Постанова

від 01.10.2020 по справі 910/7586/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/7586/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Случа О. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 (колегія суддів: Михальська Ю. Б., Тищенко А. І., Скрипка І. М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк", 2) Товарної біржі "Перспектива-Коммодіті", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп"

про визнання недійсним відкритого (публічного) аукціону з продажу майна,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень по суті розгляду позовної заяви

1.1. У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гросер" (далі - ТОВ "Гросер") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (далі - Банк), Товарної біржі "Перспектива-Коммодіті" (далі - Біржа) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи Ес Груп" (далі - ТОВ "Джи Ес Груп") про визнання недійсним відкритого (публічного) аукціону з продажу майна, яке перебувало у заставі банку, оформленого протоколом від 27.08.2015 № 3181 про проведення аукціону у виді електронних торгів з продажу майна, що перебуває у заставі Банку, на Біржі.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що майно (предмет іпотеки) продано на аукціоні без визначення ціни, оскільки звіт про оцінку майна, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволітас", не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, його не може бути взято до уваги, що підтверджується рецензіями Українського товариства оцінювачів від 18.11.2015 № 09-005, № 09-006, № 09-007 та рецензіями Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіріков консалт" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Нотаріус" від 05.11.2015. Позивач вважав, що ціна предмета аукціону є заниженою, оскільки згідно з висновком експерта № 1/09/15 за результатами проведеної на замовлення позивача судової будівельно-технічної експертизи, який складено 09.09.2015, ринкова вартість майна станом на 01.09.2015 становила 13 005 120,00 грн, а не 4 801 640,00 грн. Також позивач зазначав, що Біржа не опублікувала повідомлення про проведення аукціону за дорученням Банку та не поінформувала осіб, які мають переважні права на купівлю майна, про можливість його реалізації. При цьому з інформації, розміщеної на сайті Біржі, не вбачається, що 27.08.2015 відбувся аукціон на замовлення Банку.

1.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 (суддя Ковтун С.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю з тих мотивів, що підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків у цій справі є саме договори купівлі-продажу від 03.09.2015, а не аукціон, тому встановлення його правомірності не впливає на обсяг прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.

1.4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 (судді: Агрикова О. В. Чорногуз М. Г., Дідиченко М. А.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2017 (судді: Гольцова Л. А., Іванова Л. Б., Козир Т. П.), рішення суду першої інстанції скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

1.5. Постанову суду касаційної інстанції обґрунтовано порушенням Банком і Біржею вимог статті 38 Закону України "Про іпотеку", пункту 6.3.2 іпотечного договору та пункту 5.1 регламенту щодо обов`язкової умови визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки експертним шляхом на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Наведене вплинуло на результат аукціону, оформленого протоколом, та на зміст самого правочину з продажу майна, оскільки це майно було реалізовано за ціною, визначеною із порушенням вимог, установлених законом. Тому проведений аукціон не відповідає положенням статті 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідною умовою чинності правочину, що з урахуванням вимог частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

1.6. У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" (далі - ТОВ "Бізнес Репутація") і Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент Компані" (далі - ТОВ "Інтертеймент Компані") як особи, які набули права власності у відповідних частинах на предмет іпотеки, реалізований шляхом продажу на прилюдних торгах, звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати рішення і постанову, а матеріали справи передати на новий розгляд за встановленою підсудністю.

1.7. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 (судді: Зубець Л. П. - головуючий, Мартюк А. І., Алданова С. О.) рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду скасовано, справу № 910/7586/16 направлено для розгляду до Господарського суду Київської області.

1.8. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, оскільки суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а таке порушення є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення відповідно до пункту 4 частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, за висновком суду, з урахуванням місцезнаходження предмета іпотеки (нерухомого майна) (Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 11), зважаючи на положення статті 48 Закону України "Про іпотеку", позивач мав право оскаржити результати аукціону за місцезнаходженням майна, тобто до Господарського суду Київської області, однак справу розглянуто Господарським судом міста Києва, що свідчить про порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності).

1.9. Постановою Верховного Суду від 20.11.2018, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2018 у справі № 910/7586/16, справу направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

1.10. Направляючи справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду, Верховний Суд, зокрема зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил територіальної юрисдикції (підсудності) у справі № 910/7586/16 є помилковим з огляду на таке.

Заявлені позивачем у цій справі вимоги не можна вважати обставинами, наявність яких зумовлює виключну підсудність згідно з частиною 3 статті 16 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки у даній справі не розглядається спір про право власності на майно або про витребування майна із чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном, тому територіальну підсудність цієї справи слід визначати відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

Щодо необхідності залучення осіб, які набули право власності у відповідних частинах на предмет іпотеки, реалізований шляхом продажу на спірному відкритому (публічному) аукціоні, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що за змістом статті 4 Господарського процесуального кодексу України до суду мають право на звернення особи за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, а також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, тому суду слід було установити також, чи є ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані" власниками нерухомого майна, проданого з аукціону, на час їх звернення до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

1.11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 (колегія суддів: Тищенко А. І. - головуючий, Михальська Ю. Б., Скрипка І. М.) закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/7586/16. Матеріали справи № 910/7586/16 повернуто до Господарського суду міста Києва.

1.12. Закриваючи апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані", апеляційний господарський суд керувався пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України і виходив з того, що оскаржуване рішення не впливає на права та/або обов`язки чи інтереси ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані", оскільки, як установив суд, ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані" станом на час звернення із апеляційними скаргами не були власниками спірного нерухомого майна, проданого з аукціону.

1.13. Постановою Верховного Суду від 04.10.2019, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 910/7586/16 залишено без змін.

1.14. Ухвалюючи зазначену постанову Верховний Суд, зокрема, зазначив, що установивши, що рішення місцевого господарського суду не стосується прав, інтересів та обов`язків ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані", апеляційний господарський суд правомірно закрив апеляційне провадження за їх апеляційними скаргами на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

2. Короткий зміст заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 910/7586/16 та судових рішень з розгляду цієї заяви

2.1. У лютому 2019 року до Північного апеляційного господарського суду ТОВ "Бізнес Репутація" подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/7586/16.

2.2. ТОВ "Бізнес Репутація" як на нововиявлені посилалось на обставини, встановлені у пунктах 20, 21, 22, 24 постанови Верховного Суду від 06.09.2018 у справі № 910/8198/17, про які йому стало відомо 04.02.2019 після отримання письмових пояснень, надісланих АТ "УБІБ" у справі № 910/26420/15, де ТОВ "Бізнес Репутація" бере участь як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Враховуючи встановлені Верховним Судом у справі № 910/8198/17 обставини, заявник вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2019 підлягає скасуванню у зв`язку з нововиявленою обставиною, яка підтверджує, що аукціон було проведено з метою вивчення кон`юнктури ринку, щоб у подальшому реалізувати предмет іпотеки на підставі статті 38 Закону України "Про іпотеку", на підставі договорів купівлі-продажу, які є окремими договорами та які не пов`язані з аукціоном і мають самостійний характер їх укладення. На думку ТОВ "Бізнес Репутація" постанова підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що судом не було встановлено недійсності договорів з реалізації спірного майна банком, як кредитором-заставодержателем, третім особам та будь-якого правового зв`язку спірного аукціону з укладеними договорами купівлі-продажу в процедурі звернення стягнення на предмет іпотеки, а судове рішення ґрунтується лише на припущеннях щодо збігу ціни та покупця.

2.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 прийнято заяву ТОВ "Бізнес Репутація" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/7586/16 до провадження; розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами призначено на 07.05.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 провадження у справі № 910/7586/16 з розгляду заяви ТОВ "Бізнес Репутація" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 зупинено до розгляду Верховним Судом касаційних скарг ТОВ "Бізнес Репутація" та ТОВ "Інтертеймент Компані" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 про закриття апеляційного провадження за їх апеляційними скаргами.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 поновлено провадження за заявою ТОВ "Бізнес Репутація" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 910/7586/16; призначено до розгляду заяву ТОВ "Бізнес Репутація" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 910/7586/16 на 10.12.2019.

2.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 (колегія суддів: Михальська Ю. Б. - головуючий, Тищенко А. І., Скрипка І. М.) закрито провадження з розгляду заяви ТОВ "Бізнес Репутація" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 910/7586/16.

2.5. Постановляючи зазначену ухвалу, апеляційний господарський суд, зокрема, виходив із того, що згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 у цій справі, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 04.10.2019, закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Бізнес Репутація" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/7586/16 у зв`язку із тим, що судом установлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Бізнес Репутація" не вирішувалось.

2.6. Постановою Верховного Суду від 01.04.2020 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 910/7586/16 залишено без змін.

2.7. Ухвалюючи зазначену постанову, Верховний Суд, зокрема, зазначив, що при постановленні оскаржуваної ухвали, апеляційним господарським судом правильно враховано, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/7586/16. При цьому, закриваючи апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані", апеляційний господарський суд керувався пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України і виходив із того, що оскаржуване рішення не впливає на права та/або обов`язки чи інтереси ТОВ "Бізнес Репутація" і ТОВ "Інтертеймент Компані".

Ураховуючи наведене, Верховний Суд зазначив, що в цьому випадку апеляційним господарським судом правомірно закрито провадження з розгляду заяви ТОВ "Бізнес Репутація" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 910/7586/16.

3. Короткий зміст заяви Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 910/7586/16 та судового рішення з розгляду цієї заяви

3.1. У березні 2019 року до Північного апеляційного господарського суду АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі №910/7586/16, відповідно до якої заявник просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 та ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 у справі № 910/7586/16 скасувати та передати цю справу для розгляду за її підсудністю.

3.2. Як на нововиявлену АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" посилалося на обставину щодо перебування ТОВ "Гросер" в процедурі банкрутства станом на момент розгляду цієї справи, яка установлена в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 у справі № 910/26420/15 та про яку заявник дізнався із Єдиного державного реєстру судових рішень 17.03.2020.

3.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 910/7586/16. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 910/7586/16 залишено в силі.

3.4. Відмовляючи у задоволенні заяви АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 910/7586/16 апеляційний господарський суд виходив з того, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 у справі № 910/13786/16, якою порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гросер", вирішено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Гросер", а належним чином засвідчений примірник цієї ухвали направити державному реєстратору за місцем знаходження боржника для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відповідне судове рішення.

Таким чином, за висновком апеляційного господарського суду, оскільки дані про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та є відкритими і загальнодоступними, посилання АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" на те, що про обставину перебування ТОВ "Гросер" у процедурі банкрутства не могло бути відомо станом на дату прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду 03.07.2017 у цій справі, є безпідставними, а така обставина не є нововиявленою у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

4. Короткий зміст касаційної скарги

4.1. Не погоджуючись із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 у справі № 910/7586/16, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у цій справі, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 і рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2016, а справу № 910/7586/16 передати для розгляду за підсудністю.

4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" зазначає, що оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Скаржник наголошує, що якби ТОВ "Гросер" під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції, повідомило Господарський суд міста Києва про те, що відносно позивача порушено провадження у справі про банкрутство, то господарський суд першої інстанції, керуючись частиною 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) передав цю справу для її вирішення за підсудністю до суду встановленого законом (належного суду) для розгляду в межах справи про банкрутство. Поряд з цим, такі обставини, встановлені вже після ухвалення оскаржуваної постанови та рішення судів, у зв`язку з чим скаржнику не було відомо про їх існування на час розгляду справи. Також, на думку скаржника, при постановленні оскаржуваної ухвали, існувало упереджене ставлення щодо перегляду постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами, оскільки судді Михальська Ю. Б. та Скрипка І. М. уже брали участь у розгляді справи № 910/7586/16, але в жодному із двох разів не розглянули скаргу та заяву по суті. З огляду на викладене, АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" просить визнати підстави відводу обґрунтованими та задовольнити касаційну скаргу на підставі пункту 2 частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, на думку скаржника, апеляційний господарський суд в оскаржуваному судовому рішенні, застосував норму права без урахування висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16.11.2016 у справі № 908/560/16 та у постановах Верховного Суду від 13.08.2018 у справі № 922/928/17, від 30.01.2019 у справі № 912/2185/16(912/3192/17).

5. Розгляд касаційної скарги, установлені судами обставини та позиція Верховного Суду

5.1. Переглянувши оскаржувану у справі ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

5.2. Апеляційний господарський суд, здійснюючи розгляд заяви АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 910/7586/16, дійшов висновку про те, що обставина, на яку посилається скаржник, не є нововиявленою у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

5.3. Верховний Суд погоджується з таким правильним та обґрунтованим висновком апеляційного господарського суду, з огляду на таке.

5.4. Відповідно до частини 1, частини 2 пунктів 1-3, частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

5.5. Тобто, зазначеною статтею Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

5.6. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи.

5.7. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16 та від 15.01.2020 у справі № 916/24/17).

5.8. Водночас нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акта, то вона обов`язково вплинула би на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

5.9. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

5.10. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

5.11. При цьому колегія суддів враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

5.12. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 911/596/18).

5.13. Апеляційний господарський суд установив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 було порушено провадження у справі № 910/13786/16 про банкрутство ТОВ "Гросер". Водночас, цією ухвалою вирішено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Гросер", а належним чином засвідчений примірник ухвали направити державному реєстратору за місцем знаходження боржника для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відповідне судове рішення.

5.14. Відповідно до пункту 28 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній станом на дату порушення провадження у справі № 910/13786/16 про банкрутство ТОВ "Гросер") в Єдиному державному реєстрі містяться дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, у тому числі відомості про розпорядника майна, керуючого санацією.

5.15. Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній станом на дату порушення провадження у справі № 910/13786/16 про банкрутство ТОВ "Гросер") відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

Тобто дані про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та є відкритими і загальнодоступними.

5.16. Ураховуючи наведені норми матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає правильним висновок апеляційного господарського суду про те, що скаржником не доведено того, що про обставину щодо перебування ТОВ "Гросер" у процедурі банкрутства АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" не могло бути відомо станом на дату прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду 03.07.2017 у справі № 910/7586/16, а тому ця обставина не є нововиявленою у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

5.17. Крім того, оскільки господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, Верховний Суд вважає правильним висновок апеляційного господарського суду про те, що процесуальні моменти, на які посилається скаржник, не впливають саме на юридичну оцінку обставин, покладених судом апеляційної інстанції в обґрунтування прийнятої по суті спору постанови від 03.07.2017.

5.18. Не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд в оскаржуваному судовому рішенні, застосував норму права без урахування висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 16.11.2016 у справі № 908/560/16 та у постановах Верховного Суду від 13.08.2018 у справі № 922/928/17, від 30.01.2019 у справі № 912/2185/16(912/3192/17), оскільки, по перше, скаржником у касаційній скарзі не зазначено, яку саме норму матеріального чи процесуального права застосував апеляційний господарський суд без урахування висновків викладених у зазначених постановах. По друге, зазначені справи розглянуті за інших установлених фактичних обставин справи, та за іншого предмета спору: у справі № 908/560/16 предмет спору - визнання недійсним Договору позики та додаткових угод до нього; у справі № 922/928/17 предмет спору - припинення права власності, розірвання Договору та повернення земельної ділянки; у справі № 912/2185/16(912/3192/17 предмет спору - банкрутство.

5.19. Крім того, Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника про те, що при постановленні оскаржуваної ухвали, існувало упереджене ставлення щодо перегляду постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами, оскільки судді Михальська Ю. Б. та Скрипка І. М. уже брали участь у розгляді справи № 910/7586/16, але в жодному із двох разів не розглянули скаргу та заяву по суті, з огляду на таке.

5.20. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

5.21. В силу положень частин 2 та 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження

5.22. Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

5.23. При цьому частиною 4 статті 35 статті Господарського процесуального кодексу України установлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

5.24. Тому посилання АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" про те, що судді Михальська Ю. Б. та Скрипка І. М. уже брали участь у розгляді справи № 910/7586/16, але в жодному із двох разів не розглянули скаргу та заяву по суті, не можуть бути підставою для відводу у розумінні положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України. Посилання заявника на упередженість суддів у справі слід розцінювати як припущення. Саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта. Поряд з цим, матеріали цієї справи свідчать, що постановою Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 910/7586/16, залишено без змін ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 (колегія суддів: Тищенко А. І. - головуючий, Михальська Ю. Б., Скрипка І. М.) та постановою Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 910/7586/16, залишено без змін ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 (колегія суддів: Михальська Ю. Б. - головуючий, Тищенко А. І., Скрипка І. М.). Крім того, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2020 у цій справі відмовлено у задоволенні заяви голови правління АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" Качуровського В. П. про відвід головуючого судді Михальської Ю. Б., судді Скрипки І. М. від розгляду справи №910/7586/16.

5.25. Ураховуючи наведене, Верховний Суд також вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд при постановленні оскаржуваної ухвали допустив порушення норм процесуального права, оскільки при розгляді цієї справи суд на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин постановив законне і обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм процесуального права та правомірно відмовив у задоволенні заяви АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 910/7586/16.

5.26. Також аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованого та правомірного висновку апеляційного суду у цій справі.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

6.3. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права

6.4. Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.5. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду у цій справі постановлена із додержанням норм процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної ухвали, не підтвердилися, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 у справі № 910/7586/16.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 у справі № 910/7586/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає .

Головуючий Н. О. Багай

Судді В. А. Зуєв

О. В. Случ