Ухвала

від 10.02.2021 по справі 344/7877/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/7877/15-ц

Провадження № 22-ц/4808/61/21

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач Василишин

У Х В А Л А

10 лютого 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.,

суддів: Горейко М.Д., Девляшевського В.А.

секретаря Мельник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Сервіс на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року у складі судді Ковалюк І.П., ухвалене в м.Івано-Франківську, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СГ Еквіпмент Лізинг Україна до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У червні 2015 року TOB СГ Еквіпмент Лізинг Україна звернулося до суду до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із позовом про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що між SG Transportation Leasing Austria GmbH (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ) - Продавець та ТОВ Прінт-Сервіс - Покупець 10.07.2008 року укладено договір купівлі-продажу Е 312 542. Ціна купівлі складається з ціни товару в сумі 2 499 686 доларів США відповідно до додатку № 1 до договору та ціни додаткових послуг.

Для забезпечення виконання TOB Прінт-Сервіс зобов`язань по договору купівлі-продажу Е 312 542 від 10.07.2008 року між СГ Еквіпмент Лізинг Австрія ГмБХ, TOB Прінт-Сервіс та TOB Фабрика етикетки Мікко , TOB ПП Мікко-Сервіс , ЗАТ Поліграф Дженерал Україна , ОСОБА_1 укладено договори особистої поруки. У зв`язку з невиконанням ТОВ Прінт-Сервіс та поручителями ТОВ Фабрика етикетки Мікко , ТОВ ПП Мікко-Сервіс , З AT Поліграф Дженерал Україна своїх зобовязань, SG Transportation Leasing Austria GmbH (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ), звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення солідарно з відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика етикетки "Мікко", Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне підприємство "Мікко-сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф Дженерал Україна", на свою користь заборгованість по договору купівлі-продажу №Е 312542 від 10.07.08 р. в розмірі 194570,59 дол. СІЛА 11554619,01 грн. за курсом НБУ на 29.12.12 p.), збитки, що полягають в сумі всіх платежів, належних до сплати покупцем продавцю, за умови, що договір залишався б чинним до кінця строку дії в розмірі 866401,44 дол. США (6922547,50 грн. за курсом НБУ на 29.12.12 p.), збитків, що полягають в сумі сплачених ТОВ "Прінт-Сервіс" платежів в розмірі 1719495,35 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 квітня 2013 по справі № 023/6093/19, затверджено по вказаній справі мирову угоду, відповідно до якої Сторони визнають, що загальна сума заборгованості Відповідача 1 - ТОВ "Прінт-Сервіс", Відповідача 2 - ТОВ "Фабрика етикетки "Мікко", Відповідача 3 - ТОВ "Поліграф Дженерал Україна" перед Позивачем - SG Transportation Leasing Austria GmbH (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ), що виникла на підставі Договору купівлі-продажу Е 312 542 від 10.07.2008 року (надалі по тексту Договір) складає 1060 972,03 доларів США з яких: 194 570, 59 доларів США.

Сума збитків Позивача, яка була визначена ним у розмірі 1 719 495, 35 доларів США остаточно погоджується Сторонами у розмірі 192 194, 00 доларів США та не підлягає сплаті Позивачу інакше ніж як на підставі п.10 цієї Мирової угоди.

Решта суми збитків у розмірі 1 527 301,35 доларів США є прощеною.

Враховуючи те, що ТОВ "Прінт-Сервіс" 16.04.213 року частково сплачено заборгованість за Договором у розмірі 100 000,0 доларів США (згідно платіжних доручень №9 від 14.03.2013 року на суму 25 000,0 доларів США; №4 від 22.02.2013 року на суму 25 000,0 доларів США; №13 від 15.04.2013 року на суму 49 400,0 доларів США; №14 від 16.04.2013 року на суму 600,0 доларів США). Відповідач №1- ТОВ "Прінт-Сервіс", відповідач 2 - ТОВ "Фабрика етикетки "Мікко", відповідач 3 - ТОВ "Поліграф Дженерал Україна" зобов`язуються солідарно сплатити позивачу SG Transportation Leasing Austria GmbH (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ) залишок суми заборгованості у розмірі 960 972,03 доларів США.

У зв`язку з невиконання фінансовими поручителями: TOB "Фабрика етикетки "Мікко", ГОВ "Поліграф Дженерал Україна" своїх зобов`язання перед кредитором СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ згідно договорів особистої поруки, позивач прийняв рішення звернутися до іншого поручителям ОСОБА_1 з вимогою про погашення заборгованості за договором особистої поруки від 10.07.2008 року що є додатком № 8 до Договору купівлі-продажу № Е 312542.

В подальшому між СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмбХ та TOB СГ Еквіпмент Лізинг Україна укладено Договір Про відступлення права вимоги від 31.07.2014 року (том-1, а.с.54-56), а 01.08.2014 року Угоду про внесення змін до вказаного договору, відповідно до яких сторони погодили що Цесіонарій (СГ Еквіпмент Лізинг Україна) стає власником майна, яке є предметом купівлі-продажу № ЕЗ122542 від 10.07.2008 року (далі договір купівлі-продажу), укладеного між Цедентом (СГ Транспортейшин Лізинг Австрія) та TOB Прінтсервіс (Боржник), зазначеного в п. З цього Договору (том-1, а.с.57-58).

12.03.2015 року між TOB СГ Еквіпмент Лізинг Україна (кредитор), ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки №1, за умовами якого поручитель зобов`язується відповідати за виконання боржником - ОСОБА_3 його боргового зобов`язання (по договору особистої поруки від 10.07.2008 року, що є додатком №8 до договору кеупівлі-продажу №Е312542 від 10.07.2008 року), а також договір поруки №2 від 12.03.2015 року відповідно до п.1 якого поручитель ОСОБА_2 зобовязався за цим договором відповідати за виконання ОСОБА_3 його зобов`язань перед TOB СГ Еквіпмент Лізинг Україна за договором про погашення заборгованості, укладеного між позивачем та ОСОБА_3 17.04.2013 року.

Посилаючись на умови договорів поруки №№1,2 від 12.03.2015 року, уточнивши позовні вимоги (том-1, а.с.181-182), позивач просив:

-стягнути із ОСОБА_1 на користь СГ "Еквіпмент Лізинг Україна 960 900 доларів США та 63 380 грн. заборгованості;

-стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь СГ "Еквіпмент Лізинг Україна солідарно 1000 грн. та 72 долари США заборгованості.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року позов ТОВ "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь СГ "Еквіпмент Лізинг Україна 960 900 доларів США та 63 380 грн. заборгованості.

Стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь СГ "Еквіпмент Лізинг Україна солідарно 1000 грн. та 72 долари заборгованості (том-1, а.с.)

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 липня 2018 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Скасовано рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року в частині задоволення позову до нього. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В решті рішення суду залишено без змін.

У серпні 2018 року ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна подало касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 липня 2018 року.

У березні 2019 року ТзОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна також подало заяву про перегляд постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 липня 2018 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2019 року касаційне провадження у справі зупиненго до вирішення судом апеляційної інстанції питання за заявою ТзОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна про перегляд постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 липня 2018 року за нововиявленими обставинами.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03.07.2019 року заяву ТзОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 липня 2018 року задоволено. Постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 липня 2018 року скасовано. Прийнято нову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.09.2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03.07.2019 року залишено без змін (том-4, а.с.218-229).

15 липня 2019 року ТзОВ "Прінт-Сервіс" подало апеляційну скаргу на рішення Івано-Франківського суду від 25 лютого 2016 року як особа, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання її права та обов`язки.

Апелянт зазначив, що ТзОВ "Прінт-Сервіс" є стороною договору купівлі-продажу (покупцем) від 10.07.2008 року, укладеного з SG Transportation Leasing Austria GmbH (СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ) (продавцем), №Е312542.

Згідно договору особистої поруки від 10.07.2008 року, що є додатком №8 до договору купівлі-продажу №Е312542, ОСОБА_3 взяв на себе зобов`язання, як солідарний боржник, відповідати у повному обсязі за забов`язаннями ТзОВ "Прінт-Сервіс" перед СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ.

Апелянт зазначив, що відповідно до ч.1 ст.555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов`язаний повідомити про це боржника, а в разі пред`явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Однак, згідно тексту оскаржуваного рішення ані кредитор, ані поручитель не подавали будь-яких клопотань до суду першої інстанції про залучення основного боржникаТзОВ "Прінт-Сервіс" до участі у даній справі.

Посилаючись на положення ст.553 ЦК УКраїни, апелянт вказав, що оскільки в результаті прийняття оскаржуваного рішення та його подальшого виконання в примусовому чи добровільному порядку до ОСОБА_3 перейшли всі права та обов`язки кредитора перед основним боржником ТзОВ "Прінт-Сервіс", то в даному випадку вказаним рішенням суду порушені права та обов`язки основного боржника ТзОВ "Прінт-Сервіс".

Посилаючись на умови договору особистої поруки від 10.07.2008 року, апелянт вважає, що ОСОБА_3 як солідарний боржник повинен у повному обсязі відповідати за зобов`язаннями ТзОВ "Прінт-Сервіс" перед продавцем за договором купівлі-продажу від 10.07.2008 року, а відтак зобовязаний погасити заборгованість ТзОВ "Прінт-Сервіс" перед позивачем в сумі, визнаній боржником, а саме 960 972,03 доларів США.

З наведених підстав апелянт просив скасувати рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року та в частині позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки від 10.07.2008 року закрити провадження, в іншій частині - ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання належним чином повідомлені сторони не з`явилися.

Вислухавши доповідача, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про навність підстав для закриття апеляційного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.367 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст.213 ЦПК України (в редакції 2004 року) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Такі ж вимоги містить норма ст.263 ЦПК у новій редакції.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 відповідно до умов договору особистої поруки від 10 липня 2008 року, який є додатком № 8 до договору купівлі-продажу Е 312 542, взяв на себе зобов`язання як солідарний боржник відповідати у повному об`ємі по зобов`язаннях TOB Прінт-Сервіс перед СГ Транспортейшн Лізинг Австрія ГмБХ, які виникли внаслідок укладеного договору купівлі-продажу Е 312 542 від 10 липня 2008 року, у тому числі по оплаті заборгованості, процентів, витрат, неустойки, інших боргових зобов`язань та відшкодування збитків, у випадку невиконання або неналежного виконання TOB Прінт-Сервіс своїх зобов`язань.

Крім того, ОСОБА_1 у добровільному порядку взяв на себе зобов`язання відповідати солідарно та у повному об`ємі за зобов`язанням відповідно до мирової угоди, укладеної у справі № 5023/6093/12 між СГ Транспортейшин Лізинг Австрія ГмБХ і TOB Прінт Сервіс , TOB Фабрика етикетки Мікко , ЗАТ Поліграф Дженерал Україна , правонаступником якого є TOB Поліграф Дженерал Україна .

ОСОБА_1 ознайомився та погодився з умовами та вимогами договору про погашення заборгованості від 17 квітня 2013 року щодо сплати боргу у розмірі 960 972,03 дол. США до 30 квітня 2014 року та 64 380 грн судового збору до 15 травня 2013 року.

Станом на 25 травня 2015 року ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором про погашення заборгованості від 17 квітня 2013 року не виконав, тому зобов`язаний сплатити заборгованість у розмірі 960 900 дол. США та 63 380 грн. Крім того ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як солідарні боржники за договорами поруки № 1 і № 2 від 12 березня 2015 року зобов`язані сплатити кошти у розмірі 72 дол. США.

Встановлено, що апелянт ТзОВ Прінт-Сервіс звернулося зі скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року як особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що суд вирішив питання про його права та обов`язки.

Відповідно до ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 13 травня 2020 року, провадження 61-7586св18, на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом із тим, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд України у постановах: від 17 лютого 2016 року № 6-76цс16, від 23 листопада 2016 року, № 6-1133цс16 та від 22 лютого 2017 року № 6-2725цс16.

Як на підставу звернення зі скаргою, апелянт посилається на те, що ухваленням оскаржуваного рішення та його подальшим виконанням в примусовому чи добровільному порядку до ОСОБА_1 перейшли всі права та обов`язки кредитора перед основним боржником ТзОВ "Прінт-Сервіс", то в даному випадку, вказаним рішенням суду порушені права та обов`язки основного боржника ТзОВ "Прінт-Сервіс".

Однак можливість настання таких обставин, сама по собі не є підставою вважати, що оскаржуваним рішенням порушене право апелянта.

Зокрема, за змістом статті 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором (стаття 543 ЦПК України).

Права боржника - ТзОВ "Прінт-Сервіс" захищено положеннями норми ч.2 ст.555 ЦКУ, а саме правом пред`явлення боржником всіх заперечень, які він мав проти вимоги кредитора у випадку виконання поручителем зобов`язання. З огляду на викладене поручитель, хоч і пов`язаний з боржником певними зобов`язальними відносинами, але є самостійним суб`єктом у відносинах з кредитором.

Доводи апелянта вказують на ймовірне порушення його прав внаслідок ухвалення рішення суду, доказів реального порушення таких прав не представлено.

При цьому, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що наявність зобов`язання боржник підтверджує, підтверджує і узгоджену суму заборгованості та визнає солідарну відповідальність в тому числі з ОСОБА_1 та зазначає, що на час подання апеляційної скарги мирова угода та угода про погашення заборгованості підписана самим ОСОБА_1 не виконані.

Таку ж позицію з цього приводу, висловив Верховний суд у даній справі в Постанові від 23.09.2020року при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 03.07.2019 року про перегляд справи за нововиявленими обставинами, вказавши, що безпідставними є аргументи заявника про незалучення до участі у справі ТОВ Прінт-Сервіс , ТОВ Фабрика етикетки Мікко , ЗАТ Поліграф Дженерал Україна , правонаступником якого є ТОВ Поліграф Дженерал Україна , оскільки зі змісту договору про погашення заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 прийняв на себе відповідальність в рамках мирової угоди від 17 квітня 2013 року, що міститься в матеріалах господарської справи. № 5023/6093/12, та засвідчив свою заяву про обізнаність з умовами та вимогами договору про погашення заборгованості від 17 квітня 2013 року стосовно сплати боргу у розмірі 960 972,03 доларів США.

Інші доводи апеляційної скарги щодо юрисдикції спору, дійсності договору про погашення заборгованості від 17.04.2013року , який підписав ОСОБА_1 , зводяться до переоцінки обставин встановлених та оцінених судовими рішеннями у даній справі, які набрали законної сили (постанова апеляційного суду Івано-Франківської області від 03.07.2019року та постанова Верховного суду від 23.09.2020року у справі № 344/7877/15-ц,пров.№ 61-42471св18).

Щодо територіальної підсудності спору, то місце реєстрації одного з відповідачів ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , що відповідало змісту ст.109 ЦПК в редакції чинній на час подання позову.

19.01.2021 року до апеляційного суду надійшла заява позивача про долучення до матеріалів справи та врахування при винесенні рішення повідомлення позивача як кредитора до боржників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика етикетки "Мікко", Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічне підприємство "Мікко-сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграф Дженерал Україна" та ОСОБА_1 про прощення боргу всім боржникам за договором купівлі-продажу поліграфічного обладнання в порядку ст.605 ЦКУ.

Щодо даної заяви слід зазначити, що апеляційний суд згідно ст. 367 ЦПК переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Тому підстави для врахування та вирішення даної заяви при перегляді рішення за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у розгляді справи в апеляційного суду відсутні.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З наведених підстав апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Прінт-Сервіс"на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року слід закрити.

Керуючись ст.362 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Сервіс на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 15 лютого 2021 року.

Суддя-доповідач: Василишин Л.В.

Судді: Горейко М.Д.

Девляшевський В.А.