Рішення

від 01.10.2020 по справі 903/255/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 жовтня 2020 року Справа № 903/255/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання (помічника судді) Євтушик О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи №903/255/20

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах виробничого структурного підрозділу «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» , м.Рівне

до Фізичної особи-підприємця Каваса Віктора Степановича, м. Ковель, Волинської області

про стягнення 180 866,22 грн. та виселення,

за участю представників:

від позивача: Дунець Г.Я. - адвокат,

від відповідача: Самойленко С.А. - адвокат,

в с т а н о в и в:

16.04.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява №289 від 14.04.2020 Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах виробничого структурного підрозділу «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» , в якій позивач просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Каваса Віктора Степановича 180 866,22 грн. неустойки та виселити Фізичну особу-підприємця Каваса Віктора Степановича з будівлі кафе №4 площею 188,8 кв.м. з благоустроєм (площадка площею 138,425 кв.м., металева огорожа довжиною 21,7 м., площадка 81,7 кв.м.).

Ухвалою від 21.04.2020 суд постановив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 20.05.2020, встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 18.05.2020 року.

27.04.2020 позивач надіслав до суду заяву №298 від 24.04.2020 про уточнення позовних вимог, в якій просить викласти п. 3 прохальної частини позовної заяви в наступній редакції: «Виселити Фізичну особу-підприємця Каваса Віктора Степановича (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з будівлі кафе №4 площею 188,8 кв.м. (реєстровий номер 01059900.30041.АААВВИ346) з благоустроєм (площадка площею 138,425 кв.м., металева огорожа довжиною 21,7 м., площадка 81,7 кв.м.), що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Л.Українки, 39Б на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах виробничого структурного підрозділу «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (33013, м. Рівне, вул. Ніла Хасевича, буд. 9, код ЄДРПОУ 41149437)» .

18.05.2020 від позивача надійшло клопотання №БМЄС-Т4-18/8/ю від 15.05.2020, в якому позивач просив відкласти підготовче засідання у зв`язку з введенням карантину на території України та розглядати справу в режимі відеоконференції за участі представника АТ «Укрзалізниця» у приміщенні Господарського суду Львівської області (79010, м. Львів, вул. Личаківська, 128).

20.05.2020 представник відповідача подав до суду клопотання б/н від 20.05.2020, в якому просив підготовче засідання відкласти на дату після закінчення карантину; продовжити відповідачу встановлений судом строк для подання відзиву на позов.

В судове засідання представники сторін не з`явилися. Факт належного повідомлення сторін про судовий розгляд підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4301038459990, №4301038459982.

Судом встановлено, що заява позивача №298 від 24.04.2020 про уточнення позовних вимог не є заявою про зміну предмета чи підстав позову, містить лише уточнення до п. 3 прохальної частини позовної заяви щодо адреси приміщення, яке орендує відповідач і з якого позивач просить його виселити. А тому вказану заяву було прийнято судом як таку, що не суперечить вимогам ст.ст. 46, 55 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 20.05.2020 суд постановив строк проведення підготовчого провадження продовжити на 30 днів - до 20.07.2020 включно; відкласти підготовче засідання на 24.06.2020; продовжити відповідачу встановлений судом строк для подання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 22.06.2020 року; клопотання позивача про участь в судових засіданнях по справі № 903/255/20 в режимі відеоконференції задовольнити.

24.06.2020 представник відповідача надіслав до суду клопотання б/н від 24.06.2020, в якому просив підготовче засідання відкласти на дату після закінчення карантину; продовжити відповідачу встановлений судом строк для подання відзиву на позов.

В судовому засіданні 24.06.2020 представник позивача не заперечувала проти задоволення клопотання відповідача та відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою від 24.06.2020 суд постановив продовжити строк судового розгляду справи у підготовчому провадженні на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); відкласти підготовче засідання на 05.08.2020; встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 03.08.2020 року; попередити відповідача, що відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

04.08.2020 на електронну пошту суду представник відповідача надіслав заяву б/н від 04.08.2020, в якій просить поновити та продовжити процесуальні строки підготовчого провадження до закінчення карантину в регіоні та в державі в цілому, відкласти підготовче засідання на дату після закінчення карантину. На обгрунтування заяви посилається на неможливість явки в судове засідання для озвучення своєї правової позиції у зв`язку із продовженням карантину в Україні до 31.08.2020.

Клопотання представника відповідача про поновлення і продовження процесуального строку підготовчого провадження до закінчення карантину не підлягає до задоволення, оскільки строки судового розгляду справи у підготовчому провадженні вже було продовжено ухвалою від 24.06.2020 на строк дії карантину.

Явка представника відповідача в підготовче засідання 05.08.2020 не визнавалась обов`язковою, а тому враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку представника відповідача в судове засідання 05.08.2020, клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з його неявкою не підлягає до задоволення. Свою правову позицію відповідач виклав у відзиві на позов від 03.08.2020.

В судове засідання 05.08.2020 представники сторін не з`явилися. Про судовий розгляд сторони були повідомлені шляхом надіслання ухвали суду від 24.06.2020 на електронні адреси сторін у зв`язку з відсутністю коштів для надіслання кореспонденції суду поштовим зв`язком.

В матеріалах справи міститься акт від 25.06.2020, підписаний начальником відділу документального забезпечення та контролю суду М.В.Полінкевич, згідно з яким у зв`язку із недостатністю фінансування Господарського суду Волинської області відсутні кошти для закупівлі поштових марок.

05.08.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов б/н від 03.08.2020, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві. До відзиву додав докази надіслання копії відзиву позивачу, з яких вбачається, що копію відзиву надіслано позивачу 03.08.2020.

З метою повного та об`єктивного з`ясування фактичних обставин справи, надання можливості позивачу ознайомитися з відзивом відповідача та подати відповідь на відзив, право на яке передбачене ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання було відкладено на 19.08.2020.

Разом з цим, ухвалою суду від 20.05.2020 було задоволено клопотання позивача про участь в судових засіданнях по справі № 903/255/20 в режимі відеоконференції.

19.08.2020 на електронну пошту суду представник відповідача надіслав клопотання б/н від 19.08.2020, в якому просив продовжити процесуальні строки розгляду даної справи по суті до закінчення карантину в регіоні та в державі в цілому; підготовче засідання відкласти на будь-який інший зручний для суду час після закінчення карантину. На обгрунтування клопотання посилається на неможливість явки в судове засідання для озвучення своєї правової позиції у зв`язку із продовженням адаптивного карантину в Україні до 31.08.2020. Додатково повідомив суд, що відповідач та його представник 15-16 серпня 2020 року контактували з особою, в якої 17.08.2020 підтвердили випадок захворювання Сovid-19, а тому було прийнято рішення про самоізоляцію строком на 14 днів, що у свою чергу унеможливлює явку до Господарського суду Волинської області в призначене судове засідання.

18.06.2020 було прийнято Закон Україн №731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з 17.07.2020, згідно з п.2 розділу ІІ якого процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

20-ти денний строк, встановлений п.2 розділу ІІ ЗУ України №731-ІХвід 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" сплив 06.08.2020.

Відповідач відзив на позов подав 05.08.2020.

З матеріалів справи вбачається, що справа ще знаходилась на стадії підготовчого провадження, суд не перейшов до стадії розгляду справи по суті, а тому клопотання представника відповідача про продовження процесуальних строків розгляду справи по суті до закінчення карантину задоволено не було.

Явка представника відповідача в підготовче засідання 19.08.2020 не визнавалась обов`язковою, а тому враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку представника відповідача в судове засідання 19.08.2020, клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з його неявкою було залишено без задоволення. Свою правову позицію відповідач виклав у відзиві на позов від 03.08.2020.

В судовому засіданні 19.08.2020 представник позивача заявила усне клопотання про оголошення перерви для ознайомлення з відзивом відповідача на позов та підготовку відповіді на відзив, пояснивши, що станом на 19.08.2020 позивач відзиву не отримував.

Ухвалою від 19.08.2020 суд постановив підготовче засідання відкласти на 03.09.2020; запропонувати позивачу у строк до 01.09.2020 року подати суду відповідь на відзив.

31.08.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь № 193-ю від 27.08.2020 на відзив, в якій позивач просить позов задовольнити, розгляд справи здійснювати за участі представника позивача, забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

03.09.2020 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю явки в судове засідання через продовження карантину в Україні до 31.10.2020 та стан здоров`я. Крім цього, у клопотанні представник відповідача зазначає про те, що відповіді на відзив відповідач не отримував, а тому просить надати можливість ознайомитися із відповіддю позивача на відзив.

За змістом ст. 167 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З метою забезпечення відповідачу права на захист, ознайомлення із відповіддю позивача на відзив та подачу заперечень на відповідь на відзив підготовче засідання було відкладено на 17.09.2020; запропоновано відповідачу у строк до 15.09.2020 подати суду заперечення на відповідь на відзив; доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Відповідач не подав суду заперечень на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 17.09.2020 представник позивача висловила думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Інших заяв та клопотань від представників сторін не надходило.

Враховуючи те, що сторони реалізували свої процесуальні права, передбачені ст.ст. 165, 166 ГПК України, інших заяв та клопотань до суду не надходило, зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, суд, заслухавши думку представника позивача про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, дійшов висновку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.10.2020.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю з огляду на наступне.

20 грудня 2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області як орендодавцем та фізичною особою - підприємцем Кавасом В.С. як орендарем було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 582.

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: будівлю кафе №4, площею 188,8 кв. м. (реєстровий номер 01059900.30041.АААВВИ346) з благоустроєм (площадка площею 138,425 кв. м. металева огорожа довжиною 21,7 кв.м., площадка площею 81,7 кв.м.) ВП «Станція Ковель» ДТГО «Львівська залізниця» (надалі - майно), що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Ковель, бульвар Л. Українки, 39-Б та перебуває на балансі ВП «Станція Ковель» ДТГО «Львівська залізниця» (надалі- балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку станом на 31.07.2010, виконаним суб`єктом оціночної діяльності-приватним підприємцем Янчуком О.Г. і становить за незалежною оцінкою 442268 грн. без врахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою використання його для здійснення торгівлі непродовольчими та продовольчими товарами, крім товарів підакцизної групи.

Орендна плата визначається за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить 6920 грн за базовий місяць оренди (вересень 2010 року) без ПДВ (п.3.1. договору).

Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.3. договору).

Згідно з п.п.5.9., 5.10. договору орендар зобов`язаний щомісячно до 12 числа, наступного за звітним, надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць; на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння. У разі припинення або розірвання договору оренди повернути балансоутритмувачу, за погодження зоОрендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного стану та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Пунктами 10.9., 10.11. договору узгоджено, що у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу за погодженням з орендодавцем. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання за погодженням з орендодавцем. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря. Якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Згідно з п.10.1. договору його укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 20.12.2010 до 18.12.2013 включно.

В подальшому до договору оренди було укладено додаткові договори: №1 від 01.11.2012, №2 від 18.12.2013, №3 від 15.07.2014, №4 від 19.12.2014, №5 від 31.03.2015, №6 від 20.07.2015 та додаткові договори від 29.01.2016, від 31.03.2016, від 30.06.2016, від 01.08.2016, від 17.11.2016, від 26.10.2016, від 07.04.2017, від 11.07.2017, від 15.12.2017, від 09.01.2018, від 25.04.2018.

Додатковим договором № 1 від 01.11.2012 року в пункті 1.1. договору оренди слова «ВП «Станція Ковель» замінено на слова: «ВП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» .

Додатковим договором № 3 від 15.07.2014 року в пункті 1.1. договору оренди слова "на балансі ВП «Рівненська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця» замінено на слова «на балансі ВП «Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 3» .

Додатковим договором до договору оренди від 29.01.2016 року узгоджено, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди є Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» .

У тексті договору найменування «відокремлений підрозділ «Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № 3» ДТГО «Львівська залізниця» замінено на виробничий структурний підрозділ «Рівненське управління будівельно- монтажних робіт і цивільних споруд» регіональної філії «Львівська залізниця» публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» .

Додатковим договором від 29.01.2016 також внесено також зміни в пункт 3.6. договору та викладено його в наступній редакції: Орендна плата 100% не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним перераховується на розрахунковий рахунок Орендодавця. Одержувач коштів - підрозділ Рівненське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» .

Відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» , постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» , «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 02.09.2015 року № 735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року № 52), наказу № 362 від 22.05. 2017 року «Про деякі питання діяльності ПАТ «Укрзалізниця» , наказу № 7 від 20.06.2017 року «Про введення в дію положення про виробничий підрозділ «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» виробничий структурний підрозділ «Рівненське управління будівельно- монтажних робіт і цивільних споруд» регіональної філії «Львівська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з 01.07.2017 року реорганізовано шляхом приєднання у виробничий підрозділ «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» у складі юридичної особи - публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» .

Додатковим договором від 15.12.2017 року в тексті договору найменування «Виробничий структурний підрозділ «Рівненське управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд» регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» замінено на виробничий підрозділ «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» .

Відповідно до п. 2.1. розділу 2 «Юридичний статус підрозділу» «Положення про виробничий структурний підрозділ «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» АТ «Українська залізниця» (надалі - Положення), затвердженого наказом філії «БМЕС» АТ «Укрзалізниця» від 19.07.2019 року за № 167, виробничий структурний підрозділ «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління» філії «БМЕС» АТ «Укрзалізниця» є виробничим структурним підрозділом філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - філія) входить до її складу, знаходиться у виробничому та адміністративному підпорядкуванні Філії та функціонального структурного підрозділу «Львівська дирекція» філії та діє від імені Товариства. Підрозділ не має статусу юридичної особи або відокремленого підрозділу Товариства, не підлягає державній реєстрації та здійснює делеговані Товариством, Філією та Дирекцією повноваження відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Філії.

Згідно з п. 7.1.4. Положення про виробничий структурний підрозділ «Рівненсько- Тернопільське територіальне управління» філії «БМЕС» АТ «Укрзалізниця» , підрозділ має право в інтересах Товариства, за дорученням Філії та Дирекції, в межах наданих Товариством та Філією повноважень, встановлених цим Положенням, Положенням про Філію, Положенням про Дирекцію, Статутом Товариства, рішеннями органів Товариства відповідно до встановленого у Товаристві порядку вчиняти дії, необхідні для здійснення Підрозділом фінансово-господарської діяльності, а саме: представляти інтереси Товариства, філії та усіх без виключення її структурних (функціональних та виробничих) підрозділів у судах усіх інстанцій та юрисдикцій, в тому числі в судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах, вести претензійно- позовну роботу, пов`язану з виконанням судових рішень та інших виконавчих документів.

В пункті 2 Статуту ПАТ «Укрзалізниця» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735, зазначено, що Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2018 року № 938 «Деякі питання діяльності акціонерного товариства «Українська залізниця» затверджено нову редакцію статуту товариства.

27 листопада 2018 року державним реєстратором проведено реєстрацію змін до статуту Укрзалізниці, зокрема, в частині зміни найменування товариства на акціонерне товариство «Українська залізниця» , скорочено-АТ «Укрзалізниця» .

Майно, що перебувало в оренді відповідача, знаходиться на балансі виробничого структурного підрозділу «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» .

Додатковим договором від 25.04.2018 пункт 10.1. договору оренди викладено в новій редакції: Цей договір діє з 01.04.2018 до 30.06.2018 включно без подальшого продовження .

Договір оренди нерухомого майна та додаткові договори до нього підписані сторонами та завірені їх печатками без зауважень та заперечень.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Оскільки предметом спору є майно, що належить до державної власності, застосуванню підлягають також положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), який регулював майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Цивільним кодексом України врегульовано загальні положення про найм (оренду), зокрема встановлено, що: право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (частина перша статті 761 Цивільного кодексу України); договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина перша статті 763 Цивільного кодексу України); якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (частина перша статті 763 Цивільного кодексу України).

Подібні за змістом правові приписи містяться і в Законі України "Про оренду державного та комунального майна" де зазначено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору (частина перша статті 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди (частина перша статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна");

Термін договору оренди визначається за погодженням сторін, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (стаття 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Таким чином, положення як Цивільного кодексу України, так і Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачають можливість та умови продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах за відсутності заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

Заява (повідомлення) орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.

Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною другою статті 291 Господарського кодексу України встановлено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить частина друга статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Зі змісту статей 759, 763, 764 Цивільного кодексу України, частини другої статті 291 Господарського кодексу України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення можуть бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Аналіз змісту пункту 10.1. договору оренди в редакції додаткового договору від 25.04.2018 дозволяє дійти висновку про заперечення орендодавця щодо подальшої дії договору, оскільки в ньому зазначено без подальшого продовження .

Тобто, небажання орендодавця продовжувати дію договору оренди викладено в тексті додаткового договору від 25.04.2018 до договору оренди.

Отже, таким чином орендодавець заперечив щодо подальшої дії договору і це заперечення викладено в тексті додаткового договору від 25.04.2018.

Орендар - підприємець Кавас В.С. додатковий договір від 25.04.2018 підписав, а відтак погодився з його умовами, що свідчить про його обізнаність із волевиявленням орендодавця щодо подальшої дії договору ще 25.04.2018, коли укладався додатковий договір.

На обгрунтування звернення до відповідача із заявою про припинення дії договору позивач посилався на заяву №ФБМЕС-01/239 від 27.04.2018, в якій також просив повернути орендоване майно за актом приймання-передачі.

Проте, позивач не подав доказів на підтвердження надіслання цієї заяви відповідачу.

На підтвердження надіслання заяви позивач подав копію журналу реєстрації вихідної пошти філії, яка свідчить про реєстрацію заяви, а не про її надіслання.

Листом №218 від 10.03.2020 ВСП Рівненсько-Тернопільське територіальне управління повідомив відповідача, що у разі неповернення орендованого майна шляхом звільнення протягом 14 календарних днів з дати отримання цієї пропозиції та надання на підпис орендодавцю підписаного акту приймання-передачі, ВСП Рівненсько-Тернопільське територіальне управління буде змушене звернутися до суду для вирішення питання звільнення майна.

На підтвердження надіслання листа позивач додав копію фіскального чека від 11.03.2020.

Зміст цих листів свідчить про те, що позиція орендодавця після 30.06.2018 не змінилась.

Незважаючи на те, що відсутні належні докази надіслання заяви №ФБМЕС-01/239 від 27.04.2018, слід вважати, що договір оренди діяв до 30.06.2018, оскільки орендодавець висловив своє заперечення щодо подальшої дії договору ще 25.04.2018, коли підписував додатковий договір і викладав в новій редакції п.10.1. розділу 10 Строк дії та умови зміни, розірвання договору .

Наведені обставини спростовують доводи відповідача про продовження дії договору оренди.

Після закінчення дії договору оренди 30.06.2018 відповідач продовжує фактично користуватися приміщеннями.

25.09.2018 позивач на адресу відповідача надіслав лист № 2171 (а.с.84) про нарахування неустойки за неповернення майна з орендного користування у розмірі подвійної орендної плати за користування майном та зміну банківських реквізитів.

06.02.2019 позивач надіслав відповідачу претензію №274, акти звірки, що підтверджується копією службового чека, копією накладної від 06.02.2019.17.02.2020 позивач надіслав відповідачу претензію №134/1 від 17.02.2020, акт звірки, що підтверджується фіскальним чеком від 17.02.2020.

16.09.2019 позивач надіслав відповідачу лист №1806 та акти звірки взаємних розрахунків, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист, копією накладної, фіскального чека.

11.03.2020 позивач надіслав відповідачу лист №218 про повернення майна, що підтверджується копією фіскального чека від 11.03.2020.

Акти звірок взаємних розрахунків відповідач не підписував та не повертав позивачу, претензії залишав без розгляду та задоволення.

На підставі п.10.11. договору, п. 2 ст. 785 ЦК України позивач надсилав відповідачу рахунки про сплату неустойки: №198 від 31.07.2019 на суму 58780,49 грн; №228 від 30.08.2019 на суму 58604,15 грн.; №258 від 30.09.2019 на суму 59014,38 грн.; №287 від 31.10.2019 на суму 59427,48 грн.; №316 від 29.11.2019 на суму 59486,91 грн.; №345 від 28.12.2019 на суму 59367,93 грн.; №12 від 31.01.2020 на суму 59486,67 грн.; №40 від 28.02.2020 на суму 59308,21 грн., а всього на суму 473476,22 грн.

Відповідач впродовж липня 2019 - лютого 2020 років перерахував позивачу 292610 грн., в призначенні платежу вказував, що це попередня оплата за оренду приміщень за певний місяць, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Відповідач перераховував кошти на нові реквізити, які йому повідомив позивач.

Звертаючись з позовом до суду, позивач за користування орендованим майном після закінчення строку дії договору - за період липень 2019 - лютий 2020 нарахував відповідачу неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за договором оренди № 582 від 20.12.2020 на загальну суму 180866,22 грн.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати неустойки за користування державним майном після закінчення строку дії договору.

Згідно з частиною другою статті 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки відповідач після закінчення строку дії договору оренди не виконав обов?язку щодо повернення державного майна з оренди, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 180 866,22 грн. неустойки.

Щодо тверджень відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності для стягнення неустойки, то, задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд також врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 20.09.2018 по справі №909/62/18 про те, що суд, застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, має звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення. Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (пеня). Таким чином, застосування до відповідних позовів спеціальної позовної давності, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, є неправильним. Крім того, слід враховувати, що передбачені статтею 785 ЦК України наслідки пов`язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в частині другій статті 291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною другою статті 785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки в разі невиконання останнім обов`язку щодо повернення речі. Водночас, господарським судам необхідно мати на увазі, що відповідна неустойка є самостійним заходом майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, і тому щодо неї застосовується загальна, а не спеціальна позовна давність.

Позовна заява надіслана до суду 14.04.2020, вимога про стягнення неустойки заявлена за період липень 2019 - лютий 2020, тобто позивач не пропустив трьохрічний строк позовної давності.

Приписами ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України на наймача покладено обов`язок у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції, чинній на час припинення договору оренди, було визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Обов`язок орендаря повернути орендоване майно у разі припинення договору оренди протягом 3-ох робочих днів з дати припинення договору передбачено й ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019.

У відповідності до п. п.10.9., 10.10 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу за погодженням з орендодавцем. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання за погодженням з орендодавцем. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Відповідач після закінчення строку дії договору оренди орендоване ним нежитлове приміщення не звільнив, за актом приймання-передачі позивачу не повернув.

Отже, якщо орендар не звільнив орендоване приміщення після закінчення строку дії договору оренди, орендодавець вправі заявити позовні вимоги про виселення орендаря з орендованого приміщення як примусове виконання обов`язку в натурі.

У зв?язку з тим, що відповідач після закінчення строку дії договору оренди не звільнив та не повернув нежитлове приміщення площею 188,8 кв.м. з благоустроєм (площадка площею 138,425 кв. м. металева огорожа довжиною 21,7 кв.м., площадка площею 81,7 кв.м.), що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Ковель, бульвар Л. Українки, 39-Б, вимога позивача про виселення відповідача із орендованого приміщення підлягає до задоволення.

У зв?язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України витрати, пов?язані і оплатою судового збору, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Каваса Віктора Степановича ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах Виробничого структурного підрозділу «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (отримувач коштів: виробничий структурний підрозділ «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» ІВАN № НОМЕР_2 в АТБВ №10026/0123, філії Головного управління по м.Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669, код за ЄДРПОУ 41149437, податковий:400758126555, призначення платежу: податковий код 868, адреса: вул.Ніла Хасевича,9, м.Рівне,33013) 180 866 грн. 22 коп. заборгованості, 4 814 грн. 99 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. Виселити Фізичну особу-підприємця Каваса Віктора Степановича ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з будівлі кафе №4 площею 188,8 кв.м. (реєстровий номер 01059900.30041.АААВВИ346) з благоустроєм (площадка площею 138,425 кв.м., металева огорожа довжиною 21,7 м., площадка 81,7 кв.м.), що знаходиться за адресою: Волинська область, м.Ковель, бульвар Л. Українки, 39-Б на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» в інтересах Виробничого структурного підрозділу «Рівненсько-Тернопільське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул.Ніла Хасевича,9, м.Рівне,33013, код ЄДРПОУ 41149437).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.10.2020.

Суддя І. О. Якушева