Постанова

від 29.09.2020 по справі 272/1197/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №272/1197/18 Головуючий у 1-й інст. Чуб І. А.

Категорія 60 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,

за участю секретаря Пеклін Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 272/1197/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - секретар виконавчого комітету Старокотельнянської сільської ради Андрушівського району Житомирської області Гебрич Неля Миколаївна, про визнання недійсним заповіту, свідоцтв про право на спадщину та скасування державної реєстрації, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 3 липня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Чуб І.А.,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_4 . Вказує, що вона єдиною спадкоємицею своєї бабусі за правом представлення, оскільки її мати ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 7 лютого 2018 року їй визначено додатковий строк для прийняття спадщини за законом та на підставі цього рішення нею була подана відповідна заява до державної нотаріальної контори.

Під час розгляду справи щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини їй стало відомо про те, що 12 січня 2012 року ОСОБА_4 склала заповіт, відповідно до якого належній їй земельні ділянки площею 3,2905 га та 3,2967 га, які розташовані в с. Стара Котельня, заповідала ОСОБА_2 . Вказаний заповіт був посвідчений секретарем виконавчого комітету Старокотельнянської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

На підставі цього заповіту ОСОБА_2 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначені земельні ділянки.

Позивач вказує, що на час посвідчення заповіту ОСОБА_4 перебувала у лікарні у тяжкому стані й не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Внаслідок захворювання вона була позбавлена можливості висловити свою волю щодо спадщини, прочитати текст заповіту та підписати його.

Окрім того, текст заповіту був виготовлений за допомогою комп`ютерної техніки, тобто заздалегідь, а не в приміщенні лікарні, чим порушено таємницю вчинення нотаріальної дії. Також у заповіті не зазначено, що його посвідчено за межами приміщення Старокотельнянської сільської ради, що свідчить про недотримання форми заповіту та порушення порядку його посвідчення.

Вказує, що підписи на заповіті та у реєстрі вчинення нотаріальних дій здійснені різними особами та в різний час.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 просила визнати недійсними зазначений заповіт, а також свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані 28 жовтня 2013 року Андрушівською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_2 .

Також просила визнати недійсною державну реєстрацію права власності на земельні ділянки площею 3,2905 га та 3,2967 га, які розташовані в с. Стара Котельня, Андрушівського району Житомирської області.

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 3 липня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат Пилипчук І.Д, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема, зазначає, що суд не надав належної оцінки показам свідків, які підтвердити ту обставину, що за життя ОСОБА_4 бажала залишити все належне їй майно у спадок ОСОБА_1 , яка була її єдиною онукою. Доказів щодо волевиявлення ОСОБА_4 про передачу свого майна ОСОБА_2 , матеріали справи не містять. За життя ОСОБА_4 мала можливість самостійно себе утримувати та обходитись у побуті без допомоги сторонніх осіб, відтак послання ОСОБА_2 на те, що вона надавала їй допомогу, не відповідає дійсності та не підтверджує факт волевиявлення ОСОБА_4 передати своє майно у спадщину останній.

Заслуговує на увагу й та обставина, що після посвідчення заповіту та до дня своєї смерті ОСОБА_4 не повідомляла нікому про наявність цього заповіту. Окрім того, у висновку судової експертизи вказано, що підпис на одному з примірників заповіту вчинений невідомою особою шляхом копіювання підпису ОСОБА_4 на просвіт. Експерт також чітко вказав, що підписи у Книзі нотаріальних дій від імені ОСОБА_4 , а також у другому примірнику заповіту, виконаний не тією особою, яка виконала підпис у заяві про призначення пенсії ОСОБА_4 .

Поза увагою суду залишилась й та обставина, що ОСОБА_4 на час посвідчення спірного заповіту перебувала у лікарні у тяжкому стані й фізично не могла підписати заповіт й висловити свою волю.

Всі наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на обгрунтованість позовних вимог.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та пояснив, що ОСОБА_4 не підписувала спірний заповіт, що підтверджується висновком судової експертизи. Окрім того, відсутність її волевиявлення щодо вчинення заповіту підтверджена показами свідків. Будучи спадкоємцем майна своєї бабусі за правом представлення, ОСОБА_1 вправі ставити питання про визнання недійсним вказаного заповіту, незважаючи на ту обставину, що рішення суду про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини на даний час скасоване в апеляційному порядку.

На думку представника ОСОБА_2 , апеляційна скарга є безпідставною.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу ( частина 2 статті 1223 ЦК України).

Частиною 1 статті 1266 ЦК України передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її ( частина 1 статті 1268 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У частинах 1 та 2 статті 1257 ЦК України закріплена норма про те, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті право на спадкування за правом представлення мала її внучка ОСОБА_1 , оскільки мати останньої - ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У встановлений законом строк ОСОБА_1 не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 7 лютого 2018 року ОСОБА_1 встановлено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , тривалістю один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Долучений до матеріалів справи заповіт, складений 12 січня 2012 року, містить інформацію про те, що ОСОБА_4 заповідала належній їй земельні ділянки площею 3,2905 га та 3,2967 га, які розташовані в с. Стара Котельня Андрушівського району Житомирської області, ОСОБА_2 .

Вказаний заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Старокотельнянської сільської ради Андрушівського району Житомирської області 12 січня 2012 року та зареєстрований в реєстрі за №2.

25 липня 2012 року ОСОБА_2 подала до Андрушівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4

28 жовтня 2013 року державним нотаріусом Андрушівської державної нотаріальної контори Житомирської області Мамонтовою І.О. на ім`я ОСОБА_2 видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на земельні ділянки площею 0,1060 га, 3,1907 га, 0,1062 га, 3,1843 га, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Старокотельнянської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

Матеріали справи також свідчать, що ОСОБА_4 з 7 січня по 26 січня 2012 року, а також з 30 січня 2012 року по 11 лютого 2012 року перебувала на стаціонарному лікуванні у Старокотельянській дільничній лікарні з діагнозом дисциркулярна енцефалопатія . Протягом періодів з 13 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року та з 2 березня 2012 року по 14 березня 2012 року у зв`язку із захворюваннями на артроз колінних суглобів та гострий бронхіт також проходила курси стаціонарного лікування у даному медичному закладі. З 15 березня 2012 року по 24 березня 2012 року стаціонарно лікувалась у терапевтичному відділенні цієї лікарні з діагнозом дисциркулярна енцефалопатія , з 26 березня 2012 року по 7 квітня 2012 року - з діагнозом хронічний поліостеоартроз , а з 9 квітня 2012 року по 19 квітня 2012 року - з діагнозом дисциркулярна енцефалопатія .

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №1420/2070-2079/19-25 від 29 жовтня 2019 року підпис від імені ОСОБА_4 у рядку Підпис

---

ОСОБА_4 у першому примірнику заповіту від 12 січня 2012 року, який міститься у справі Старокотельянської сільської ради, виконаний шляхом перерисовки на просвіт, з використанням підпису-моделі у рядку Підпис_____ ОСОБА_4 у другому примірнику заповіту від 12 січня 2012 року.

Також експертом зазначено, що підпис від імені ОСОБА_4 у рядку Підпис_____ ОСОБА_4 у другому примірнику вказаного заповіту виконаний не тією особою, яка виконала підпис від імені ОСОБА_4 під основним текстом заяви від 2 березня 1999 року від імені ОСОБА_4 про запит пенсійної справи, яка міститься у пенсійній справі ОСОБА_4 .

Окрім того, підпис від імені ОСОБА_4 у стовпчику 7 Розписка в одержанні нотаріально оформленого документа за номером нотаріальної дії №2 на сторінці 77 Книги нотаріальних дій Старокотельнянської сільської ради Андрушівського району Житомирської області - виконаний не тією особою, яка виконала підпис від імені ОСОБА_4 під основним текстом заяви від 2 березня 1999 року від імені ОСОБА_4 про запит пенсійної справи, яка міститься у пенсійній справі ОСОБА_4 .

Також у висновку зазначено, що підпис від імені ОСОБА_4 у рядку Підпис_____ ОСОБА_4 у другому примірнику цього заповіту виконаний не тією особою, яка виконала підпис від імені ОСОБА_4 у графі Підпис_____ заяви від 15 листопада 1984 року від імені ОСОБА_4 про призначення пенсії по старості, яка міститься у пенсійній справі ОСОБА_4

Підпис від імені ОСОБА_4 у стовпчику 7 Розписка в одержанні нотаріально оформленого документа за номером нотаріальної дії №2 на сторінці 77 Книги нотаріальних дій Старокотельнянської сільської ради Андрушівського району Житомирської області - виконаний не тією особою, яка виконала підпис від імені ОСОБА_4 під основним текстом заяви від 15 листопада 1984 року від імені ОСОБА_4 про призначення пенсії по старості, яка міститься у пенсійній справі ОСОБА_4 .

Отже, експерт прийшов до висновків про те, що підпис від імені ОСОБА_4 на першому примірнику спірного заповіту виконаний шляхом перерисовки на просвіт, з використанням підпису-моделі, який міститься у другому примірнику цього заповіту. В свою чергу, підписи від імені ОСОБА_4 на другому примірнику заповіту, на заяві від 2 березня 1999 року про витребування пенсійної справи, на заяві від 15 листопада 1984 року про призначення пенсії, а також у Книзі нотаріальних дій Старокотельнянської сільської ради виконаний різними особами.

Питання про те, чи виконаний підпис на заповіті ОСОБА_4 , на вирішення експертизи не ставилось.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 пояснили, що ОСОБА_4 усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними, дещо була обмежена в русі, пересувалася до допомогою палиць. Оскільки вона мала поважний вік, їй допомагала по господарству ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що ОСОБА_4 була доставлена у лікарню в січні 2012 року й перебувала у тяжкому стані, оскільки в неї був інсульт. До дня смерті лікувалась й 12 січня 2012 року перебувала на стаціонарному лікуванні.

Свідок ОСОБА_13 зазначила, що зі слів ОСОБА_4 їй було відомо про те, що остання має намір залишити своє майно у спадок внучці.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання заповіту недійсним.

Колегія суддів погоджується з висновком про відмову у задоволенні позову, оскільки системний аналіз норм ЦК України свідчить, що позовні вимоги спадкоємців за законом ( за правом представлення) про визнання недійсним заповіту з підстав, передбачених ч.2 ст. 1257 ЦК України, а також щодо встановлення нікчемності заповіту відповідно до ч.1 даної норми, підлягають задоволенню лише тоді, коли визнання недійсним оспорюваного заповіту чи встановлення його нікчемності є підставою для виникнення у цих спадкоємців права на спадкування. В свою чергу, право на спадкування мають ті особи, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину.

В судовому засіданні встановлено, що позивач протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не звернулась до Андрушівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 7 лютого 2018 року про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини було скасоване постановою Житомирського апеляційного суду від 14 липня 2020 року.

Враховуючи вищезазначене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,368, 374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , залишити без задоволення, а рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 3 липня 2020 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: