Ухвала
08 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 357/4360/18
провадження № 61-13819ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші на постанову Київського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_1 про стягнення збитків та штрафу за невиконання умов договору,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків та штрафу за невиконання умов договору.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші задоволений частково.
Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші 29 000 грн 00 коп. завданих збитків та 29 000 грн. 00 коп. штрафу, а всього - 58 000 грн 00 коп.
Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші судовий збір у сумі 2 643 грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 55 999 грн 88 коп., всього 58 642 грн 88 коп.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2020 року скасоване та ухвалено по справі нове судове рішення про залишення позовних вимог без задоволення.
16 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року , з пропуском строку на касаційне оскарження, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2020 року залишити без змін.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Як убачається з поштового конверту, касаційну скаргу здано на пошту 16 вересня 2020 року, тобто з пропущенням строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.
Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнано неповажними.
Заявник протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку та наданням відповідних доказів.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Заявник узагальнено посилається на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Враховуючи наведене касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші не відповідає зазначеним вище вимогам закону, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші на постанову Київського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 04 листопада 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів, не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2020 |
Оприлюднено | 09.10.2020 |
Номер документу | 92093141 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Черняк Юлія Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні