Постанова

від 15.09.2020 по справі 160/1259/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2020 року м. Дніпросправа № 160/1259/19 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянув в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2019р. у справі №160/1259/19 за позовом:Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови в м. Кам`янське Дніпропетровської області до: про:Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019р. релігійна організації Релігійна громада Свідків Єгови в м.Кам`янське Дніпропетровської області , за допомогою засобів поштивого зв`язку, звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, судом першої інстанції позов зареєстровано 08.02.2019р. /а.с. 3-11,42 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2019р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/1259/19 та справу призначено до судового розгляду /а.с. 1 том 1/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що Релігійна організація Релігійна громада Свідків Єгови в м. Кам`янське Дніпропетровської області 25.12.1996р. зареєстрована як юридична особа, вид діяльності позивача: код КВЕД 94.91 Діяльність релігійних організацій (основний) і найменування позивача є зміненим найменуванням Релігійної громади Свідків Єгови. У приватній власності позивача знаходиться земельна ділянка площею 0,11 га, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)., за адресою: АДРЕСА_1 . Кадастровий номер земельної ділянки 1225655100:03:033:0003; та у постійному користуванні позивача знаходиться земельна ділянка площею 0,0817 га, яка призначена для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:02:032:0071, також позивачу на праві власності належить культова будівля релігійної громади Свідків Єгови ( об`єкт нежитлової нерухомості) загальною площею 449, 6 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , і земельні ділянки та будівля використовуються ним лише для забезпечення діяльності релігійної організації . Відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови в м. Кам`янське Дніпропетровської області (код за ЄДРПОУ 25841947) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 24.04.2018р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011р. по 24.04.2018р., за результатами якої складено акт № 24376/04-36-14-18/25841947 від 10.05.2018р. , у якому посадовими особами відповідача за результатами проведеної перевірки зроблено висновки про порушення: - підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270, підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України, що призвело до заниження протягом перевіряємого періоду (2015-2018рр) орендної плати за землю у загальному розмірі на суму 221,62 грн.; - підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, призвело до заниження протягом перевіряємого періоду (2015-2018рр) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальному розмірі на суму 1192,89 грн. Та відповідачем на підставі цього акту за результатами перевірки 26.06.2018р. було прийнято податкові повідомлення-рішення: - №0016471418, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки на суму 393,60 грн; - № 0016481418, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку на суму 250,40 грн.; - №0016491418,яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості. Позивач вважає висновки відповідача за результатами перевірки, та прийняті ним рішення необґрунтованими та безпідставними, оскільки вищезазначені земельні ділянки та нежитлова будівля використовуються позивачем, який є релігійною організацією, виключно для забезпечення здійснення статутної діяльності - релігійна діяльність, тобто для проведення богослужінь, релігійних обрядів та біблійного навчання, що з огляду на положення ст. 266, ст. 270ПК України свідчить про те, що ці об`єкти не можуть бути об`єктами оподаткування земельним податком та податком на нерухомість, який відмінний від земельного податку, у 2016-2-18рр., тому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0016471418, №0016491418, №0016481418 від 26.06.2018р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2019р. у справі №160/1259/19 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0016471418, №0016491418, №0016481418 від 26.06.2018р. (суддя Верба І.О.) /а.с. 142-149 том 1/.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, яке є правонаступником відповідача у справі, не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 14.05.2019р. подало апеляційну скаргу /а.с. 184-186 том 1/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з`ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для її рішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 14.05.2019р. у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Адміністративна справа №160/1259/19, разом з вищезазначеною апеляційною скаргою, надійшли до суду апеляційної інстанції 16.01.2020р. / а.с. 183 том 1 /.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020р. у справі №160/1259/19 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, правонаступником- Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, відповідачу поновлено строк апеляційного скарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2019р. у справі №160/1259/19/ а.с. 196 том 1/ та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 14-00 годин 11.02.2020р. / а.с. 197 том 1/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки було повідомлено учасників справи /а.с. 198-201 том 1/.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 202-209 том 1/, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 14.05.2019р. у даній справі залишити без змін.

Також позивачем надано суду апеляційної інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи доказів розмір судових витрат, які позивач сплатив та/або має сплатити у зв`язку із апеляційним розглядом цієї справи /а.с. 216-218 том 1/.

У судовому засіданні 11.02.2020р. за клопотанням представника відповідача у розгляді цієї справи оголошено перерву до 16-30 від 24.03.2020р. / а.с. 225-226 том 1/, про що повідомлено учасників справи / а.с. 227 том 1/.

У подальшому, через введений на території України з метою запобігання поширенню коронавірусу карантин ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.03.2020р. справу №160/1259/19 знято з розгляду у судовому засіданні та розгляд справи перенесено в письмове провадження на 21.04.2020р. / а.с. 234 том 1/, про що було повідомлено учасників справи / а.с. 235 том 1/

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.04.2020р. у справі №160/1259/19 за клопотанням представника позивача цю справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 13 годин 30 хвилин 19.05.2020р. розгляд справи здійснювати в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням учасниками справи власних технічних засобів за допомогою додатку EasyCon відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, який затверджено наказом Державної судової адміністрації України №169 від 08.04.2020р. / а.с. 16 том 2/, про що було повідомлено учасників справи / а.с. 17-21 том 2/

У подальшому розгляд цієї справи судом неодноразово переносився /а.с. 22-40 том 2/ та справу було призначено до апеляційного розгляду в режимі відеоконференції на 14 годин 30 хвилин 15.09.2020р. / а.с. 40 том 2/, про що судом апеляційної інстанції було повідомлено учасників справи / а.с. 40-42 том 2/.

У судовому засіданні 15.09.2020р. :

- представник відповідача - підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 14.05.2019р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову через його необґрунтованість та безпідставність;

- представник позивача - заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 14.05.2019р. у даній справі залишити без змін та вирішити питання щодо стягнення понесених позивачем у зв`язку з апеляційним розглядом справи витрат на правничу допомогу.

Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Релігійна організація Релігійна громада Свідків Єгови в м. Кам`янське Дніпропетровської області , позивач у цій адміністративній справі, 25.12.1996р. зареєстрований як юридична особа, вид діяльності позивача: код КВЕД 94.91 Діяльність релігійних організацій (основний) і найменування позивача є зміненим найменуванням Релігійної громади Свідків Єгови /а.с. 35-40 том 1/.

Позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,11 га, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1225655100:03:033:0003 / а.с. 60 том 1/ та у постійному користуванні позивача знаходиться земельна ділянка площею 0,0817 га, яка призначена для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 1210400000:02:032:0071, також позивачу на праві власності належить культова будівля релігійної громади Свідків Єгови ( об`єкт нежитлової нерухомості) загальною площею 449, 6 кв.м., який знаходиться за адресою м. Дніпродзержинськ пр. Леніна 15Б /а.с. 61 том 1/

Податковим органом - відповідачем у справі, у період з 25.04.2018р. по 03.05.2018р., було проведено позапланову виїзна перевірка Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови в м. Кам`янське Дніпропетровської області (код за ЄДРПОУ 25841947) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по теперішній час , єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011р. теперішній час, за результатами якої складено акт № 24376/04-36-14-18/25841947 від 10.05.2018р. ( далі - акт перевірки), у якому посадовими особами відповідача за результатами проведеної перевірки зроблено висновки про порушення: - підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270, підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України, що призвело до заниження протягом перевіряємого періоду (2015-2018рр) орендної плати за землю щодо земельної ділянки площею 0,11 га, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1225655100:03:033:0003, у загальному розмірі на суму 221,62 грн.; - підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, призвело до заниження протягом перевіряємого періоду (2015-2018рр) податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо культової будівлі релігійної громади Свідків Єгови ( об`єкт нежитлової нерухомості) загальною площею 449, 6 кв.м., яка знаходиться за адресою м. Дніпродзержинськ пр. Леніна 15Б, у загальному розмірі на суму 1192,89 грн., а також про порушення позивачем строків подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015р., та не подання податкових декларацій з земельного податку за 2016-2018рр. / а.с. 12-20 том 1/.

У подальшому, а саме 26.06.2018р. , відповідачем на підставі вищезазначеного акту перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0016471418, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки на суму 1393,60 грн. / а.с. 30 том 1/;

- №0016481418, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку на суму 250,40 грн. / а.с. 31 том 1/;

- №0016491418 яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості /а.с. 29 том 1/,

і саме ці рішення відповідача, який у спірних відносинах, що виникли між сторонами у справі, виступає у якості суб`єкта владних повноважень, є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

Крім цього під час розгляду цієї справи судом встановлено, що позивач у справі, який є релігійною організацією, протягом перевіряємого періоду був неприбутковою організацію, та здійснював лише діяльність визначену статутом позивача - релігійну діяльність, яка полягає у проведенні богослужінь, релігійних обрядів та біблійного навчання, і така діяльність здійснювалась ним у культовій будівлі релігійної громади Свідків Єгови ( об`єкт нежитлової нерухомості) загальною площею 449, 6 кв.м., який знаходиться за адресою м. Дніпродзержинськ пр. Леніна 15Б /а.с. 61 ,106-110 том 1/, також саме для здійснення релігійної діяльності позивачем у справі у перевіряємий період використовувалась земельна ділянка на якій розташовано цей об`єкт нерухомого майна, а також земельна ділянка площею 0,11 га за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, смт Царичанка, вулиця Кірова, земельна ділянка 68, кадастровий номер земельної ділянки 1225655100:03:033:0003.

Спірні відносини, які виникли між сторонами у справі, з приводу правомірності здійснення відповідачем у справі донарахувань позивачу певних податкових зобов`язань та застосування штрафних санкцій, врегульовано положеннями Податкового кодексу України ( в редакцій чинній на момент виникнення таких правовідносин).

Так 01.01.2015р. до статті 8, 10 ПК України внесено зміни, зокрема, відповідно до пункту 8.3 статті 8 ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Нормами ст. 10 ПК України з 01.01.2015р. до місцевих податків віднесено податок на майно.

Відповідно до пунктів 10.2, 10.3 статті 10 ПК України, в редакції з 01.01.2015р., місцеві ради обов`язково установлюють податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

Підпунктами 12.3.4, 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. У разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Крім цього з 01.01.2015р. внесено зміни до розділу ХІІ Податок на майно ПК України, та відповідно до статті 265 якого податок на майно складається, зокрема, з:

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- плати за землю.

Порядок сплати податку на майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовано статтею 266, а порядок сплати податку на землю статями 270-287 ПК України.

Так платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України).

01.07.2015р. набрав чинності Закон України Про внесення зміни до статті 266 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування нерухомості релігійних організацій № 420-VIII від 14.05.2015р. ( далі - Закон) і відповідно до цього Закону підпункт 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України доповнено підпунктом "и" такого змісту: "и) об`єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об`єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність".

Тому з 01.07.2015р. згідно пункту и підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування об`єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об`єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність.

Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку передбаченою статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Пунктом 270.1 статті 270 ПК України передбачено, що об`єктами оподаткування земельним податком, зокрема, є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначені у статті 283 ПК України.

Так відповідно до підпункту 283.1.8 пункту 283.1 статті 283 ПК України, в редакції з 01.01.2015р., не сплачується податок за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

При цьому норми чинного податкового законодавства встановлюють для платника податків обов`язок подання податкових декларацій за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 ПК України), та встановлюють відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (пункт 120.1 статті 120 ПК України).

Отже, колегія суддів враховуючи вищенаведене вважає, що з огляду на положення

пункту и підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України та підпункту 283.1.8 пункту 283.1 статті 283 ПК України, в редакції з 01.01.2015р., в редакції чинній з 01.07.2015р., належні позивачу культова будівля релігійної громади Свідків Єгови (об`єкт нежитлової нерухомості) та земельні ділянки, не є об`єктами оподаткування з огляду їх використання виключно для забезпечення статутної діяльності позивача, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для здійснення нарахування за перевіряємий період позивачу податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та земельного податку і застосування штрафний санкцій, оскільки у платника податків, позивача у справі був відсутній об`єкт оподаткування податком на майно та земельним податком, і протягом перевіряємого періоду позивач не мав об`єктів оподаткування, у зв`язку з чим у нього був відсутній обов`язок подання податкової звітності, що свідчить про безпідставність прийняти відповідачем у справі рішень, які є предметом оскарження у цій справі.

З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог та постановив обґрунтоване рішення щодо задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення цієї адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 14.05.2019р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Вирішуючи питання компенсації позивачу понесених ним судових витрат, які він сплатив та/або має сплатити у зв`язку із апеляційним розглядом цієї справи /а.с. 216-218 том 1/, які пов`язані із правничої допомоги адвоката під час апеляційного розгляду цієї справи, колегія суддів враховуючи положення ст.ст. 132,134,139 КАС України, та приймаючи фактичні обставини справи щодо складності справи, обсягу часу який було витрачено адвокатом під час апеляційного розгляду цієї справи на представництво інтересів позивача з огляду на те, що цей адвокат представляв інтереси позивача під час розгляду справи судом першої інстанції і фактично аналіз законодавства та судової практики щодо предмету спору ним було здійснено під час підготовки адміністративного позову, а також враховуючи що апеляційний розгляд цієї справи здійснювався в режимі відеоконференції, тому адвокат не здійснював виїзд у судове засідання до суду апеляційної інстанції, який знаходиться у іншому місці ніж місцезнаходження адвоката, будь-яких доказів фактичного понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду цієї справи на момент судових дебатів позивачем суду не було надано, колегія суддів вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду цієї справи у розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310,315,316,321,322 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення .

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2019р. у справі №160/1259/19 - залишити без змін .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ( код ЄДРПОУ 43145015) на користь Релігійної організації Релігійна громада Свідків Єгови в м. Кам`янське Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 25841947) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано - 09.10.2020р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко