Ухвала

від 09.10.2020 по справі 17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

09 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.

розглянувши матеріали апеляційних скарг ОСОБА_1

у справі №17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015

за заявою: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"

до Відкритого акціонерного товариства "Одеський завод "Центролит"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа №17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015 про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Одеський завод "Центролит".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2015 року у справі №17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015:

1. Призначено членів ліквідаційної комісії щодо банкрута - Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Центролит" (м. Одеса, дор. Старокиївська, 21-й км. Код ЄДРПОУ 00222367) згідно з представленим ліквідатором списком, в наступному складі:

- Дарієнко Віктор Дмитрович - ліквідатор ВАТ „Одеський завод „Центролит" - голова ліквідаційної комісії;

- Круміна Марія Вячеславівна - представник кредитора Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси - член ліквідаційної комісії;

- Швидкий Олександр Олександрович - представник кредитора ПАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" - член ліквідаційної комісії;

- Сивак Альона Леонідівна - представник кредитора філії „Інфоксводоканал" ТОВ „Інфокс" - член ліквідаційної комісії.

- Стогнійчук Степан Олександрович - представник Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення по Одеській області.

2. Ліквідатору і ліквідаційній комісії виконувати свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та іншими нормативно - правовими актами.

3. Продовжено строк ліквідаційної процедури Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Центролит" (м. Одеса, дор. Старокиївська, 21-й км. Код ЄДРПОУ 00222367) на шість місяців, до 18.04.2016 р.

4. Продовжено повноваження ліквідатора Відкритого акціонерного товариства „Одеський завод „Центролит" (м. Одеса, дор. Старокиївська, 21-й км. Код ЄДРПОУ 00222367) арбітражного керуючого Дарієнко Віктора Дмитровича, № 284 від 31.05.2013 р., на шість місяців, до 18.04.2016 р.

5. Призначено розгляд справи у засіданні суду на „24" листопада 2015 р. о 11:00 год.

Засідання суду відбудеться у приміщенні господарського суду (м. Одеса, проспект Шевченка,29), кабінет № 532 (п`ятий поверх).

6. Зобов`язано:

Заявника - ТОВ „Центр Експертиз і Бізнесу „Капітал - Інвест" надати: відповідно до Податкового кодексу України та Закону України від 16.07.99 N 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первині документи (статистичну звітність з відміткою статуправління, податкову та фінансову звітність за період з 2009 по 2014р., документи про виконану роботу, які саме послуги надані та інше ( довідки, аналізи, аудиторські висновки, оціночні висновки, письмові рекомендації та рекомендації та інші документи), які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Комітет кредиторів (кредиторів) надати: письмовий відзив на заяву ТОВ „Центр Експертиз і Бізнесу „Капітал - Інвест" про визнання кредитором до ВАТ „Одеський завод „Центролит" на суму 193738 грн. 04 коп. Надати письмовий відзив на заяву Фонду державного майна України про припинення повноважень ліквідатора ВАТ „Одеський завод „Центролит" - арбітражного керуючого Дарієнко В.Д.

Ліквідатора банкрута надати: письмовий відзив на заяву Одеської філії ПАТ „Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про включення до реєстру вимог кредиторів ВАТ „Одеський завод „Центролит", вимоги щодо залізничної колії зі стрілочними переводами загальною довжиною 3506,8м, залишковою вартістю 219908 грн. 87 коп.; письмовий відзив на заяву ОСОБА_1 (1944 р.н.), відповідно до якої, ОСОБА_1 (1944 р.н.) просить розглянути матеріальні вимоги до ВАТ „Одеський завод „Центролит", частина з яких заявлена у квітні 2001 р. та внести його до реєстру вимог кредиторів; розглянути його статус у якості кредитора, акціонера та представника профспілки ВОСТ ТОВ ОЗ Центролит.

Докази письмового повідомлення всіх кредиторів які не внесені до реєстру вимог та кредиторів, надати до суду письмові докази з посиланням на матеріали справи та законодавство підстави не включення вимог кредиторів, розглянути вимоги поточних кредиторів щодо виплати заробітної плати на підставі заяв вказаних кредиторів, рішень місцевих судів, матеріалів виконавчого провадження, згідно бухгалтерського обліку боржника, при необхідності провести звірку взаєморозрахунків з ними та письмово повідомити вказаних кредиторів про розгляд їх вимог.

Надати комітету кредиторів та до суду письмовий звіт про хід ліквідаційної процедури боржника, відомості про фінансове становища та майно боржника, а також інформацію щодо інвентаризації майна боржника, склад ліквідаційної маси та порядок продажу державного майна погоджених з Фондом державного майна України.

Фонд державного майна України надати:

8. Визнано явку: кредиторів, заявника, ліквідатора - обов`язковою.

9. Копію ухвали направлено: заявникам, кредиторам ліквідатору - арбітражному керуючому Дарієнку В.Д., Відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Фонду Державного майна України, прокуратурі Одеської області, Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (для внесення відповідного запису).

18.08.2020 ОСОБА_1 подав до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу у справі №17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2020повернуто ОСОБА_1 апеляційну скаргу б/н від 18.08.2020 (вх.№2640/20 від 18.08.2020) у справі №17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015 з доданими до неї документами, оскільки ним у встановлений апеляційним господарським судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду від 21.08.2020, а саме: не вказано відомостей про судове рішення, яке оскаржується, та дату отримання копії оскаржуваного судового рішення, проте запропоновано суду апеляційної інстанції самостійно обрати об`єкт апеляційного перегляду, що в силу вимог Господарського процесуального кодексу України є неприпустимим.

21.09.2020 безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь № 2 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2020, в додатках до якої містяться оригінал апеляційної скарги від 18.08.2020 у справі №17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015 та клопотання про поновлення строку на оскарження абзаців № 9, № 11, № 16, № 36, № 37 ухвали ООХС от 20.10.2015, так як невиплачена зарплата ОСОБА_1 не має строку давності та повинна бути розглянута та виплачена відповідно до ст. 43 Конституції України та КЗПП України та ст. 20 ч. 1 п. 8 ГПК України.

Також, 23.09.2020 безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга у справі №17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015, в якій скаржник просить (далі мовою оригіналу):

Рассмотреть ухвалу ООХС от 20.10.2015 за № 17…/01-1015 в ее абзацах № 9, № 11, № 16, № 36, № 37.

Взыскать с ОАООЗ Центролит в мою пользу кредиторскую задолженность по заработной плате в сумме - 21160,24 грн.

Взыскать с ОАООЗ Центролит в мою пользу текущую задолженность по зарплате в сумме - 78552 грн.

Взыскать с ОАООЗ Центролит в пользу моего сына ОСОБА_1 - 1983г.р. в сумме - 85113,87 грн. согласно абзаца № 9 ухвалы ООХС от 20.10.2015 за № 17…/01-1015.

Открыть апелляционное производство на мою апелляционную жалобу от 18.08.2020 на ухвалу ООХС от 20.10.2015 за № 17…/01-1015 с учетом данной повторной подачей апелляционной жалобы от 23.09.2020 и с учетом доказательного материала, подтверждающие отправку и получения копий моей апелляционной жалобы от 18.08.2020 участниками по делу № 17…/01-1015, а также с учетом моего ответа № 1 от 07.09.2020 на ухвалу Ю-ЗАХС от 21.08.2020 и моего ответа № 2 от 21.09.2020 № 17…/01-1015 на ухвалу Ю-ЗАХС от 09.09.2020 № 17…/01-1015.

Таким чином, ОСОБА_1 фактично оскаржується ухвала суду першої інстанції від 20.10.2015 року.

Розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та додані до них документи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті провадження, з огляду на наступне.

15.12.2017 набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Згідно з пунктом 13 частини першої Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Разом з тим, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ГПК України).

Отже, судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.

Наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239.

Статтею 93 ГПК України, в редакції чинній до 15.12.2017, було визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом . У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 256 ГПК України, в редакції, чинній на час звернення з апеляційними скаргами, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

3. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

Водночас, як наголошує Європейський суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 37 - 38 рішення у справі "Мушта проти України").

Суд встановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовуються причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ОСОБА_1 ухвала господарського суду Одеської області у справі №17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015 була винесена - 20.10.2015 року, отже останній день строку, встановлений для її оскарження в апеляційному порядку припадав на 30.10.2015.

В даному випадку, апеляційні скарги були подані заявником до суду апеляційної інстанції - 21.09.2020 та 23.09.2020, підтвердженням чого є відбитки вхідних штампелів Південно-західного апеляційного господарського суду на першому аркуші апеляційних скарг, тобто зі значним пропуском процесуального строку встановленого на апеляційне оскарження, понад 1 рік, а точніше майже на 5 років.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 20.10.2015, яке фактично мотивовано незгодою ОСОБА_1 з діяльністю гр.. Дарієнка В.Д. , який на його думку, не виконує вказівок суду першої інстанції викладених в ухвалах від 22.01.2015, 05.03.2015, 25.03.2015, 15.09.2015, 20.10.2015, 24.11.2015 у даній справі, та який повинен був винести питання щодо його заробітної плати на обговорення ліквідаційної комісії ВАТ "ОЗ "Центролит", розглянути її в його присутності, а потім винести це питання на публічне обговорення до суду першої інстанції, проте вказана подія не відбулась.

З огляду на зазначене, заявник апеляційних скарг просить визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною та поновити строк на апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 261 ГПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення , крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Розглянувши доводи вищевказаного клопотання ОСОБА_1 , колегія суддів відмовляє у його задоволенні, з огляду на таке.

Як вбачається із протоколу судового засідання від 20.10.2015 та безпосередньо із тексту оскаржуваної ухвали від 20.10.2015 року ОСОБА_1., як керівник Первинної профспілкової організації ВОСТ ВАТ „Завод „Центролит" - посвідчення № 01, виписка з ЄДР від 04.09.2015р., був присутній у судовому засіданні суду першої інстанції, отже був обізнаний про розгляд справи судом першої інстанції.

Також, повний текст оскаржуваної ухвали було отримано ОСОБА_1 31.10.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 92, а.с. 11).

ОСОБА_1 , як керівник Первинної профспілкової організації ВОСТ ВАТ „Завод „Центролит" приймав участь у розгляді справи №17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015 про банкрутство ВАТ "ОЗ "Центролит", неодноразово звертався до суду з заявами про внесення його до реєстру вимог кредиторів, а отже не є особою, не залученою до участі у справі, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Також скаржником в апеляційних скаргах та у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не зазначено та не мотивовано жодним чином про пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Як вже зазначалось, скаржник - ОСОБА_1 приймав участь у розгляді справи 17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015 про банкрутство ВАТ "ОЗ "Центролит" під час винесення оскаржуваної ухвали, відтак не був позбавлений права вжити відповідних заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому провадження.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що обставини вказані заявником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть свідчити про об`єктивну неможливість вчасного звернення з апеляційними скаргами, в межах строків визначених ст. 93 Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017, та залежали виключно від волевиявлення заявника апеляційних скарг, а тому не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск строку встановленого на апеляційне оскарження.

Поновлення ОСОБА_1 пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 20.10.2015 року матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності, порушуватиме права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Втім, скаржник не навів відповідних обставин, які виключають підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами, поданими на судову ухвалу після спливу одного року з дня складення її повного тексту.

З огляду на викладене, враховуючи, що апеляційні скарги подані поза межами присічного строку (майже черех п`ять років з дня складення повного тексту оскаржуваної ухвали ), встановленого частиною 2 статті 261 ГПК України, а обґрунтування з наданням відповідних доказів наявності виключних випадків пропуску строку на звернення з апеляційними скаргами, зазначених у цій статті, скаржник не вказав, обставини, викладені в клопотанні про поновлення процесуального строку не є підставою для поновлення пропущеного скаржником строку на подання апеляційних скарг, тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами має бути відмовлено.

Керуючись ст.ст. 234, 254, 260, 261 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 (№ 3029/20 від 21.09.2020, № 3053/20 від 23.09.2020) на ухвалу господарського суду Одеської області від 20.10.2020 року у справі № 17-2-21-1-7-24-5-32-24-2-18/01-1015.

Апеляційні скарги (№ 3029/20 від 21.09.2020, № 3053/20 від 23.09.2020) з доданими до них документами повернути скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Бєляновський В.В.

Судді Діброва Г.І.

Разюк Г.П.