Постанова

від 25.02.2010 по справі 12/278

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТ ИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна , 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер сп рави >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2010 року 13:04 № 12/278

Окружний адмініс тративний суд міста Києва у с кладі колегії суддів:

Головуюча суддя Шелест С. Б.

Судді: Донець В.А., Маруліна Л.О.

при секретарі судового з асідання Шолковій Т.Ю., розгля нувши матеріали справи

За позовом: ОС ОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА _6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОС ОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБ А_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_ 19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, О СОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 , ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОС ОБА_27

до відповідачів: 1Державної податко вої адміністрації України

2. Міністерства внутрішн іх справ України

3.Мінстерства юстиції Ук раїни

про визнання нормативно - правового акт у таким, що не відповідає прав овому акту вищої юридичної с или та неправомірними дії

За участю представників сторін:

Від позивачів: ОСОБ А_1 - представник за довіре ностями

Від відповідача 1: Сема к О.М. - представник за дові реністю

Від відповідача 2: не з' явились

Від відповідача 3:Опанас енко А.В. - представник за д овіреністю

у судовому засіданні 25.02.2010р . відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинс тва України оголошено вступн у та резолютивну частини пос танови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачі звернулись до суду з позовом та уточненн ями до нього від 07.04.08р. про визна ння спільного Наказу Державн ої податкової адміністрації України та Міністерства вну трішніх справ України «Про з атвердження порядку внесенн я відмітки до паспорта грома дянина України щодо ідентифі каційного номера фізичної ос оби - платника податків та і нших обов' язкових платежів »від 19.10.04р. №602/1226, зареєстрованог о в Мін' юсті України за №1345/9944 в ід 20.10.04р таким, що не відповідає правовому акту вищої юридич ної сили - Закону України «П ро Державний реєстр фізичних осіб - платників податків т а інших обов' язкових платеж ів»; а саме: визнати право пози вачів на раніше встановлену форму обліку, тобто за прізви щем, іменем та по - батькові; в изнати незаконним облік, згі дно з Порядком, по серії та ном еру паспорту без прізвища, ім ' я та по - батькові; визнати незаконною вимогу ДПА Украї ни та МВС України згідно Поря дку надання персональних дан их для внесення до державног о реєстру; визнати право пози вачів на невнесення інформац ії про них в держреєстр та ви знання неправомірними дії Мі ністерства юстиції України щ одо здійснення державної реє страції вказаного наказу.

На виконання ч. 3 ст. 171 КАС Укра їни у Офіційному віснику Укр аїни №60 2009 року опубліковано ог олошення щодо оскарження вк азаного нормативно - правов ого акту, докази чого долучен і до матеріалів справи (т. 1 а.с. 375).

На підставі протоколу розп оділу справ між суддями авто матизованої системи докумен тообігу Окружного адміністр ативного суду м. Києва справа №12/278 передана на розгляд колег ії суддів: головуюча суддя Ше лест С.Б., судді Донець В.А., Мару ліна Л.О.

Ухвалою від 27.01.10р. справа №12/278 п рийнята до провадження вказа ною колегією суддів.

Телеграмами, які надійшли д о суду 25.02.10р., позивачі - ОСОБ А_4М, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_27, ОСОБА_18, ОСОБА_ 19, ОСОБА_25, ОСОБА_6, ОС ОБА_21 - просили суд проводи ти розгляд справи за їх відсу тності.

Позивач ОСОБА_1, який так ож є представником позивачів позов підтримав та зазначив , що позивачі є прихожанами це рков та за своїми релігійним и переконаннями не бажають м ати ідентифікаційні номери. У п. 1.3 оспорюваного наказу виз начено, що громадяни України , які відмовились від прийнят тя ідентифікаційного номера , обліковуються як платники п одатків та інших обов'язкови х платежів за серією та номер ом паспорта, тобто фактично о блік здійснюється не за пріз вищем, ім' ям та по - батьков і, а за цифровим позначенням, я ке збігається з номером пасп орта, що, на думку позивачів, п орушує їх права на раніше вст ановлену Законом України «Пр о Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов' язкових платежі в»форму обліку платників под атків по прізвищу, імені та по - батькові без застосування ідентифікаційних номерів.

Невідповідність оспорюван ого наказу Закону України «П ро Державний реєстр фізичних осіб - платників податків т а інших обов' язкових платеж ів», на думку позивачів, поляг ає в тому, що у відповідності д о ч. 2 ст. 1 вищезазначеного Зако ну для осіб, які через свої ре лігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про ц е відповідні державні органи , зберігаються раніше встано влені форми обліку платників податків та інших обов'язков их платежів; у паспортах зазн ачених осіб робиться відмітк а про наявність у них права зд ійснювати будь-які платежі б ез ідентифікаційного номера . Тоді як п. 1.3 оспорюваного нака зу, який розроблено згідно із вказаним Законом, містить по силання на те, що такі особи по винні обліковуватися як пла тники податків та інших обов 'язкових платежів за серією т а номером паспорта.

Крім того, представник пози вача посилався на те, що ч. 2 ст. 5 Закону України «Про Державн ий реєстр фізичних осіб - пл атників податків та інших об ов' язкових платежів»визна чено, що до Державного реєстр у не вноситься інформація пр о осіб, які через свої релігій ні або інші переконання відм овляються від прийняття іден тифікаційного номера та офіц ійно повідомляють про це від повідні державні органи, тод і як оспорюваний наказ місти ть посилання на внесення змі н до Державного реєстру, що фа ктично означає, що інформаці я не вилучена з реєстру; оскар жуваний наказ жодним чином н е врегулював питання скасува ння ідентифікаційних номері в позивачів, виключення пов' язаної з ними інформації з Де ржавного реєстру, знищення о блікових карток тощо.

Дії Міністерства юстиції У країни щодо державної реєстр ації оспорюваного наказу поз ивач вважає неправомірними , з посиланням на те, що вони су перечать Указу Президента Ук раїни «Про державну реєстрац ію нормативно - правових акт ів міністерств та інших орга нів виконавчої влади»від 03.10.92р . №493, Положенню про державну ре єстрацію нормативно - право вих актів міністерств, інших органів виконавчої влади, ор ганів господарського управл іння та контролю, що зачіпают ь права, свободи й законні інт ереси громадян або мають між відомчий характер, затвердже ного постановою Кабінету Мін істрів України від 28.12.92р. №7312 та П орядку подання нормативно - правових актів на державну р еєстрацію до Міністерства юс тиції України та проведення їх державної реєстрації, зат вердженого наказом Міністер ства юстиції від 12.04.05р. №34/5.

Враховуючи викладене, пози вачі просили суд задовольнит и адміністративний позов в п овному обсязі.

Представник відповідача - 1 в судовому засіданні та в зап ереченнях, поданих до суду, пр оти позову заперечував та за значив, що оспорюваний наказ розроблено згідно із Законо м України «Про Державний реє стр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язков их платежів»та Постановою Ве рховної Ради України від 26.06.92 N 2 503-XII «Про затвердження положен ь про паспорт громадянина Ук раїни та свідоцтво про народ ження»для визначення процед ури відмови від ідентифікаці йного номеру та внесення від повідної відмітки до паспорт ів фізичних осіб. Право позив ачів здійснювати будь - які платежі без ідентифікаційно го номеру встановлено Законо м, тоді як спірним наказом виз начено механізм внесення ві дмітки про наявність права з дійснювати будь - які платеж і без ідентифікаційного номе ра до паспорта фізичної особ и, яка через свої релігійні аб о інші переконання відмовляє ться від прийняття ідентифік аційного номера та офіційно повідомила про це орган держ авної податкової служби. При цьому реєстраційні дані, які подає фізична особа до орган у податкової служби, та номер , що стоїть на штампі, до Держа вного реєстру не вносяться, в зв' язку з чим, відповідач-1 в важає вимоги позивачів безпі дставними та такими, що не під лягають задоволенню.

Крім того, представник відп овідача -1 просив суд відмовит и у задоволенні позову в зв' язку з пропущенням позивачам и річного строку, визначеног о ст. 99 КАС України, для звернен ня до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобо д та інтересів.

Представник відповідача -2 д о суду не з' явився, про дату т а час судового засідання був повідомлений належним чином .

Матеріали справи містять п исьмові заперечення відпові дача-2 від 15.07.09р., в яких представ ник заперечив проти позову, в тому числі, з посиланням на пр опущення позивачами строку з вернення до суду та просив су д застосувати наслідки пропу щення строку звернення до су ду, визначені ст. 100 КАС України .

Представник відповідача - 3 проти позову заперечував, по силаючись на те, що оскаржува ний наказ був узгоджений з ус іма суб' єктами відповідних правовідносин, в тому числі і з Державним комітетом Украї ни у справах релігії та Канце лярією Митрополії Українськ ої Православної Церкви, вида ний в межах компетенції Держ авної податкової адміністра ції та Міністерства внутрішн іх справ, відповідає чинному законодавству.

Представник відповідача -3 п росить суд врахувати, що спір ний наказ неодноразово оскар жувався в судовому порядку і є такі, що вже набрали законно ї сили рішення судів, якими вс тановлено відповідність цьо го чинному законодавству.

За наведених обставин, пред ставник відповідача-3 просив відмовити в задоволенні адм іністративного позову.

Розглянувши матеріали сп рави, заслухавши доводи і зап еречення представників сто рін, Окружний адміністративн ий суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Зако ну України «Про державний ре єстр фізичних осіб - платник ів податків та інших обов' я зкових платежів»22 грудня 1994 ро ку N 320/94-ВР (далі - Закон), для осіб , які через свої релігійні або інші переконання відмовляют ься від прийняття ідентифіка ційного номера та офіційно п овідомляють про це відповідн і державні органи, зберігают ься раніше встановлені форми обліку платників податків т а інших обов'язкових платежі в. У паспортах зазначених осі б робиться відмітка про наяв ність у них права здійснюват и будь-які платежі без іденти фікаційного номера.

Згідно із вказаним Законо м та Постановою Верховної Ра ди України від 26.06.92 N 2503-XII «Про зат вердження положень про паспо рт громадянина України та св ідоцтво про народження»ДПА У країни та МВС України було ви дано спільний Наказ (далі - с пільний наказ) «Про затвердж ення Порядку унесення відміт ки до паспорта громадянина У країни щодо ідентифікаційно го номера фізичної особи - пла тника податків та інших обов 'язкових платежів»(далі - Поря док), яким визначено процедур у внесення відмітки про наяв ність права здійснювати будь -які платежі без ідентифікац ійного номера до паспорта фі зичної особи, яка через свої р елігійні або інші переконанн я відмовляється від прийнятт я ідентифікаційного номера т а офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.

Відповідно до п. 1.2 вказаного Порядку, відмітка вноситься до паспорта громадянина Укр аїни.

Громадяни України, які відм овились від прийняття іденти фікаційного номера, облікову ються як платники податків т а інших обов'язкових платежі в за серією та номером паспор та (п. 1.3 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі є прихожани нами церков, православними х ристиянами, які не бажають ма ти електронне цифрове ім' я - ідентифікаційний номер.

Обґрунтовуючи позовні ви моги, позивачі посилались на те, що в порушення Закону Укра їни «Про Державний реєстр фі зичних осіб - платників подат ків та інших обов'язкових пла тежів»за оспорюваним спільн им наказом облік осіб, які від мовились від ідентифікаційн ого номера, здійснюється под атковими органами за номером та серією паспорта, що фактич но є тим же цифровим ім' ям. По зивачі вважають, що оскар жуваний Наказ не передбачає вилучення інформації про поз ивачів із Державного реєстру фізичних осіб-платників под атків та інших обов'язкових п латежів та не забезпечує про ведення обліку позивачів за раніше встановленою формою о бліку платників податків та інших обов'язкових платежів по прізвищу, імені та по батьк ові.

Суд вважає такі доводи безп ідставними, виходячи за наст упного.

Відповідно до пп. 1.4 та 1.5 Поряд ку особа, яка через свої реліг ійні або інші переконання ві дмовляється від прийняття ід ентифікаційного номера у раз і відсутності у неї ідентифі каційного номера, а також осо ба, яка через свої релігійні а бо інші переконання відмовля ється від прийняття ідентифі каційного номера у разі наяв ності у неї ідентифікаційног о номера, повідомляє у формі з аяви податковий орган за міс цем своєї реєстрації.

Пунктом 2 Порядку визначени й перелік документів, що пода є фізична особа, яка відмовля ється від ідентифікаційного номера, до органу державної п одаткової служби.

Згідно з п. 3.4 орган державної податкової служби у термін д о 30 календарних днів з дня при йняття заяви надає заявнику довідку, форма якої наведена у додатку 3 до Порядку, або від мовляє в наданні такої довід ки із зазначенням причин від мови.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку фізична особа, яка відмовляє ться від ідентифікаційного н омера, подає до органу внутрі шніх справ за своїм місцем ре єстрації довідку за формою N В 3 та паспорт громадянина Укра їни. Посадова особа органу вн утрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його р еєстрації щодо внесення відм ітки до його паспорта розгля дає довідку за формою N В3 щодо повноти і правильності її за повнення та відповідності пр ед'явленому паспорту. У разі в ідсутності невідповідносте й посадова особа вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку наступного змісту «Має прав о здійснювати будь-які плате жі без ідентифікаційного ном ера».

Інформація, зазначена в зая ві, використовується податко вими органами для формування відносно особи, яка через сво ї релігійні або інші перекон ання відмовляється від ідент ифікаційного номера, відпові дної особової справи. Після ї ї формування, дані про таку ос обу виключаються з Державног о реєстру, без порушення повн оти обліку платників податкі в та інших обов'язкових плате жів, а облік особи здійснюєть ся в альтернативній формі - за серією та номером паспорта.

Як пояснив представник від повідача -1 у судовому засідан ні інформація, зазначена в за яві, використовується податк овими органами також з метою уникнення випадків, коли гро мадяни помилково подають до органу державної податкової служби заяву за формою № В1, ма ючи при цьому ідентифікаційн ий номер.

Слова «відповідні зміни до Державного реєстру», що зазн ачені в п. 6.1 Порядку та у заяві за формою №В2 означають вилуч ення ідентифікаційного номе ра та інформації щодо громад янина із Державного реєстру; заява за формою №В1 не містить зазначених слів, оскільки ін формація про громадян у Держ авному реєстрі відсутня. Від повідний комплект документі в та реєстраційних даних, що п одає фізична особа до органу державної податкової служби необхідні для забезпечення повноти обліку доходів, спла ти податків, запобіганню вин икнення помилок.

Номер, що стоїть на штампі (в ідмітці) у паспорті, не є ідент ифікатором особи; даний номе р відповідає порядковому ном еру документа (відривного ко рінця до довідки за формою №В 3), на підставі якого було внес ено дану відмітку до паспорт а органом внутрішніх справ; н омер складається із коду обл асті, коду адміністративного району органу державної под аткової служби та порядковог о номеру.

Реєстраційні дані, що подає фізична особа до органу держ авної податкової служби та н омер, який відображається у в ідмітці, до Державного реєст ру фізичних осіб - платників податків та інших обов' язк ових платежів не вносяться.

Отже, із викладеного вбачає ться, що даний Порядок розроб лений згідно з Законом Украї ни «Про Державний реєстр фіз ичних осіб - платників податк ів та інших обов'язкових плат ежів»та з метою його виконан ня для усунення прогалин в ре гулюванні спірного питання, в зв' язку з чим суд вважає, що Порядок не суперечить Закон у та відповідає правовому ак ту вищої юридичної сили.

З матеріалів справи вбачає ться, що листами ДПА України в ід 29.03.07р. №1554/Б/29-2115, №1550/П/29-2115, №1554/Б/29-2115, №1549 /Т/29-2115, №1550/П/29-2115, від 20.02.07р. №771/П/29-2115, від 29.02.07р. №1554/Б/29-2115, від 16.04.07р. №1853/Г/29-2115, від 19.04.07р. №31979/В/29-2115, №1979/В/29-2115, №1976/К/29-2115, від 12. 12.06р. №6546/Н/29-2115, № 6550/Б/29-2115, №6550/Б/29-2115, №6547/Ш/29-21 15, №6548/П/29-2115, від 12.01.07р. 85/Б/29-2115, №87/М/29-2115, ві д 23.05.06р. №2980/3/29-2115, від 15.08.06р. №4312/З/29-2115, від 11.07.06р. №3826/Д/29-2115 позивачам роз'ясне но порядок внесення відмітки до паспорта громадянина Укр аїни щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платн ика податків та інших обов'яз кових платежів, а також зазна чено, що облік осіб, які відмов ились від використання ідент ифікаційного номера, здійсню ється з використанням інформ ації про ім' я, прізвище та по - батькові, серії та номера п аспорта без використання іде нтифікаційного номера.

Як свідчать обставини спра ви та пояснення представника позивачів, останні не зверта лись до податкових органів з а місцем реєстрації із відпо відною довідкою та пакетом д окументів для внесення відмі тки про наявність права здій снювати будь - які платежі б ез ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи.

Згідно ст. 35 Конституції Укр аїни, ніхто не може бути увіль нений від своїх обов'язків пе ред державою або відмовитися від виконання законів за мот ивами релігійних переконань .

Враховуючи викладене та т е, що фактично право позивачі в оспорюваним наказом не пор ушено, вимога позивачів щодо визнання спільного Наказу Д ержавної податкової адмініс трації України та Міністерст ва внутрішніх справ України «Про затвердження порядку вн есення відмітки до паспорта громадянина України щодо іде нтифікайного номера фізично ї особи - платника податків та інших обов' язкових плат ежів»від 19.10.04р. №602/1226, зареєстров аного в Мін' юсті за №1345/9944 від 2 0.10.04р таким, що не відповідає пр авовому акту вищої юридичної сили - Закону України «Про Д ержавний реєстр фізичних осі б - платників податків та ін ших обов' язкових платежів» не підлягає задоволенню. Щод о вимог про

Відповідно до пункту 1 Полож ення про державну реєстрацію нормативно-правових актів м іністерств, інших органів ви конавчої влади, органів госп одарського управління та кон тролю, що зачіпають права, сво боди й законні інтереси гром адян або мають міжвідомчий х арактер (далі - Положення), зат вердженого постановою Кабін ету Міністрів України від 28.12.92 N 731, державна реєстрація норма тивно-правового акта полягає у проведенні правової експе ртизи на відповідність його Конституції та законодавств у України, Конвенції про захи ст прав людини і основополож них свобод, практиці Європей ського суду з прав людини, при йнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присв оєнні йому реєстраційного но мера та занесенні до Єдиного державного реєстру норматив но-правових актів. Згідно пун кту 6 Положення, державну реєс трацію нормативно-правових а ктів міністерств, інших цент ральних органів виконавчої в лади, органів господарського управління та контролю здій снює Міністерство юстиції.

Отже, враховуючи зазначен е, а також пункт 7 Положення, дл я узгодження нормативно-прав ового акта із заінтересовани ми органами цей документ пов инен носити міжвідомчий хара ктер, тобто бути обов'язковим для інших міністерств, орган ів виконавчої влади, органів господарського управління т а контролю, а також підприємс тв, установ і організацій, що н е входять до сфери управлінн я органу, який видав норматив но-правовий акт, зокрема, міс тити положення, норми та дору чення, що поширюються на інші органи.

Матеріали справи та поясне ння представника відповідач а -3 свідчать, що оскаржуваний наказ був узгоджений з усіма суб' єктами відповідних пра вовідносин, в тому числі з Дер жавним комітетом України у с правах релігії згідно листа від 20.09.04р. №8-4465/13 та Канцелярією Ки ївської Митрополії Українс ької Православної Церкви згі дно листа від 30.09.04р. №967.

Пунктом 13 Положення визначе но, що у державній реєстрації відмовляється, якщо нормати вно-правовий акт: а) не відпові дає Конституції України; б) ви дано з порушенням чинного за конодавства та Конвенції про захист прав людини і основоп оложних свобод відповідно до практики Європейського суду з прав людини, в) не узгоджено із заінтересованими органам и; г) викладено з порушенням пр авил правопису; д) не узгоджує ться з дорученням, даним орга ну, що видав акт.

Як вбачається із висновку М іністерства юстиції України від 20.10.04р. Порядок не містив під став для відмови у його держа вній реєстрації.

В обґрунтування неправомі рності дій відповідача -3 при д ержавній реєстрації Порядку позивачі посилаються на не в ідповідність Порядку чинном у законодавству.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС Укр аїни у справах щодо оскаржен ня рішень, дій чи бездіяльнос ті суб'єктів владних повнова жень адміністративні суди пе ревіряють, чи прийняті (вчине ні) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України; з вик ористанням повноваження з ме тою, з якою це повноваження на дано тощо.

У «межах повноважень» озна чає, що суб'єкт владних повнов ажень повинен приймати рішен ня, а дії вчиняти відповідно д о встановлених законом повно важень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повно важеннями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прям і повноваження", так і повнова ження, які прямо законом не пе редбачені, але безпосередньо випливають із положень зако ну і є необхідними для реаліз ації суб'єктом владних повно важень своїх функцій (завдан ь) - так звані "похідні повнова ження"

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'я заний дотримуватися встанов леної законом процедури і фо рми прийняття рішення або вч инення дії і повинен обирати лише визначені законом засо би.

Прийняття рішення, вчиненн я дії з використанням повнов аження з метою, з якою це повно важення надано, - цей критерій інакше може бути сформульов ано як принцип використання повноваження з належною мето ю. Якщо мету повноваження в за коні не визначено, то слід вих одити із загальної мети, яка в изначена у статті 3 Конституц ії України, - утвердження і заб езпечення прав людини є голо вним обов'язком держави.

Враховуючи викладене, суд в важає, що дії Міністерства юс тиції України по державній р еєстрації спільного Наказу є правомірними та такими, що вч инені у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конс титуцією та законами України .

Отже, враховуючи викладені обставини та встановлений с удом факт відповідності спіл ьного наказу правовому акту вищої юридичної сили - Зако ну України «Про Державний ре єстр фізичних осіб - платник ів податків і інших обов' яз кових платежів», суд вважає, щ о вимога про визнання неправ омірними дій Міністерства юс тиції України в частині держ авної реєстрації спільного Н аказу не підлягає задоволенн ю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд також враховує пр опущення позивачами строку д ля звернення до адміністрати вного суду.

Так, відповідно до ч. 1,2 ст. 99 КА С України адміністративний п озов може бути подано в межах строку звернення до адмініс тративного суду, встановлено го цим Кодексом або іншими за конами. Для звернення до адмі ністративного суду за захист ом прав, свобод та інтересів о соби встановлюється річни й строк, який, якщо не встан овлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася аб о повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Матеріали справи свідчать , що оспорюваний Наказ прийня то Державною податковою адмі ністрацією України та Мініст ерством внутрішніх справ Укр аїни 19 жовтня 2004 р., зареєстрова но в Міністерстві юстиції Ук раїни 20 жовтня 2004 р. за N 1345/9944; офіці йне опублікування відбулось в Офіційному віснику Україн и, 2004, N 42 (05.11.2004), ст. 2805; зміни внесені Н аказом Державної податкової адміністрації України, Міні стерства внутрішніх справ Ук раїни від 6 липня 2006 року N 386/663, за реєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2006 р. з а N 927/12801, офіційне опублікування відбулось в Офіційному вісн ику України, 2006, N 32 (23.08.2006), ст. 2343, тод і як позивачі звернулись до с уду в жовтні 2007 року.

Пропущення строку звернен ня до адміністративного суду є підставою для відмови у зад оволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін (ч. 1 с т. 100 КАС України).

Матеріали справи містять п исьмові заяви ДПА України (т. 1 , а.с. 334) та МВС України (т. 1 а. с. 355) п ро застосування судом насідк ів пропущення строків зверне ння до адміністративного суд у.

Крім того, суд враховує і ту обставину, що правомірність оспорюваного Порядку та дії Міністерства юстиції Україн и по його державній реєстрац ії неодноразово були предмет ом розгляду у справах районн их судів, адміністративного суду, апеляційної та касацій ної інстанції, якими визнано правомірними спільний Наказ та дії Мін' юсту України по й ого державній реєстрації.

За таких обставин, підста ви для задоволення адміністр ативного позову - відсутні.

Керуючись ст.124 Консти туції України, ст.ст. 71, 94, 97, 99, 100,158-163, 254 Кодексу адміністративног о судочинства України, Окруж ний адміністративний суд м. К иєва

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні адміністрат ивного позову відмовити

Дана постанова набирає законної сили після закінче ння строку подання заяви про апеляційне оскарження, вста новленого Кодексом адмініст ративного судочинства Украї ни, якщо таку заяву не було под ано.

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції протягом десяти днів з дня її складення в повному об сязі за правилами, встановле ними ст. ст. 185-187 КАС України, шля хом подання через суд першої інстанції заяви про апеляці йне оскарження з наступним п оданням протягом двадцяти дн ів апеляційної скарги. Апеля ційна скарга може бути подан а без попереднього подання з аяви про апеляційне оскаржен ня, якщо скарга подається у ст рок, встановлений для поданн я заяви про апеляційне оскар ження.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Донець В.А.

Маруліна Л.О.

Постанова складена в п овному обсязі: 02.03.10р.