Ухвала

від 25.01.2021 по справі 344/7877/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/7877/15-ц

Провадження № 22-ц/4808/61/21

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.

Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

У Х В А Л А

25 січня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Мелінишин Г.П.

суддів: Горейко М.Д., Девляшевського В.А.,

розглянувши заяву судді Мелінишин Г.П. про самовідвід у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СГ Еквіпмент Лізинг Україна до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Прінт-Сервіс на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Прінт-Сервіс (особа, що не була залучена до участі у справі) подало апеляційну скаргу на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року.

Відповідно до вимог статті 33 ЦПК України для розгляду вищевказаної цивільної справи автоматизованою системою розподілу справ визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Максюта І.О., судді Горейко М.Д., Девляшевський В.А.

Ухвалою Івано- Франківського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року поновлено ТОВ Прінт-Сервіс строк апеляційного оскарження рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року. Відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року справу призначено до розгляду на 24 грудня 2020 року в 13.30 год. 24 грудня 2020 року розгляд справи відкладено на 20 січня 2021 року на 13.30 год.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 січня 2021 року задоволено самовідвід судді Максюти І.О. Справу передано на новий автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2021 року для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: Мелінишин Г.П. ( (суддя-доповідач)), Горейко М.Д., Девляшевський В.А.

Суддею-доповідачем Мелінишин Г.П. заявлено самовідвід у цій справі на підставі, визначеній пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

В обґрунтування наявності підстав для самовідводу суддя зазначила, що приймала участь у розгляді заяви ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та при прийнятті нової постанови у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року висловила свою правову позицію щодо правовідносин сторін.

З матеріалів справи вбачається, що у червні 2015 року ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна звернулось в суд із позовом, уточнивши його в подальшому, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна 960 900,00 доларів США та 63 380,00 грн заборгованості, а з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно - 1 000,00 грн та 72,00 долари США заборгованості.

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь СГ Еквіпмент Лізинг Україна 960 900 доларів США, 63 380 грн, 1 000 грн та 72 доларів США заборгованості, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог відмовлено.

У березні 2019 року ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна подало заяву про перегляд постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2018 року за нововиявленими обставинами.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 липня 2019 року в складі колегії суддів Мелінишин Г.П., Томин О.О., Ясеновенко Л.В. задоволено заяву ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Скасовано постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 липня 2018 року. Прийнято нову постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року - без змін.

Постанова апеляційного суду від 03 липня 2019 року мотивована тим, що викладені в заяві ТОВ СГ Еквіпмент Лізинг Україна обставини є нововиявленими в розумінні пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України. А тому постанова Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 липня 2018 року в частині позовних вимог до ОСОБА_1 підлягає скасуванню за нововиявленими обставинами.

Також апеляційний суд розглядаючи раніше подану апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року зазначив про необґрунтованість посилань ОСОБА_1 на припинення договору особистої поруки від 10 липня 2008 року.

Разом з тим зі змісту апеляційної скарги ТОВ Прінт-Сервіс вбачається, що товариство, в тому числі, покликається на припинення договору особистої поруки ОСОБА_1 від 10 липня 2008 року.

У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість (рішення у справі Де Куббер проти Бельгії від 26 жовтня 1984 року, п. 26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії , рішення у справі Кастілло Альгар проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, п. 45). Такі ж висновки містяться в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України від 09 листопада 2006 року.

Крім того, пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші, ніж перелічені у пунктах 1-4 частини першої статті 36 ЦПК України, обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Враховуючи, що при вирішенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та прийнятті нової постанови у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 25 лютого 2016 року суддя Мелінишин Г.П. висловила свою правову позицію щодо правовідносин сторін, зокрема за договором особистої поруки від 10 липня 2008 року, наведені обставини можуть викликати в учасників справи сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Мелінишин Г.П. при розгляді апеляційної скарги ТОВ Прінт-Сервіс на це рішення.

А тому з метою уникнення будь-яких сумнівів у неупередженості судді при розгляді справи та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень апеляційного суду, заява судді Мелінишин Г.П. про самовідвід у даній справі підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву судді Мелінишин Галини Петрівни про самовідвід задовольнити.

Справу № 344/7877/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СГ Еквіпмент Лізинг Україна до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості передати для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Г.П. Мелінишин

Судді: М.Д. Горейко

В.А. Девляшевський