Постанова

від 01.10.2020 по справі 396/1055/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2020 року м. Кропивницький

справа № 396/1055/18

провадження № 22-ц/4809/22/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

секретар судового засідання Кравченко Я. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представники позивача - ОСОБА_2 , адвокат Руденко Ганна Валентинівна,

відповідачі - ОСОБА_3 , Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря",

представник відповідача 1 - адвокат Мацко Володимир Володимирович,

треті особи - приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Полякова Наталія Василівна, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2018 року у складі головуючого судді Шепетька В. І.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

У червні 2018 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла його представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", треті особи без самостійних позовних вимог: приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Полякова Наталія Василівна, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с.58-63 т.1), просив: визнати недійсним договір міни земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 6,5362 га, із кадастровим номером 3524080600:02:002:0280, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 09 жовтня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Поляковою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №362; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку № НОМЕР_1 загальною площею 6,5362 га, із кадастровим номером 3524080600:02:002:0280 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що виникло на підставі договору міни № 362 від 09 жовтня 2016 року; визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), видавники ОСОБА_3 , ОСОБА_3 ; предметом якого є земельна ділянка, загальною площею 6,5362 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:0280, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер запису про інше речове право 27216497); визнати недійсним договір купівлі-продажу емфітевтичного права, серія та номер: 671, виданий 26.07.2018 року; видавник приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Озерна О.П., індексний номер рішення 42256689; скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - номер запису про інше речове право 27216497, що виникло на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер б/н; виданий 24.07.2018 року; видавник Литвиненко Олександр Іванович, Литвиненко Олександр Ігорович; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42248403 від 26.07.2018 року 14:42:15 прийнято державним реєстратором Піщанобродської сільської ради Добовеличківського району Кіровоградської області Реп`ях В.В., та договору купівлі-продажу емфітевтичного права, серія та номер: 671, виданий 26.07.2018 року; видавник приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Озерна О.П., відомості внесені 27.07.2018 року 18:05:50; індексний номер рішення 42256689.

Позовні вимоги мотивовано тим , що позивач на момент розпаювання земель КСП ім. Горького Новоукраїнського району Кіровоградської області був членом вказаного сільськогосподарського підприємства і тому на підставі та в порядку встановленому ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) набув права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 6,53 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії КР №3524080600:02:00:304, виданим 29.12.1999 року Глодоською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3524080600:02:002:0280.

Вказана земельна ділянка сільськогосподарського призначення знаходилася в оренді СТОВ Зоря , керівниками якого були ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .. Восени 2016 року в сім`ї позивача виникло складне матеріальне становище, пов`язане з сімейними проблемами. ОСОБА_1 звернувся до орендаря з проханням видати кошти за оренду належної йому земельної ділянки наперед за 10 років, з розрахунку 6% від вартості земельної ділянки, яка на той момент склала 202 591,00 грн., тобто 12 154,46 грн. х 10 = 121545 грн.

Керівник СТОВ "Зоря" ОСОБА_6 погодився, та назвав дві умови необхідні для надання ОСОБА_1 коштів, а саме: переукладення договору оренди з ОСОБА_3 (далі Відповідач) та нотаріальне засвідчення цього договору. На ці умови позивач погодився та 09 жовтня 2016 року підписав у приватного нотаріуса Новоукраїнського районного нотаріального округу документи, вважаючи, що підписує договір про передачу належної йому земельної ділянки в оренду на 10 років. Довіряючи ОСОБА_3 , ОСОБА_1 поставив свої підписи там, де вказав нотаріус, при цьому нотаріус не надала пояснень щодо документів, які підписувалися сторонами. Крім того, ОСОБА_1 знав, що на момент вчинення правочину діє мораторій на відчуження землі сільськогосподарського призначення, тому був впевнений, що його земельна ділянка не відчужується, а просто передається ним в оренду.

Наприкінці 2017 року позивач звернувся до ОСОБА_3 з вимогою надати йому довідку про розмір сплаченої орендної плати для оформлення субсидії. Із виданої довідки ОСОБА_1 зрозумів, що володіє земельною ділянкою загальною площею 0,01 га та йому нарахована орендна плата за її оренду за 2017 рік в сумі 9,12 грн. Маючи сумніви, ОСОБА_1 звернувся за поясненнями до ОСОБА_3 , однак при цьому йому було вручено примірники завірених нотаріально договорів, ознайомившись з якими ОСОБА_1 виявив, що його впевненість про те, що він з ОСОБА_3 уклав довготривалий договір оренди на належну йому земельну ділянку с/г призначення, виявилася хибною.

09 жовтня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір міни, згідно якого ОСОБА_3 передав у власність Позивачеві, а Позивач прийняв належну ОСОБА_3 на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,0100 га, розташовану за адресою : Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Комишуватська сільська рада, кадастровий номер 3524082400:02:000:1910, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в обмін на належну Позивачеві на праві приватної власності земельну ділянку площею 6,5362 га, розташовану за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Глодоська сільська рада, кадастровий номер 3524080600:02:002:0280, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку площею 6,5362 га, вартість якої на момент укладення договору складала 202 591 грн., в обмін на земельну ділянку площею 0,0100 га вартістю 304 грн.

Вищевказаний договір міни від 09 жовтня 2016 року посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Поляковою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 362.

В пункті 1.10 договору зазначено, що обмін земельних ділянок проводиться із доплатою, Сторона 1 ( ОСОБА_3 ) здійснює доплату Стороні2 ( ОСОБА_1 ) грошові кошти в сумі 120 000,00 (сто двадцять тисяч) гривень нуль копійок. Позивач не заперечує отримання вказаних коштів, однак ним вони отримувалися як наперед сплачена орендна плата за оренду належної йому земельної ділянки із розрахунку 6% від вартості земельної ділянки, яка на той момент склала 202 591,00 грн., тобто 12 154,46 грн. х 10 = 121 545 грн., починаючи підрахунок безпосередньо з 2016 року. Сума в розмірі 1 545 грн. вирахувана за послуги нотаріуса.

Вважає, що цей договір міни є таким, який суперечить вимогам закону - ч.1 ст.203 ЦК України, том у просив його визнати його недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

Крім того, позивач зазначив, що 23.07.2018 звернувся до Новоукраїнського районного суду з заявою про забезпечення позову, яка була задоволена і ухвалою суду від 23.07.2018 було внесено заборону на вчинення реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1049544735240 (земельна ділянка з кадастровим номером 3524080600:02:002:0280, площею 6,5362 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; яка розташована на території Глодоської с/ради Новоукраїнського району Кіровоградської області). Для реалізації зазначеної ухвали 25.07.2018 позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області , про що свідчить картка прийому заяви за № 132010644. 25.07.2018 о 09:34:51 за №29320782 вищевказана ухвала суду про внесення заборони на вчинення реєстраційних дій вже була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Проте, 01.08.2018 позивач отримав інформаційну довідку з Державних реєстрів за № 132792132, з інформацію про те, що всупереч наявної заборони за ухвалою суду державний реєстратор Піщанобродської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області Реп`ях В.В. 26.07.2018 вніс до Реєстру рішення з індексним номером 42247993 про припинення іншого речового права, а саме договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3524080600:02:002:0280 укладеного 16.11.2016 року між ОСОБА_3 та СТОВ Зоря в особі директора ОСОБА_6 , на підставі якого державним реєстратором Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області 29.11.2016 року було зареєстроване інше речове право на належну Позивачеві земельну ділянку (номер запису про інше речове право 17690687).

Наявність в Єдиному державному реєстрі відомостей про судові рішення щодо заборони проведення реєстраційних дій, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 28 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації. Натомість, державний реєстратор Реп`ях В.В. припинивши інше речове право на спірну земельну ділянку, проігнорувавши ухвалу суду про заборону вчинення реєстраційних дій провів ще ряд таких реєстрацій відносно об`єкту нерухомого майна за №1049544735240 (земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3524080600:02:002:0280), в результаті чого зареєстрував інше речове право за № 27216497; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42248403 від 26.07.2018 14:42:15. Підстава виникнення іншого речового права: 1) договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер б/н; виданий 24.07.2018 року; видавник Литвиненко Олександр Іванович, ОСОБА_3 ; 2) договір купівлі-продажу емфітевтичного права, серія та номер: 671, виданий 26.07.2018; видавник приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Озерна О.П.

Суб`єктами іншого речового права з номером запису 27216497 є: 1) правокористувач, емфітевт ОСОБА_3 ; 2) правокористувач, емфітевт Фермерське господарство Обрій код ЄДРПОУ:23221152; 3) власник ОСОБА_3 .

В подальшому реєстрація переходу іншого речового права була зареєстрована реєстратором ОСОБА_7 26.07.2018 20:20:58, при цьому підставою реєстрації вказано договір купівлі - продажу емфітевтичного права, серія та номер: 671, виданий 26.07.2018, видавник приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Озерна О.П.. В графі відомості внесення до реєстру вказано, що відомості внесені 27.07.2018 18:05:50; індексний номер рішення 42256689.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2018 року, з урахуванням ухвал про виправлення описок (а.с.180-181,183 т.1),позов задоволено.

Визнано недійсним договір міни земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 6,5362 га, із кадастровим номером 3524080600:02:002:0280, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 09 жовтня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Поляковою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №362.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку № НОМЕР_1 загальною площею 6,5362 га, із кадастровим номером 3524080600:02:002:0280, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 09 жовтня 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Поляковою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №362.

Визнано недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), видавники ОСОБА_3 , ОСОБА_3 ; предметом якого є земельна ділянка, загальною площею 6,5362 га, з кадастровим номером 3524080600:02:002:0280, що знаходиться на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер запису про інше речове право 27216497).

Визнано недійсним договір купівлі-продажу емфітевтичного права, серія та номер: 671, виданий 26.07.2018 року; видавник приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Озерна О.П., індексний номер рішення 42256689.

Скасовано державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - номер запису про інше речове право 27216497, що виникло на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), серія та номер б/н; виданий 24.07.2018 року; видавник Литвиненко Олександр Іванович, Литвиненко Олександр Ігорович; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42248403 від 26.07.2018 року 14:42:15 прийнято державним реєстратором Піщанобродської сільської ради Добовеличківського району Кіровоградської області Реп`ях В.В. та .) договору купівлі-продажу емфітевтичного права, серія та номер: 671, виданий 26.07.2018 року; видавник приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Озерна О.П., відомості внесені 27.07.2018 року 18:05:50; індексний номер рішення 42256689.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_3 отримав земельну ділянку площею 0,01 га не у порядку встановленому ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , а шляхом поділу між членами фермерського господарства орендованої земельної ділянки із земель державної власності, тобто ні в якому разі не за рахунок земель, виділених на частку (пай) у реорганізованому сільськогосподарському підприємстві, обміняні земельні ділянки знаходяться не в одному масиві, а, навіть, в різних населених пунктах. Дані про те, що обмін відбувся саме за схемою пай на пай спростовується преамбулою ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , згідно якої цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

На час вирішення спору існує мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, тобто заборона на вчинення будь-яких правочинів, які прямо чи опосередковано передбачають перехід права власності від однієї до іншої особи на землі сільськогосподарського призначення у будь якій формі. Оскільки земельна ділянка ОСОБА_1 належить до земель сільськогосподарського призначення, то на неї поширюється дія вказаного мораторію. При цьому не має значення, чи волевиявлення сторін під час здійснення такого правочину було вільним, оскільки зміст такого правочину прямо суперечить вимогам чинного законодавства, а тому цей правочин підлягає визнанню недійсним із моменту його укладення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Звертає увагу, що судом першої інстанції не враховане пояснення відповідачів, рішення суду не містить мотивів на обґрунтування позиції в частині визнання поговору міни недійсним. Без будь-яких доказів прийнято за основу пояснення ОСОБА_1 про те, що він підписав договір міни помилково, оскільки вважав, що підписує договір оренди земельної ділянки, тобто помилявся в природі правочину. При цьому судом не взято до уваги приписи п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання недійсними", яким визначається, що помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій щодо застосування нотаріусами деяких положень цивільного та земельного законодавства при посвідченні правочинів, предметом яких є нерухоме майно, затверджених Консультативно-методичною радою з питань нотаріату при Департаменті нотаріату, фінансового моніторингу юридичних послуг та реєстрації адвокатських об`єднань Міністерства юстиції України від 26.11.2010, щодо місця розташування земельних ділянок, які можуть бути предметом договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), будь - яких обмежень із зазначеного питання чинним законодавством не встановлено.

Тобто, допустивши поверховий підхід до розгляду всіх обставин справи та не провівши повне, об`єктивне та всебічне дослідження всіх обставин справи, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу Кропивницького апеляційного суду від 29.10.2018 головуючим суддею (суддею-доповідачем) визначено Кіселика С. А. (а.с.171 т.1).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05 грудня 2018 року відкрито провадження у справі.

Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів Кропивницького апеляційного суду від 18.12.2018 визначено суддів: Мурашка С. І. та Карпенка О. Л. (а.с.212 т.1).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18 грудня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 13 лютого 2018 року зупинено апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку Верховним Судом у цивільній справі №227/1506/18.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кропивницького апеляційного суду від 22.05.2020 головуючим суддею (суддею-доповідачем) у зв`язку із звільненням з посади замість ОСОБА_8 визначено ОСОБА_9 (а.с.135 т.2).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2020 року поновлено провадження у даній справі та призначено до розгляду.

Крім представника позивача, інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Від приватного нотаріуса надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача адвоката Руденко Г. В., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

На підставі Державного акта на право приватної власності на землю ОСОБА_1 на праві приватної власності належала земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 6,54 га, кадастровий номер 3524080600:02:00:304, для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, розташована на території Комишуватської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (а.с. 12 т.1).

В подальшому земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер: 3524080600:02:002:0280.

09 жовтня 2016 року між ОСОБА_3 (Сторона 1) та ОСОБА_1 (Сторона 2), укладено договір міни земельних ділянок, згідно якого Сторона 1 передає у власність Сторони 2, а Сторона 2 приймає у власність належну Стороні 1 на праві приватної власності земельну ділянку, площею 0,0100 гектарів, розташовану за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Комишуватська сільська рада, кадастровий номер: 3524082400:02:000:1910, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в обмін на належну Стороні 2 на праві приватної власності земельну ділянку площею 6,5362 гектарів, розташовану за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Глодоська сільська рада, кадастровий номер: 3524080600:02:002:0280, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Сторона 2, передає у власність Стороні 1, а Сторона 1 приймає у власність належну Стороні 2 на праві особистої приватної власності земельну ділянку площею 6,5362 гектарів, розташовану за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Глодоська сільська рада, кадастровий номер: 3524080600:02:002:0280, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в обмін на належну Стороні 1 на праві приватної власності земельну ділянку,площею 0,0100 гектарів, розташовану за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Комишуватська сільська рада, кадастровий номер: 3524082400:02:000:1910, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.17-20 т.1).

В результаті міни (обміну), який здійснюється за цим договором: Сторона 1 набуває право власності на земельну ділянку площею 6,5362 гектарів, розташовану за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Глодоська сільська рада, кадастровий номер: 3524080600:02:002:0280, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; Сторона 2 набуває право власності на земельну ділянку, площею 0,0100 гектарів, розташовану за адресою: Кіровоградська обларту, Новоукраїнський район, Комишуватська сільська рада, кадастровий номер:3524082400:02:000:1910, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п.п.2.2 договору сторони засвідчили про те, що:

-вони разом і кожна окремо в даний момент ніякою мірою ні законом чи іншим нормативним актом, ні судовим рішенням, ні іншим способом не обмежені в праві укладати та виконувати цей чи подібні договори;

-вони однаково розуміють значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать їх особисті підписи на цьому договорі; договір не укладено під впливом тяжких для сторін обставин;

-Сторони не визнані судом недієздатними чи обмежено дієздатними; умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості Сторін; укладення договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі;

-договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому, договір не носить характеру фіктивного та удаваного, а також не є зловмисним;

-проект цього договору складений нотаріусом на прохання Сторін, прочитаний Сторонами вголос і ними погоджений та власноручно підписаний;

-українською мовою володіють в обсязі, достатньому для розуміння суті правочину.

Згідно Витягу з розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки вартість земельної ділянки, що є предметом цього договору та належить Стороні 2, становить 202591,00 грн (п.п.1.8. договору).

Відповідно до відомостей, викладених у звіті від 19 вересня 2016 року ТОВ ОксамитСервіс про експертну грошову оцінку, вартість земельної ділянки, що є предметом цього договору та належить Стороні 2, становить 77218,00 грн (п.п.1.9. договору).

Сторони вказаного договору міни досягли домовленості про обмін земельних ділянок, що є предметом цього договору із доплатою, за домовленістю сторін, Сторона 1 здійснює доплату Стороні 2, грошових коштів в сумі 120 000,00 грн (п.п.1.10. договору).

Приватним нотаріусом роз`яснено сторонам їх права та обов`язки, питання які б залишилися не зрозумілими відсутні (п.п.5.11. договору).

Договір підписано сторонами, підписи ніким не оспорюються.

Договір міни посвідчений приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Поляковою Н. В. 09.10.2016 за реєстровим № 362.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 6,5362 га, кадастровий номер 3524080600:02:002:0280, для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (а.с.16 т.1), а за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0100 га, кадастровий номер 3524082400:02:000:1910, для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, розташована на території Комишуватської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (а.с.15 т.1).

Відповідно до копії договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 24.07.2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , діючи добровільно, відповідно до власного вільного волевиявлення, що відповідає їхній внутрішній волі, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, уклали договір про передачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення розташована на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, площею 6,5362 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3524080600:02:002:0280, Емфітевту права володіння та право цільового використання (емфітевтнчне право), зберігаючи за собою право розпорядження нею. (а.с.71-74 т.1). Розпорядником земельної ділянки є Власник у відповідності до договору міни земельних ділянок, укладеного 09.10.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , посвідченого приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Поляковою Н.В. 09.10.2016 р. за реєстровим № 362. Сторони погодили, що за користування емфітевтичиим правом Емфітевт сплачує Власнику плату в розмірі 4 500 гривень 00 копійок за рік з 24.07.2018 р., до 24.07.2118 р., що разом становить 450 000 (чотириста п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок. Оплата здійснюється шляхом безготівкового або готівкового розрахунку. Плата за користування емфітевтичиим правом сплачується з 24 липня 2018 року до 03 серпня 2018 року включно у сумі 450 000 гривень 00 копійок за весь строк користування земельною ділянкою. Емфітевтичне право за цим Договором встановлюється на строк 100 років.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (частина перша статті 41 Конституції України). Близький за змістом припис передбачає частина перша статті 317 ЦК України).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 ЦК України).

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13 Конституції України).

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (частина перша статті 78 ЗК України).

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частина друга статті 78 ЗК України).

Земельне законодавство базується на принципі невтручання держави у здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом (пункт в частини першої статті 5 ЗК України).

Тобто, власник земельної ділянки має повноваження щодо володіння, користування та розпорядження нею, а держава не повинна втручатися у здійснення громадянами свого права розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до підпункту а частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі їх придбання за договором міни.

Згідно з пунктом 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України у редакції, чинній на час укладення договору міни, до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, не допускається: купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами а та б цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, в порядку, визначеному цим законом.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і земельних часток (паїв), визначених підпунктами а та б цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Відповідно до Закону України Про внесення зміни до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель від 6 жовтня 2016 року № 1669-VIII заборона відчуження у такому ж формулюванні продовжена до 1 січня 2018 року, а згідно із Законом України Про внесення зміни до розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України від 7 грудня 2017 року № 2236-VIII - до 1 січня 2019 року.

Отже, заборона відчуження, встановлена пунктом 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України у редакції, чинній на час укладення договору міни, і яка діяла до 1 січня 2019 року, передбачає винятки, а саме: можливість вилучення (викупу) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності для суспільних потреб (див. пункт 29.1 цієї постанови); можливість передання земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв) у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб (див. пункт 29.2 цієї постанови); можливість зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами (див. пункт 29.2 цієї постанови).

Виключення із заборони відчуження згідно з підпунктом б пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України у редакції, чинній на час укладення договору міни, можливості обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону Верховний Суд України у постановах від 5 листопада 2014 року у справі № 6-172цс14 і від 11 лютого 2015 року у справі № 6-5цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-464цс16 витлумачив так:

Міна (обмін) земельних часток (паїв) відповідно до вимог закону є цивільно-правовою угодою, яка, однак, може укладатися та реалізовуватись лише у порядку, передбаченому в Законі № 899-IV.

Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних ділянок (паїв) № 899-IV застосовується лише одноразово при переведенні земельної ділянки (паю) з невизначеними межами в закріплену на місцевості земельну ділянку з конкретним цільовим призначенням.

Стаття 14 Закону № 899-IV передбачає, що у разі якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву. Обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників відповідно до закону та посвідчується нотаріально.

Частина перша статті 5 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних ділянок (паїв) встановлює що матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників, оформлюють сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку.

Право на обмін земельних часток (паїв) можна реалізувати в період між проведенням зборів власників земельних часток (паїв) щодо розподілу земельних ділянок та видачею їхнім власникам державних актів на право власності на землю.

Ні у ЗК України, ні в інших Законах України немає порядку міни земельних часток (паїв) в інших випадках.

Об`єктами обміну можуть бути земельні ділянки сільськогосподарського призначення за схемою «пай на пай» та лише у випадку, передбаченому статтею 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних ділянок (паїв) .

Підпунктом б пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України) у редакції, чинній на час укладення договору міни, допускається можливості обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону, оскільки на підставі статей 5 і 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних ділянок (паїв) встановив, що такий обмін може відбутися за схемою «пай на пай» .

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини перша та п`ята статті 203 ЦК України).

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості (частини перша-третя статті 715 ЦК України).

Згідно норм ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Встановлено, що ОСОБА_1 обміняв свою більшу за розміром земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на меншу за розміром земельну ділянку такого ж призначення у межах Новоукраїнського району Кіровоградської області, належну ОСОБА_3 , за що отримав грошову доплату у сумі 120 000,00 грн. Вказане не суперечить частині третій статті 715 ЦК України щодо можливості встановлення доплати у договорі міни.

Підписуючи спірний договір, позивач засвідчив, що йому зрозумілі усі права та обов`язки, та що волевиявлення на вчинення даного правочину відповідає його внутрішній волі, він погодився з усіма істотними умовами договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 справа №227/1506/18 відхилила як необґрунтовані доводи касаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду України щодо застосування підпункту б пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України у редакції, що була чинною до 1 січня 2019 року, стосовно можливості обміну земельних ділянок сільськогосподарського призначення лише за схемою «пай на пай» і відступила від цього висновку.

Підпункт б пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України у редакції, чинній на час укладення договору міни, гарантував можливість обміну не земельної частки (паю) на іншу земельну частку (пай), а земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону.

Частина перша статті 14 Закону № 899-IV не обмежувала випадки, за яких може бути проведений такий обмін, а визначала одну з можливостей обміну земельними ділянками, що використовуються їхніми власниками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Частина третя статті 715 ЦК України передбачає можливість встановлення у договорі міни доплати.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що висновок Верховного Суду України стосовно можливості обміну земельних ділянок сільськогосподарського призначення лише за схемою «пай на пай» стосувався припису підпункту б пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України у редакції, що була чинною до 1 січня 2019 року. А згідно із Законом України № 2498-VIII від 10 липня 2018 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні у підпункті б пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України слова обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону були замінені словами обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків .

Згідно з частиною другою статті 37-1 ЗК України, яка чинна з 1 січня 2019 року, власники земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть обмінюватися такими земельними ділянками. Обмін (міна) земельної ділянки державної або комунальної власності, розташованої у масиві земель сільськогосподарського призначення, на іншу земельну ділянку, розташовану у цьому ж масиві, здійснюється лише у разі, якщо обидві земельні ділянки мають однакову нормативну грошову оцінку або різниця між нормативними грошовими оцінками становить не більш як 10 відсотків.

У разі, якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву (частина перша статті 14 Закону № 899-IV).

Сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку (абзац одинадцятий частини першої статті 5 Закону № 899-IV).

Частина перша статті 14 Закону № 899-IV визначає один з випадків можливого обміну земельними ділянками, що використовуються власниками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а не регулює обмін земельними частками (паями), права на які підтверджені сертифікатом, і розподіленими та визначеними у натурі земельними ділянками, які ще не зареєстровані за власниками земельних часток (паїв).

Стаття 14 Закону № 899-IV не забороняє можливість обміну земельними ділянками, що використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в інших випадках, ніж той, який визначений у частині першій цієї статті, як і не забороняє можливість обміну іншими, ніж призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельними ділянками сільськогосподарського призначення.

Отже правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору міни від 09.10.2016 року, не суперечать пункту 15 розділу Х Перехідні положення ЗК України у редакції, чинній на час укладення договору міни, та відповідають положенням статей 203, 715, 716 ЦК України,а приписи статті 14 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних ділянок (паїв) № 899-IV до спірних правовідносин не застосовуються.

Той факт, що земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, обмін яких було здійснено між сторонами, не знаходяться всередині єдиного масиву земель сількогосподарського призначення, не спростовує правомірності вчиненого сторонами правочину, оскільки до набрання чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні , яким доповнено ЗК України статтею 37-1 Особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, а також полезахисними лісовими смугами, які обмежують такий масив , чинне законодавство не встановлювало заборони на укладення договору міни земельних ділянок, розташованих у різних масивах земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно, укладаючи 24.07.2018 договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), відповідач правомірно передав ОСОБА_3 право цільового використання (емфітевтнчне право) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої на території Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, площею 6,5362 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3524080600:02:002:0280, як власник даної земельної ділянки, яку набув за договором міни земельних ділянок, укладеним від 09.10.2016 року зі ОСОБА_10 , посвідченим приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області Поляковою Н. В. 09.10.2016 за реєстровим № 362.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору міни земельної ділянки, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та купівлі - продажу емфітевтичного права, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку і речових прав на нерухоме майно з підстав, що на час вирішення спору існує мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, тобто заборона на вчинення будь-яких правочинів, які прямо чи опосередковано передбачають перехід права власності від однієї до іншої особи на землі сільськогосподарського призначення у будь якій формі, є безпідставним, не відповідає вимогам норм матеріального права, зроблений з порушенням норм процесуального права, без врахування і належної оцінки всіх обставин та наданих сторонами доказів, грунтується на припущеннях.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі за їх безпідставністю і недоведеністю обставин, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, а також у зв`язку з не залученням судом першої інстанції до участі у справі як відповідачів: сторони оспорюваного договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) ОСОБА_3 , та землекористувача, реєстрація речового права якого оспорюється - ФГ "Обрій".

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 4228,50грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Питання про відшкодування понесених судових витрат за надання правничої допомоги ОСОБА_3 не ставилося, та апеляційним судом не вирішувалося.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2018 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря", треті особи без самостійних позовних вимог: приватний нотаріус Новоукраїнського районного нотаріального округу Полякова Наталія Василівна, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про визнання недійсним договору міни земельної ділянки, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та купівлі - продажу емфітевтичного права, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку і речових прав на нерухоме майно - відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 - 4228,50 грн сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

С. І. Мурашко