Постанова

від 29.06.2021 по справі 640/22903/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22903/19 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Сорочка Є.О.,

Степанюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов`язання вичнити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо нездійснення виплати йому гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами за заявами від 25.03.2019 та від 24.05.2019 про виплату гарантованої суми відшкодування;

- визнати за ним право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами, згідно укладених у ПАТ Брокбізнесбанк 17.07.2013 Договору банківського строкового вкладу №307/07-13 та Договору банківського строкового вкладу № 359-07-13-978 за рахунок коштів Фонду, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ;

- зобов`язати Фонд здійснити виплату йому гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами, згідно укладених у ПАТ Брокбізнесбанк 17.07.2013 Договору банківського строкового вкладу №307/07-13 та Договору банківського строкового вкладу № 359-07-13-978 за рахунок коштів Фонду, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами відповідно до Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , з урахуванням раніше проведених виплат за рахунок коштів Фонду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 11.06.2014 позивач є таким, що набув право, як вкладник, на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів, а відповідач набув відповідний обов`язок з виплати коштів з початку ліквідації банку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що з 15.04.2019 у ПП Водообробка та обладнання відсутні зобов`язання перед Банком у зв`язку із переходом права вимоги від Банку до нового кредитора. Отже, внаслідок відступлення права вимоги за договором овердрафту у Фонду станом на 15.04.2019 відсутні будь-які правові підстави не відшкодовувати йому гарантовані державою кошти за вкладами, спираючись на заборону встановлену в п. 8 ч. 4 ст. 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року та на підставі ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого зазначає, що з доводами апеляційної скарги категорично не погоджується, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Натомість, стверджує, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи та надано належну оцінку дослідженим доказам у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Окремо, відповідач звертає увагу суду на наявність постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2014 року, що набрала законної сили по справі №826/15080/14, якою відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до ФГВФО, Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ Брокбізнесбанк Куреного О.В. та встановлено відсутність обов`язку у Фонду гарантування щодо відшкодування коштів за вкладами ОСОБА_1 , що були забезпеченням виконання за кредитним договором.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17 липня 2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Брокбізнесбанк було укладено Договір банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад Стабільний ) №307/07-13 та Договір банківського строкового вкладу (депозиту) № 359- 07-13-978 від 17 липня 2013 року.

Кошти позивача за даними вкладами були обтяжені заставою в забезпечення виконання ПП Водообробка та обладнання (Позичальника) зобов`язань за Договором про надання овердрафту №09-13-980-0 від 17 липня 2013 року.

17 липня 2013 року між позивачем (Заставодавцем, Кредитором) та Банком (Заставодержателем) було укладено Договір застави №09-13-980-Zl.

За умовами п. 1.1 Договору предметом застави за цим Договором є право вимоги на отримання грошових коштів в сумі 215000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 в AT Брокбізнесбанк та відкритого на ім`я Заставодавця (далі - Депозитний рахунок) на підставі Договору банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад Стабільний ) №307/07-13 від 17 липня 2013 року, що укладений між AT Брокбізнесбанк та ОСОБА_1 , а також майбутніх процентів (далі в тексті - Депозитний договір).

Згідно з п. 2.1. Застава за вказаним Договором забезпечує вимоги Заставодержателя щодо виконання Позичальником (ПП Водообробка та обладнання , код ЄДРПОУ 0218403) кожного і всіх його боргових зобов`язань за Кредитним договором (Договір про надання овердрафту №09-13-980-0, укладений 17 липня 2013 року між AT Брокбізнесбанк і ПП Водообробка та обладнання (далі також - Третя особа), а також усі додаткові угоди та/або додатки до нього (інші правочини), якщо такі укладені або будуть укладені (вчинені) між AT Брокбізнесбанк і ПП Водообробка та обладнання в майбутньому) у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк (и) і в такому порядку, як встановлено в Кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього, а також щодо виконання Заставодавцем зобов`язань за цим Договором.

Також, між позивачем та AT Брокбізнесомбанк було укладено ще один договір застави на забезпечення виконання вказаного Кредитного договору овердрафту №09-13-980-0, укладеного 17 липня 2013 року між AT Брокбізнесбанк і ПП Водообробка та обладнання , а саме, Договір застави № 09-13-980-Z від 17.07.2013, сума депозиту під заставою 10395 Євро, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 в AT Брокбізнесбанк , відкритому на ім`я Заставодавця на підставі Договору банківського строкового вкладу (депозиту) № 359-07-13-978 від 17 липня 2013 року, що укладений між Банком та Позивачем.

У подальшому, Постановою Правління Національного банку України № 339 від 10.06.2014 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк відкликано банківську ліцензію AT Брокбізнесбанк .

11.06.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 45 про початок здійснення процедури ліквідації AT Брокбізнесбанк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію AT Брокбізнесбанк - Куреного О.В. , оголошення про що було опубліковано в газеті Голос України №113 (5863) від 14.06.2014 - відповідно до якого розпочато ліквідацію ПАТ Брокбізнесбанк з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами з 11 червня 2014року (п. 1 Рішення № 45).

18.07.2014 позивач подав до Банку заяву (вх. №К-3095), в якій прохав ініціювати Уповноваженою особою Фонду включення та включити його дані до Реєстру виплат за вкладами в межах гарантованих Фондом сум за вкладами.

12 серпня та 14 серпня 2014 року позивач подав заяву яро включення до реєстру виплат Фонду та заяву до відповідача про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладами.

Листом від 22.08.2014 за вих. №21-036-6505/14 відповідач повідомив позивача, що вклади позивача використовуються як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед Банком, в зв`язку з чим, кошти за вкладом у банку не відшкодовуються у повному обсязі до дня виконання зобов`язань. Саме тому, в Уповноваженої особи Фонду відсутні правові підстави для включення даних позивача до переліку вкладників AT Брокбізнесбанк , які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2014 року у справі №826/15080/14, що набрала законної сили, відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Брокбізнесбанк Куреного Олександра Вікторовича про визнання протиправною бездіяльності Фонду та Уповноваженого при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за банківськими вкладами та нарахованих за ними процентів в ПАТ "Брокбізнесбанк"; зобов`язання Фонд та Уповноваженого включити вимоги позивача за договором банківського строкового вкладу № 307/07-13 від 17.07.2013 та за договором банківського строкового вкладу № 359-07-13-978 від 17.07.2013 в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Брокбізнесбанк за рахунок Фонду, з урахуванням раніше виплачених сум в межах граничного розміру відшкодування коштів.

Зазначеною постановою встановлено відсутність обов`язку у Фонду щодо відшкодування коштів за вкладами ОСОБА_1 , що були забезпеченням виконання за кредитним договором.

ОСОБА_1 та ПП Водообробка та обладнання 28.03.2018 звернулись до Уповноваженої особи із заявою (вх. №1447) про зарахування грошових вимог ОСОБА_1 до AT Брокбізнесбанк за Договором банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад Стабільний ) №307/07-13 від 17 липня 2013 року (депозит на суму 215 000,00 грн.) та грошових вимог AT Брокбізнесбанк до ПП Водообробка та обладнання за Договором про надання овердрафту №09-13-980-0 від 17 липня 2013 року - в повному об`ємі; просили здійснити зарахування згідно вимог ч, 2 ст, 601 ЦК України за заявою однієї сторони; при зарахуванні зустрічних однорідних вимог грошові кошти ОСОБА_1 за Договором банківського строкового вкладу (депозиту) (вклад Стабільний ) №307/07-13 від 17 липня 2013 року просили спрямувати на погашення зобов`язань за кредитом перед AT Брокбізнесбанк за кредитним договором №09-13-980-0 від 17 липня 2013 року.

Листом від 05.05.2018 вих. №1149 Банк відмовився визнати зарахування за спільною заявою ОСОБА_1 та ПП Водообробка та обладнання , зазначивши, що станом на 04.05.2018 за договором овердрафту №09-13-980-0 від 17 липня 2013 року обліковується заборгованість ПП Водообробка та обладнання в сумі 156 514,87 грн.

25 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Фонду про виплату гарантованої суми відшкодування і просив виплатити йому гарантовану суму відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами розміщеними в Публічному акціонерному товаристві Брокбізнесбанк .

Проміжною відповіддю від 25.04.2019 за вих. №41-036-7532/19 Фонд зазначив, що пунктом 8 частини 4 статті 26 Закону України передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти за вкладами у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань.

24 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із додатковою заявою до Фонду про виплату гарантованої суми відшкодування, однак позивачу листом від 19.06.2019 вих. №34-036-10415 було відмовлено у виплаті гарантованої суми відшкодування.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, дійшов висновку, що під час розгляду справи № 826/15080/14 судом було встановлено, що депозитні вклади є засобом забезпечення виконання зобов`язань вищезгаданого приватного підприємства перед Банком за кредитним договором. При цьому, судом встановлено, що зобов`язання за кредитним договором не виконані, у т.ч. станом на день звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями статті 2 цього Закону вклад, це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ч. 1. ст. 26 цього Закону (в редакції Закону від 04.07.2014 N 1586-VII, який набрав чинності 11.07.2014) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч 2. ст. 26 Закону вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

У свою чергу частиною 4 статті 26 Закону встановлено, що Фонд не відшкодовує кошти, зокрема за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань (пункт 8 частини четвертої статті 26 у редакції Закону України від 04.07.2014 р. N 1586-VII).

Відповідно до положень статті 28 Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти.

Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку публікує оголошення в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування. В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до ч. 5. ст. 44 Закону ліквідація банку повинна бути завершена не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до одного року, а системно важливих банків на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року.

Частиною шостою статті 26 Закону передбачено, що Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Відповідно до положень статті 27 Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 5. ст. 45 Закону протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Частиною 8 цієї статті Закону вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Відповідно до пункту 9 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, для отримання коштів вкладник або інша особа (представник, спадкоємець тощо) звертається до Фонду із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування. Рекомендована форма заяви наведена в додатку 13 до цього Положення.

До заяви додаються:

копія паспорта (або іншого документа, що посвідчує особу) - сторінки, що містять прізвище, ім`я, по батькові, інформацію про серію, номер, найменування або код органу, що видав документ, дату видачі, місце проживання або місце перебування;

копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копія сторінки паспорта, у якому органами державної податкової служби зроблено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування розглядаються у строк, що не перевищує трьох календарних місяців.

Як було зазначено вище, відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі до дня виникнення зобов`язань.

Посилання апелянта на те, що згідно з договорів застави в забезпечення виконання зобов`язань ПП Водообробка та обладнання було передано не вклад (грошові кошти), а право вимоги на отримання грошових коштів, а отже, Фонд не мав права не відшкодовувати позивачу кошти за даними вкладами спираючись на заборону п. 8 ч. 4 ст. 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є безпідставними, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції, та встановлено, зокрема, під час розгляду справи № 826/15080/14 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2014 року, депозитні вклади є засобом забезпечення виконання зобов`язань вищезгаданого приватного підприємства перед Банком за кредитним договором. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, із вищезгаданих заяв позивача, а також із змісту позовної заяви, зобов`язання за кредитним договором не виконані, у т.ч. станом на день звернення позивача до суду з позовом у справі №826/15080/14.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що AT Брокбізнесбанк листом від 5 грудня 2018 року № 4291 поінформував позивача про те, що загальна заборгованість ПП Водообробка та обладнання становить 163538,57 грн. Строк дії кредитного договору закінчився. Банком застосовано позасудовий спосіб стягнення на право грошової вимоги, як предмет забезпечувального обтяження: - внесено зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів банку шляхом збільшення кредиторських вимог позивача на 212656,01 грн.

Відповідно до абзацу шістнадцятого підпункту 2 пункту 2 розділу III Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21 серпня 2017 № 3711, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 вересня 2017 року за № 1104/30972, до четвертої черги відносяться вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, майнові права за вкладами яких передані банку в заставу як засіб виконання позичальником або майновим поручителем зобов`язань, що виникли на підставі укладених з банком кредитних договорів в частині вимог, що перевищує суму, гарантовану Фондом.

З аналізу приписів ст.ст. 26, 27 та 48 Закону та Розділів ІІІ і IV Положення № 14 вбачається, що Фонд гарантування починає виплату коштів в межах гарантованої державою суми відшкодування (200 000,00 грн.) вкладникам неплатоспроможного банку, які включені в Загальний реєстр вкладників.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 27 Закону протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду Переліку вкладників.

Отже, виконавча дирекція Фонду затверджує Загальний реєстр виключно на підставі Переліку вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою.

Так, уповноваженою особою було визначено розрахункову суму відшкодування коштів позивачу 26 786,84 грн., на яку його було включено до Загального реєстру та відповідно дана сума була ним отримана 19.06.2014 через банк-агент АТ Райффайзен Банк Аваль .

В апеляційній скарзі апелянт додатково зазначає, що з 15.04.2019 у ПП Водообробка та обладнання відсутні зобов`язання перед Банком у зв`язку із переходом права вимоги до нового кредитора.

Так, дійсно, з матеріалів справи вбачається, що 22.03.2019 AT Брокбізнесбанк проведені електронні торги по відступленню права вимоги, у тому числі й за Кредитним договором № 09-13-980-0 від 17.07.2013 року, укладеним між AT Брокбізнесбанк та ПП Водообробка та обладнання . Переможцем торгів є ТОВ Депт-Фінанс (лист Фонду від 25.04.2019 за вих. №41-036-7532/19).

Внаслідок укладеного Договору №308 від 15.04.2019 про відступлення прав вимоги, між ТОВ Фінансова Компанія Депт Фінанс та AT Брокбізнесбанк , ТОВ ФК Депт Фінанс отримала право вимоги від AT Брокбізнесбанк та стало новим кредитором Водообробка та обладнання за договором № 09-13-980-0 від 17.07.2013 про надання овердрафту.

Водночас, колегія суддів зазначає, що обставина укладення Договору про відступлення прав вимоги між ТОВ Фінансова Компанія Депт Фінанс та AT Брокбізнесбанк , за якою ТОВ ФК Депт Фінанс отримала право вимоги від AT Брокбізнесбанк та стало новим кредитором Водообробка та обладнання за договором № 09-13-980-0 від 17.07.2013 року про надання овердрафту, та з якою апелянт пов`язує відсутність зобов`язання перед Банком у зв`язку із переходом права вимоги до нового кредитора, не свідчить, зокрема, про припинення договору застави у зв`язку виконанням сторонами за цим договором і позичальником зобов`язань за кредитним договором, натомість, під час розгляду справи не надано доказів виконання зобов`язань за договорами банківського строкового вкладу №307/07-13 та банківського строкового вкладу №359-07-13-978.

При цьому, оскільки позивач не є боржником банку, а в даному випадку боржником банку є саме ПП Водообробка та обладнання , то відповідно на позивача поширюється обмеження встановлене п. 8 ч. 2 cт. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Щодо заперечень апелянта в частині застосування судом першої інстанції висновків викладених у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2014 року у справі №826/15080/14, колегія суддів зазначає, що наведене не суперечить приписам ч.4 ст.78 КАС України відповідно до яких, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас зміст заяв від 25.03.2019 та від 24.05.2019 про виплату гарантованої суми відшкодування, на підставі яких апелянт просить визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо нездійснення виплати позивачу гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами, є аналогічним за змістом та вимогами, викладеними у заявах позивача, які були досліджені Окружним адміністративним судом міста Києва під час розгляду справи №826/15080/14, про що зазначається у рішенні від 04 листопада 2014 року.

Відтак, враховуючи те, що станом на день звернення позивача до суду договори застави не були розірвані у встановленому порядку, а зобов`язання за ними та кредитним договором не були виконані, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у Фонду відсутній обов`язок з відшкодування коштів за вкладами позивача у межах гарантованої Фондом суми до дня виконання зобов`язань за кредитним договором третьої особи, зобов`язання якої забезпечені позивачем своїми вкладами.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді Є.О. Сорочко

А.Г. Степанюк