Ухвала

від 08.10.2020 по справі 185/1355/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1321/20 Справа № 185/1355/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новопавлівка, Межівського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який працював на посаді заступника голови Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області з діяльності виконавчого комітету, мав 11 ранг, 5 категорію посадової особи органу місцевого самоврядування, працює ТОВ «Кіа- Фарм» комерційний директор, раніше не судимий, -

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та застосовано відносно останнього запобіжний захід у вигляді застави з покладенням відповідних обов`язків.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні.

Вказує, що вирішуючи питання про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу, окрім зазначених ризиків, враховує з огляду на положення ст.178 КПК України вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати його у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також дані про особу підозрюваного, який позитивно характеризується, має постійне місце проживання, раніше не судимий, та вважає, що для запобігання ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, впливу на свідків та знищення, приховування чи спотворення документів, достатньою мірою буде запобіжний захід у вигляді застави, яка гарантуватиме виконання підозрюваним на час досудового розслідування процесуальних обов`язків, оскільки такий запобіжний захід також пов`язаний із певними обмеженнями необхідністю виконання покладених обов`язків та звернення застави в разі їх порушення в дохід держави. В той час як тримання ОСОБА_7 під вартою є невиправданим з огляду на наявність у нього міцних соціальних зв`язків на час розгляду клопотання.

Також зазначає, що з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, які характеризують підозрюваного, наслідків кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, - завдання шкоди на суму понад 250000 тис. грн., слід застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 119 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 250138 тисяч гривень, виходячи з його сімейного та майнового стану.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що слідчим суддею не було належним чином враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Вказує, що, враховуючи обставини кримінального правопорушення, ОСОБА_7 перебуваючи на волі буде вчиняти дії спрямовані на перешкоджання діяльності СФГ Кондратюк та спричиненню збитків фермерському господарству, впливати на учасників кримінального провадження; з метою уникнення покарання вчинив дій направлені на внесенні недостовірних відомостей до офіційних документів, на підставі яких безпідставно нарахував шкоду за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, для приховування факту вимагання неправомірної вигоди; ігнорував повістки про явку до сторони обвинуваченого.

Також вказує, що поза увагоу слідчого судді залишився той факт, що ОСОБА_7 перебував у розшуку з 16.07.2020 року по 13.09.2020 року.

Також зазначає, що не враховано репутацію підозрюваного як особи, яка переховувалась від органів досудового розслідування, як особу схильну до скожння тяжких кримінальних правопорушень, як осоу, яка вчиняє активні дії по спотворенню доказів, їх знищення, як особи, яка чинить опір законним вимогам співробітникам поліції.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні прокурор підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав викладених у ній.

Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_9 в судовому засіданні та в своїх письмових запереченнях просили апеляційну скаргу прокурора, залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, у Павлоградському ВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019004000000403 від 26.06.2019 року, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_10 погоджене з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , та застосовано відносно останнього запобіжний захід у вигляді застави з покладенням відповідних обов`язків у разі її сплати.

Відмовляючи в клопотанні слідчого, місцевий суд послався на наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_7 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим та доведеність прокурором існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також дані про особу підозрюваного, який позитивно характеризується, має постійне місце проживання, раніше не судимий, та вважав, що для запобігання ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, впливу на свідків та знищення, приховування чи спотворення документів, достатньою мірою буде запобіжний захід у вигляді застави.

Проте, з таким висновком слідчого судді колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини її життя, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Також, відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 з вчиненими інкримінованими злочиноми підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність останнього до вчинення інкримінованих злочинів є обґрунтованою, що дає підстави для застосування щодо нього одного з запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, з метою здійснення подальшого розслідування.

На основі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, колегія суддів встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання апеляційний суд у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Таким чином, пред`явлена ОСОБА_7 підозра у вчиненні даних злочинів є обґрунтованою.

Що стосується наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України апеляційний суд зазначає наступне.

Підозрюваний ОСОБА_7 , зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Також останній може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваний володіє відомостями, щодо місця їх проживання, частина свідків перебувала в його підпорядкуванні та раніше працювала з ним, з метою схилення до зміни показів чи відмови від них.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

З урахуванням конкретних обставин вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_11 , колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.

Крім того, у справі Москаленко проти України, Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Оцінюючи всі обставини в сукупності, апеляційний суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Апеляційний суд під час розгляду апеляційної скарги у відповідності до ст. 178 КПК України врахувавши також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_11 даних кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень та дані про особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, міцність соціальних зв`язків раніше не судимий та інше, колегія суддів вважає, що вказані факти не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики та у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку.

Водночас, враховуючи положення ч. 5 ст. 182 КПК України, а також обставини кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , майнове становище останнього, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає за можливе визначити розмір застави у розмірі, який перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, оскільки застава у менших розмірах не здатна забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Таким чином, апеляційний суд вважає клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

ПО СТ АН ОВ ИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області задовольнити.

Ухвалу слідчогосудді Павлоградськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 14вересня 2020року щодо ОСОБА_7 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 листопада 2020 року з можливістю внесення застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 659 100 гривень, які можуть бути внесені підозрюваним або заставодавцем на відповідний рахунок до спливу терміну тримання під вартою.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному судом розмірі протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При внесенні суми застави у визначеному судом розмірі, підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_7 покласти наступні обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

3) прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, документи що дають право на виїзд з України.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взяти під варту в залі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4