Рішення

від 12.10.2020 по справі 532/1801/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 532/1801/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2019 року ОСОБА_1 /далі позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації /далі відповідач/ про визнання права на видачу посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни /а.с.1-2/.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20 лютого 2020 року позов задоволено та визнано за ОСОБА_1 право на посвідчення особи з інвалідністю внаслідок ІІ групи внаслідок війни.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2020 року з урахуванням ухвали Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року у справі №532/1801/19 рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 20 лютого 2020 року скасовано та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації про визнання права на видачу посвідчення інваліда війни військової служби. Також повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації про визнання права на видачу посвідчення інваліда війни віднесений до юрисдикції адміністративного суду та роз`яснено його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Полтавського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

11 серпня 2020 року до Полтавського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 від 06 серпня 2020 року про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Відповідно до резолюції судді Полтавського апеляційного суду від 17 вересня 2020 року справу №532/1801/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації про визнання права вирішено надіслати до Полтавського окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 26 серпня 2020 року, що підтверджується даними реєстрації кореспонденції на вхідному штампі.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 серпня 2020 року справу передано для розгляду судді Слободянюк Н.І.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року прийнято справу та залишено без руху позовну заяву через її невідповідність вимогам частини п`ятої статті 160 та частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

15 вересня 2020 року від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява (з додатками), в якій заявлено позовні вимоги про визнання протиправною та скасування відмови Управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації у видачі ОСОБА_1 посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни та зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни /а.с. 211-214/.

Позов обґрунтований тим, що позивач проходив військову службу за контрактом у період з 27 липня 2016 року по 15 березня 2018 року та був звільнений у запас за станом здоров`я на підставі свідоцтва про хворобу військово-медичного клінічного центру Південного регіону №222 від 02 лютого 2017 року. Відповідно до довідки МСЕК серії АВ №0565000 від 23 травня 2019 року позивачу встановлено безтерміново ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби. Позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації із заявою про видачу посвідчення інваліда ІІ групи військової служби. Листом Управління соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації №01-28/2401 від 16 липня 2019 року позивачу повідомлено про неможливість встановити статус у зв`язку з тим, що його захворювання пов`язане з проходженням військової служби, а згідно з законом має бути прописано «захворювання пов`язане з виконанням військової служби». Вказану відмову відповідача позивач вважає протиправною та такою, що порушує його право на належний соціальний захист як інваліда ІІ групи у зв`язку з проходженням військової служби.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 234-236/ зазначив, що позивачу відмовлено у видачі посвідчення інваліда війни, оскільки позивачем не надано доказів отримання інвалідності внаслідок виконання обов`язків військової служби, а тому у позивача немає достатніх підстав для набуття статусу інваліда війни відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 в період з 16 травня 2016 року по 15 березня 2017 року проходив військову службу за контрактом, а в період з 26 липня 2016 року по 15 березня 2017 року виконував обов`язки командира відділення енергозабезпечення центру прив`язки польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копіями контракту про проходження громадянином України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського складу від 16 травня 2016 року /а.с. 79-80/, військового квитка серії НОМЕР_2 від 06 травня 1976 року /а.с.217/, витягу з наказу командира військової частини ПП НОМЕР_3 МО України (по стройовій частині) №123 від 16 травня 2016 року /а.с.225/ та довідки Військової частини НОМЕР_1 МО України №128 від 26 травня 2017 року /а.с.224/.

ОСОБА_1 брав участь по захисту територіальної цілісності України, що підтверджується довідкою військової частини Польова пошта НОМЕР_3 №8767 від 26 липня 2016 року /а.с.81/.

Відповідно до Витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (по стройовій частині) №56 від 16 березня 2017 року /а.с. 220/ старшину військової служби за контрактом ОСОБА_1 , командира відділення енергозабезпечення центру прив`язки польового вузла зв`язку, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) №13-рс від 15 березня 2017 року у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я) частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», наказано вважати таким, що 16 березня 2017 року справи та посаду здав. Наказ виданий на підставі, зокрема, свідоцтва про хворобу військово-медичного, клінічного центру Південного регіону №222 від 02 лютого 2017 року /а.с.62-63/.

Згідно з актом огляду медико-соціальною експертною комісією №1023 від 23 травня 2018 року /а.с.65-66/ та довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №0565000 від 23 травня 2018 року /а.с.7, 223/ ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 27 квітня 2018 року безтерміново внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого Полтавським ОВК 13 вересня 2018 року /а.с.218/, ОСОБА_1 має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів військової служби.

ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Кобеляцької РДА із заявою від 04 червня 2019 року (вх№01-27/2863 від 04 червня 2019 року) /а.с. 48/, у якій просив видати посвідчення з написом «Посвідчення інваліда війни» внаслідок встановлення йому ІІ групи інвалідності безтерміново /а.с.48/, а також із заявою від 09 липня 2019 року (вх.№01-27/3442 від 09 липня 2019 року) /а.с.241/, у якій просить видати йому посвідчення інваліда ІІ групи внаслідок військової служби.

Листом Управління соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації №01-28/2401 від 16 липня 2019 року /а.с. 6, 240/ повідомлено ОСОБА_1 про те, що згідно з пунктом 1 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» його звернення розглянуто та за поданою ним довідкою МСЕК неможливо встановити статус у зв`язку з тим, що його захворювання пов`язане з проходженням військової служби, а згідно з законом має бути прописано «захворювання, пов`язане з виконанням військової служби».

Розцінивши цей лист як відмову у видачі йому посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII /далі - Закон №3551-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)/.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону №3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Частиною першою статті 18 Закону №3551-XII передбачено, що ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12 травня 1994 року /далі Положення №302 (у відповідній редакції)/ посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з абзацом третім пункту 3 Положення №302 особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни".

Абзацом другим пункту 7 Положення №302 встановлено, що "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

Відповідно до пункту 10 Положення №302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.

З аналізу наведених норм слідує, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать, зокрема, особи з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків). Посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається уповноваженим органом соціального захисту населення на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності .

Отже, обов`язковою умовою, за якою особу можна віднести до осіб з інвалідністю внаслідок війни, є встановлення інвалідності внаслідок захворювання, одержаного саме під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків).

Судовим розглядом встановлено, що позивачу відмовлено у видачі посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" у зв`язку з тим, що згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідний статус мають особи, які отримали захворювання під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), тоді як згідно поданої довідки МСЕК ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Надаючи оцінку наведені підставі для відмови у видачі посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", суд виходить з наступного.

Відповідно до частин третьої та дев`ятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25 березня 1992 року /далі Закон № 2232-XII/ військовий обов`язок включає, зокрема, проходження військової служби.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на категорії, серед яких є: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Частиною другою статті 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється, у тому числі громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Статтею 24 Закону № 2232-XII визначено початок, призупинення і закінчення проходження військової служби, а також час та місце виконання обов`язків військової служби (у редакції, чинній на час проходження позивачем військової служби).

Відповідно до частин першої та другої вказаної статті початком проходження військової служби вважається: 1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних; 4) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Водночас згідно з частиною третьою статті 24 Закону № 2232-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що поняття «проходження військової служби» включає весь період перебування військовослужбовця на військовій службі з дня зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) по день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, тобто є ширшим за поняття «виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків)», яке в свою чергу включає лише проміжок часу безпосереднього несення військової служби та виконання відповідних обов`язків.

Відповідно до пункту 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Питання медико-соціальної експертизи №1317 від 03 грудня 2009 року, причинами інвалідності є: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я); професійне захворювання; поранення, контузії, каліцтва, захворювання: одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час; одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди; одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. - на території проведення антитерористичної операції, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції; під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання; одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянських і Другої світової воєн та в повоєнний період; пов`язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав; пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; одержані внаслідок політичних репресій; пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій; одержані під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р. за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (у Революції Гідності); поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення; захворювання: отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях; пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

Отже, причинами інвалідності можуть бути: захворювання, одержані під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також захворювання, отримані під час проходження військової служби.

Згідно з пунктом 5 розділу І Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №285 від 03 квітня 2017 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 року за № 559/30427 /у редакції, чинній станом на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності безтерміново/, при здійсненні військово-лікарської експертизи щодо військовослужбовців, резервістів, кандидатів на військову службу за контрактом, кандидатів до вступу до ВВНЗ ВЛК керуються Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 /далі - Положення № 402/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 та 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 /у редакції, чинній станом на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності безтерміново/ військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

До основних завдань військово-лікарської експертизи належить, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Згідно з пунктом 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

е) "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на строкову військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.

є) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.

ж) "Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій.

з) "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

и) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу.

З системного аналізу наведених положень слідує, що причинний зв`язок встановлення інвалідності з формулюванням «захворювання під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків)» та причинний зв`язок встановлення інвалідності з формулюванням «захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби» є відмінними підставами для встановлення відповідної групи інвалідності та не підлягають ототожненню між собою.

Оскільки у частині першій статті 7 Закону №3551-XII законодавцем вжито формулювання "до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час, то суд доходить висновку, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни не відносяться особи, інвалідність яким встановлена внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 12 Свідоцтва про хворобу №222 від 02 лютого 2017 року ВЛК (терапевтичного профілю) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону /а.с. 62-63/ захворювання ОСОБА_1 , а саме: Гіпертонічна хвороба ІІ стадії. Гіпертензивне серце (гіпертрофія лівого шлуночку). ІХС: дифузний кардіосклероз. СНО. Короткозорість 0,5Д правого ока при гостроті зору з корекцією 1.0. Ангіопатія сітківки обох очей. Віддалені наслідки перенесеної закритої черепно-мозкової травми (1996 року) у вигляді мікровогнищевої симптоматики, помірно вираженого гіпертензивного лікворного синдрому. Дисциркуляторна енделопатія ІІ стадії змішаного генезу (атеросклеротичного, посттравматичного) зі стійким астено-вегетативним синдромом з помірним порушенням функції, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Згідно з актом огляду медико-соціальною експертною комісією №1023 від 23 травня 2018 року /а.с.65-66/ та довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №0565000 від 23 травня 2018 року /а.с.7, 223/ ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 27 квітня 2018 року безтерміново внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Отже, ІІ група інвалідності встановлена позивачу внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Таким чином, позивач не належить до осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до положень частини першої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки ІІ група інвалідності йому встановлена не внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків).

Посилання позивача на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року у справі №440/1864/19 суд відхиляє, адже вказаною постановою /а.с.87/ також визнано факт встановлення позивачу ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, що не спростовує висновок суду у цій справі про відсутність підстав для видачі позивачу посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни".

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи відповідач довів, що у спірних правовідносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також у відповідності до вимог частини другої статті 2 КАС України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) до Управління соціального захисту населення Кобеляцької районної державної адміністрації (вул. Юр`ївська, буд. 2, м. Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область, 39200, ідентифікаційний код 03195263) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк