Постанова

від 07.10.2020 по справі 711/3426/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року

м. Черкаси

справа № 711/3426/19, провадження № 22-ц/821/1108/20 категорія 304000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.,

суддів: Василенко Л.І., Нерушак Л.В.

секретаря: Анкудінова О.І.

учасники справи :

позивач: Приватне підприємство Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД

представник позивача - адвокат: Мисан Василь Миколайович

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , Норченко Алла Володимирівна

представники відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Кредиті ініціативи - адвокати: Артеменко Петро Миколайович, Гамор Наталія Вікторівна

розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи - адвоката Артеменка Петра Миколайовича на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2020 року у справі за позовом Приватного підприємства Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД до Товариста з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , ОСОБА_1 про визнання недійсним іпотечного договору.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

22 квітня 2019 року ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД звернулася до суду з позовом до ТОВ Кредитні ініціативи , ОСОБА_1 про визнання недійсним іпотечного договору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД є юридичною особою, суб`єктом господарювання і основним її видом діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель. На підставі акту приймання-передачі майна до статутного фонду ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД та погодження його вартості від 14 березня 2018 року і протоколу № 1 від 14 березня 2018 року позивач став власником об`єкта нерухомого майна - незавершеного будівництва багатоквартирного багато секційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 .

Вказане нерухоме майно внесено до статутного фонду позивача його засновником ОСОБА_2 та належало останньому на праві власності згідно свідоцтва від 24 липня 2017 року, виданого приватним нотаріусом Левицькою Е.А., зареєстровано за № 7522. Згідно довідки КП Черкаське ЧООБТІ від 19 квітня 2019 року станом на вказану дату відсутній багатоквартирний багатосекційний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою АДРЕСА_1 .

У квітні 2019 року з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав позивачу стало відомо про наявність іпотечного договору, укладеного між ТОВ Кредитні ініціативи та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І.П. 06 травня 2008 року, зареєстрований під номером 882, предметом якого є майнові права на 27 квартир в будинку АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що наявність заборон та обтяжень 27-ми квартир за цією адресою порушує права та законні інтереси на забудову, оскільки на майбутні квартири неможливо буде оформити право власності і жоден інвестор не фінансуватиме їх будівництво.

Також, позивач зазначив, що він як власник нерухомого майна не є ні позичальником, ні іпотекодавцем по кредиту та не перебував і не перебуває в договірних відносинах з відповідачем ОСОБА_1 .

Квартири, майнові права на які є предметом іпотеки, не були побудовані і позивач не набував права власності на них. Забудовник квартир у 2016 році визнаний банкрутом, господарська діяльність його припинилася.

Зазначає, що на час укладення оспорюваного іпотечного договору від 06 травня 2008 року, стаття 5 ЗУ Про іпотеку не визначала майнові права як предмет іпотеки, що є підставою для визнання недійсним вказаного договору за умови наявності порушення прав і законних інтересів особи, яка його оспорює.

Крім того, задоволення позову не порушить прав ТОВ Кредитні ініціативи (іпотекодержателя , оскільки через фактичну відсутність предмета застави, іпотекодержатель позбавлений можливості звернути стягнення на квартири в порядку ст. 589 ЦК України.

Визнання в судовому порядку недійсним іпотечного договору буде підставою для зняття заборон з нерухомого майна позивача.

Просив суд визнати недійсним іпотечний договір, укладений між ТОВ Кредитні ініціативи та ОСОБА_1 від 06 травня 2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І.П. та зареєстрований у реєстрі за № 882.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2020 року позовні вимоги ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД задоволено.

Визнано іпотечний договір, укладений між ТОВ Кредитні ініціативи та ОСОБА_1 від 06 травня 2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І.П. та зареєстрований у реєстрі за № 882 недійсним.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що майнові права на об`єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із ЗУ від 25 грудня 2008 року № 800-VI Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва , яким були внесені зміни до ЗУ Про іпотеку .

При укладенні договору іпотеки були порушені положення 5 ЗУ Про іпотеку (у редакції, станом на 01 жовтня 2007 року), оскільки майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки.

Спірний договір іпотеки майнових прав на незакінчені будівництва квартир був укладений 06 травня 2008 року, тобто до визначення майнових прав на об`єкти незавершеного будівництва предметом іпотеки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник ТОВ Кредитні ініціативи - адвокат Артеменко П.М. просить скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2020 року як незаконне та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та не правильне застосування норм матеріального права.

Вирішуючи спір, суд не врахував, що майнове право що є предметом застави (іпотеки) - це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

Разом з тим, згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 5 ЗУ Про іпотеку (у редакції на момент укладення договору іпотеки) передбачали, що предметом іпотеки може виступати об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору.

Крім цього, районний суд не врахував при вирішенні спору висновку Об`єднаної палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 04 липня 2018 року, який зроблено за наслідками розгляду справи № 202/4494/16-ц, згідно якого сам по собі факт, що на час укладення договорів іпотеки стаття 5 ЗУ Про іпотеку не визначала майнові права як предмет іпотеки, не може свідчити про його недійсність, оскільки головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює договори.

Позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження порушення його прав оскаржуваним іпотечним договором, оскільки оспорюваний договір укладений між відповідачами і ними не оспорюється.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від представника ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД - адвоката Мисан В.М.. останній зазначив, що доводи апеляційної скарги є необгрунтованими й такими, що не дають підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Зазначив, що на час укладення оспорюваного іпотечного договору від 06 травня 2008 року, ст. 5 ЗУ Про іпотеку не визначала майнові права як предмет іпотеки, що є підставою для визнання недійсним вказаного договору за умови наявності порушення прав і законних інтересів особи, яка його оспорює.

Основним видом діяльності ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД є будівництво житлових і нежитлових будівель.

На підставі акту приймання-передачі майна до статутного фонду ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД та погодження його вартості від 14 березня 2018 року і протоколу № 1 від 14 березня 2018 року позивач став власником об`єкта нерухомого майна незавершеного будівництвом багатоповерхового багатосекційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 . Право власності у встановленому законом порядку зареєстровано за позивачем в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 15 квітня 2019 року № 163472302.

Наявність заборон та обтяжень 27-ми квартир у вищезазначеному незавершеному будівництвом багатоповерховому багатосекційному житловому будинку порушує права та законні інтереси позивача на забудову, оскільки на майбутні квартири неможливо буде оформити право власності і жоден інвестор не фінансуватиме їх будівництво.

Відтак, в позовній заяві чітко сформовано наявність порушеного права позивача, зокрема на забудову багатоповерхового будинку, а тому рішення суду про задоволення позовних вимог є законним.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до протоколу № 1 від 14 березня 2018 позачергових загальних зборів засновників ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД ОСОБА_3 введений до складу засновників ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД з визначенням його частки в статутному капіталі Підприємства пропорційно вартості переданого ним в статутний фонд підприємства майна.

Згідно з актом приймання-передачі майна до Статутного фонду ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД від 14 березня 2018 року, з метою формування статутного капіталу засновник ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД ОСОБА_3 передав а ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД прийняло в якості внеску до Статутного фонду підприємства об`єкт нерухомого майна - незавершений будівництвом багатоповерховий багатосекційний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва від 24 липня 2017 року, яке посвідчене приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. та зареєстроване в реєстрі № 7522, ОСОБА_3 належить на праві власності нерухоме майно, що складається із незавершеного будівництвом багатоповерхового багатосекційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою АДРЕСА_1 , яке придбане ОСОБА_3 , що раніше належало ТОВ Корпорація РАЙАГРОБУД .

Також, право власності ОСОБА_3 підтверджується й витягом № 92677152 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності

12 січня 2006 року між ТОВ Корпорація Райагробуд та ОСОБА_1 укладено договір на пайову участь в будівництві квартири в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . Предметом договору є те, що сторони за договором домовилися про спільне будівництво 27 квартир, які розміщені у житловому будинку, будівнича адреса АДРЕСА_1 , 1-й під`їзд . Номери квартир уточнюються за даними технічної інвентаризації по закінченню будівництва об`єкта.

Згідно з п.3 Договору від 29 квітня 2008 року були внесенні зміни та доповнення до договору про пайову участь від 12 січня 2006 року, відповідно до якого в п.6.6 Договору пайовик має право розпоряджатися своїми майновими правами на нерухомість, а саме 27 квартир, які розміщені у житловому будинку, будівнича адреса АДРЕСА_1 в 1-му під`їзді, в тому числі передавати їх в іпотеку Банку без додаткової на те згоди Замовника.

Також встановлено, що 06 травня 2008 року між АКПІБ Промінвестбанк та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 02-197/08.

Згідно п.1.1. вказаного договору, цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з договору про іпотечний кредит № 02-50/08 від 06 травня 2008 року (а також усіх договорів про внесення змін та доповнень до нього, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем (Позичальником), за умовами якого останній зобов`язаний в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути Іпотекодержателю дотримуючись графіку платежів, не пізніше 14 квітня 2013 року фактично отриману суму кредиту 5 000 000 грн., сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 18 % річних у національній валюті, у тому числі проценти за неправомірне користування кредитом та інші грошові зобов`язання у відповідності до умов кредитного договору, сплатити неустойку (пеню,штрафи), а також відшкодувати Іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання та/або неналежного виконання Іпотекодавцем (Позичальником) умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Предметом іпотеки по даному договору згідно ЗУ Про іпотеку є майнові права на квартири, будівничі №№ 2 , 8, 14 , 20 , 1, 7, 13, 19, 25, 31, 4, 10, 16, 22, 28, 3, 9, 15, 21, 5, 11, 17, 23, 6, 12, 18, 24, що розміщені в житловому будинку, будівнича адреса АДРЕСА_1 , за договором на пайову участь в будівництві квартири в житловому будинку по АДРЕСА_1 від 12 січня 2006 року, укладеного між Іпотекодавцем та ТОВ Корпорація РАЙАГРОБУД .

Майнові права на нерухоме майно належить Іпотекодавцю, що підтверджується договором на пайову участь.

Вказаний договір посвідчений 06 травня 2008 року, Ткаченко І.П., приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 882.

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 06 травня 2008 року іпотекодержателем майна зареєстровано АКПІБ Промінвестбанк .

Відповідно до актуальної інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 16 квітня 2019 року, Іпотекодержателем майнових прав на не закінчене будівництво квартир 13, 19, 25, 31, 4, 10, 16, 22, 28, 3, 9, 15, 21, 5, 11, 17, 23, 6, 12, 18, 24 в житловому будинку по АДРЕСА_1 за іпотечним договором № 882 виданого 6 травня 2008 року приватним нотаріусом Ткаченко І.П. являється ТОВ Кредитні ініціативи .

З довідки КП ЧООБТІ від 19 квітня 2019 року вбачається, що згідно замовлення № 168/13 від 19 квітня 2019 року було проведено технічну інвентаризацію об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . При обстеженні було виявлено, що об`єкт знаходиться в стадії будівництва, розпочатого згідно дозволу на виконання будівельних робіт № 187 від 12 травня 2008 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області. Станом на 19 квітня 2019 року наявні такі конструктивні елементи: фундамент із залізобетонних свай; частково збудовані стіни підвалу з залізобетонних конструкцій.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є правочином.

Ст. 203 ЦК України зазначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними , правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.8 постанови № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Презумпція правомірності правочину встановлена законодавцем у ст. 204 ЦК України. Відповідно до цієї правової норми правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені в ст. 203 вказаного Кодексу.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції достовірно встановив ту обставину, що оспорюваний правочин було вчинено 06 травня 2008 року.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про іпотеку (в редакції, яка була чинна на момент укладання договору) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 5 ЗУ Про іпотеку (у редакції від 12 травня 2006 року, яка була чинною на час укладення оспорюваного іпотечного договору від 06 травня 2008 року) був визначений вичерпний перелік об`єктів, які могли бути предметом іпотеки за іпотечним договором.

Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

Частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Суд першої інстанції правильно звернув увагу та врахував ту обставину, що майнові права на об`єкт незавершеного будівництва віднесені до числа предметів іпотеки згідно із ЗУ Про запобігання впливу світової фінансової криза на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва від 25 грудня 2008 року, що набрав чинності 14 січня 2009 року, яким були внесені зміни і до ЗУ Про іпотеку .

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, представник ТОВ Кредитні ініціативи вказав, що головною умовою, яку повинні встановити суди під час розгляду спорів про визнання іпотечного договору недійсним, є наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює договори. Зазначено, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження порушення його прав оскаржуваним іпотечним договором, оскільки оспорюваний договір укладений між відповідачами і ними не оспорюється.

Однак, такі доводи спростовуються встановленими обставинами справи, а саме тим, що випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15 березня 2018 року підтверджено ту обставину, що ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД є юридичною особою, суб`єктом господарювання в розумінні 55 ГК України. Основним видом діяльності ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20). Сторони під час розгляду справи дану обставину не заперечили, а тому такий факт є встановленим.

На підставі акту приймання-передачі майна до статутного фонду ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД та погодження його вартості від 14 березня 2018 року і протоколу № від 14 березня 2018 року ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД став власником об`єкта нерухомого майна незавершеного будівництвом багатоповерхового багатосекційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 . Право власності у встановленому законом порядку зареєстровано за позивачем в Державному реєстрі речових прав, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 15 квітня 2019 року № 163472302.

Наявність заборон та обтяжень 27-ми квартир у вищезазначеному незавершеному будівництвом багатоповерховому багатосекційному житловому будинку порушує права та законні інтереси позивача на забудову, оскільки на майбутні квартири неможливо буде оформити право власності і жоден інвестор не фінансуватиме їх будівництво.

При вирішенні спору, суд першої інстанції правильно врахував, що згідно ст. 5 ЗУ Про іпотеку , в редакції, що діяв на момент укладення іпотечного договору, предметом іпотеки могли бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також міг бути об`єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.

Частина об`єкта нерухомого майна могла бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості чи приєднання її до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

Водночас поняття іпотека майнових прав і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому Законі були відсутні.

Майнові права на об`єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки лише згідно із ЗУ від 25 грудня 2008 року № 800-VI Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва , яким були внесені зміни до ЗУ Про іпотеку .

Оскільки договір іпотеки був укладений 06 травня 2008 року, тобто до визначення майнових прав на об`єкти незавершеного будівництва іпотеки і такий договір порушує права позивача на забудову, що не було спростовано сторонами, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що такий договір підлягає визнанню недійсним, оскільки його укладено з порушенням вимог ЗУ Про іпотеку ( у редакції, чинній на час укладення).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Саме на позивача покладено обов`язок доказування в даних категоріях справ. Він повинен довести беззаперечними доказами обгрунтованість своїх вимог.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

В частині 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог. Заперечення, викладені в апеляційній скарзі проти ухваленого рішення та вимог позовної заяви такі докази не спростовують та дають підстави вважати, що суд повно, всебічно дослідив всі обставини справи та дійшов до обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ПП Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД .

Згідно з установленою практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону, доводи апеляційної скарги його не спростовують, оскільки рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без зміни.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи - адвоката Артеменка Петра Миколайовича залишити без задоволення.

Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2020 року у справі за позовом Приватного підприємства Черкаська корпорація РАЙАГРОБУД до Товариста з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , ОСОБА_1 про визнання недійсним іпотечного договору залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст виготовлено 08 жовтня 2020 року.

Головуючий В.Г. Бородійчук

Судді Л.І. Василенко

Л.В. Нерушак