Ухвала
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 639/5187/17
провадження № 61-20859св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство Харківська автобаза № 3 ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 червня 2019 року у складі судді Баркової Н. В., та постанову Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругової С. С., Маміної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2017 року приватне акціонерне товариство Харківська автобаза № 3 (далі - ПрАТ Харківська автобаза № 3 ) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору міни недійсним.
Позов мотивований тим, що спірний договір укладено 21 січня 2015 року між ПАТ Харківська автобаза №3 в особі директора - ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , предметом якого є нежитлові будівлі літ. А/1-1 , загальною площею 751,3 кв. м., що належали ПАТ Харківська автобаза № 3 та нежитлові приміщення № 13, № 14, загальною площею 245,1 кв. м., в нежитловій будівлі літ. А-2 , що належала на праві власності ОСОБА_1 та які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою визнання недійсним зазначеного договору міни є, на думку позивача те, що вказаний договір міни є значним правочином для ПАТ Харківська автобаза № 3 , є правочином щодо вчинення якого є заінтересованість, був укладений з перевищенням повноважень директора - ОСОБА_1 , що призвело до порушення прав акціонерів. Крім того, при укладанні була порушена передбачена законом процедура прийняття та погодження рішення про укладання значного правочину та правочину здійсненого із заінтересованістю. Також, позивач вважає, що відповідачем не сплачено на виконання договору 118 922,00 грн.
У зв`язку із чим просить суд визнати недійсним договір міни від 21 січня 2015 року, укладений в місті Харків між ПАТ Харківська автобаза № 3 в особі директора ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_1 - з іншої сторони; відновити право власності ПАТ Харківська автобаза № 3 на нежитлову будівлю літери А/1-1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 червня 2019 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним договір міни від 21 січня 2015 року, укладений в місті Харків між ПАТ Харківська автобаза № 3 в особі директора ОСОБА_1., з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Олійник Л. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 40.
Відновлено право власності ПАТ Харківська автобаза № 3 на нежитлову будівлю літери А/1-1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 червня 2019 року змінено в частині вирішення вимог про відновлення права власності та в частині мотивів визнання недійсним договору міни.
Застосовано наслідки недійсності правочину.
Повернуто у власність ПАТ Харківська автобаза № 3 нежитлову будівлю літера А/1-1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Повернуто у власність ОСОБА_1 нежитлові приміщення № 13,14 (моторний цех) в нежитловій будівлі літери А-2 за адресою: АДРЕСА_1 .
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ПАТ Харківська автобаза № 3 до ОСОБА_1 та закрити провадження у справі. Передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до пункту 6 статті 403 ЦПК України.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, порушено правило підвідомчості. Судом першої інстанції порушено правило предметної та суб`єктної юрисдикції, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд першої інстанції неправильно визначив предмет спору та характер спірних правовідносин, оскільки предметом спору є вимоги позивача щодо визнання недійсним договору міни від 21 січня 2015 року, укладеного між ПАТ Харківська автобаза № 3 та ОСОБА_1 , відновлення права власності ПАТ Харківська автобаза № 3 на нежитлове приміщення. При укладенні договору була порушена процедура прийняття та погодження про укладення правочину здійсненого із заінтересованістю та посиланням на норми Закону України Про акціонерні товариства . Враховуючи вказівку позивача в якості підстав для визнання недійсним правочину саме на перевищення повноважень директора відповідачем, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позивач звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 , який обіймав посаду директора на час укладення правочину, але в порушення статей 19, 20 ЦПК України, безпідставно не визначив, що даний спір виник у зв`язку із здійсненням господарської діяльності товариства.
Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції на зазначене уваги не звернув, вважав висновки суду привальними.
Крім того, суд розглянув справі в порядку спрощеного провадження, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження відповідно до частини третьої статті 376 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду від учасників справи не надходив.
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.
У лютому 2020 року матеріали цивільної справи № 639/5187/17 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачу.
Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та обґрунтував це посиланням на висновки Верховного Суду.
Згідно з частинами першоюта четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 403 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки оскаржуване судове рішення містить доводи щодо порушення правил предметної юрисдикції .
Керуючись частиною шостою статті 403, частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом приватного акціонерного товариства Харківська автобаза № 3 до ОСОБА_1 про визнання договору міни недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: І. О. Дундар
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.10.2020 |
Оприлюднено | 15.10.2020 |
Номер документу | 92173293 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Дундар Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні