Постанова

від 08.09.2021 по справі 711/3426/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 711/3426/19

провадження № 61-17405св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - приватне підприємство Черкаська корпорація Райагробуд ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси в складі судді Демчика Р. В. від 06 лютого 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду в складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Василенко Л. І., Нерушак Л. В. від 07 жовтня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року приватне підприємство Черкаська корпорація Райагробуд (далі - ПП Черкаська корпорція Райагробуд ) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи (далі - ТОВ Кредитні ініціативи ), ОСОБА_1 про визнання іпотечного договору недійсним.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ПП Черкаська корпорація Райагробуд є юридичною особою, суб`єктом господарювання і основним видом її діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель. На підставі акту приймання-передачі майна до статутного фонду ПП Черкаська корпорація Райагробуд та погодження його вартості від 14 березня 2018 року і протоколу № 1 від 14 березня 2018 року позивач став власником обєкта нерухомого майна - незавершеного будівництва багатоквартирного багатосекційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 .

Указане нерухоме майно внесено до статутного фонду позивача його засновником ОСОБА_2 та належало останньому на праві власності згідно свідоцтва від 24 липня 2017 року, виданого приватним нотаріусом Левицькою Е. А., зареєстровано за № 7522. Згідно довідки КП Черкаське ЧООБТІ від 19 квітня 2019 року станом на вказану дату відсутній багатоквартирний багатосекційний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 .

У квітні 2019 року з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав позивачу стало відомо про наявність іпотечного договору, укладеного між ТОВ Кредитні ініціативи та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І. П. 06 травня 2008 року, зареєстрований під № 882, предметом якого є майнові права на 27 квартир в будинку АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що наявність заборон та обтяжень 27-ми квартир за цією адресою порушує права та законні інтереси на забудову, оскільки на майбутні квартири неможливо буде оформити право власності і жоден інвестор не фінансуватиме їх будівництво.

Також, позивач зазначив, що він як власник нерухомого майна не є ні позичальником, ні іпотекодавцем по кредиту та не перебував і не перебуває в договірних відносинах з відповідачем ОСОБА_1 .

Квартири, майнові права на які є предметом іпотеки, не були побудовані і позивач не набував права власності на них. Забудовник квартир у 2016 році визнаний банкрутом, господарська діяльність його припинена.

Зазначає, що на час укладення оспорюваного іпотечного договору від 06 травня 2008 року, стаття 5 Закону України Про іпотеку не визначала майнові права як предмет іпотеки, що є підставою для визнання недійсним вказаного договору за умови наявності порушення права і законних інтересів особи, яка його оспорює.

Крім того, задоволення позову не порушить прав ТОВ Кредитні ініціативи (іпотекодержателя), оскільки через фактичну відсутність предмета застави, іпотекодержатель позбавлений можливості звернути стягнення на квартири в порядку статті 589 ЦК України. Визнання в судовому порядку недійсним іпотечного договору буде підставою для зняття заборон з нерухомого майна позивача.

Просив суд визнати недійсним іпотечний договір, укладений між ТОВ Кредитні ініціативи та ОСОБА_1 від 06 травня 2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І. П. та зареєстрований у реєстрі за № 882.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2020 року позовні вимоги ПП Черкаська корпорація Райагробуд задоволено. Визнано іпотечний договір, укладений між ТОВ Кредитні ініціативи та ОСОБА_1 від 06 травня 2008 року, що посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І. П. та зареєстрований у реєстрі за № 882 недійсним.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що майнові права на об`єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва, яким були внесені зміни до Закону України Про іпотеку . При укладенні договору іпотеки були порушені положення Закону України Про іпотеку (у редакції, станом на 01 жовтня 2007 року), оскільки майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки. Спірний договір іпотеки майнових прав на незакінчені будівництва квартир був укладений 06 травня 2008 року, тобто до визначення майнових прав на об`єкти незавершеного будівництва предметом іпотеки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ Кредитні ініціативи залишено без задоволення. Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції зазначив про те, що оскільки договір іпотеки був укладений 06 травня 2008 року, тобто до визначення майнових прав на об`єкти незавершеного будівництва іпотеки і такий договір порушує права позивача на забудову, що не було спростовано сторонами, тому місцевий суд дійшов до вірного висновку, що такий договір підлягає визнанню недійсним, оскільки його укладено з порушенням вимог Закону України Про іпотеку (в редакції, чинній на час укладення).

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

19 листопада 2020 року ТОВ Кредитні ініціативи звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що законодавством не передбачено прямої заборони передачі майнових прав в заставу. Відповідно до висновку Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року, зроблений у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) сам по собі факт того, що на час укладення договорів іпотеки стаття 5 Закону України Про іпотеку не визначала майнові права як предмет іпотеки, не може свідчити про його недійсність, оскільки головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює зазначені договори. У свою чергу, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження порушення його прав оскаржуваним іпотечним договором, зокрема в частині зазначення в ньому як предмета іпотеки майнових прав на незакінчену будівництвом квартиру в„– 116 , оскільки оспорюваний іпотечний договір укладений між відповідачами і ними не оспорюється.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 202/4494/16-ц; постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 658/1338/16-ц, від 27 березня 2019 року в справі № 200/9474/16-ц, від 15 травня 2019 року в справі № 466/4569/17; постановах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року в справі № 6-78цс13, від 11 травня 2016 року в справі № 6-806цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

27 січня 2021 року на адресу Верховного Суду від ПП Черкаська корпорація Райагробуд надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ Кредитні ініціативи , в якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що наявність заборон та обтяжень 27 квартир за цією адресою порушує права та законні інтереси позивача на забудову, оскільки на майбутні квартири неможливо буде оформити право власності і жоден інвестор не фінансуватиме їх будівництво. Позивач, як власник нерухомого майна, не є ні позичальником, ні іпотекодавцем по кредиту.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 711/3426/19 з Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що відповідно до протоколу № 1 від 14 березня 2018 року позачергових загальних зборів засновників ПП Черкаська корпорація Райагробуд ОСОБА_3 введений до складу засновників ПП Черкаська корпорація Райагробуд з визначенням його частки в статутному капіталі підприємства пропорційно вартості переданого ним в статутний фонд підприємства майна.

Згідно з актом приймання-передачі майна до Статутного фонду ПП Черкаська корпорація Райагробуд від 14 березня 2018 року, з метою формування статутного капіталу засновник ПП Черкаська корпорація Райагробуд ОСОБА_3 передав, а ПП Черкаська корпорація Райагробуд прийняло в якості внеску до Статутного фонду підприємства об`єкт нерухомого майна - незавершений будівництвом багатопверховий багатосекційний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва від 24 липня 2017 року, яке посвідчене приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е. А. та зареєстровано в реєстрі № 7522, ОСОБА_3 належить на праві власності нерухоме майно, що складається із незавершеного будівництвом багатоповерхового багатосекційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 , яке придбане ОСОБА_3 , що раніше належало ТОВ Корпорація Райагробуд .

12 січня 2006 року між ТОВ Корпорація Райагробуд та ОСОБА_1 укладено договір про пайову участь в будівництві квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Номери квартир уточнюються за даними технічної інвентаризації по закінченню будівництва об`єкта.

Згідно з пунктом 3 Договору від 29 квітня 2008 року були внесені зміни та доповнення до договору про пайову участь від 12 січня 2006 року, відповідно до якого в пункт 6.6 договору пайовик має право розпоряджатися своїми майновими правами на нерухомість, а саме 27 квартир, які розміщені у житловому будинку, будівнича адреса АДРЕСА_1 в 1-му під`їзді, в тому числі передавати їх в іпотеку банку без додаткової на те згоди замовника.

Також встановлено, що 06 травня 2008 року між АКПІБ Промінвестбанк та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 02-197/08.

Згідно пункту 1.1 вказаного договору, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з договору про іпотечний кредит № 02-50/08 від 06 травня 2008 року (а також усіх договорів про внесення змін та доповнень до нього, укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем (позичальником), за умовами якого останній зобов`язаний в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути іпотекодержателю дотримуючись графіку платежів, не пізніше 14 квітня 2013 року фактично отриману суму кредиту 5 000 000 грн., сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 18% річних у національній валюті, у тому числі проценти за неправомірне користування кредитом та інші грошові зобов`язання у відповідності до умов кредитного договору, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання та /або неналежного виконання іпотекодавцем (позичальником) умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Предметом іпотеки по даному договору згідно Закону України Про іпотеку є майнові права на квартири, будівничі № № 2, 8, 14, 20, 1, 7, 13, 19, 25, 31, 4, 10, 16, 22, 28, 3, 9, 15, 21, 5, 11, 17, 23, 6, 12, 18, 24, що розміщені в житловому будинку, будівнича адреса АДРЕСА_1 , за договором про пайову учать в будівництві квартири в житловому будинку по АДРЕСА_1 від 12 січня 2006 року, укладеного між іпотекодавцем та ТОВ Корпорація Райагробуд .

Майнові права на нерухоме майно належать іпотекодавцю, що підтверджується договором про пайову участь.

Указаний договір посвідчено 06 травня 2008 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ткаченко І. П. та зареєстровано в реєстрі за № 882.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 06 травня 2008 року іпотекодержателем майна зареєстровано АКПІБ Промінвестбанк .

Відповідно до актуальної інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 16 квітня 2019 року, іпотекодержателем майнових прав на незакінчене будівництво квартир 13 , 19 , 25 , 31 , 4 , 10 , 16 , 22 , 28 , 3 , 9 , 15 , 21 , 5 , 11 , 17 , 23 , 6 , 12 , 18 , 24 в житловому будинку по АДРЕСА_1 за іпотечним договором № 882 виданого 6 травня 2008 року приватним нотаріусом Ткаченко І. П. являється ТОВ Кредитні ініціативи .

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

У справі, яка переглядається, судами вирішувався спір щодо недійсності іпотечного договору з тих підстав, що на момент укладення цього правочину майнові права на об`єкт незавершеного будівництва не могли бути предметом іпотеки.

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або вражати договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що оскільки спірний договір іпотеки був укладений 06 травня 2008 року, тобто до визначення майнових прав на об`єкти незавершеного будівництва іпотеки, то зазначений договір укладено з порушенням вимог Закону України Про іпотеку (у редакції, чинній на час його укладення).

Проте, суди не звернули уваги на те, що сам по собі факт того, що на час укладення спірних договорів іпотеки стаття 5 Закону України Про іпотеку не визначала майнові права як предмет іпотеки не може свідчити про його недійсність, оскільки головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює зазначені договори.

Тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення субєктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Убачається, що іпотекодацем виступив не забудовник житла, а позичальник кредиту і особа, яка в силу статті 5 Закону України Про іпотеку (у редакції на час укладення договору іпотеки) подала докази того, що нерухоме майно стане її власністю після укладення договору іпотеки.

При цьому колегія суддів виходить з того, що позивачем не надано будь-яких доказів у розумінні статей 76, 81 ЦПК України на підтвердження порушення його суб`єктивного права або інтересу оспорюваним іпотечним договором, зокрема в частині зазначення в ньому як предмета іпотеки майнових прав на незакінчені будівництвом квартири, оскільки оспорюваний договір укладався між відповідачами і ними не оскаржується.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2021 року (справа № 761/12692/17 (провадження № 61-37390свп18).

Ураховуючи зазначене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає відсутність передбачених статтями 203, 215 ЦК України підстав для визнання недійсним вищевказаного договору іпотеки.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання чи додаткової перевірки доказів, обставини справи судом встановлено повно і всебічно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи задовольнити.

Заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 лютого 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року скасувати.

У задоволенні позову приватного підприємства Черкаська корпорація Райагробуд до товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , ОСОБА_1 про визнання недійсним іпотечного договору - відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає .

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун