Постанова

від 06.10.2020 по справі 766/19312/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року м. Херсон

справа № 766/19312/17

провадження №22-ц/819/985/20

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.,

суддів: Пузанової Л.В.,

Чорної Т.Г.,

секретар Геленко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ТРЕЙД ТМ на заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Майдан С.І. від 11 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання незаконним та недійсним свідоцтва про право власності,

встановив:

08 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила:

- визнати незаконним рішення Виконавчого комітету Комсомольської районної у м.Херсоні ради №178 від 08.10.2010 року Про оформлення права власності на житлові будинки замість договору дарування від 03.05.1978 на ціле. ;

- визнати незаконним і недійсним видане Виконавчим комітетом Комсомольської районної у м. Херсоні ради 12.10.2010 року свідоцтво про право власності на житловий будинок серія САЕ 103838 .

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 03.04.2014 року поділено майно, яке набуто подружжям спільно за час перебування у шлюбі; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину жилого будинку літ. Е житловою площею 93,7 кв.м., загальною площею 291,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину жилого будинку літ. Е житловою площею 93,7 кв.м., загальною площею 291,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане рішення набрало законної сили 29.04.2014 року.

Позивачка посилається на встановлені судом першої інстанції обставини, викладені у мотивувальній частині судового рішення, а саме: з 22.07.1969 року сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі, про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 видане виконавчим комітетом Козачелагерською сільрадою Цюрупинського району Херсонської області 22.07.1969 року. Згідно нотаріально посвідченого договору дарування від 03.05.1978 року, який 22.03.1978 року зареєстрований в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації, відповідач ОСОБА_2 набув право власності на жилий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , які в свою чергу позначені у технічному паспорті на жилий будинок індивідуального житлового фонду складеному 15 липня 2010 року літ. А (А-1, А 1 -1 і а-1). За час перебування у даному шлюбі подружжям було набуто нерухоме майно, а саме в період з березня 2004 року по листопад 2009 року за спільні кошти побудовано новий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який в свою чергу позначений у відповідному технічному паспорті літ. Е (Е-1 і є-1) ...."

12.10.2010 року Виконавчим комітетом Комсомольської (наразі - Корабельної) районної у м. Херсоні ради третій особі ОСОБА_2 , замість договору дарування від 03 травня 1978 року, було видано спірне Свідоцтво про право власності на житловий будинок серія САЕ 103838 від 12 жовтня 2010 року. У вказаному свідоцтві вказано, що його видано на підставі рішення виконкому Комсомольської районної у місті Херсоні ради №178 від 08 жовтня 2010 Про оформлення права власності на житлові будинки замість договору дарування від 03.05.1978 на ціле. .

Факт видачі відповідачем третій особі вказаного спірного Свідоцтва про право власності на житловий будинок серія САЕ 103838 від 12 жовтня 2010 року позивачка оцінює як невизнання відповідачем - Виконкомом Корабельної у місті Херсоні ради права спільної власності подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на новостворене ними (збудоване) на земельній ділянці АДРЕСА_1 нерухоме майно - житловий будинок, загальною площею 291,3 кв.м, житловою площею 93.7 кв.м., який у виданому Херсонським ДБТІ Технічному паспорті на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 від 15.07.2010 року, зазначено як літ. Е . А також оцінює як доказ невизнання відповідачем права власності позивачки на 1/2 (одну другу) ідеальну частку у цьому спільному майні - житловому будинку літ. Е (Е-1 і е-1).

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 11.12.2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Суд ухвалив: визнати незаконним п.2 рішення Виконавчого комітету Комсомольської районної у місті Херсоні ради №178 від 08 жовтня 2010 року Про оформлення права власності на житлові будинки , а саме про видачу свідоцтва про видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок на ціле гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 замість договору дарування від 03.05.1978 на ціле; визнати недійсним, видане Виконавчим комітетом Комсомольської районної у місті Херсоні ради 12.10.2010 року, свідоцтво про право власності на житловий будинок серія САЕ 103838, видане на ім`я ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ТРЕЙД ТМ , як особа, яка не брала участі у справі, просить скасувати заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11.12.2019 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити оскільки позов є завідомо безпідставиним, має очевидно штучний характер, позивач та відповідач (фізична особа) не повідомили суд щодо обтяження об`єкта нерухомості, свідоцтво про право власності на який оскаржують у судовому порядку.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на наступні обставини.

Оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування та видане на його підставі свідоцтво про право власності на житловий будинок від 12.10.2010 року послугувало правовстановлюючим документом для укладання договору іпотеки.

23.08.2007 року між ПАТ Брокбізнесбанк та ПП Аніка-Груп укладено кредитний договір №122/2007. В забезпечення виконання зобов`язання ПП Аніка-Груп за кредитним договором між ОСОБА_2 та ПАТ Брокбізнесбанк укладено іпотечний договір №122/2007/1-5, посвідчений 23.08.2007 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І. та з урахуванням Додаткових договорів, Предметом іпотеки є:

- земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, площею 0,0507 (нуль цілих п`ятсот сім десятитисячних/ га, кадастровий номер 6510136600:08:001:0084, що відповідає даним витягу з поземельної книги про земельну ділянку (бланк Серія ХС-651010006 №0000506) під номером ВТ-005880002552011, виданого 17.11.2011 року Управлінням Держкомзему у місті Херсоні Херсонської області, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому належить Іпотекодавцю ( ОСОБА_2 ) на праві приватної власності;

- житловий будинок (літ. Е , загальною площею 291,3 кв.м, житловою площшею 93,7 кв.м., стіни - черепашник), кухня (літ. А , стіни бут), огорожа №1,2 №26, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований а електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно під реєстраційним номером 27685228, що відповідає даним Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно під №29988216 від 18.05.2011 року, виданого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації, та в цілому належить Іпотекодавцю ( ОСОБА_2 ).

Іпотека поширюється на всі зроблені Іпотекодавцем поліпшення та зміни в якісних показниках Предмета іпотеки.

Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями .

02 серпня 2018 року права кредитора ПАТ Брокбізнесбанк за відповідним договором перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Аверс Капітал , а 08 січня 2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ТРЕЙД ТМ на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги. В установленому законом порядку відбулося і відступлення права вимоги за іпотечним договором , предметом якого є вищенаведені об`єкти нерухомості.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором та на підставі Закону України Про іпотеку іпотекодержатель ТОВ ІНВЕСТ ТРЕЙД ТМ зареєстрував за собою право власності на спірне нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості, яке належало ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності - НОМЕР_2 , Комсомольський райвиконком на підставі рішення №178 від 08.10.2010 року.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що в договорах про внесення змін додатково укладених до договору іпотеки зазначається, що вони укладені за згодою дружини іпотекодавця - ОСОБА_1 , про що нею складені заяви від 08.07.2011 року та від 31.01.2012 року, які нотаріально посвідчені та зберігаються в справах приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу.

Крім того, з рішення суду від 03 квітня 2014 року про поділ майна, яке набуте подружжям спільно за час перебування у шлюбі вбачається, що ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом про поділ майна, посилаючись на оспорюване рішення виконкому, а отже подані нею заяви до нотаріуса та позовна заява з посиланням на рішення і свідоцтво, які оспорюються надають підстави для висновку про обізнаність позивачки щодо їх наявності, а тому наявні підстави для застосування строку позовної давності про що заявляє апелянт.

Товариство звертає увагу щодо оцінки наявності підстав для захисту цивільного права, яким особа зловживає та наводить п`ять судових проваджень, які свідчать, що у наведені способи ОСОБА_1 намагається уникнути стягнення за невиконання кредитного договора, в забезпечення якого укладений договір іпотеки, що у сукупності свідчить про недобросовісні, умисні дії позивача.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судове засіданні суду апеляційної інстанції , позивач, відповідач та третя особа не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Заслухавши доповідача, представника особи, яка подала апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Суд першої інстанції встановивши обставини що :

- згідно договору дарування від 03.05.1978 року ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_2 прийняв у дар жилий будинок жилою площею 26,2 кв.м., з надвірними спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 517,4 кв.м.

- відповідно до технічного паспорту власником житлового будинку з прилеглими до нього будівлями та спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1 є ОСОБА_2

- згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 12.10.2010 року, Виконком Комсомольської у м.Херсоні ради посвідчує, що власником в цілому житлового будинку з прилеглими до нього будівлями та спорудами, які розташовані в АДРЕСА_1 дійсно є ОСОБА_2 Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Комсомольської районної у місті Херсоні ради №178 від 08.10.2010 Про оформлення права власності на житлові будинки замість договору дарування від 03.05.1978 на ціле.

- рішенням Комсомольського районного суду м.Херсона від 03.04.2014 року визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину жилого будинку літ. Е житловою площею 93,7 кв.м., загальною площею 291,3 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину жилого будинку літ. Е житловою площею 93,7 кв.м., загальною площею 291,3 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

- згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98273843 від 25.09.2017 року право власності позивача зареєстровано 21.09.2017 року.

- з матеріалів інвентарної справи на житловий будинок АДРЕСА_1 вбачається, що згідно витягу з рішення Виконавчого комітету Комсомольської районної у м.Херсоні ради від 08.10.2010 року №178 видано свідоцтво про право власності на житловий будинок на ціле гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 замість договору дарування від 03.05.1978 на ціле;

та посилаючись на норми статті 16; ч.1 ст.355; ч.1 ст.356; ст.392 ; ч.1 ст.393 ЦК України вважав позов обґрунтованим та таким, що знайшов своє підтвердження у судовому засіданні у зв`язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, наведений висновок суду першої інстанції як підстава для задоволення заявленого ОСОБА_1 позову не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права з огляду на таке.

За змістом частини першої статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України , частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ) кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України , на судовий захист її особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України ).

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України ).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором(частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

На стадії апеляційного провадження, під час якого вирішується питання про можливість прийняття апеляційної скарги особи, що не брала участі у справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушені її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, суд апеляційної інстанції установлює, чи дійсно мало місце порушення таких прав, свобод, інтересів та обов`язків у зв`язку із ухваленим рішенням, та в залежності від установленого вчиняє відповідні процесуальні дії.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 січня 2020 року у справі № 2-1426/08, постанові від 30 січня 2020 року у справі № 646/6461/17 особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов`язки цих осіб. Судове рішення слід вважати таким, яким вирішено питання про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки або судження суду про права та обов`язки цих осіб або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки них осіб. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не є підставою для висновку про вирішення судом питань про права та обов`язки цієї особи.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 320/915/19 міститься висновок про те, що за змістом статті 392 ЦПК України право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.

Як вбачається з доданих до апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ТРЕЙД ТМ доказів, оскаржуваним позивачем свідоцтвом про право власності підтверджувалося право власності іпотекодавця ОСОБА_2 на житловий будинок з прилеглими до нього будівлями та спорудами при укладанні та нотаріальному посвідченні договору про внесення змін до іпотечного договору №122/2007/1-5 з майновим поручителем внаслідок викладу пункту 1.3. статті 1 іпотечного договору №122/2007/1-5 від 23.08.2007 року, а саме щодо зазначення документа, яким підтверджується прав власності іпотекодавця / а.с.109/. Варто зазначити, що іпотечний договір №122/2007/1-5 від 23.08.2007 року в пункті 1.3 містив зазначення щодо підтвердження права власності іпотекодавця на предмет іпотеки: договір дарування від 03.05.1978 року, посвідченого Першою Херсонською державною нотаріальною конторою, рішенням №79 від 11 травня 2007 року виконкому Комсомольського району міста Херсона та дозвіл на будівництво житлового будинку, дозвіл на виконання будівельних робіт №197/07 від 14 серпня 2007 року зареєстрованого Херсонським ДБТІ за №8706/39 в реєстрі прав власності на нерухоме майно за №20007778 / а.с.104-107/.

Кредитний договір №122/2007 року від 23 серпня 2007 року, укладений між АТ Брокбізнесбанк та ПП Аніка груп / а.с.98-100/, в забезпечення виконання зобов`язань за яким до нього якого укладений вищенаведений договір іпотеки з додатками/ а.с.104-112/, договір №284 від 02.08.2018 року про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладеного між ПАТ Брокбізнесбанк та ТОВ Фінансова компанія Аверс капітал / а.с.116-117/ з додатком до нього щодо реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами / а.с.118/, договір №1 від 08 січня 2019 року про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладеному між ТОВ Фінансова компанія Аверс Капітал та ТОВ ІНВЕСТ ТРЕЙД ТМ , нотаріально посвідчений договір про наступне відступлення права вимоги за іпотечним договором №122/2007/1-5 від 23 серпня 2007 року / а.с.119-121/ з урахуванням оскаржуваного рішення суду першої інстанції надають підстави для висновку про порушення прав ТОВ ІНВЕСТ ТРЕЙД ТМ , як іпотекодержателя житлового будинку, щодо якого позивач просила визнати незаконним рішення органу місцевого самоврядування та визнати незаконним та недійсним свідоцтва про право власності.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №105865069 від 01.12.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєструвала за собою право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 за рішенням суду від 03.04.2014 року.

Отже, право власності позивача визнано державою у встановлений законом спосіб і підстави для захисту у судовому порядку з зазначеним позовом у ОСОБА_1 відсутні.

Аналіз норм статей 16 , 386 , 391 ЦК України свідчить про те, що власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України ) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

За вищенаведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та відповідно до положень процесуального закону з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ТРЕЙД ТМ підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, підтверджені документально, в сумі 1 920 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 367 , 374 , 375 , 382 ЦПК України , суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ТРЕЙД ТМ задовольнити.

Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 грудня 2019 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання незаконним та недійсним свідоцтва про право власності відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ ТРЕЙД ТМ судовий збір в сумі 1920 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: І.В.Склярська

Судді: Л.В.Пузанова

Т.Г.Чорна

Повний текст судового рішення складено 08 жовтня 2020 року.

Суддя: І.В.Склярська