цільового призначення за КВЦПЗ, в автоматизованому порядку, що порушило права позивача, зокрема, принципи соціальної справедливості та стабільності у частині безпідставного збільшення нормативної грошової оцінки землі, а отже й бази оподаткування, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру щодо коду цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами №6310136600:04:004:0007, №6310136600:04:004:0019, №6310136600:04:004:0001, №6310136600:12:002:0001 шляхом зміни коду 1.10.5 на код 11.02 , а після внесення таких змін - зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області видати ДНВП Об`єднання Комунар нові витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінку земельних ділянок за кадастровими номерами №6310136600:04:004:0007, №6310136600:04:004:0019, №6310136600:04:004:0001, №6310136600:12:002:0001 за 2018, 2019, 2020 роки із застосуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) на рівні - 1,2 .

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З урахуванням вищевикладеного та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права відповідає завданням адміністративного судочинства та слугуватиме меті усунення порушень, допущених відповідачами у спірних правовідносинах.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін, у тому числі посилання відповідачів на судове рішення, яке не є преюдиційним та відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України не може застосовуватись до спірних правовідносин, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" (вул. Григорія Рудика, буд. 8, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 14308730) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Народного Ополчення, буд. 3, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 39411771), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822), третя особа - Державне космічне агентство України (вул. Московська, буд.8, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 00041482) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Народного Ополчення, буд. 3, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 39411771) внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру щодо коду цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами №6310136600:04:004:0007, №6310136600:04:004:0019, №6310136600:04:004:0001, №6310136600:12:002:0001 шляхом зміни коду 1.10.5 на код 11.02 .

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) видати Державному науково-виробничому підприємству "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" (вул. Григорія Рудика, буд. 8, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 14308730) витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінку земельних ділянок за кадастровими номерами №6310136600:04:004:0007, №6310136600:04:004:0019, №6310136600:04:004:0001, №6310136600:12:002:0001 за 2018, 2019, 2020 роки із застосуванням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) на рівні - 1,2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (вул. Народного Ополчення, буд. 3, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 39411771) на користь Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" (вул. Григорія Рудика, буд. 8, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 14308730) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) на користь Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" (вул. Григорія Рудика, буд. 8, м. Харків, 61070, код ЄДРПОУ 14308730) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 07 жовтня 2020 року.

Суддя О.Г. Котеньов