Рішення

від 23.08.2007 по справі 2/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 справа № 

2/199

23.08.07

За позовом    

Компанії "Десембер Венчур Лімітед"

до                     Товариства з обмеженою

відповідальністю "Емос"

про                    визнання договору недійсним

Суддя 

За зустрічним позовом   Товариства з обмеженою

відповідальністю «Емос»

до                                        Компанії

«Десембер Венчур Лімітед»

про                                      зобов'язання

вчинити дії та визнання права власності

Представники:

Від позивача  (відповідача за зустрічним позовом)    Рабишко О.В.

Від відповідача  (позивача за зустрічним позовом)    Юзефович А.О.

         Рішення винесено відповідно до ч.3

ст.77 ГПК України, після оголошеної у судовому засіданні перерви.    

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Компанія «Десембер Венчур

Лімітед»звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Емос»про визнання дійсним договору оперативного управління майном.

Позивач зазначає, що 23 жовтня 2006

р. між ним та відповідачем було укладено договір оперативного управління

майном, згідно якого відповідач передав у безкоштовне користування позивачеві

будівлі та споруди бази відпочинку «Лісова казка», що знаходяться у

адміністративних межах Ясногородської сільської ради Макарівського району

Київської області, поза межами населеного пункту. При цьому, відповідачем було

приховано ту обставину, що відповідно до ч. 2 ст. 1031 ЦК України договір

управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній

реєстрації.

30 березня 2007 р. представник

позивача звернувся до відповідача з письмовою пропозицією щодо надання договору

належної форми шляхом його посвідчення у нотаріальному порядку, відповідь на

яку відповідач своєчасно не надав.

З цих підстав просив визнати

вказаний договір оперативного управління майном дійсним.

До початку слухання справи по суті,

до прийняття рішення зі спору, Компанією «Десембер Венчур Лімітет»було подано

Заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Зазначено, що оскільки за договором

оперативного управління майном від 23 жовтня 2006 р. база відпочинку «Лісова

казка»була передана позивачеві у безкоштовне володіння, користування і

розпорядження, а також надано право здавати її в оренду, яке може мати лише

власник майна, позивач вважає, що набув права власності на базу відпочинку

«Лісова казка»з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі до договору

23 жовтня 2006 р.

З цих підстав просить задовольнити

позов, визнавши дійсним оперативного управління майном від 23 жовтня 2006 р.

укладений між Компанією «Десембер Венчур Лімітед»та Товариством з обмеженою

відповідальністю «Емос», а також визнати право власності на базу відпочинку

«Лісова казка», що розташована у адміністративних межах Ясногородської

сільської ради Макарівського району Київської області, поза межами населеного

пункту за Компанією «Десембер Венчур Лімітед».

До початку слухання справи по суті,

до прийняття рішення зі спору, Товариством з обмеженою відповідальністю

«Емос»було подано зустрічний позов, який взаємно пов'язаний з первісним, про

зобов'язання вчинити дії та визнання права власності.

У зустрічному позові ТОВ

«Емос»зазначає, що договір оперативного управління майном від 23 жовтня 2006 р.

є строковим і діє з 23 жовтня 2006 р. до 03 квітня 2007 р.

05 квітня 2007 р. керівництво ТОВ

«Емос»звернулося до Компанії «Десембер Венчур Лімітед»з вимогою повернути базу

відпочинку «Лісова казка», шляхом підписання відповідного акту

прийому-передачі.

07 травня 2007 р. Компанія

«Десембер Венчур Лімітед»в особі представника Рабишка Олексія Валентиновича,

повідомила про відмову повернути базу відпочинку «Лісова казка», стверджуючи,

що ТОВ «Емос»не є власником бази відпочинку «Лісова казка».

ТОВ «Емос»зазначає, що відносини

щодо оперативного управління майно не передбачають переходу права власності на

базу відпочинку «Лісова казка», право власності на яку було набуте на підставі

договору купівлі-продажу № 1214 від 14 грудня 1992 р. та зареєстроване у

Макарівському БТІ 30 червня 1999р.

З вказаних підстав, Товариство з

обмеженою відповідальністю «Емос», посилаючись на ст.392 ЦК України, просить

суд зобов'язати Компанію «Десембер Венчур Лімітед»повернути Товариству з обмеженою

відповідальністю «Емос»майно, передане в оперативне управління за договором

оперативного управління майном від 23 жовтня 2006 р., шляхом підписання

відповідного акту прийому-передачі та визнати право власності на базу

відпочинку «Лісова казка»за Товариством з обмеженою відповідальністю «Емос».

Ухвалою від 14 червня 2007р.

зустрічний позов було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом,

розгляд справи відкладено на 18 червня 2007 р. Зобов'язано позивача надати

письмовий відзив по суті обставин, викладених у зустрічній позовній заяві, а

відповідача виконати вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження

у справі від 24 травня 2007р.

18 червня 2007 р. розгляд справи

було відкладено на 19 червня 2007р. для витребування нових доказів та виконання

вимог ухвал суду.

Компанія «Десембер Венчур Лімітед»у

наданому 19 червня 2007 р. відзиві зазначила, копія якого вручена нарочно

директору ТОВ «Емос»15 червня 2007р., що зустрічний позов не визнає,

посилаючись на те, що згідно договору оперативного управління майном від 23

жовтня 2006 р. сторони домовились, що ТОВ «Емос»передає у володіння,

користування і розпорядження, тобто у власність, будівлі і споруди бази

відпочинку «Лісова казка», а відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про

власність», правом власності визнаються суспільні відносини щодо володіння,

користування і розпорядження майном.

Також, посилання ТОВ «Емос»на

визначення поняття «оперативного управління», зазначене ст. 137 ГК України є

необґрунтоване, оскільки воно не розповсюджується на правовідносини, що

склалися між позивачем та відповідачем.

Вважає, що суд не може прийняти

посилання ТОВ «Емос»на втрату договору № 1214 купівлі-продажу нерухомого майна

від 14 грудня 1992 р., оскільки як вказано в тому документі, його укладено в

чотирьох примірниках. За таких обставин задоволенні і розгляд зустрічного

позову ТОВ «Емос»є передчасним.

Вирішуючи питання зустрічного

позову, суд повинен притягнути до участі в справі продавця бази відпочинку

«Лісова казка»МП «Іглен», пояснення якого можуть мати істотне значення для

правильного вирішення спору.

30 березня 2007 р. Компанія

«Десембер Венчур Лімітед»надала ТОВ «Емос»письмову вимогу щодо наданню договору

оперативного управління від 23 жовтня 2006 р. належної форми, й вважає, що на

підставі ч.2 ст.220 ЦК України, суд зобов'язаний визнати такий договір дійсним.

19 червня 2007р. ТОВ «Емос»було

надано відзив на первісний позов з урахуванням заяви про збільшення позовних

вимог, копія якого надана представникові Компанії «Десембер Венчур Лімітед»у

судовому засіданні. ТОВ «Емос»зазначило, що заявлений Компанією «Десембер

Венчур Лімітед»позов не визнає, оскільки відносини оперативного управління

майном, встановлені договором оперативного управління майном від 23 жовтня

2006р. та чинним законодавством, не передбачають переходу права власності на

базу відпочинку «Лісова казка», а право власності ТОВ «Емос»набуте за договором

купівлі-продажу № 1214 нерухомого майна від 14 грудня 1992 р. та Свідоцтвом про

право власності на базу відпочинку «Лісова казка»з відміткою Макарівського БТІ

про реєстрацію права власності за ТОВ «Емос», майно передане за актом

прийому-передачі від 18 грудня 1992р.

У справі оголошувалась перерва до

21 червня 2007 р.

21 червня 2007 р. розгляд справи

було відкладено на 05 липня 2007 р. Позивача за зустрічним позовом зобов'язано

подати письмове нормативне обґрунтування позовних вимог в частині визнання

права власності при наявності рішення Господарського суду м. Києва від 01

грудня 2005 р.

Під час слухання справи,

представником ТОВ «Емос»було заявлене клопотання про приєднання документів, яке

судом задоволене.

Представник Компанії «Десембер

Венчур Лімітед»попросив приєднати до справи копію листа від 30 березня 2007 р.,

з відміткою про його отримання службовою особою ТОВ «Емос», яке судом задоволене.

Дослідивши пояснення представників

сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов Компанії

«Десембер Венчур Лімітед»до ТОВ «Емос»задоволенню не підлягає, а зустрічний

позов ТОВ «Емос»до Компанії «Десембер Венчур Лімітед»підлягає задоволенню у

повному обсязі, виходячи з наступного.

         Судом встановлено, що 23 жовтня 2006

р. між Компанією «Десембер Венчур Лімітед», як управителем, та Товариством з

обмеженою відповідальністю «Емос», як власником, було укладено договір оперативного

управління майном, відповідно до пп. 1.1. якого власник передає, а управитель

приймає в безкоштовне володіння, користування і розпорядження будівлі та

споруди бази відпочинку «Лісова казка», розташованої у адміністративних межах

Ясногородської сільської ради Макарівського району Київської області, поза

межами населеного пункту. Передача зазначеного майна була здійснена за актом

прийому-передачі            № 1 від 23

жовтня 2006 р.

Договір від 23 жовтня 2006р. є

строковим, згідно пп. 6.1., набирає чинності з 23 жовтня 2006 р. та діє до 03

квітня 2007 р.

Згідно пп. 4.1., 4.3. договору від

23 жовтня 2006 р. після припинення дії договору з будь-яких причин, в тому

числі достроково, об'єкт повертається власнику по акту прийому-передачі. При

цьому, об'єкт вважається фактично поверненим власнику з моменту підписання

сторонами акту прийому-передачі.

Відповідно до пп. 4.2. договору від

23 жовтня 2006 р., управитель в 10-ти денний термін після одержання письмового

попередження зобов'язаний звільнити об'єкт та забезпечити його передачу

власнику, здійснивши всі розрахунки щодо експлуатаційних платежів на день

підписання акта.

На виконання п. 4 договору від 23

жовтня 2006 р., ТОВ «Емос»було вручено Компанії «Десембер Венчур Лімітед», в

особі представника Рабишка Олексія Валентиновича письмове попередження, з

проханням підписати акт прийому-передачі бази відпочинку «Лісова казка»з

оперативного управління власникові, яким є ТОВ «Емос».

Листом від 07 травня 2007р.,

направленого на адресу ТОВ «Емос», Компанія «Десембер Венчур Лімітед», від

імені якої діяв Рабишко Олексій Валентинович, повідомила ТОВ «Емос»про відмову

виконати свої зобов'язання за договором від 23 жовтня 2006 р., в частині, що

стосується повернення майна, отриманого в оперативне управління, а також висловила

сумнів у тому, що власником бази відпочинку «Лісова казка»є ТОВ «Емос»,

зазначивши, що останнє передало базу відпочинку у власність Компанії «Десембер

Венчур Лімітед».

Однак, доводи Компанії «Десембер

Венчур Лімітед»не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст.137 Господарського

кодексу України, правом оперативного управління визнається речове право

суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном,

закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної

господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими

законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Згідно ч. 1 ст. 1029 ЦК України, за

договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій

стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона

зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в

інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Таким чином, договір управління

майном є строковим, а на його підставі перехід права власності не здійснюється.

Як зазначено у ч. 2 ст. 1031 ЦК

України, договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню

і державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК

України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом

(нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не

вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України, у

разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору

такий договір є нікчемним.

За ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо

сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується

письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але

одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати

такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору

не вимагається

30 березня 2007р., Компанія

«Десембер Венчур Лімітед»надала ТОВ «Емос»письмову вимогу щодо наданню договору

від 23 жовтня 2006р. належної форми.

Однак, зважаючи на ту обставину, що

договір оперативного управління майном не передбачає переходу права власності

на майно, встановлений у пп.6.1. строк дії вказаного договору вже завершився, а

інших порушень (оспорювань) прав, свобод і охоронюваних законом інтересів

Компанії «Десембер Венчур Лімітед»не заявлено і судом не знайдено, а також не

порушено та не оспорено прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів третіх

осіб, які не є учасниками цієї справи, суд не погоджується з посиланням

позивача на ухилення ТОВ «Емос»від нотаріального посвідчення договору

оперативного управління майном від 23 жовтня 2006 р. та не вбачає підстав для

визнання його дійсним. При цьому, слід звернути увагу, що визнання договору

дійсним є правом суду. Зважаючи на те, що право є мірою можливої поведінки,

положення ч.2 ст.220 ЦК України про можливість визнання договору дійсним не є

нормою імперативного характеру. Відтак, у первісному позові Компанії «Десембер

Венчур Лімітед»слід відмовити.

Як встановлено судом, договір

оперативного управління майном від 23 жовтня 2006 р. є недійсним (нікчемний

правочин). На підставі ч. 1 ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину

кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона

одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення,

зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі,

наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які

існують на момент відшкодування.

Відтак, вимоги зустрічного позову

ТОВ «Емос»щодо зобов'язання Компанії «Десембер Венчур Лімітед»повернути ТОВ

«Емос»майно, передане в оперативне управління за договором оперативного

управління майном від 23 жовтня 2006 р. відповідають закону і підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що власником

бази відпочинку «Лісова казка», яка розташована в адміністративних межах

Ясногородської сільської ради Макарівського району Київської області, є

Товариство з обмеженою відповідальністю «Емос», яке придбало вказану базу на

підставі договору № 1214 купівлі-продажу нерухомого майна від 14 грудня 1992

р., укладеного між Малим підприємством «Іглен»та ТОВ «Емос».

Відповідно до ст.224 ЦК України, в

редакції 1963 р., чинного на момент укладення договору № 1214, за договором

купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві,

а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову

суму.

Згідно з ст. 128 ЦК України, в

редакції 1963 р., право власності у набувача майна за договором виникає з

моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 5 договору № 1214

купівлі-продажу нерухомого майна, фактична передача будівель та споруд бази

відпочинку «Лісова казка»здійснюється у тижневий строк після проведення

платежів, за актом прийому-передачі. Відповідний акт за договором № 1214 було

складено й підписано сторонами 18 грудня 1992 р., що підтверджує як обставину

фактичної передачі майна, так і факт здійснення оплати у період з 14 грудня по                          18 грудня 1992 р.

Таким чином, право власності ТОВ

«Емос»на базу відпочинку «Лісова казка»виникло з 18 грудня 1992 р.

На усну вимогу суду, представник

ТОВ «Емос»не зміг надати для огляду оригінал договору № 1214 купівлі-продажу

нерухомого майна, пославшись на те, що наявний у ТОВ «Емос»примірник було

викрадено 03 серпня 2005 р. із автомобіля директора ТОВ «Емос»Тменова О.О., що

підтверджується Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 05

лютого 2007 р., а місцезнаходження інших примірників, яких згідно договору має

бути ще три, ані йому, ані керівництву, працівникам чи засновникам ТОВ

«Емос»невідомо. Однак, до матеріалів справи приєднано нотаріально посвідчену

копію договору № 1214 купівлі-продажу.

Притягнути до участі в справі

продавця бази відпочинку «Лісова казка»- МП «Іглен», для отримання пояснень

щодо майна та витребування для огляду оригіналу договору № 1214

купівлі-продажу, виявилось неможливим, оскільки відповідно до оригіналу Витягу

з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/3630

від 14 червня 2007 р., наданого представником ТОВ «Емос», державна реєстрація

вказаного підприємства припинена.

Недійсність правочину

купівлі-продажу майна законом не встановлена, а договір № 1214 від 14 грудня

1992 р. не визнаний судом недійсним. Відтак, суд приходить до висновку про його

правомірність, оскільки згідно ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо

його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом

недійсним.

Судом встановлено, що 30 червня

1999р. Ясногородською сільською радою Макарівського району Київської області

ТОВ «Емос»було видане Свідоцтво про право власності на базу відпочинку «Лісова

казка», оригінал якого надано для огляду у судовому засіданні. Вказане свідоцтво

за своєю правовою природою є похідним документом від договору купівлі-продажу

№1214 від 14 грудня 1992 р. та акту прийому-передачі до нього.

Право власності ТОВ

«Емос»зареєстроване у Макарівському БТІ, про що свідчить відповідний

реєстраційний напис, вчинений на Свідоцтві про право власності на базу

відпочинку «Лісова казка», про що 30 червня 1999 р. зроблено запис у реєстрову

книгу № 1, за реєстровим № 1.

Нотаріально посвідчена копія

Свідоцтва про право власності на базу відпочинку «Лісова казка», приєднана до

матеріалів справи.

Враховуючи викладене, суд вважає

достатніми докази, що свідчать про наявність у ТОВ «Емос»права власності на

базу відпочинку «Лісова казка».

Отже позов в частині визнання за

ТОВ «Емос»права власності на базу відпочинку «Лісова казка»є обґрунтованим і

підлягає задоволенню.

При цьому, суд не приймає до уваги

та не вважає за належний і допустимий доказ надані представником ТОВ

«Емос»Рішення від 01 грудня 2005 р. Господарського суду міста Києва у

господарській справі № 7/778 за позовом Макарівського бюро технічної

інвентаризації Київського обласного управління житлово-комунального

господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю «Емос»про зобов'язання

подати документи та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Емос»до Макарівського бюро технічної інвентаризації Київського обласного

управління житлово-комунального господарства про визнання права власності та

Постанову Вищого господарського суду України від 05 вересня 2006 р. в цій

справі, та не погоджується, що встановлені в цих рішеннях факти є такими, що не

потребують повторного доведення, оскільки як вбачається зі змісту ч.2 ст.35 ГПК

України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який

вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову

при вирішенні лише тих спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Макарівське бюро технічної інвентаризації Київського обласного управління

житлово-комунального господарства не бере участь у цій справі, а відтак, факти,

що встановлені судами у справі № 7/778 не можуть бути використані як

преюдиційні при розгляді справи за позовом Компанії «Десембер Венчур Лімітед»до

ТОВ «Емос»та зустрічним позовом ТОВ «Емос»до Компанії «Десембер Венчур

Лімітед».

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ГПК

України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для

справи. Як вбачається з тексту судових рішень у справі № 7/778, позов ТОВ

«Емос»про визнання права власності був заявлений на підставі ст. 392 ЦК

України. Відтак, суд приходить до висновку, що визнання права власності на

підставі ст. 392 ЦК України є підтвердженням наявності права власності і його

правомірності, в той самий час, як скасування судових рішень, винесених на

підставі ст. 392 ЦК України, не тягне за собою визнання права власності

недійсним, не встановлює неправомірність його набуття та не змінює правовий

статус майна, щодо якого таке рішення винесене.

Окрім того, до винесення судового

рішення в справі, представником позивача за первісним позовом було подано

доповнення до відзиву на зустрічну позовну заяву, додатком до якої є ухвала

Господарського суду міста Києва від 25 липня 2007 року у господарській справі №

7/778-2/266, з якої вбачається, що судові рішення у справі 7/778, на які

посилався відповідач за первісним позовом, були скасовані Верховним Судом

України, а справа направлена на новий розгляд в частині позовних вимог ТОВ

«Емос». За результатами перегляду справи, 25 липня 2007 р. було постановлено

ухвалу, якою провадження у справі припинено.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК

України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності,

якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати

ним документа, який засвідчує його право власності. В зв'язку з тим, що

оригінал договору купівлі-продажу № 1214 від 14 грудня 1992 р., який став

підставою для виникнення права власності ТОВ «Емос»на базу відпочинку «Лісова

казка»та оформлення свідоцтва про право власності, втрачено, а Компанія

«Десембер Венчур Лімітед»оспорює право власності ТОВ «Емос», таке право

підлягає судовому захисту в порядку ст.392 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись

ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                          ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову

відмовити повністю.

2. Зустрічний позов Товариства з

обмеженою відповідальністю «Емос»задовольнити повністю.

Зобов'язати Компанію «Десембер

Венчур Лімітед»(DECEMBER VENTURE LIMITED), зареєстрований офіс якої знаходиться

за адресою: 1 Мітці Білдінг 1, 1-ий поверх, квартира/офіс 4, Платея Елефтеріас,

поштова скринька 1505, Нікосія, Кіпр (Stasinou, 1 MITSI BUILDING 1, 1ST

floor, Flat/Office 4, Plateia Eleftherias, P.C. 1505, Nikosia, Cyprus)

повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Емос»(код ЄДРПОУ 16469160,

юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Коперніка, б. 16-А, поштова адреса:

03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 38, оф. 165) майно, передане в

оперативне управління за Договором оперативного управління майном від 23 жовтня

2006 р., шляхом підписання відповідного Акту прийому-передачі.

Видати наказ.

3. Визнати право власності на базу

відпочинку «Лісова казка», що розташована у адміністративних межах

Ясногородської сільської ради Макарівського району Київської області, поза

межами населеного пункту, за Товариством з обмеженою відповідальністю

«Емос»(код ЄДРПОУ 16469160, юридична адреса: 04116, м. Київ, вул. Коперніка, б.

16-А, поштова адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 38, оф. 165).

Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                   

І.О.Домнічева