Постанова

від 08.10.2020 по справі 826/7198/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7198/18 Суддя (судді) першої інстанції: Патратій О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк", ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2018 року (місце ухвалення: м. Черкаси, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 02.10.2018) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк", ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення № 285 від 26.04.2018 в частині,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Артфінброк та ОСОБА_1 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення № 285 від 26.04.2018 р. у частині, що стосується ПАТ закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Інтегрум Венчурс .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2018 року року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що оскаржуваним рішенням з 27.04.2018 р. зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо цінних паперів, емітованих ПАТ закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Інтегрум Венчурс , що безпосередньо порушує права позивачів на вільне володіння їх майно, а відтак, судом першої інстанції зроблено безпідставні висновки, що спірне рішення не зачіпає їх права.

Крім того, апелянтами зазначено, що спірне рішення прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, оскільки постанова слідчого не може бути підставою для зупинення внесення змін.

До Шостого апеляційного адміністративного суду 19.12.2018 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу зареєстрований за № 9012, відповідно до якого відповідачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 року зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Артфінброк , ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Артфінброк , ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення № 285 від 26 квітня 2018 року в частині до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 826/2212/17.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Артфінброк , ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2018 року поновлено.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до виписки про операції на рахунках в цінних паперах № НОМЕР_1 з 01.10.2017р. по 31.12.2017р. товариство з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія "Артфінброк" є власником 78 014 (сімсот вісімдесят тисяч чотирнадцять) штук цінних паперів, емітованих ПАТ ЗНВКІФ "Інтегрум Венчурс", загальною номінальною вартістю 78 014,00 грн.

У відповідності до виписки про операції на рахунках в цінних паперах № НОМЕР_2 станом на 04.05.2018р. ОСОБА_1 є власником 2 767 717 штук цінних паперів, емітованих ПАТ ЗНВКІФ "Інтегрум Венчурс", загальною номінальною вартістю 2 767 717,00 грн.

Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 285 від 26.04.2018р. зупинено з 27.04.2018р. внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо цінних паперів, емітованих рядом юридичних осіб згідно переліку.

Пунктом другим даного рішення заборонено ПАТ "Національний депозитарій України" та депозитарним установам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери, здійснювати облікові операції щодо цінних паперів.

Порядковий номер 20 Переліку до Рішення визначає наступне товариство, на яке відповідачем накладено санкцію у вигляді зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів - Публічне акціонерне товариство закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інтегрум Венчурс" (ідентифікаційний код 38656883, скорочена назва - ПАТ ЗНВКІФ "Інтегрум Венчурс").

Рішення № 285 від 26.04.2018р. прийнято за результатами аналізу ситуації щодо товариств та з урахуванням постанови старшого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі головного управління ДФС у м. Києві капітана податкової міліції Сидорчука Романа Анатолійовича від 04.04.2018р., яка надійшла до Комісії листом від 05.04.2018р. за вх. № 1164, про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку та проведення позапланової перевірки, внесеної в межах досудового розслідування за № 32017100000000066 від 13.05.2017р.

Вважаючи таке рішення протиправним в частині включення до списку ПАТ ЗНВКІФ "Інтегрум Венчурс", позивачі і звернулись з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходи в з того, що спірною постановою Нацкомісії права позивачів не порушуються, а належним позивачем щодо оскарження такого рішення суб`єкта владних повноважень є ПАТ ЗНВКІФ "Інтегрум Венчурс".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції позивачі у даній справі є власниками цінних паперів, емітованих ПАТ ЗНВКІФ "Інтегрум Венчурс".

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Нацкомісії у спірних правовідносинах визначені, зокрема Законом України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні ( надалі - Закон № 448/96-ВР), який визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Відповідно до статті 2 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, з метою створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; гарантування прав власності на цінні папери; захисту прав учасників фондового ринку; контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.

Згідно з положеннями статті 3 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах:

прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів;

регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов`язків учасників ринку цінних паперів;

видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;

реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів;

контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам;

встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням;

пруденційний нагляд за професійними учасниками фондового ринку в межах діяльності, яка провадиться таким учасником на підставі виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензії;

контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів;

контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;

проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Статтею 7 Закону № 448/96-ВР передбачено, що основними завданнями Нацкомісії є, у тому числі: захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Повноваження Нацкомісії визначені у статті 8 Закону № 448/96-ВР, відповідно до пункту 30 частини першої якої, Нацкомісія має право для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Комісії внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що Нацкомісія є органом, що здійснює державне регулювання ринку цінних паперів, та органом, уповноваженим приймати рішення щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку, зокрема, для захисту інтересів держави та інвесторів.

Як вбачається з матерів справи, оскаржуване рішення щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, у тому числі ПАТ ЗНВКІФ "Інтегрум Венчурс", прийнято Нацкомісією на підставі постанови слідчого про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку, якою зобов`язано на найближчому засіданні прийняти відповідне рішення стосовно ряду товариств за переліком, винесеної у зв`язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні.

При цьому, основним доводом щодо протиправності спірного рішення Нацкомісії апелянтами вказано на відсутність у останньої повноважень щодо прийняття таких рішень на підставі відповідної постанови слідчого.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

КАС України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (стаття 1 КАС України). Згідно статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Справи на які поширюється юрисдикція адміністративних судів визначені у частинні першій статті 19 КАС України. У частині другій зазначеної норми процесуального закону перелічені спори, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, зокрема у ній зазначено справи що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2).

Предметом розгляду у цій справі є рішення суб`єкту владних повноважень щодо обмеження здійснення операцій у системі депозитарного обліку з цінними паперами певного емітента - встановлення обмеження на здійснення облікових операцій з усіма цінними паперами певного емітента, що прийнято на прийнято на виконання постанови слідчого в рамках досудового розслідування.

У запереченнях Нацкомісією доводів позивача покликання на існування постанови слідчого і обов`язковість її виконання було основним (ключовим) аргументом незгоди з тим, що Нацкомісія діяла незаконно, коли прийняла спірне рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно із частиною п`ятою статті 40 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

За приписами частин шостої та сьомої статті 110 КПК України постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, і є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Порядок, строки оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора під час досудового розслідування та на стадії підготовчого провадження у суді визначаються статтями 303- 308 КПК України.

Зі змісту вказаних законодавчих норм вбачається, що постанова слідчого є обов`язковою для виконання, але може бути оскаржена до слідчого судді, якщо особа вважає її незаконною. За результатами розгляду скарги на постанову слідчого постановляється ухвала слідчого судді, зокрема, про скасування рішення слідчого або про відмову у задоволенні скарги.

Крім того, питання щодо перевірки на предмет законності постанови слідчого, наслідком чого є скасування рішення слідчого або про відмову у задоволенні скарги, не може бути вирішено в рамках адміністративної справи, оскільки віднесено до кримінального судочинства.

Апелянтами до матерів справи не надано доказів визнання незаконною та скасування постанови слідчого у порядку кримінального судочинства, а тому така постанова слідчого підлягає обов`язковому виконанню Нацкомісією.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу апелянтів, що відповідно до частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства, а відтак доводи апеляційної скарги в частині протиправності постанови слідчого не можуть бути предметом розгляду даної справи.

Суд також звертає увагу на те, що органам державної влади, в тому числі Нацкомісії не надано право ревізувати рішення органів (посадових осіб), які є обов`язковими для виконання, ухвалених в порядку КПК України, окрім суду встановленого законом в розумінні статті 6 Конвенції, що відповідає принципу правової визначеності, оскільки для безперешкодної реалізації прав людини та громадянина кожен повинен бути впевнений в тому, що гарантовані йому права є непорушними та підлягають належному захисту.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції та в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу належного урядування .

Принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

З огляду на викладене, постанова слідчого підлягала обов`язковому виконанню Нацкомісією, оскільки остання зобов`язана відповідно до статті 19 Конституції України діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, також і на підставі КПК України.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.08.2019 року у справі № 826/2212/17.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що помилкове зазначення Окружним адміністративним судом міста Києва про те, що спірним рішенням не порушено права позивачів, вказує на невірне встановлення останнім фактичних обставин справи. У зв`язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає зміні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, однак обґрунтував його з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Наведені вище обставини є підставою для зміни судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - змінити, зазначивши, що підстави для задоволення позовних вимог викладені у мотивувальній частині даної постанови.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк", ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк", ОСОБА_1 до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення № 285 від 26.04.2018 в частині задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2018 року - змінити в мотивувальній частині.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А.Б. Парінов (Повний текст постанови складено 08.10.2020 р.)