Рішення

від 30.09.2020 по справі 640/22903/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року м. Київ № 640/22903/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ПП Водообробка та обладнання , про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач, ФГВФО), у якому просить суд:

- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо нездійснення виплати позивачу гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами за заявами від 25.032019 року та від 24.05.2019 року про виплату гарантованої суми відшкодування;

- визнати за позивачем право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами, згідно укладених у ПАТ Брокбізнесбанк 17.07.2013 року Договору банківського строкового вкладу №307/07-13 та Договору банківського строкового вкладу №359-07-13-978 за рахунок коштів Фонду, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ;

- зобов`язати Фонд здійснити виплату позивачу гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами, згідно укладених у ПАТ Брокбізнесбанк 17.07.2013 року Договору банківського строкового вкладу №307/07-13 та Договору банківського строкового вкладу №359-07-13-978 за рахунок коштів Фонду, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , з урахуванням раніше проведених виплат за рахунок коштів Фонду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає про наявність постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2014 року, що набрала законної сили по справі №826/15080/14, якою відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до ФГВФО, Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ Брокбізнесбанк Куреного О.В. та встановлено відсутність обов`язку у Фонду гарантування щодо відшкодування коштів за вкладами ОСОБА_1 , що були забезпеченням виконання за кредитним договором.

Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

17.07.2013 року між ПАТ Брокбізнесбанк та ОСОБА_1 укладено договір №307/07-13 банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад Стабільний ). Сума депозиту 215 000 грн. на строк з 16.07.2013 р. до 21.07.2014 р. Договором передбачено нарахування процентів в розмірі 19 %.

Додатковою угодою № 1 від 17.07.2013 р. до зазначено договору обумовлено, що Вкладник надав в заставу Банку майнові права за цим договором (право вимоги коштів з рахунку) в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 09-13-980-О від 17.07.2013 р. (далі - Кредитний договір ) та уклав відповідний договір застави майнових прав № 09-13-980Z1 від 17.07.2013 р. (далі - Договір застави ).

Згідно із зазначеною додатковою угодою договір доповнено п/п. 1.9., згідно з яким в разі невиконання або неналежного виконання будь-якого із зобов`язань, умов, що випливають з Кредитного договору та/або Договору застави, вкладник надає Банку право, шляхом договірного списання з рахунку, отримати суму, необхідного для повного виконання зобов`язань, включаючи кредит, проценти, неустойку, збитки, комісійну винагороду, витрати щодо здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Окрім того, 17.07.2013 р. між позивачем та ПАТ Брокбізнесбанк укладено також аналогічний депозитний договір № 359-07-13-978. Сума вкладу - 10 395 євро. Також до зазначеного договору укладено аналогічну додаткову угоду № 1 від 17.07.2013 р., що і до вищезгаданого договору (відносно застави прав за депозитним договором).

17.07.2013 р. між вказаними особами укладено договір застави № 09-13-980-Z1 відповідно до якого заставодавець (позивач) передає в заставу заставодержателю (Банку) предмет застави для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов`язань, а саме зобов`язань ПП Водообработка та обладнання за Кредитним договором (договір про надання овердрафту № 09-13-980-О від 17.07.2013 р., укладений між Банком та ПП Водообработка та обладнання ). Предметом застави є право вимоги на отримання грошових коштів в сумі 215000 грн., які є предметом вищезгаданого депозитного договору № 307/07-13 від 17.07.2013 р.

Відповідно до даних з ЄДР позивач є засновником та керівником ПП Водообработка та обладнання .

Заставою забезпечуються зобов`язання, визначені у п. 2.1. договору. У договорі зазначено, що сторони ознайомлені з умовами Кредитного договору. У договорі зазначено, що позивальник зобов`язаний повністю повернути заставодержателю суму отриманого кредиту, який наданий у формі овердрафту з лімітом в сумі 300 000 грн. не пізніше 16 липня 2014 року.

При цьому, п. 3.4. договору обумовлено, що заставодержатель має право: вживати всіх заходів, право на які надано йому положеннями чинного законодавства України, цього договору, з метою реалізації своїх прав та отримання виконання грошових зобов`язань; задовольнити за рахунок предмета застави всі свої вимоги у повному обсязі. Пунктом 4.5. передбачено право заставодержателя (Банку) на договірне списання коштів з депозитного рахунку, для виконання боргових зобов`язань та зобов`язань заставодавця по цьому договору.

Згідно із п. 5.1. договір діє до виконання в повному обсязі позичальником зобов`язань за кредитним договором та заставодавцем зобов`язань заставодавця за цим договором.

Згідно з п. 6.1. застава за цим договором припиняється з моменту виконання сторонами зобов`язань за цим договором та позичальником зобов`язань за кредитним договором.

Договір може бути змінено або доповнено за взаємною згодою сторін.

Окрім того, 17.07.2013 р. між вказаними особами укладено також інший договір застави № 09-13-980-Z, відповідно до якого заставодавець (позивач) передає в заставу заставодержателю (Банку) предмет застави для забезпечення повного та своєчасного виконання боргових зобов`язань, а саме зобов`язань ПП Водообработка та обладнання за Кредитним договором (договір про надання овердрафту № 09-13-980-О від 17.07.2013 р., укладений між Банком та ПП Водообработка та обладнання ). Предметом застави є право вимоги на отримання грошових коштів в сумі 10 395 євро, які є предметом вищезгаданого депозитного договору № 359-07-13-978 від 17.07.2013 р.

Цей договір застави містить умови, аналогічним тим, що викладені у вищезгаданому договорі застави.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28 лютого 2014 року №107 Про віднесення Публічного акціонерного товариства БРОКБІЗНЕСБАНК до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014 прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство БРОКБІЗНЕСБАНК (код за ЄДРПОУ 19357489; МФО 300249; місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 41, 03057) (далі -АТ БРОКБІЗНЕСБАНК ).

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ БРОКБІЗНЕСБАНК призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича.

Тимчасову адміністрацію в АТ БРОКБІЗНЕСБАНК запроваджено строком на три місяця з 03 березня 2014 по 02 червня 2014.

У повідомленні, розміщеному на офіційному веб-сайті Фонду 03.03.2014 р., зазначено, що протягом дії тимчасової адміністрації вкладники АТ БРОКБІЗНЕСБАНК можуть отримати свої кошти за договорами банківського вкладу (депозиту), строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку. Виплати за зазначеними договорами здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, але не більше 200 тисяч гривень.

Керуючись частиною шостою статті 12, статтями 34 та 37 Закону, виконавча дирекція Фонду рішенням від 03.06.2014 № 42 продовжила повноваження уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію АТ БРОКБІЗНЕСБАНК Куреного Олександра Вікторовича з 03.06.2014 до дня отримання Фондом рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ БРОКБІЗНЕСБАНК . Оголошення про наведене розміщено на офіційному веб-сайті Фонду 06.06.2014 р.

Згідно із постановою НБУ від 10.06.2014 № 339 відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства БРОКБІЗНЕСБАНК . Наведені обставини визнаються і позивачем у позовній заяві. Оголошення про прийняте рішення розміщено 11.06.2014 р. на офіційному веб-сайті НБУ.

11.06.2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 45 (далі - Рішення № 45) відповідно до якого розпочато ліквідацію Публічного акціонерного товариства БРОКБІЗНЕСБАНК з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами з 11 червня 2014 року (п. 1 Рішення № 45).

Згідно з Рішенням № 45 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куреного Олександра Вікторовича на період з 11 червня 2014 року по 10 червня 2015 року включно.

Вказане рішення офіційно оприлюднено в газетах Урядовий кур`єр та Голос України 14.06.2014 р.

Оголошення про наведене розміщено 12.06.2014 р. на офіційному веб-сайті Фонду.

17.06.2014 р. позивачем сформовано заяву на адресу Уповноваженої особи Фонду в якій зазначено, крім іншого, що сума депозиту під заставою за договором № 09-13-980-Z від 17.07.2014 р. є достатньою для забезпечення виконання Кредитного договору овердрафту № 09-13-980-О, оскільки станом на день формування заяви заборгованість позичальника становить менш 80 тис.грн.

У зв`язку з наведеним позивач просив розірвати договір застави № 09-13-980Z1 від 17.07.2013 р., зазначаючи про можливість розірвання договору за згодою сторін.

Із зазначеної заяви, між іншим, вбачається, що позивачу відомо про прийняття постанови Правління НБУ від 10.06.2014 р. № 336 про відкликання ліцензії Банку та його ліквідацію, а також про постанову Фонду від 11.06.2014 р. № 45 про початок здійснення процедури ліквідації Банку та призначення Уповноваженої особи Фонду.

З посиланням на те, що Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб не містить заборони щодо розірвання договору застави, а також на те, що сума коштів за депозитним договором забезпечено виконання кредитного овердрафту, є достатньою для виконання останнього, позивач зазначив у заяві, що розірвання договору застави не погіршує становище Банку в процедурі ліквідації, проте забезпечує право ОСОБА_5 на звернення з вимогою про відшкодування вкладу.

Таким чином, позивач просив розірвати за згодою сторін з 20.06.2014 р. договір застави № 09-13-980Z1 від 17.07.2013 р. про що просив повідомити його письмово та скласти, за необхідності, додаткову угоду.

Із зазначеної заяви не вбачається висунення вимог щодо виплати гарантованої суми Фондом, у той же час вбачається намір звернутися із такою заявою при розірванні розірвання договору застави.

18.07.2014 р. позивач звернувся із заявою до Уповноваженої особи Фонду, в якій зазначив, що обмеження, встановлені п. 8. ч. 4 ст. 26 вищезгаданого Закону не поширюються на кошти, які розміщені на депозиті, оскільки, як зазначено у заяві, кредитор як заставодавець не є одночасно боржником банку, а забезпечує виконання зобов`язань іншої особи, до того ж, як зазначено у заяві, обсяг забезпечених зобов`язань становить 74427,74 грн., а обсяг боргу Банку перед Кредитором становить 215 000 грн. та 10395 євро.

У заяві позивач просив ініціювати включення та включити до Реєстру виплат за вкладами в межах гарантованих Фондом сум за вкладами вимоги, що складаються з суми вкладів за вищезгаданими договорами депозиту (215000 грн. та 10 395 євро, суми процентів за даними вкладами.

Оскільки виплати уповноваженим банком-агентом здійснюються до 29.07.2014 р., позивач просив терміново вирішити зазначене питання та на протязі 5 днів письмово повідомити його про результати розгляду заяви.

Таким чином, у вказаній заяві позивач вперше заявив вимогу про включення його до Реєстру виплат гарантованих Фондом сум.

21.07.2014 р. Банком сформовано повідомлення на адресу позивача за № 7955/010-04, в якому крім іншого міститься на вищезгадані рішення НБУ та Фонду, а також на те, що публікація про ліквідацію Банку та призначення Уповноваженої особи Фонду була здійснення 14.06.2014 р. у двох офіційних виданнях.

З посиланням на положення ст. 45, 49 вищезгаданого Закону зазначено Банком, що позивач мав право звернутися із відповідною заявою та заявити кредиторські вимоги з 14.06.2014 р. по 14.07.2014 р. включно.

Зазначено, що на жаль, заява позивача зареєстрована 18.07.2014 р., після закінчення встановленого строку.

У повідомленні звернуто увагу позивача, що згідно з ч. 4 ст. 49 Закону будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку.

23.07.2014 р. позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою в якій зазначив, що його заява від 18.07.2014 р. не стосується кредиторських вимог за вищезгаданими договорами, а заява про визнання кредиторських вимог була подана до банку 14.07.2014 р. за вх. № 13548-фіз. У заяві від 18.07.2014 р., як наполягав позивач, йшла мова саме про реалізацію уповноваженою особою Фонду зазначених повноважень.

Позивач у цій заяві просив терміново здійснити перерозподіл належному виконавцю заяви від 18.07.2014 р. та розглянути її по суті, ініціювавши внесення змін до реєстру виплат за вкладами в межах гарантованих Фондом сум відшкодування.

06.08.2014 р. Банком сформовано відповідь на адресу позивача за № 8874/010-04 в якій зазначено про розгляд заяви від 18.07.2014 р., в якому по суті зазначено відомості, наведені у відповіді від 21.07.2014 р. та зазначено, що відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі до дня виникнення зобов`язань.

Враховуючи наведене, а також те, що кошти за вищезгаданими депозитними вкладами є заставою згідно вищезгаданих договорів застави, укладених з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, укладеним між банком та вищезгаданим підприємством, депозитні кошти можуть бути виведені з під застави лише після повного виконання позивальником своїх зобов`язань за кредитним договором.

12.08.2014 р. позивачем сформовано заяву до Уповноваженої особи Фонду в якій зазначив, що вищевказані обмеження не поширюються на відносини позивача з Банком. Позивач просив ініціювати включення та включити до Реєстру виплат за вкладами в межах гарантованих Фондом сум за вкладами вимоги ОСОБА_5, що складаються із сум за депозитними договорами та процентів.

12.08.2014 р. позивачем сформовано заяву на ім`я Директора-розпорядника Фонду з проханням виплатити йому гарантовану суму відшкодування за вкладами, розміщеними у Банку. Вказані заяви направлені поштою 12.08.2014 р.

22.08.2014 р. Фондом сформовано відповідь на заяву позивача, яка отримана Фондом 15.08.2014 р. Звернуто увагу на те, що Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду, а також на положення п. 8. ч. 4 ст. 26 Закону. З огляду на наведене зазначено про відсутність у Уповноваженої особи Фонду правових підстав для включення позивача до переліку вкладників Банку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2014 року у справі №826/15080/14, що набрала законної сили, відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Брокбізнесбанк Куреного Олександра Вікторовича про визнання протиправною бездіяльність Фонду та Уповноваженого при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за банківськими вкладами та нарахованих за ними процентів в ПАТ "Брокбізнесбанк"; зобов`язання Фонд та Уповноваженого включити вимоги позивача за договором банківського строкового вкладу № 307/07-13 від 17.07.2013 р. та за договором банківського строкового вкладу № 359-07-13-978 від 17.07.2013 р. в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Брокбізнесбанк за рахунок Фонду, з урахуванням раніше виплачених сум в межах граничного розміру відшкодування коштів.

Зазначеною постановою встановлено відсутність обов`язку у Фонду щодо відшкодування коштів за вкладами ОСОБА_1 , що були забезпеченням виконання за кредитним договором

В даному випадку позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в якому порушує питання про зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату ОСОБА_1 гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами відповідно до ч.ч.2, 4, 5 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , в редакції станом на 11.06.2014 року, за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, після прийняття 11.06.2014 року рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Вище зазначені позовні вимоги, як в першому випадку, так і в другому, регулюються Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.12 №4452, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, з урахуванням змін, встановленими Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи від 04.07.2014 №1586.

Відповідно до п.8 ч.4 ст.26 Закону 4452 Фонд не відшкодовує кошти за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань.

Під час розгляду справи №826/15080/14 судом встановлено, що депозитні вклади є засобом забезпечення виконання зобов`язань вищезгаданого приватного підприємства перед Банком за кредитним договором. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, із вищезгаданих заяв позивача, а також із змісту позовної заяви, зобов`язання за кредитним договором не виконані, у т.ч. станом на день звернення позивача до суду.

Відтак, враховуючи те, що договори застави не розірвані у встановленому порядку та відсутні підстави вважати їх розірваними, беручи до уваги те, що зобов`язання за ними та кредитним договором не виконані, враховуючи те, що вони діють до виконання в повному обсязі позичальником зобов`язань за кредитним договором та заставодавцем зобов`язань заставодавця за цими договорами, а згідно з п. 6.1. договорів застави застава припиняється з моменту виконання сторонами зобов`язань за цим договором і позичальником зобов`язань за кредитним договором та під час розгляду справи не надано доказів їх виконання, суд приходить до висновку, що у Фонду відсутній обов`язок з відшкодування коштів за вкладами позивача у межах гарантованої Фондом суми до дня виконання зобов`язань за кредитним договором третьої особи, зобов`язання якої забезпечені позивачем своїми вкладами.

Таким чином, у суду не має підстав для висновку про порушення відповідачами положень вищезгаданого Закону та прав позивача з боку відповідачів щодо отримання гарантованої суми відшкодування за вкладами, як і підстав для зобов`язання відповідачів вчинити визначені у позові дії, оскільки, як вже зазначалося, на вклади позивача поширюються обмеження, передбачені пунктом 8 частини четвертої статті 26 вищезгаданого Закону.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, суд в межах спірних правовідносин дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ПП Водообробка та обладнання , про відшкодування коштів за вкладами позивача, що були забезпеченням виконання за кредитним договором, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій