Ухвала

від 08.10.2020 по справі 160/6326/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

08 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 160/6326/19

провадження № К/9901/24152/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.08.2020 у справі № 160/6326/19 у справі № 160/6326/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Купецький Дім до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови,

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Купецький Дім звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило:

(і) визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Дніпропетровській області від 04.04.2019 року № ДН990/1477/АВ/ТД-ФС/306, якою на ТОВ Компанія Купецький дім накладено штраф в розмірі 1 215 900 грн;

(іі) визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень Управління правління Держпраці у Дніпропетровській області від 29.03.2019 року № ДН990/1477/АВ/П.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 21.10.2019 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Купецький Дім задовольнив, відповідно до чого суд:

А) Визнав протиправною та скасував припис Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 29.03.2019 року № ДН990/1477/АВ/П.

Б) Визнав протиправною та скасував постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 04.04.2019 року № ДН990/1477/АВ/ТД-ФС/306.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, 21.11.2019 Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою від 29.11.2019 Третій апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу та надав скаржнику строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків апеляційної скарги.

Надалі Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.01.2020 відмовив в задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 повернув заявнику.

Після цього Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області вдруге подало апеляційну скаргу на згадане рішення суду першої інстанції.

Ухвалою від 26.02.2020 Третій апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху та надав заявнику десятиденний строк з дня вручення копії відповідної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 30 239,25 грн та надати суду оригінал документа про сплату судового збору.

10.03.2020 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому заявник просив продовжити процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.03.2020 клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області задовольнив та продовжив скаржникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Ухвалою від 30.03.2020 Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 повернув заявнику.

Далі Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області втретє звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на назване рішення Дніпропетровської окружного адміністративного суду.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.05.2020 визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені відповідачем, а апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишив без руху. Одночасно суд надав заявникові десятиденний строк з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) для усунення її недоліків, а саме: скаржнику необхідно вказати інші підстави для поновлення строку.

Ухвалою від 18.08.2020 Третій апеляційний адміністративний суд відмовив Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019.

Вважаючи означену ухвалу такою, що постановлена з порушенням вимог процесуального закону, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області оскаржило її в касаційному порядку.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач покликається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначений строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплені вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, зокрема й щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом встановлена як одна з основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених також і нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або через допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, зумовлене, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків передбачене законом також для того, щоб дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та стимулювати своєчасне виконання ними певних процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати й необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу добропорядного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею самою.

Постановляючи оскаржену ухвалу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що зазначені в клопотанні підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Пункт 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Отже, подана Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, що відповідно до пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись положеннями статей 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.08.2020 у справі № 160/6326/19 у справі № 160/6326/19.

2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб