Рішення

від 08.10.2020 по справі 183/1141/19

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1141/19

№ 2/183/580/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Пащенко А.С.,

розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро про стягнення заборгованості з орендної плати,-

в с т а н о в и в:

22 лютого 2019 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ямковий В.Ф., звернулася до суду з позовом в якому позивач просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро на користь позивача суму основного боргу по орендній платі 61896,45 грн. та понесені нею судові витрати на сплату судового збору та на правничу допомогу.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 112890, виданого 08.09.2003 Новомосковською районною державною адміністрацією, належить земельна ділянка площею 5,640 га, кадастровий номер 1223281000:02:002:0059, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. У 2003 році між нею та ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро був укладений Договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №04:05:126:02055. Договір оренди укладено строком на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев`ять днів, з моменту державної реєстрації. 13.07.2009 року між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди землі укладеного у 2003 році року, яка пройшла державну реєстрацію у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру. Додатковою угодою сторони продовжили термін дії договору оренди землі до 31.12.2021 року. Відповідач також зобов`язався сплачувати щороку позивачеві орендну плату у грошовій формі у розмірі 2 % від грошової оцінки землі, що становило 656,00 грн., а також Орендар взяв на себе зобов`язання проводити безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки позивача до 0,40 га, проводити відшкодування витрат на поховання. Крім того, договором передбачена можливість коригування орендної плати, у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку та у разі індексації грошової оцінки землі. Сторони погодили, що орендна плата вноситься у строк до 30 грудня поточного року, за несвоєчасну виплату орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочки (п.п.6 п.3 Договору). Між тим, позивач наполягає на тому, що починаючи з 2012 року відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної виплати орендної плати, внаслідок чого він звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2018 року, яке набрало законної сили 22 жовтня 2018 року, у справі № 183/6316/17 зазначений вище договір оренди земельної ділянки було розірвано. Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач не своєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату. За 2018 рік відповідач також не виплати позивачу орендну плату у розмірі 14068,08 грн., а тому за період з 2012 року по 2018 року, за підрахунками позивача утворилася заборгованість з орендної плати у розмірі 61896,45 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 22 лютого 2019 року відкрите спрощене позовне провадження по справі (а.с. 28-29).

Відповідачем 30.05.2019 року подано апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження (а.с. 33-35), яка залишена без задоволення постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.10.2019 року (а.с. 61-62).

У відзиві на позов відповідач наполягав на тому, що позивач отримав орендну плату за 2016-2017 рік у розмірі 18427грн. у грошовій формі. До вимог про стягнення заборгованості за 2012-2015 роки просить застосувати наслідки спливу позовної давності.

Сторони в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в подальшому в судове засідання сторони не з`явилися .

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Суду надано копію Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 112890, що був виданий 08.09.2003 року Новомосковською районною державною адміністрацією, у відповідності до якого ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки площею 5,640 га, кадастровий номер 1223281000:02:002:0059, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Земельна ділянка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.6).

У 2003 між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 5,640 га, яка розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який був зареєстрований Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 13 травня 2005 року за № 04:05:126:02055 (а.с.8).

Відповідно до умов договору, позивач надала відповідачу в строкове платне користування належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,640 га.

13.07.2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ АФ Олімпекс-Агро була підписана додаткова угода до договору оренди землі за № 04:05:126:02055 від 13.05.2005, що була зареєстрована у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів вчинено запис від 13.07.2009 року за № 04-09-126-03988. За умовами додаткової угоди в діючий договір оренди були внесені зміни щодо розміру орендної плати, у відповідності до якої Орендар зобов`язався нараховувати Орендодавцю орендну плату у розмірі 2% від грошової оцінки землі, а також проводити безкоштовну поставку соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га, орендар відшкодовує витрати на поховання. Додатковою угодою передбачено можливість підвищення орендної плати, визначено строк дії договору до 31 грудня 2021 року (а.с.10).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2018 року у цивільній справі № 183/6316/17, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма"Олімпекс-Агро" про розірвання договору оренди земельної ділянки - задоволено.

Розірвано Договір оренди земельної ділянки площею 5,640 га, кадастровий номер 1223281000:02:002:0059, без номеру та дати, зі змінами та доповненнями викладеними в Додатковій угоді, зареєстрованій 13.07.2009 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро , зареєстрований 13.05.2005 року у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за №04:05:126:02055, та вирішено питання стосовно судових витрат (а.с. 11-13). Зазначене рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 22 жовтня 2018 року.

З рішення суду у цивільній справі № 183/6316/17 вбачається, що при вирішенні питання про розірвання договору оренди земельної ділянки, суд дійшов до переконання про наявність у відповідача заборгованості по виплаті орендної плати.

Позивач зазначає, що за 2012 рік заборгованість складає 5776,60 грн., за 2013 рік - 6796 грн., за 2014 рік - 6796 грн., за 2015 рік - 8488,20 грн., за 2016 рік - 11903,65, за 2017 рік -8067,92 грн., за 2018 рік - 14068,08 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на факт отримання позивачем ОСОБА_1 орендної плати. На підтвердження доказів виплати орендної плати представником відповідача надано відомості про виплату ОСОБА_1 грошей (а.с.76-82), а саме: 01.07.2016 року 3684 грн.; 07.04.2017 року 1500 грн.; 14.06.2017 року 1743 грн.; 29.06.2017 року 1230 грн.; 11.07.2017 року 4770 грн.; 20.07.2017 року 753 грн.; 28.11.2017 року 307 грн. та 4440 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази,які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, судне бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку,встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, зазначені вище докази - копії відомостей на виплату орендної плати, в розумінні ст.77 ЦПК України, не можуть бути прийняті, як беззаперечні докази виплати орендної плати, оскільки суду не були представлені оригінали таких відомостей, представником відповідача подані лише ксерокопії. Також, враховуючи, що сторони з 2003 року перебували у договірних відносинах, з наданих відомостей не можливо встановити за які періоди було здійснено виплату, якщо така мала місце.

Крім того, у відомостях про виплату орендної плати, що містяться на а.с. 77,78,80 зазначено паспортні дані, які не відповідають паспорту позивача (а.с.6).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт наявності заборгованості по орендній платі, а відповідачем за допомогою належних та допустимих доказів цей факт не спростовано.

Відповідачем надано суду письмову заяву про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог за 2012-2015 роки.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правилами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що наведені у ст.ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи - ст. 261 ЦК України, за змістом якої початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки з даним позовом до суду позивач звернулась 22 лютого 2019 року, суд приходить до висновку що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 2012 року по 2015 рік включно задоволенню не підлягають у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Доказів виплати орендної плати позивачеві за 2016-2018 роки суду не подано.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми закону.

Ст.2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За ст. 21, 22 Закону України Про оренду землі , в редакції, чинній на момент укладання Договору, Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Абзац 5 статті 24 Закону України Про оренду землі встановлює право орендодавця на вимогу від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Умовами укладеного договору між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ АФ Олімпекс-Агро визначені строк виплати орендної плати: у грошовій формі щорічно до 30 грудня кожного місяця.

Як зазначалося вище, Договір оренди землі визначає розмір орендної плати у грошовій формі 3% від грошової оцінки землі, а також передбачає збільшення розміру орендної плати на підставі рішення орендаря прийнятого у формі наказу без укладення додаткової угоди у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати та у разі індексації законодавством грошової оцінки.

Позивачем суду подано довідку про зміну нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на території Василівської сільської ради, яка у 2016-2018 р. становила 108216 грн. за земельну частку розміром 3,67 га. (а.с. 16).

З державно акту на право приватної власності вбачається, що предметом оренди фактично було два земельних паї - № 59 та № 60 . Тому орендна плата нараховувалась у подвійному розмірі.

Суду надано наказ від 18.02.2016 року № 18-ОД, яким встановлено розмір орендної плати за укладеними договорами оренди з 01.01.2016 року (а.с. 19), в якому в рядку №37 для відділення Самарське встановлено відсоткову ставку орендної плати - 5,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 5951 грн. 81 коп., а з вирахуванням податків - 4791 грн.21 коп. (а.с.19).

Наказом відповідача №9 від 23.02.2017 року встановлено розмір орендної плати за укладеними договорами оренди з 01.07.2016 року (а.с. 85), в якому в рядку №31 для відділення Самарське встановлено відсоткову ставку орендної плати - 6,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 7033 грн. 96 коп., а з вирахуванням податків - 5662 грн. 34 коп.

Виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеного відсотка розміру орендної плати, сума орендної плати за використання земельної ділянки, належної позивачу з урахуванням довідки про нормативну грошову оцінку землі становив:

у 2016 році 11903,65 грн. ( 108216 / 100% х 5,5% х2)

у 2017 році 14068,08 грн. ( 108216 / 100% х 6,5% х2)

у 2018 році 14068,08 грн. ( 108216 / 100% х 6,5% х2)

Нормами п. 170.1 ст.170 ПК України визначено Особливості нарахування (виплати) та оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).

Так, п.170.1.1 п.170.1 ПК України визначає, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі

П.170.1.4 п.170.1 ст.170 ПК України вказує, що доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

П.167.1 ст.167 ПК України визначає, що Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

З 2015 року, відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Таким чином, з урахуванням норм ПК України, під час нарахування орендної плати з суми нарахованої орендної плати слід відняти податок на прибуток фізичних осіб та військовий збір. Відтак, сума орендної плати, належна до виплати позивачу становить:

за 2016 рік 11903,65 грн. - (2142,66 (18%ПДФО) + 178,55 (1,5%ВЗ)) = 9582,43 грн.;

за 2017 рік 14068,08 грн. - (2532,25 (18%ПДФО) + 211.02 (1,5%ВЗ)) = 11324,81 грн.;

за 2018 рік 14068,08 грн. - (2532,25 (18%ПДФО) + 211.02 (1,5%ВЗ)) = 11324,81 грн.

Оскільки за 2017 рік позивачем заявлено вимоги на суму 8067,92 грн., в цій частині суд вирішує вимоги в межах заявленої суми. За таких обставин, загальна сума до стягнення складає 28975,16 грн.( 9582,43 грн.+8067,92грн.+11324,81 грн.)

П.3 ч.1 ст.3 ЦК України визначає однією з загальних засад цивільного законодавства - свободу договору.

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.ч.1-3 ст.6 ЦК України).

Частина 1 ст.14 ЦК України визначає, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Оскільки відповідачем не виконано зобов`язання зі сплати орендної плати за землю, передбачене відповідним договором, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості з орендної плати за 2016-2018 роки у сумі 28975,16 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.

Згідно ч.1,3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В даному випадку відповідач не погоджуючись з розміром витрат на правничу допомогу, не зазначив та не надав суду доказів не співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інші проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано квитанцію до прибуткового касового ордера №19 від 01.04.2020 року, розрахунок вартості наданої правничої допомоги, додаток №1 до договору про надання правової допомоги у якому визначено розмір гонорару адвоката (а.с.97-99). При цьому надано розрахунок та заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн.

Крім того, копія договору про надання правової допомоги від 07.02.2019 року та ордер адвоката знаходиться в матеріалах справи (а.с.22-23).

У відповідності до ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги на суму 61896,45грн., з яких судом задоволено 28975,16 грн., що становить 46,52%.

Від заявленої суми 3000 грн. 46,52% складає 1395,60 грн.

Враховуючи складність справи, кількість судових засідань, кількість і зміст поданих представником позивача процесуальних документів, з урахуванням того, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд, з урахуванням вимог співмірності і розумності, вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 1000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., від якої 46,52% складає 357,46 грн., який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12,76-82,89,141, 263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 то Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Олімпекс-Агро про стягнення заборгованості з орендної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Агрофірми Олімпекс-Агро , (код ЄДРПОУ 30195842) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 5,640 га, кадастровий номер 1223281000:02:002:0059, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за період з 2016 року по 2018 рік у розмірі 28975 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) грн. 16 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Агрофірми Олімпекс-Агро , (код ЄДРПОУ 30195842) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 357,46 грн., а разом 1357 (одна тисяча триста п`ятдесят сім) грн. 46 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.