Постанова

від 09.10.2020 по справі 140/211/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року ЛьвівСправа № 140/211/20 пров. № А/857/7666/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Кухтея Р.В.,

Пліша М.А.,

секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові питання винесення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі №140/211/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кроноспан УА до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

20.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Кроноспан УА (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2019 року №0010121408 та податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2019 року №0010131408.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі №140/211/20 - без змін.

24.09.2020 судом апеляційної інстанції зареєстрована заява представника Товариства про розподіл судових витрат, в якій зазначено, що докази на підтвердження розміру понесених судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції.

Судом апеляційної інстанції зареєстрована заява представника Товариства про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 29.09.2020, яка скерована на електронну адресу суду апеляційної інстанції 29.09.2020 о 23:05 хв. Представник Товариства просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 600 грн. До заяви додані копії: договору про надання правової допомоги №2-1/68-2019 від 20.09.2019, додаткової угоди №2 від 25.08.2020, ордери на підтвердження повноважень представників, рахунку-фактури від 25.09.2020 №75, акт надання послуг від 25.09.2020. Зазначено, що заявлені до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідають критеріям обґрунтованості та співмірності.

З врахуванням положень статті 143 та статті 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку без повідомленням учасників справи. Секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Вирішуючи питання ухвалення додаткового судового рішення, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених законодавчих положень дає суду апеляційної інстанції підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18), від 30 квітня 2020 року (справа №826/4466/18).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Так, на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката Товариство долучило Договір про надання правової допомоги №2-1/68-2019 від 20.09.2019, укладений між Адвокатським об`єднанням КМ Партнери (далі - Об`єднання) та ТОВ Кроноспан УА , за яким Об`єднання зобов`язується за запитом Товариства та/або його посадових осіб надавати послуги з правової (правничої) допомоги, згідно з переліком, закріпленим пунктом 1.1 Договору.

25.08.2020 Адвокатським об`єднанням КМ Партнери (далі - Об`єднання) та ТОВ Кроноспан УА укладено Додаткову Угоду №2 до Договору про надання правової допомоги №2-1/68-2019 від 20.09.2019, згідно з яким Сторони домовились, що вартість послуг щодо надання правової допомоги з представництва інтересів Товариства у суді апеляційної інстанції (у Восьмому апеляційному адміністративному суді) у судовій справі №140/211/20 є фіксованою та становить 32600 грн. (без ПДВ).

Оплата Товариством послуг відповідно до Додаткової угоди №2 від 25.08.2020 підтверджена долученим платіжним дорученням №24940 від 29.09.2020.

Відповідно до Акта про надані послуги від 25.09.2020, скріпленого підписами та печатками Сторін, а також Договору про надання правової допомоги №2-1/68-2019 від 20.09.2019 та Додаткової угоди №2 від 25.08.2020, Об`єднання здійснило наступні роботи та витратило таку кількість годин: підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі №140/211/20 та надсилання такого у суд апеляційної інстанції: адвокат - 4,5 год. - 19 170 грн.; помічник адвоката - 6 год. - 9 240 грн.; аналіз судової практики в рамках підготовки відзиву: адвокат - 0,5 год. - 2 130 грн.; підготовка до участі в судовому засіданні 24.09.2020: адвокат - 0,5 год. - 2 095 грн. Всього вартість виконаних робіт становить 32600 грн.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката, критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема: складність справи, час, витрачений адвокатом на надання відповідних послуг, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову, зауважує, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції представник Товариства подав відзив на апеляційну скаргу, обґрунтування якого є ідентичними обґрунтуванням позовної заяви, як і короткий виклад суті справи, який містить відзив, а тому на переконання суду апеляційної інстанції підготовка такого відзиву не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала затрат значного часу та зусиль, які заявлені Товариством як витрати на правову допомогу.

Проаналізувавши зроблений Товариством розрахунок, не заперечуючи, що результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів Товариства, вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, проведення судового засідання судом апеляційної інстанції без участі представника Товариства, строк розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що слід стягнути на користь позивача 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що хоч метою стягнення витрат на правничу допомогу є, в тому числі і компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, понесених збитків, однак така компенсація не повинна виходити за розумні межі визначення гонорару, як це передбачено статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , та відповідати як складності справи, кваліфікації та досвіду адвоката, так і фінансовому стану клієнта.

Керуючись статтями 137, 139, 143, 230, 252, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кроноспан УА про розподіл судових витрат у справі №140/211/20 задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (місцезнаходження: Київський майдан, 4, м.Луцьк, Волинська область, 43010, код ЄДРПОУ 39400859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кроноспан УА (місцезнаходження: вул.Луцька, 20, м.Нововолинськ, Волинська область, 45400, код ЄДРПОУ 33273907) 5 000 грн. (п`ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу, сплачених відповідно до платіжного доручення №24940 від 29.09.2020.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Р. В. Кухтей М. А. Пліш