Постанова

від 30.09.2020 по справі 392/1186/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 392/1186/17

провадження № 61-8776 св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - товариство з обмеженою відповідальністю Авангард , Маловисківська міська рада Кіровоградської області,

треті особи - реєстраційна служба Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області, фермерське господарство Возний Ігор Васильович ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2018 року в складі судді Березія Ю. А. та на постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 березня 2019 року в складі колегії суддів Карпенка О. Л., Голованя А. М., Мурашка С. І.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ТОВ Авангард та просила:

- визнати недійсним укладений 20 серпня 2015 року між сторонами договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3523181600:02: 000 :0387, площею 5,06 га, яка розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області;

- скасувати державну реєстрацію зазначеного договору, здійснену 24 грудня 2017 року, вказавши в рішенні суду в цій справі правильний кадастровий номер належної ОСОБА_1 земельної ділянки, а саме 3523181600:02: 001 :0387.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона є власником указаної земельної ділянки з кадастровим номером 3523181600:02: 001 :0387.

Коли в 2017 році вона мала намір укласти договір оренди вказаної земельної ділянки, то від нотаріуса дізналася, що ділянка з кадастровим номером 3523181600:02: 000 :0387 вже передана в оренду СТОВ Авангард на підставі договору від 20 серпня 2015 року.

Позивач указувала, що договір від 20 серпня 2015 року є недійсним, оскільки укладений щодо земельної ділянки, яка вже була передана в оренду на підставі договору від 17 липня 2015 року, укладеного між цими ж сторонами.

Договір земельної ділянки з кадастровим номером 3523181600:02: 000 :0387 від 17 липня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ СТОВ Авангард , був визнаний недійсним у судовому порядку 19 липня 2016 року з тих підстав, що підпис від імені орендодавця виконаний іншою особою, а не ОСОБА_1 .

Позивач зазначила, що земельна ділянка з кадастровим номером 3523181600:02: 000 :0387 не існує, а директор ТОВ Авангард без відома позивача самостійно повторно склав договір оренди земельної ділянки від 20 серпня 2015 року, не перевіривши відповідність кадастрового номера земельної ділянки, що призвело до незаконної реєстрації вказаного повторного правочину.

ОСОБА_1 вважала, що договір оренди земельної ділянки від 20 серпня 2015 року є недійсним, оскільки на момент укладення оспорюваного договору попередній договір оренди землі від 17 липня 2015 року був чинним, що унеможливлювало укладення нового аналогічного договору відносно земельної ділянки.

Також зазначала, що відповідач не здійснював виплату орендної плати, що свідчить про нікчемність договору.

Як на підставу для визнання недійсним договору позивач посилалася на:

- укладення спірного договору оренди під час дії чинного договору оренди цієї ж земельної ділянки від 17 липня 2015 року;

- недобросовісні дії орендаря, який свідомо зробив помилку в кадастровому номері земельної ділянки;

- несплату орендної плати за користування землею на підставі договору від 20 серпня 2015 року.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довела в установленому законом порядку обставини, на які посилалася як на підставу для задоволення своїх вимог, відмовилася від проведення почеркознавчої експертизи, а факт несплати орендної плати може бути підставою для розірвання договору, окрім того матеріалами справи підтверджується, що відповідач виплатив позивачеві зазначені платежі за 2016 рік.

На час укладення договору від 20 серпня 2015 року не існувало інших чинних договорів оренди земельної ділянки позивача з кадастровим номером 3523181600:02: 000 :0387.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 21 березня 2019 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2018 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

30 квітня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2018 року та на постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 березня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

ОСОБА_1 вказує, що не мала волевиявлення на укладення договору оренди землі від 20 серпня 2015 року й узагалі ніколи не передавала належну їй земельну ділянку в оренду ТОВ Авангард , а помилка в зазначенні кадастрового номеру земельної ділянки призвела до існування двох записів про право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відзив на касаційну скаргу

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на дану касаційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,06 га з кадастровим номером 3523181600:02: 000 :0387, яка розташована на території Злинської сільської ради на підставі державного акта серії І-КР № 012241.

17 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ СТОВ Авангард укладений договір оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 5,06 га з кадастровим номером 3523181600:02: 000 :0387.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19 липня 2016 року, яке набрало законної сили, в справі № 392/1974/15-ц позов ОСОБА_1 до ТОВ СТОВ Авангард задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 17 липня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ СТОВ Авангард щодо користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3523181600:02: 000 :0387, площею 5,06 га, яка розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, зареєстрованого 18 липня 2015 року Реєстраційною службою Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області, реєстраційний номер 10464998, скасовано державну реєстрацію цього договору оренди землі.

20 серпня 2015 року між ОСОБА_1 і ТОВ Авангард укладений договір оренди № 7 землі, об`єктом якого є земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 5,06 га, кадастровий номер 3523181600:02: 000 :0387. На підставі договору від 20 серпня 2015 року державним реєстратором Маловисківської міської ради зареєстровано 24 грудня 2016 року за ТОВ Авангард право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3523181600:02: 000 :0387.

11 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 і Фермерським господарством Возний Ігор Васильович укладено договір оренди землі № 24, об`єктом якого є земельна ділянка площею 5,0580 га , кадастровий номер 3523181600:02: 001 :0387. На підставі цього договору цього дня за орендарем зареєстровано право оренди.

У судовому засіданні суд першої інстанції роз`яснив ОСОБА_1 обов`язок доказування та надав можливість подати докази на підтвердження факту відсутності її волевиявлення на укладення договору оренди від 20 серпня 2015 року.

Позивач подала в суд першої інстанції клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, проте після перерви в судовому засіданні для надання порівняльних зразків підпису представник позивача адвокат Міхальова В. В., яка не мала обмежень на вчинення процесуальних дій від імені позивача, відмовилася від клопотання про призначення експертизи та її проведення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України(тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.

У статті 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 ЦК України. Вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізу ЦК України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.

Для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), у мотивувальній частині якої міститься роз`яснення аналогічного розуміння правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13).

Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків. Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, є фіктивним.

Разом з тим реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.

Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що відповідно до частини третьої статті 640 ЦК України, у редакції, яка була чинною як на час укладення договору оренди земельної ділянки, так і на момент його державної реєстрації, визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (частина друга статті 631 ЦК України), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини третьої статті 640 ЦК України є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року в справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).

Установивши, що договір оренди земельної ділянки від 20 серпня 2015 року укладений після визнання недійсним у судовому порядку договору оренди цієї ж земельної ділянки від 17 липня 2015 року, апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що на момент укладення договору від 20 серпня 2015 року інших чинних договорів оренди цієї ж земельної ділянки не було, а тому спірний договір не підлягає визнанню недійсним із указаної підстави.

Доводи позивача про те, що орендар свідомо зазначив в оспорюваному договорі оренди неправильний кадастровий номер земельної ділянки, підлягають відхиленню, оскільки не доведені в установленому законом порядку в суді першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку з чим були обґрунтовано відхилені ними.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваною постановою апеляційного суду, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційних скарг без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 03 липня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді : Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук