Ухвала

від 11.10.2020 по справі 420/10019/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

11 жовтня 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/10019/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі заяву суддів Шеметенко Л.П., Стас Л.В., Турецької І.О. про самовідвід по справі № 420/10019/20 за заявою Одеської обласної організації політичної партії Наш Край про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року за апеляційною скаргою Одеської міської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом Одеської обласної організації політичної партії Наш Край до Одеської міської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 03 жовтня 2020 року надійшов адміністративний позов Одеської обласної організації політичної партії Наш Край до Одеської міської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області, в якому позивач просив: визнати протиправною та скасувати постанову Одеської міської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області № 101 від 29.09.2020 року (21 год. 48 хв.) Про відмову в реєстрації кандидатів у депутати Одеської міської ради Одеського району Одеської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, висунутих Одеською обласною організацією політичної партії Наш Край ; зобов`язати Одеську міську територіальну виборчу комісію Одеського району Одеської області зареєструвати кандидатів у депутати Одеської міської ради Одеського району Одеської області від Одеської обласної організації політичної Наш Край на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Одеської міської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області № 101 від 29.09.2020 року (21 год. 48 хв.) Про відмову в реєстрації кандидатів у депутати Одеської міської ради Одеського району Одеської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, висунутих Одеською обласною організацією політичної партії Наш Край . Зобов`язано Одеську міську територіальну виборчу комісію Одеського району Одеської області зареєструвати кандидатів у депутати Одеської міської ради Одеського району Одеської області від Одеської обласної організації політичної партії Наш Край на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П., суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 апеляційну скаргу Одеської міської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2020 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Одеської обласної організації політичної партії Наш Край до Одеської міської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

09.10.2020 року о 17:00 на подвір`я будівлі П`ятого апеляційного адміністративного суду біля корпусу А, де розміщені офіси суддів, увійшло близько 30 осіб та організували несанкціонований мітинг.

Зазначені особи поставили у дворі звукове обладнання з якого неодноразово голосно лунав один і той же текст про хід розгляду справи № 420/10019/20 та обвинувачення щодо її незаконного розгляду колегією суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

В руках мітингуючі тримали плакати з написами Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за грати . Керували ходом проведення мітингу четверо осіб, спільно з громадянином ОСОБА_4 .

Також у дворі була присутня знімальна група телеканалу 7 канал .

Близько 18:00 год. організатори мітингу, попередньо обстеживши внутрішню територію суду, розділили всіх на 3 групи та поставили біля кожного виходу і виїзду з двору, фактично заблокувавши їх.

Біля корпусу А було організовано живий коридор з мітингарів, які під час проходження через нього працівників апарату суду тримали ті ж самі плакати та вигукували ганьба .

О 18:50 адвокат у справі № 420/10019/20 повідомив охороні суду, що він хоче подати до канцелярії заяву за нововиявленими обставинами по цій справі.

Так, о 18 год. 50 хв. 09.10.2020 року П`ятим апеляційним адміністративним судом була зареєстрована заява Одеської обласної організації політичної партії Наш Край про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду апеляційної інстанції у справі № 420/10019/20, в якій заявник просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року, постановити нову постанову, якою скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2020 року та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заявлений у даній справі позов, визнати протиправною та скасувати постанову Одеської міської територіальної виборчої комісії Одеського району Одеської області № 101 від 29.09.2020 року (21 год. 48 хв.) Про відмову в реєстрації кандидатів у депутати Одеської міської ради Одеського району Одеської області на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, висунутих Одеською обласною організацією політичної партії Наш Край , зобов`язати Одеську міську територіальну виборчу комісію Одеського району Одеської області зареєструвати кандидатів у депутати Одеської міської ради Одеського району Одеської області від Одеської обласної організації політичної партії Наш Край на перших місцевих виборах 25 жовтня 2020 року.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.10.2020 року, наведену заяву у справі № 420/10019/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді - Шеметенко Л.П., члени колегії - судді Стас Л.В., ОСОБА_2

10.10.2020 року близько 9:00 год. група з 48 осіб прибула до суду та намагалась пройти на подвір`я.

Однак, у цей день, у зв`язку з проведенням дезінфекції через численні випадки захворювання працівників П`ятого апеляційного адміністративного суду на вірус SARS-CoV-2 (збудник COVID-19), прохід на територію суду та до будівлі було заборонено.

Не потрапивши на подвір`я суду, група осіб виставили біля входу до корпусу А чотири палатки з політичною рекламою партії Наш край та кандидатом у мери міста Одеси громадянином ОСОБА_4 , та увімкнули звукове обладнання, через яке лунали ті самі вигуки, що й на передодні.

Відповідний несанкціонований мітинг проходив під приміщенням суду до 14:00 год.

Також, як і 09.10.2020 року, в руках мітингуючі тримали плакати з написами Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що вкрали право вибору одеситів, за грати та під прізвищами суддів було розміщено зображення голови свині , яке перекреслено червоною лінією.

Зазначені обставини підтверджуються доповідною запискою керівника апарату суду ОСОБА_5 та матеріалами фотофіксації.

Крім того, 10.10.2020 року о 17 год. 00 хв. на сайті dumskaya.net була опублікована стаття щодо наведених подій, а також фото цих подій, на яких зображені плакати осіб, що проводили наведені мітинги, наступного змісту: Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що вкрали право вибору одеситів, за грати та під прізвищами суддів було розміщено зображення голови свині , яке перекреслено червоною лінією.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Так, згідно п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У Основних принципах незалежності судових органів , схвалених резолюціями № 40/32 та № 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначено: Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з яких би то не було причин .

Також, як зазначається у п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухвалених 17.11.2010 року, зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом (п. 11).

Крім того, Консультативна рада європейських суддів у п. 12 Висновку № 1 (2001) наголошує: Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано .

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року № 3477-IV, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини для того, щоб встановити, чи може суд вважатися незалежним у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, слід звернути увагу, inter alia, на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного (рішення у справах Фіндлей проти Сполученого Королівства від 25 лютого 1997 року, п. 73, Брудніцька та інші проти Польщі , заява № 54723/00, п. 38, Олександр Волков проти України від 09.01.2013 року, заява № 21722/11, п. 103).

Тобто, для того, щоб визначити, чи можна вважати суд незалежним згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зовнішні критерії також можуть мати значення. Важливим є довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти населенню (зокрема, рішення у справі Саінер проти Туреччини , п. 44).

Сумніви в незалежності відсутні, коли, на думку ЄСПЛ, у об`єктивного спостерігача не виникне підстав для занепокоєння з цього питання в обставинах справи, що розглядається (зокрема, рішення у справі Кларк проти Сполученого Королівства ).

Визначаючи, чи є суд незалежним, ЄСПЛ звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд ЄСПЛ іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду (рішення у справах Бєлілос проти Швейцарії ).

ЄСПЛ застерігає, що навіть самі лише сумніви розсудливого спостерігача в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд ( Ферантелі та Сантанджело проти Італії , Веттштайн проти Швейцарії ).

Також, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах Фей проти Австрії , від 24 лютого 1993 року, пп. 28 та 30, та Веттштайн проти Швейцарії , заява № 33958/96, п. 42).

Водночас, ЄСПЛ наголошує, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі Кіпріану проти Кіпру , заява № 73797/01, п. 119).

Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі Пуллар проти Сполучного Королівства ).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється , адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі Де Куббер проти Бельгії , Олександр Волков проти України від 09.01.2013 року (заява № 21722/11), Газета Україна - центр проти України від 15.07.2010 року (заява № 16695/04).

Згідно п. 2.5 Бангалорські принципи поведінки суддів , схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У аспектах наведених рішень Європейського Суду з прав людини та положень Бангалорських принципів поведінки суддів колегія суддів зазначає, що зазначені вище обставини щодо проведення несанкціонованого мітингу, обвинувачення щодо незаконного розгляду справи № 420/10019/20 колегією суддів Шеметенко Л.П., Стас Л.В., Турецькою І.О., розміщення плакатів з написами Суддів Шеметенко Л.П., Стас Л.В., ОСОБА_2 , що вкрали право вибору одеситів, за грати перед поданням заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами свідчать про тиск на суддів щодо прийняття певного рішення у справі, що у сукупності зі змістом інформації, опублікованої в інтернет - виданнях, є чинниками, що формують уявлення про судову владу, і можуть бути розцінені, як учасниками справи, так і суспільством, як доказ упередженості складу колегії суддів при розгляді цієї справи.

З огляду на викладене, з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суддів, з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін та інших учасників судового процесу щодо неупередженості суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне з урахуванням вищевикладеного заявити самовідвід усьому складу судової колегії у складі: головуючого судді Шеметенко Л.П., суддів Стас Л.В. та Турецької І.О. і звернутись до Вищої Ради правосуддя щодо тиску на суддів.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Таким чином, з огляду на вказані обставини та з урахуванням приписів статей 36, 39 КАС України, колегія суддів вважає, що для забезпечення умов, за яких в учасників справи та стороннього спостерігача не виникло б будь-яких сумнівів щодо розгляду даної справи безстороннім та неупередженим судом, заяву про самовідвід колегії суддів у складі: головуючого судді Шеметенко Л.П., суддів Стас Л.В. та Турецької І.О. слід задовольнити та відвести їх від розгляду справи, а справу передати на повторний розподіл для визначення колегії суддів.

Керуючись ст.ст. 31, 36, 37, 39, 40, 248, 321, 325 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Заяву про самовідвід суддів Шеметенко Л.П., Стас Л.В., Турецької І.О. по справі № 420/10019/20 - задовольнити.

Відвести суддів Шеметенко Л.П., Стас Л.В., Турецьку І.О. від участі у розгляді справи № 420/10019/20.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Судове рішення складено у повному обсязі 11.10.2020 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька