Постанова

від 23.09.2020 по справі 344/7877/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 344/7877/15-ц

провадження № 61-42471св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю СГ Еквіпмент Лізинг Україна ,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Прокоп`єва Костянтина Євгеновича на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Томин О. О., Ясеновенко Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю

СГ Еквіпмент Лізинг Україна (далі - ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 10 липня 2008 року між SG Transportation Leasing Austria GmbН (далі - СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ) і товариством з обмеженою відповідальністю Прінт-Сервіс (далі - ТОВ Прінт-Сервіс ) укладено договір купівлі-продажу Е 312 542, відповідно до умов якого СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ продало, а ТОВ Прінт-Сервіс купило поліграфічне обладнання (товар) разом з усіма комплектуючими деталями відповідно до додатку 1 до договору за ціною 2 499 686,00 доларів США та ціною додаткових послуг, які включені в ціну товару. На виконання договору Е 312 542 покупцю поставлено різальну машину Dymatrix 106 CS вартістю 1 125 635,00 доларів США; різальну машину Dymatrix 106 CS вартістю 1 125 635,00 доларів США; фальцювально-склеювальну машину ECO 80 вартістю 248 416,00 доларів США. Покупець зобов`язався сплатити попередньо розраховані витрати на фінансування у розмірі 124 924,30 доларів США. Оплата платежів проводиться першого числа оплачуваного кварталу згідно з додатком № 3 до цього договору.

Для забезпечення виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу Е 312 542 між СГ Еквіпмент Лізинг Австрія ГмБХ, TOB Прінт-Сервіс , товариством з обмеженою відповідальністю Фабрика етикетки Мікко (далі - TOB Фабрика етикетки Мікко ), товариством з обмеженою відповідальністю поліграфічним підприємством Мікко-Сервіс (далі - TOB ПП Мікко-Сервіс ), закритим акціонерним товариством Поліграф Дженерал Україна (далі - ЗАТ Поліграф Дженерал Україна ) та ОСОБА_1 укладено договори особистої поруки.

ТОВ Прінт-Сервіс належним чином не виконало умови договору Е 312 542, допустило порушення платіжного плану, у зв`язку з чим станом на 05 березня 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 194 570,59 доларів США.

СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ 05 березня 2012 року направив лист про припинення дії договору Е 312 542 у зв`язку з простроченням сплати платежів та вимагав достроково погасити збитки. Розмір збитків складає 866 401,44 доларів США, з урахування зменшення дисконтування діючої ставки банку ONEB (національний банк Австрії) у розмірі 0,38 %.

У зв`язку з невиконанням ТОВ Прінт-Сервіс та поручителями ТОВ Фабрика етикетки Мікко , ТОВ ПП Мікко-Сервіс , ЗAT Поліграф Дженерал Україна своїх зобов`язань, СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення солідарно з боржника та поручителів: заборгованості за договором купівлі-продажу Е 312 542 від 10 липня 2008 року в розмірі 194 570,59 доларів США

(1 554 619,01 грн за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 29 грудня 2012 року); збитків, що полягають у сумі всіх платежів, належних до сплати покупцем продавцю, за умови, що договір залишався б чинним до кінця строку дії у розмірі 866 401,44 доларів США (6 922 547,50 грн за курсом НБУ станом на 29 грудня 2012 року); збитків, що полягають у сумі сплачених ТОВ Прінт-Сервіс платежів у розмірі 1 719 495,35 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 квітня 2013 року в справі № 023/6093/19 затверджено мирову угоду, відповідно до якої сторони визнають, що загальна сума заборгованості ТОВ Прінт-Сервіс , ТОВ Фабрика етикетки Мікко , ЗАТ Поліграф Дженерал Україна перед СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ, що виникла на підставі Договору купівлі-продажу Е 312 542 від 10 липня 2008 року складає 1 060 972,03 доларів США, з яких:

194 570,59 доларів США - сума збитків, яка була визначена у розмірі 1 719 495,35 доларів США остаточно погоджується сторонами у розмірі

192 194,00 доларів США та не підлягає сплаті інакше, ніж як на підставі пункту 10 цієї мирової угоди. Решта суми збитків у розмірі 1 527 301,35 доларів США є прощеною.

У зв`язку з невиконанням фінансовими поручителями: TOB Фабрика етикетки Мікко , ТОВ Поліграф Дженерал Україна своїх зобов`язань перед кредитором СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ відповідно до договорів особистої поруки, останній звернувся до іншого поручителя - ОСОБА_1 з вимогою про погашення заборгованості за договором особистої поруки від 10 липня

2008 року що є додатком № 8 до договору Е 312 542.

У подальшому між СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмбХ і TOB СГ Еквіпмент Лізинг Україна укладено договір про відступлення права вимоги від 31 липня 2014 року, а 01 серпня 2014 року угоду про внесення змін до вказаного договору, відповідно до яких сторони погодили, що цесіонарій (СГ Еквіпмент Лізинг Україна) стає власником майна, яке зазначене у пункті 3 договору купівлі-продажу Е 312 542 від 10 липня 2008 року.

Між ТОВ Еквіпмент Лізинг Україна і СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмбХ

23 вересня 2014 року підписано акт приймання-передачі про те, що на виконання договору про відступлення права вимоги від 31 липня 2014 року цесіонарій здійснив оплату винагороди у розмірі 960 972,03 доларів США на підставі платіжного доручення від 23 вересня 2014 року, а цедент передав цесіонарію право вимоги в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а саме цесіонарій став кредитором за договором Е 312 542 від 10 липня 2008 року; цесіонарій отримав право вимоги, що виникає на підставі додатку № 8

від 10 липня 2008 року до договору купівлі-продажу - договору особистої поруки, укладеного між цедентом, боржником та ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання зобов`язання боржника за договором купівлі-продажу Е 312 542 від 10 липня 2008 року. Цесіонарій отримав право вимоги, що виникає на підставі договору про погашення заборгованості від 14 квітня 2013 року, укладеного між цедентом та ОСОБА_1 .

На підставі вказаного договору про відступлення права вимоги ТОВ Еквіпмент Лізинг Україна 29 грудня 2014 року направило ОСОБА_1 повідомлення про заміну кредитора з додатками, в якому зазначено про необхідність здійснення негайної оплати заборгованості, погодженої у мировій угоді, затвердженій ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 квітня 2013 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 перед

ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна за договором поруки, між ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна та ОСОБА_2 12 березня 2015 року укладено договори поруки № 1 і 2, відповідно до яких останній зобов`язується відповідати за виконання ОСОБА_1 його боргового зобов`язання по договору особистої поруки від 10 липня 2008 року, що є додатком № 8 до договору купівлі-продажу Е 312 542 від 10 липня 2008 року у повному обсязі.

На підставі договору від 17 квітня 2013 року ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання відповідати солідарно та в повному обсязі за зобов`язання, які виникнуть на підставі мирової угоди, що буде укладено в майбутньому між

СГ Транспортейшн Лізинг Австрія та ТОВ Прінт-Сервіс , ТОВ Фабрика етикетки Мікко , ЗАТ Поліграф Дженерал Україна , правонаступником якого є

ТОВ Поліграф Дженерал Україна . Так відповідно до пункту 2.1 вказаного правочину ОСОБА_1 зобов`язався солідарно сплатити на поточний рахунок кредитора кошти у розмірі 960 973,03 доларів США у строк

до 30 березня 2014 року, проте свої зобов`язання належним чином не виконав.

На підставі викладеного ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна просило стягнути: з ОСОБА_1 960 900,00 доларів США та 63 380,00 грн; солідарно з

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1 000,00 грн та 72,00 долари США.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СГ Еквіпмент Лізинг Україна ,

960 900,00 доларів США та 63 380,00 грн заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь СГ Еквіпмент Лізинг Україна солідарно 1 000,00 грн та 72,00 долари США заборгованості.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 відповідно до умов договору особистої поруки від 10 липня 2008 року, який є додатком № 8 до договору купівлі-продажу Е 312 542, взяв на себе зобов`язання як солідарний боржник відповідати у повному об`ємі по зобов`язаннях TOB Прінт-Сервіс перед СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ, які виникли внаслідок укладеного договору купівлі-продажу Е 312 542 від 10 липня 2008 року, у тому числі по оплаті заборгованості, процентів, витрат, неустойки, інших боргових зобов`язань та відшкодування збитків, у випадку невиконання або неналежного виконання TOB Прінт-Сервіс своїх зобов`язань.

Крім того, ОСОБА_1 у добровільному порядку взяв на себе зобов`язання відповідати солідарно та у повному об`ємі за зобов`язання відповідно до мирової угоди, укладеної у справі № 5023/6093/12 між СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмБХ і TOB Прінт Сервіс , TOB Фабрика етикетки Мікко , ЗАТ Поліграф Дженерал Україна , правонаступником якого є TOB Поліграф Дженерал Україна .

ОСОБА_1 ознайомився та погодився з умовами та вимогами договору про погашення заборгованості від 17 квітня 2013 року щодо сплати боргу у розмірі 960 972,03 доларів США до 30 квітня 2014 року та 64 380,00 грн судового збору до 15 травня 2013 року.

Станом на 25 травня 2015 року ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором про погашення заборгованості від 17 квітня 2013 року не виконав, тому зобов`язаний сплатити заборгованість у розмірі 960 900,00 доларів США та

63 380,00 грн. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як солідарні боржники за договорами поруки № 1 і № 2 від 12 березня 2015 року зобов`язані сплатити кошти у розмірі 72,00 долари США.

Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня

2018 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь СГ Еквіпмент Лізинг Україна 960 900,00 доларів США, 63 380,00 грн, 1 000,00 грн та 72,00 долари США заборгованості, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог відмовлено.

Рішення місцевого суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь СГ Еквіпмент Лізинг Україна 1 000,00 грн та 72,00 долари США заборгованості залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що 04 червня 2015 року

ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна звернулось до суду з позовом до

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за мировою угодою, тобто пропустило визначений частиною четвертою статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) шестимісячний строк від дня настання строку виконання основного зобов`язання для пред`явлення вимоги до поручителя, оскільки день виконання основного зобов`язання сторонами встановлено 30 квітня 2014 року.

Крім цього, направивши 05 березня 2012 року лист про дострокове погашення збитків, СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ змінило строк виконання основного зобов`язання.

Щодо стягнення з ОСОБА_2 як поручителя за договором поруки

від 12 березня 2015 року на користь СГ Еквіпмент Лізинг Україна 1 000,00 грн та 72,00 долари США заборгованості, то рішення місцевого суду в цій частині не оскаржувалося.

Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

У березні 2019 року ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна звернулось до суду із заявою про перегляд постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що в основу постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року покладено обставини, встановлені рішенням Московського районного суду міста Харкова від 31 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від

02 листопада 2016 року у справі № 643/12472/15 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , SG Transportation Leasing Austria GmbН (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ ) про визнання договору недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_1 до SG Transportation Leasing Austria GmbН (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ ), ТОВ Прінт-Сервіс , ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ Фабрика етикетки Мікко , ТОВ Поліграф Дженерал Україна , ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна , про визнання договору удаваним. Проте, постановою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року частково задоволено касаційну скаргу ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна . Рішення Московського районного суду міста Харкова від 31 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 02 листопада 2016 року в частині зустрічного позову ОСОБА_1 скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у зустрічному позові. Тому заявник вважає, що є підстави для перегляду постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року за нововиявленими обставинами, оскільки скасовано судове рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (пункт 3 частина друга стаття 423 ЦПК України) .

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року заяву ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду Івано-Франківської області

від 05 липня 2018 року задоволено.

Постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року скасовано.

Прийнято нову постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна

5 481,00 грн понесених судових витрат.

Задовольняючи заяву ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року, апеляційний суд виходив із того, що обставини, наведені у заяві в силу імперативної норми пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України є нововиявленою обставиною.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь СГ Еквіпмент Лізинг Україна 960 900,00 доларів США, 63 380,00 грн, 1 000,00 грн та 72,00 долари США заборгованості, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором про погашення заборгованості від 17 квітня 2013 року не виконав, тому зобов`язаний сплатити заборгованість у розмірі 960 900,00 доларів США та 63 380,00 грн.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

10 липня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що підстава, на яку посилається ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року, не є тим юридичним фактом, який існував на час розгляду справи, але не був і не міг бути відомий заявнику, не є істотним, тобто таким, що міг вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і був встановлений після набрання ним законної сили, оскільки рішення Московського районного суду міст Харкова від 31 травня 2016 року та ухвала апеляційного суду Харківської області від 02 листопада 2016 року ухвалені по цивільній справі

№ 643/12472/15-ц, не були єдиними підставами для відмови у задоволенні позову судом апеляційної інстанції. Апеляційним судом не було застосовано частину четверту статті 82 ЦПК України щодо підстав звільнення від доказування, а вказаним судовим рішенням була надана оцінку у сукупності з іншими доказами, які містяться у матеріалах справи. Скасування вищезазначених судових рішень не могли вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену у судом у судовому рішенні, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення, оскільки у судовому рішенні, яке було предметом перегляду за нововиявленими обставинами, суд прийшов до самостійного висновку щодо припинення договору поруки від 10 серпня

2008 року та встановлення між сторонами правовідносин поруки за договором про погашення заборгованості від 17 квітня 2013 року.

Апеляційний суд не звернув уваги на наявність ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова від 28 квітня 2014 року якою відмовлено у відкритті провадження у справі у справі № 639/3578/17-ц за позовом G Transportation Leasing Austria GmbH до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вказаними договорами поруки та договору про погашення заборгованості, з тих підстав, що спір між сторонами відносить до компетенції господарського суду.

Мирова угода стосується лише прав та обов?язків сторін щодо предмета спору, та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, а саме ОСОБА_1 .

До участі у справі не було залучено інших осіб, права та інтереси яких зачіпаються оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції, зокрема: ТОВ Прінт-Сервіс , ТОВ Фабрика етикетки Мікко , ЗАТ Поліграф Дженерал Україна , правонаступником якого є ТОВ Поліграф Дженерал Україна , оскільки в результаті прийняття рішення про стягнення коштів, ОСОБА_1 буде мати право звернутися до них з позовом про стягнення коштів.

Позивачем штучно створено умови для зміни підсудності розгляду справи.

Доводи інших учасників справи

Відзив а касаційну скаргу не надійшов.

Додаткові аргументи заявника

02 серпня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги, у якій просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду

від 03 липня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду Івано-Франківської області

від 05 липня 2018 року.

Доповнення мотивовано тим, що апеляційним судом не надано оцінки доводам заявника щодо порушення судом юрисдикції та територіальної підсудності цієї справи.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 29 липня 2019 року, касаційну скаргу призначено судді-доповідачу - Фаловській І. М. та визначено суддів, які входять до складу колегії:

Висоцьку В. С., Пророка В. В.

Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

У вересні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного суду від 13 листопада 2019 року заяви суддів

Висоцької В. С. і Фаловської І. М. про самовідвід задоволено.

Передано справу для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2019 року, справу призначено судді-доповідачу - Петрову Є. В.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду

від 03 липня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у доповненні до касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10 липня 2008 року між СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ (продавець) та ТОВ Прінт-Сервіс (покупець) укладено договір купівлі-продажу № Е312542. Відповідно до його умов предметом договору є поліграфічне обладнання разом з усіма комплектуючими деталями. Ціна купівлі складається з ціни товару в сумі 2 499 686,00 доларів США згідно додатку 1 до договору та ціни додаткових послуг.

В пункті 8 договору купівлі-продажу сторони визначили, що платежі повинні сплачуватися першого числа оплачуваного кварталу. Платежі повинні надходити у розмірі, встановленому цим договором, без додаткових обов`язкових виплат, на рахунок продавця. Сума першого платежу дорівнює сумі квартального платежу.

На забезпечення виконання ТОВ Прінт-Сервіс зобов`язань за договором купівлі-продажу між його сторонами, ТОВ Фабрика етикетки Мікко , ТОВ ПП Мікко-Сервіс , ЗАТ Поліграф Дженерал Україна укладено договори особистої поруки.

Також договір особистої поруки укладено між продавцем, покупцем та ОСОБА_1 , що є додатком (додаток 8) до договору купівлі-продажу. Згідно пункту 1.1 договору останній в добровільному порядку взяв на себе зобов`язання як солідарний боржник відповідати в повному обсязі за зобов`язаннями боржника ТОВ Прінт-Сервіс перед кредитором СГ Еквіпмент Лізинг Австрія ГмбХ, які виникли внаслідок укладеного між кредитором та боржником договору купівлі-продажу від 10 липня 2008 року, додатків та додаткових угод до нього, в тому числі, по оплаті заборгованості, по процентах, витратах, неустойці, по інших боргових зобов`язаннях та відшкодуванню збитків у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником своїх зобов`язань.

Всупереч умов договору купівлі-продажу ТОВ Прінт-Сервіс допущено порушення платіжного плану, останній платіж ним здійснено 01 липня 2011 року.

У зв`язку з невиконанням ТОВ Прінт-Сервіс та поручителями: ТОВ Фабрика етикетки Мікко , ТОВ Поліграфічне підприємство Мікко-сервіс , ЗАТ Поліграф Дженерал Україна своїх зобов`язань, у грудні 2012 року СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення солідарно заборгованості за договором купівлі-продажу в розмірі 194 570,59 доларів США (11 554 619,01 грн за курсом Національного банку України станом на 29 грудня 2012 року), збитків, що полягають в сумі всіх платежів, належних до сплати покупцем продавцю, за умови, що договір залишався б чинним до кінця строку дії, в розмірі

866 401,44 доларів США (6 922 547,50 грн за курсом Національного банку України станом на 29 грудня 2012 року), збитків, що полягають в сумі сплачених ТОВ Прінт-Сервіс платежів, у розмірі 1 719 495,35 грн. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача зазначено поручителя ОСОБА_1 (відповідача в даній справі).

Згідно укладеної сторонами та затвердженої ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 квітня 2013 року мирової угоди загальна сума заборгованості по договору купівлі-продажу від 10 липня 2008 року визначена в розмірі 1 060 972,03 доларів США, з яких: 194 570,59 доларів США - заборгованість за договором купівлі-продажу від 10 липня 2008 року;

866 401,44 доларів США - сума збитків, що полягають в сумі всіх платежів, належних до сплати покупцем продавцю за умови, що договір залишався б чинним до кінця строку дії відповідно до пункту 13 договору.

При цьому сума збитків у розмірі 1 719 495,35 доларів США остаточно погоджується сторонами у розмірі 192 194,00 доларів США та не підлягає сплаті позивачу інакше, ніж як на підставі пункту 10 цієї мирової угоди. Решта суми збитків у розмірі 1 527 301,35 доларів США є прощеною.

Враховуючи те, що ТОВ Прінт-Сервіс 16 квітня 2013 року частково сплатило заборгованість за договором у розмірі 100 000,00 доларів США, ТОВ Прінт-Сервіс , ТОВ Фабрика етикетки Мікко , ТОВ Поліграф Дженерал Україна зобов`язалися солідарно сплатити позивачу СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ залишок суми заборгованості у розмірі 960 972,03 доларів США відповідно до графіку. Днем сплати вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ.

Також вони зобов`язалися сплатити солідарно представнику позивача ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна до 15 травня 2013 року суму судового збору в розмірі 64 380,00 грн.

17 квітня 2013 року між СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ (кредитор) та ОСОБА_1 (боржник) укладено договір про погашення заборгованості. За умовами цього договору останній в добровільному порядку взяв на себе зобов`язання солідарно та в повному обсязі відповідати за зобов`язаннями, які виникнуть на підставі мирової угоди у справі № 5023/6093/12, що буде укладена в майбутньому між СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ та ТОВ Прінт-Сервіс , ТОВ Фабрика етикетки Мікко , ЗАТ Поліграф Дженерал Україна , правонаступником якого є ТОВ Поліграф Дженерал Україна (пункт 1.1).

Відповідно до пункту 2.1. кредитор погоджується прийняти від боржника, а боржник зобов`язується солідарно сплатити на рахунок кредитора, що вказаний в пункті 2.3. договору, кошти в розмірі 960 972,03 доларів США та 64 380,00 грн судового збору, що сплачений кредитором по справі №5023/6093/12.

Згідно з пункту 2.2. цього договору боржник зобов`язується солідарно сплатити кредитору борг відповідно до графіку, в якому зазначено дату сплати та суму оплати у доларах США.

В подальшому 31 липня 2014 року між СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ та TOB СГ Еквіпмент Лізинг Україна укладено договір про відступлення права вимоги, а 01 серпня 2014 року - угоду про внесення змін до цього договору. Відповідно до їх умов цесіонарій стає кредитором за договором купівлі продажу № Е312542 від 10 липня 2008 року, укладеного між цедентом та ТОВ Прінт-Сервіс (боржник). Також TOB СГ Еквіпмент Лізинг Україна отримує право вимоги, що виникає на підставі додатку № 8 від 10 липня 2008 року до договору купівлі-продажу - договору особистої поруки, укладеного між цедентом, боржником та ОСОБА_1 та договору про погашення заборгованості від 17 квітня 2013 року, укладеного між цедентом та ОСОБА_1

23 вересня 2014 року між ТОВ Еквіпмент Лізинг Україна та СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ підписано акт прийому-передачі.

ТОВ Прінт-Сервіс , ТОВ Поліграф Дженерал Україна , ТОВ Фабрика етикетки Мікко умови мирової угоди не виконано, заборгованість не погашена, за вказаних обставин, ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна звернулось до суду з даним позовом до ОСОБА_1 .

У червні 2015 року ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна звернулось в суд із цим позовом, уточнивши його в подальшому, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна 960 900,00 доларів США та 63 380,00 грн заборгованості, а з

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно - 1 000,00 грн та 72,00 доларів США заборгованості.

Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня

2018 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року в частині задоволення позову до нього. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В решті рішення суду залишено без змін.

Скасовуючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості згідно мирової угоди з пропуском шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання для пред`явлення вимоги до поручителя, оскільки день виконання основного зобов`язання сторонами встановлено 30 квітня 2014 року. Крім цього, направивши 05 березня 2012 року лист про дострокове погашення збитків, СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ змінило строк виконання основного зобов`язання. Відповідно пред`явивши у червні 2015 року позов до

ОСОБА_1 як поручителя за договором поруки від 10 липня 2008 року товариство також пропустило шестимісячний строк для пред`явлення вимоги до нього за цим договором. Крім цього, апеляційний суд у своїй постанові крім пропуску шестимісячного строку, встановленого частиною четвертої статті 559 ЦК України, взяв до уваги рішення Московського районного суду міста Харкова від 31 травня 2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 02 листопада 2016 року, у справі № 643/12472/15-ц за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ SG Transportation Leasing Austria GmbН (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ), ТОВ Прінт-Сервіс ,

ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ Фабрика етикетки Мікко , ТОВ Поліграф Дженерал Україна , ТОВ СГ Еквіпмент Лізінг Україна , про визнання договору удаваним:

- визнано удаваним договір про погашення заборгованості від 17 квітня

2013 року, що було укладено між SG Transportation Leasing Austria GmbH (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ ) та ОСОБА_1

- встановлено, що 17 квітня 2013 року між SG Transportation Leasing Austria GmbH (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ ) та ОСОБА_1 було укладено договір особистої поруки.

- визнано припиненим договір особистої поруки від 10 липня 2008 року, укладений між SG Transportation Leasing Austria GmbH (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ ) та ОСОБА_1 , що є додатком (додаток № 8) до договору купівлі-продажу № Е 312542 від 10 липня 2008 року.

Визнано припиненим договір особистої поруки від 17 квітня 2013 року (договір про погашення заборгованості), що було укладено між SG Transportation Leasing Austria GmbH (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ ) та ОСОБА_1 .

У березні 2019 року ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна звернулось до суду із заявою про перегляд постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року за нововиявленими обставинами.

Підставою для перегляду постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року за нововиявленими обставинами ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна зазначає те, що 06 лютого 2019 року Верховним Судом скасовано рішення Московського районного суду міста Харкова

від 31 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області

від 02 листопада 2016 року в частині зустрічного позову ОСОБА_1 до SG Transportation Leasing Austria GmbН (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ), ТОВ Прінт-Сервіс , ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ Фабрика етикетки Мікко , ТОВ Поліграф Дженерал Україна , ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна , про визнання договору удаваним. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .

Задовольняючи заяву ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року, апеляційний суд виходив із того, що обставини, наведені у заяві в силу імперативної норми пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України є нововиявленою обставиною.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь СГ Еквіпмент Лізинг Україна 960 900,00 доларів США, 63 380,00 грн, 1 000,00 грн та 72,00 долари США заборгованості, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором про погашення заборгованості від 17 квітня 2013 року не виконав, тому зобов`язаний сплатити заборгованість у розмірі 960 900,00 доларів США та 63 380,00 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Апеляційним судом встановлено, що постановою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 643/12472/15-ц, яка, згідно міркувань ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна , в силу пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами, рішення Московського районного суду міста Харкова від 31 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 02 листопада 2016 року в частині зустрічного позову ОСОБА_1 до SG Transportation Leasing Austria GmbН (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ), ТОВ Прінт-Сервіс , ОСОБА_3 , треті особи: ТОВ Фабрика етикетки Мікко , ТОВ Поліграф Дженерал Україна , ТОВ СГ Еквіпмент Лізінг Україна , про визнання договору удаваним скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у зустрічному позові ОСОБА_1 .

Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 643/12472/15-ц дійшов висновку про те, що Солідарна відповідальність ОСОБА_1 як боржника при виконанні боргових зобов`язань сама по собі не свідчить про укладення договору поруки, оскільки не обумовлена за змістом договору про погашення заборгованості від 17 квітня 2013 року невиконанням боргових зобов`язань іншими боржниками. Відповідно до статті 528 ЦК України, яка регулює виконання обов`язку боржника іншою особою, виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу. З огляду на викладене вище, у судів попередніх інстанцій не було підстав застосовувати до правовідносин сторін норми, що регулюють укладення та виконання договорів поруки (статті 553-559 ЦК України). Таким чином, висновки судів не відповідають матеріалам справи, оскільки договір містить в собі зобов`язання ОСОБА_1 виступати солідарним боржником, а не зобов`язання щодо сплати заборгованості у випадку невиконання іншими боржниками своїх обов`язків .

Тобто, Верховний Суд вказав на безпідставність застосування до правовідносин сторін норми, що регулюють укладення та виконання договорів поруки (статті 553-559 ЦК України), оскільки такі відносини врегульованні статтею 528 ЦК України.

щодо застосування пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта, п`ята статті 423 ЦПК України).

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Частина третя статті 429 ЦПК України визначає, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Апеляційний суд встановивши, що обставини, які були покладені в основу постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року, а саме рішення Московського районного суду міста Харкова від 31 травня

2016 року та ухвала апеляційного суду Харківської області від 02 листопада 2016 року якими було встановлено удаваність договору особистої поруки

від 17 квітня 2013 року, укладеного між SG Transportation Leasing Austria GmbН (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ) та ОСОБА_1 , скасовані постановою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року, дійшов правильного висновку про наявність підстав для перегляду постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року з підстав, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 423 ЦПК України.

За наведених вище підстав, Верховний Суд вважає неприйнятними аргументи заявника наведені у касаційній скарзі щодо відсутності підстав для перегляду судового рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами.

щодо суті заявлених позовних вимог

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором (стаття 543 ЦПК України).

Враховуючи, що ОСОБА_1 в добровільному порядку взяв на себе зобов`язання як солідарний боржник відповідати в повному обсязі за зобов`язаннями ТОВ Прінт-Сервіс перед СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмбХ, які виникли внаслідок укладеного між кредитором та боржником договору купівлі-продажу від 10 липня 2008 року та укладеної мирової угоди, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про залишення рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 960 972, 00 доларів США та 64 380,00 грн.

Аргументи заявника про неврахування апеляційним судом ухвали Жовтневого районного суду міста Харкова від 28 квітня 2014 року у справі № 639/3578/14-ц за позовом SG Transportation Leasing Austria GmbH до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу Е 312 542, укладеного 10 липня 2008 року між SG Transportation Leasing Austria GmbH та ТОВ Прінт-Сервіс є безпідставними, оскільки коло учасників у цій справі та у справі, яка переглядається є різним, а тому вона не може бути підставою для закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Також є безпідставними аргументи заявника про незалучення до участі у справі ТОВ Прінт-Сервіс , ТОВ Фабрика етикетки Мікко , ЗАТ Поліграф Дженерал Україна , правонаступником якого є ТОВ Поліграф Дженерал Україна , оскільки зі змісту договору про погашення заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 прийняв на себе відповідальність в рамках мирової угоди від 17 квітня 2013 року, що міститься в матеріалах господарської справи

№ 5023/6093/12, та засвідчив свою заяву про обізнаність з умовами та вимогами договору про погашення заборгованості від 17 квітня 2013 року стосовно сплати боргу у розмірі 960 972,03 доларів США.

Верховний Суд не встановив порушення правил територіальної підсудності розгляду справи, оскільки місце реєстрації одного з відповідачів -

ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1 , а згідно правил частини першої статті 109 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання позову) позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Щодо юрисдикції спору, то Верховний Суд виходить з такого.

Згідно правил статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання позову) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Згідно правил статі 12 ГПК України (у редакції, чинній на час подання позову) господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду;спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України , а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Оскільки спір між сторонами виник між юридичною особою та фізичними особами щодо невиконання умов договору про погашення заборгованості

від 14 квітня 2013 року, укладеного між цедентом та ОСОБА_1 , то він підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційної цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Прокоп`єва Костянтина Євгеновича залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

А. А. Калараш

І. В. Литвиненко