Ухвала

від 12.10.2020 по справі 922/3219/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"12" жовтня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/3219/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Богданівська, 17) до 1. Головного управління Держгеокадастру у Харківської області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд 21, 8-9 поверх) 2. Фермерського господарства "Гаврилівське" (64701, Харківська обл., м. Барвінкове, вул. Скрипника, 6А) 3. Фермерського господарства "Подолянка" (64701, Харківська обл., м. Барвінкове, вул. Скрипника, 6А) про визнання незаконними та скасування наказу; визнання недійсними договорів оренди землі; визнання недійсними договорів суборенди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області до відповідачів: 1.Головного управління Держгеокадастру у Харківської області; 2.Фермерського господарства "Гаврилівське"; 3.Фермерське господарство "Подолянка" визнання незаконними та скасування наказу, визнання недійсними договорів оренди і суборенди земельних ділянок та повернення земель, згідно з вимогами якого, прокурор просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області № 241-СГ від 28.04.2014 Про передачу в оренду земельних ділянок ;

- визнати недійсним, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , договір оренди землі від 06.05.2014 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0931 площею 52,9 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.06.2014 за № 5928381;

- визнати недійсним, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , договір оренди землі від 06.05.2014 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0932 площею 45,3415 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.06.2014 за №5899156;

- визнати недійсним, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , договір оренди землі від 06.05.2014 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0933 площею 60,6566 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.06.2014 за №5926024;

- визнати недійсним, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , договір оренди землі від 06.05.2014 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0934 площею 34,8 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.06.2014 за №5925553;

- визнати недійсним, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , договір оренди землі від 06.05.2014 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0935 площею 19,9 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.06.2014 за №5935398;

- визнати недійсним, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , договір оренди землі від 06.05.2014 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0936 площею 28,6 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.06.2014 за №5937707;

- визнати недійсним, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , договір оренди землі від 06.05.2014 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0937 площею 45,5 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.06.2014 за №5905201;

- визнати недійсним, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , договір оренди землі від 06.05.2014 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0938 площею 27,5 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.06.2014 за №5936477;

- визнати недійсним, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , договір оренди землі від 06.05.2014 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0939 площею 51,2 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.06.2014 за № 5888766;

- визнати недійсним, укладений між головою ФГ Гаврилівське ОСОБА_1 та ФГ Подолянка , договір суборенди землі від 01.07.2017 щодо передачі в суборенду земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0931 площею 52,9 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.07.2014 за №6262503;

- визнати недійсним, укладений між головою ФГ Гаврилівське ОСОБА_1 та ФГ Подолянка , договір суборенди землі від 01.07.2017 щодо передачі в суборенду земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0932 площею 45,3415 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.07.2014 за №6294881;

- визнати недійсним, укладений між головою ФГ Гаврилівське ОСОБА_1 та ФГ Подолянка , договір суборенди землі від 01.07.2017 щодо передачі в суборенду земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0933 площею 60,6566 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.07.2014 за №6293836;

- визнати недійсним, укладений між головою ФГ Гаврилівське ОСОБА_1 та ФГ Подолянка , договір суборенди землі від 01.07.2017 щодо передачі в суборенду земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0934 площею 34,8 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.07.2014 за №6277860;

- визнати недійсним, укладений між головою ФГ Гаврилівське ОСОБА_1 та ФГ Подолянка , договір суборенди землі від 01.07.2017 щодо передачі в суборенду земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0935 площею 19,9 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.07.2014 за № 6315833;

- визнати недійсним, укладений між головою ФГ Гаврилівське ОСОБА_1 та ФГ Подолянка , договір суборенди землі від 01.07.2017 щодо передачі в суборенду земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0936 площею 28,6 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.07.2014 за №6304829;

- визнати недійсним, укладений між головою ФГ Гаврилівське ОСОБА_1 та ФГ Подолянка , договір суборенди землі від 01.07.2017 щодо передачі в суборенду земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0937 площею 45,5 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.07.2014 за № 6305178;

- визнати недійсним, укладений між головою ФГ Гаврилівське ОСОБА_1 та ФГ Подолянка , договір суборенди землі від 01.07.2017 щодо передачі в суборенду земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0938 площею 27,5 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.07.2014 за №6260307;

- визнати недійсним, укладений між головою ФГ Гаврилівське ОСОБА_1 та ФГ Подолянка , договір суборенди землі від 01.07.2017 щодо передачі в суборенду земельної ділянки з кадастровим номером 6320481500:03:000:0939 площею 51,2 га, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.07.2014 за №6276694;

- зобов`язати ФГ Гаврилівське в особі голови ОСОБА_1 та ФГ Подолянка повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельні ділянки загальною площею 366,3981 га (кадастрові номери 6320481500:03:000:0931 площею 52,9 га, 6320481500:03:000:0932 площею 45,3415 га, 6320481500:03:000:0933 площею 60,6566 га, 6320481500:03:000:0934 площею 4,8 га, 6320481500:03:000:0935 площею 19,9 га, 6320481500:03:000:0936 площею 28,6 га, 6320481500:03:000:0937 площею 45,5 га, 6320481500:03:000:0938 площею 27,5 га та 6320481500:03:000:0939 площею 51,2 га).

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається зі сплати судового збору за подання даного позову до суду.

Суддя Жиляєв Є.М., з метою уникнення сумнівів у його неупередженості при розгляді справи № 922/3219/20, вважає за необхідне заявити самовідвід виходячи з наступного.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частини 1, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 9901/22/17.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.

В цій частині слід зазначити, що вимога про вмотивованість заяви про самовідвід прямо випливає зі змісту частини 1 статті 38 ГПК України. Аналіз цієї норми права, а також норм статей 35-37 ГПК України показує, що законодавець визнає за суддею право на самовідвід, але тільки в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким.

Підставою, покладеною суддею господарського суду Харківської області Жиляєва Є.М. в основу заяви про самовідвід у справі № 922/3219/20 стає те, що на розгляді Господарського суду Харківської області під головуванням судді Жиляєва Є.М. перебувала справа № 922/1098/20 за позовом заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області до відповідачів: 1. Головного управління Держгеокадастру у Харківської області; 2. Фермерського господарства "Гаврилівське"; 3. Фермерське господарство "Подолянка" про визнання незаконними та скасування наказу; визнання недійсними договорів оренди землі; визнання недійсними договорів суборенди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки.

Так, за результатами розгляду вищеозначеної справи № 922/1098/20 було постановлено ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.05.2020, якою позов заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області до 1. Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, 2. Фермерського господарства "Гаврилівське", 3. Фермерське господарство "Подолянка", 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказу; визнання недійсними договорів оренди землі; визнання недійсними договорів суборенди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки - залишено без розгляду.

Постановляючи ухвалу від 26 травня 2020 року головуючим суддею була сформована правова позиція по даній справи. Так, суддя Жиляєв Є.М., обґрунтовуючи свою позицію, виходив з того, що при зверненні до суду з відповідним позовом, прокурором було визначено Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, як орган, який упродовж тривалого строку не виконував належним чином покладені на нього функції, натомість прокурором не доведено будь-якими належними та допустимими доказами у розумінні статей 76, 77 ГПК України, які б свідчили про те, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, здійснює покладені на нього повноваження неналежним чином.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що у наведеному випадку були відсутні передбачені законом виключні підстави для звернення прокурора до суду за захистом інтересів держави. Ухвала Господарського суду Харківської області від 26.05.2020 по справі № 922/1098/20 набрала законної сили.

Однак 06.10.2020 прокурор звернувся з аналогічний позовом, який перебував на розгляді судді Жиляєва Є.М. у справі № 922/1098/20.

Суд наголошує на тому, що розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію. У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами "правосуддя має не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості.

З огляду на викладену вище практику Європейського суду з прав людини, суддею Жиляєвим Є.М. у заяві про самовідвід, доведено наявність (складових, визначених Європейським судом) критеріїв в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальті) пункт 98).

За Законом України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (статті 2, 6 Закону).

В світлі наведених обставин та норм чинного законодавства, які підлягають застосуванню, виходячи із основних засад (принципів) господарського судочинства, враховуючи необхідність об`єктивного розгляду даної справи, уникнення напруженості, з метою виключення будь-яких сумнівів в неупередженості або необ`єктивності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя Жиляєв Є.М. заявляє самовідвід від розгляду справи 922/3219/20.

Керуючись статтями 32, 35, 38, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Жиляєва Є.М. у справі № 922/3219/20 задовольнити.

Матеріали справи № 922/3219/20 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Суддя Є.М. Жиляєв